Микола Гоголь. Сорочинський ярмарок - Калинич

• До змісту

1. Розгляньте марку і доповніть речення: «Постать Гоголя проглядається із-за речей та атрибутів, пов’язаних із таким/такими твором / творами автора…»

Постать Гоголя проглядається із-за речей та атрибутів, пов’язаних із такими творами автора, як «Сорочинський ярмарок» (з його горщиками, ярмарковим гамором та містичною червоною свиткою), «Тарас Бульба» (де оспівано козацьку звитягу, шаблі та степові простори) та «Вій» (з його атмосферою таємничості та народних вірувань).

2. Відшукайте в доступних вам джерелах три цікаві факти про митця, зачитайте їх у класі. Що вражає вас найбільше?

1. За переказами батько Миколи Гоголя походив зі старовинного роду відомого козака Остапа Гоголя — гетьмана Правобережної України кінця XVII ст..

2. Микола Гоголь мріяв переїхати до Києва, щоб посісти посаду професора загальної історії в Київському університеті святого Володимира.

3. Письменник мав різні фобії, зокрема боявся померти й бути похованим заживо, тому залишив заповіт поховати його лише після появи ознак розкладання тіла.

3. Яку думку про козацтво висловлював Микола Гоголь? Чи відповідає вона історичним реаліям, про які вам відомо з уроків історії? Відповідь аргументуйте.

Микола Гоголь підкреслював принципову відмінність козацтва від інших народів, звеличуючи козаків до статусу християнських спасителів Європи та нащадків середньовічних лицарів

Такий образ не повністю відповідає історичним реаліям. На уроках історії ми дізнаємося, що козацтво було не лише героїчним, а й складним суспільним явищем, з внутрішніми конфліктами та непростими політичними відносинами з іншими державами. Гоголь же, як митець, створив насамперед узагальнений, епічний та романтизований образ козака-героя, захисника вітчизни.

4. Пригадайте визначення фантастичного твору. Чи можна ототожнювати містичне та фантастичне? Чому?

Фантастичне у творі – це те, чого немає в реальному житті, що вигадане уявою (здатність істот перетворюватися на предмети або розмова тварин). Містичне — це віра в надприродні явища, зв’язок із потойбічним світом і надприродними силами, що визнає їхню наявність. Вони схожі, але не тотожні, бо містичне пов’язане з вірою та релігійними поглядами, а фантастичне — з вигадкою.

5. Прочитайте повість Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок». Зверніть увагу на містичні елементи. А ви вірите в містичне?

У повісті «Сорочинський ярмарок» містичні елементи яскраво проявляються в народній легенді про «червону свитку». За переказами, чорт був змушений закласти її в шинку, а тепер збирає її шматки по ярмарку, лякаючи людей. Ця історія створює таємничу атмосферу. Кульмінацією стає момент, коли вночі у вікно хати, де сплять герої, заглядає свиняче рило, що спричиняє загальний переполох, адже всі думають, що це чорт.

Щодо віри в містичне — це особиста справа кожного. Такі історії, як у Гоголя, змушують замислитися про те, що у світі може бути щось незвідане та таємниче. Вони роблять життя цікавішим, навіть якщо ми сприймаємо їх просто як захопливі легенди.

СОРОЧИНСЬКИЙ ЯРМАРОК

6. Які українські традиції, звичаї та повір’я згадано у творі? Чи є серед них такі, що збереглися до сьогодні? Які саме?

• Центральна подія твору — це сам Сорочