Як слово “покликання” пов’язане з темою:
Слово “покликання” пов’язане з темою байок Григорія Сковороди, бо філософ вважав, що кожна людина має знайти свою “сродну” працю — справу, що відповідає її природним нахилам і приносить задоволення. Байки Сковороди навчають жити за своєю натурою та виконувати те діло, до якого людина народжена.
П’ять ключових ознак байкарської творчості Григорія Сковороди:
- Байки написані прозою.
- Складаються з двох частин: фабули (сюжету) і «сили» (моралі).
- «Сила» часто більша за обсягом, ніж основна частина, і нагадує філософський роздум.
- Сюжети оригінальні, взяті з життя та народної мудрості.
- Головні теми — це ідея «сродної праці», чесність і викриття суспільних вад.
Що таке байка та її найхарактерніші особливості?
Байка — це коротке алегоричне оповідання повчального змісту.
Найхарактерніші особливості:
- Складається з оповідної частини та висновку — моралі.
- Використання алегорії (інакомовлення) — коли через образи тварин, рослин чи предметів зображують людські риси.
- Має повчальний характер.
Ось мої роздуми над порадами («силою») байок Григорія Сковороди:
1. Байка «Ворон і Чиж»
- Порада: Цінність людини визначається її вчинками («плодами») та внутрішнім змістом, а не зовнішністю чи одягом.
- Моя позиція: Я повністю погоджуюся. Часто за яскравою зовнішністю ховається пуста душа, а скромна людина може бути дуже талановитою. Не можна судити про когось лише за тим, як він виглядає.
2. Байка «Орел і Черепаха»
- Порада: Не варто гнатися за славою чи модою, займаючись не своєю справою. Треба знати свою природу і не братися за те, до чого не маєш хисту.
- Моя позиція: Згоден. Якщо намагатися робити те, що тобі не властиве, лише щоб здаватися крутим, це може призвести до біди або розчарування. Кожен має займатися своїм ділом.
3. Байка «Бджола та Шершень»
- Порада: Праця має бути «сродною» (за покликанням). Справжнє щастя — це коли процес роботи приносить радість, а не лише результат чи заробіток.
- Моя позиція: Я погоджуюся, це дуже актуально. Важко бути щасливим, якщо все життя робиш те, що ненавидиш, навіть за великі гроші. Як пише Сковорода: «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».
Я погоджуюся з усіма порадами, бо вони вчать бути чесним із собою, шукати своє покликання і не звертати уваги на зовнішній блиск.
ВОРОН І ЧИЖ
Що б ти відповів / відповіла Ворону на підтримку Чижа?
Я б сказав Ворону, що нерозумно судити про когось лише за зовнішнім виглядом, наприклад, за зеленим кольором пір’я. Важливіше те, що всередині, і те, що ти вмієш робити: Чиж гарно співає, а от голос самого Ворона якраз дуже нагадує жаб’яче кумкання. Я б нагадав йому мораль байки: про людину свідчать її серце і звичаї, а дерево пізнається по плодах.
ОРЕЛ І ЧЕРЕПАХА
Прокоментуй «силу» байки «Орел і Черепаха».
«Сила» (мораль) байки вчить, що не варто гнатися за славою чи задоволеннями, займаючись справою, яка тобі не властива. Сковорода наголошує, що спроба жити всупереч своїй природі («протиприродний стан») є шкідливою і небезпечною. Потрібно пізнати себе і займатися тим, до чого маєш хист.
У чому полягає мудрість Орла?
Мудрість Орла полягає в розумінні свого призначення. Він пояснює Черепасі, що літати саме по собі — це не погано («літати не гірше, ніж повзати»). Проблема була не в самому польоті, а в тому, що її прабаба взялася «не за свою справу». Тобто мудро — це робити те, що відповідає твоїй природі.
Яку людину змальовує автор в образі Черепахи?
В образі Черепахи автор зображує обмежену людину, яка засуджує те, що їй недоступне або незрозуміле. Вона називає високі прагнення «гиблою наукою» і звинувачує саме заняття, замість того щоб зрозуміти: це просто було не її покликання. Це тип людини, яка живе чужим досвідом і боїться вийти за межі свого звичного світу.
БДЖОЛА І ШЕРШЕНЬ
Склади психологічний портрет Бджоли та Шершня. Кого змальовано в образі цих персонажів?
Бджола — трудівник, який знаходить радість у самій праці, а не лише в її результатах. Для неї збирання меду є природженою потребою та джерелом щастя. Вона уособлює мудру людину, що працює за покликанням і не може жити без своєї справи, навіть якщо має всі блага.
Шершень — споживач і паразит, який живе крадіжкою чужого. Він не розуміє цінності праці й бачить сенс існування лише в матеріальних благах (їсті, питті). Цей образ втілює людей, які не знають радості творчості й судять інших лише за наявністю достатку.
Визнач основну думку «сили» байки «Бджола та Шершень».
Головна ідея полягає в тому, що справжнє щастя людини — це «сродна праця» (праця за покликанням). «Немає більшої радості, аніж жити за покликанням». Багатство чи слава не зроблять щасливим, якщо людина займається не своєю справою, а «природжене діло є для неї найсолодша втіха».
Як думаєш, чому праця повинна стати для людини природною потребою?
Сковорода пояснює це так: без діла людина починає нудьгувати й морально гинути. Він каже, що «немає гіршої муки, як хворіти думками», коли ти позбавлений улюбленої справи. Тож праця потрібна не тільки для заробітку, а насамперед для того, щоб душа почувалася щасливою і спокійною.
ПОЗНАЙОМСЯ З АВТОРОМ
У чому полягала філософія життя Григорія Сковороди?
Його філософія базувалася на самопізнанні та пошуку «сродної праці» — заняття, яке відповідає природним здібностям людини. Він вважав, що справжнє щастя не залежить від багатства, а походить від внутрішньої гармонії та свободи. Також велику увагу він приділяв справжній дружбі.
Важко чи легко жилося Григорієві Сковороді?
На перший погляд, його життя здається важким: він 25 років мандрував, не мав власного дому, їв раз на день і мав лише одну торбу з речами. Але я думаю, що йому жилося легко, бо це був його свідомий вибір. Він не залежав від посад і розкоші, завжди був бадьорий і веселий, бо мав найголовніше для себе — духовну свободу.
Які життєві правила письменника я взяв би / взяла б для себе?
- Займатися «сродною працею». Я обрав би це правило, бо коли робиш те, що любиш, робота приносить радість, а не втому.
- «З усіх утрат утрата часу найтяжча». Це правило важливе, бо час неможливо повернути, і його треба витрачати на корисні речі, а не марнувати.
Які погляди філософа сьогодні мають інше значення або вичерпали себе?
Сьогодні може здаватися застарілим ідея повного аскетизму і відмови від комфорту (жити без дому, їсти раз на день). У сучасному світі матеріальний добробут також важливий для розвитку і безпеки. Також твердження, що людина має лише одну «природу», може бути спірним, адже зараз люди часто успішно змінюють професії протягом життя.
Проблеми жадоби, кар’єризму та пошуку щастя, які хвилювали Сковороду, залишаються актуальними й сьогодні, хоча умови життя змінилися.
ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ
2. Визнач основний мотив байок Григорія Сковороди.
Основним мотивом є ідея «сродної праці» — вільної та суспільно корисної діяльності, яка відповідає природним нахилам людини. Також байки викривають суспільні вади, такі як жадоба, кар’єризм та невігластво, і пропагують людську гідність.
3. Поясни значення вислову «дерево по плодах пізнається».
Цей вислів означає, що про людину треба судити не за зовнішніми якостями чи одягом, а за її вчинками («плодами»), серцем та звичаями. Як каже автор, «серце і звичаї людські… мають свідчити за те, хто ти є».
4. Наведи приклади алегорії в байках.
- Бджола — алегорія (символ) мудрої людини, яка трудиться у «природженому ділі».
- Шершень — алегорія людей-паразитів, які живуть за рахунок інших («крадіжкою чужого») і лише споживають.
- Черепаха — людина, яка береться не за свою справу (хоче літати, хоча народжена повзати).
5. Які життєві приклади наводить автор у «силі» байки «Бджола та Шершень»? Про що вони свідчать?
Автор наводить приклади мисливського собаки (хорта), якому веселіше саме полювати на зайця, ніж просто їсти його , та кота, який отримує задоволення від самого процесу ловлі миші, навіть якщо не їсть її. Ці приклади свідчать про те, що сама «сродна праця» (діяльність за покликанням) приносить радість і є «найсолодшою втіхою» для душі.
6. Виділи ключове речення в байках.
На мою думку, ключовим є речення з «сили» байки «Бджола та Шершень»: «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням». Також важливим є вислів Епікура, який цитує Сковорода: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».
7. Чи замислювався / замислювалася ти над сенсом свого життя? У чому він полягає?
Так, я іноді думаю про це. Спираючись на філософію Сковороди, я вважаю, що сенс життя полягає в самопізнанні та пошуку такої справи («сродної праці»), яка приноситиме мені задоволення і користь людям.
8. Що означає жити в гармонії зі світом? Наскільки це важливо для людей?
Жити в гармонії — це узгодити свої бажання зі своїми можливостями й природними здібностями («жити за натурою»). Це дуже важливо, бо коли людина займається «сродною працею» і не ганяється за чужими цілями, вона відчуває спокій і щастя («веселість серця»).
9. У парі. Поміркуйте над змістом вислову «Світ ловив мене, та не спіймав». Доберіть афоризми Григорія Сковороди, що стануть його тлумаченням. Прокоментуйте свій вибір.
Цей вислів означає, що Сковорода зумів зберегти свою внутрішню свободу і не піддався на спокуси світу: багатство, славу, посади. Він не дозволив життєвим обставинам зламати його дух.
Як тлумачення підійдуть такі думки з тексту:
- «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла». Цей афоризм пояснює, що «світ ловить» людину через нав’язані чужі цілі, а свобода — у «сродній праці».
- «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» — Сковорода не гнався за зайвим («важким» і «непотрібним» для душі), тому світ спокус не мав над ним влади.
10. Як думаєш, праця може бути сенсом щасливого життя?
Так, я думаю, що може. Сковорода вважав, що «немає більшої радості, аніж жити за покликанням». Коли людина займається «сродною працею» (тим, до чого має талант), вона отримує насолоду від самого процесу, і це робить її життя щасливим.
11. Чи легко тобі робити те, що не подобається? Чи хотів би / хотіла б ти виконувати таку роботу все життя за значні кошти?
Робити те, що не подобається, дуже важко, це справжня мука. Я б не хотів виконувати таку роботу все життя навіть за великі гроші. Сковорода писав: «Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла?». Гроші не замінять радості від улюбленої справи.
12. У групі. Обговоріть та доведіть думку про те, що у праці людина відчуває радість і гармонію, а через безділля деградує. Проілюструйте свою позицію прикладами із сучасного життя.
У байці «Бджола та Шершень» автор показує, що Бджола щаслива, бо працює, а Шершень, який живе без діла і лише споживає («їсти, пити і таке інше»), є прикладом деградації.
Приклад із життя: Людина, яка знайшла своє покликання (наприклад, програміст, що пише цікавий код, або лікар, що рятує життя), почувається потрібною і щасливою. А той, хто нічого не робить і живе за рахунок інших, часто нудьгує, втрачає інтерес до життя і не розвивається.
13. Поміркуй про свої уподобання щодо майбутнього роду занять чи професії. Чи має праця приносити задоволення людині?
Я вважаю, що праця обов’язково має приносити задоволення. Як казав Сковорода, «природжене діло є для неї [людини] найсолодша втіха». Якщо обрати професію до душі, то робота буде не тягарем, а джерелом натхнення. Я намагатимуся знайти саме таке заняття, щоб моя «душа… втішалася природженим ділом».
14. Прочитай інформацію на сайті «Вікіпедія» та склади перелік об’єктів, що вшановують пам’ять про видатного українця. Продемонструй роботу у вигляді мультимедійної презентації.
15. Склади власну байку за одним із запропонованих фразеологізмів та презентуй її в текстовому та графічному форматах.
Я обрав фразеологізм «дерти кирпу» (зазнаватися, гордувати, поводитися зарозуміло).
Текстовий формат (Байка)
Назва: «Індик та Дворняжка»
Посеред двору походжав Індик. Розпушив хвоста віялом, надувся, почервонів і ґелґоче на весь куток, ніби він тут султан. — Погляньте на мене! — кричить. — Яка постава! Яке пір’я! Я тут найважливіший птах, а ви всі — дрібнота сіра! Підбіг до нього маленький Песик-дворняжка та й каже: — Чого ти, пане Індику, так кричиш? Господар іде зерно сипати, ходімо їсти. А Індик як засичить: — Як ти смієш, блохастий, до мене говорити? Я — окраса двору, а ти мені про зерно! Не рівня ти мені! Так він дер кирпу і дивився в небо, аж поки не перечепився через старе відро. Впав Індик прямісінько в калюжу, увесь брудний, мокрий, пір’я злиплося. А Песик і кури вже давно все зерно поклювали.
Сила: Хто занадто дере кирпу, той часто носа розбиває і голодним лишається. Скромність прикрашає краще, ніж хвіст віялом.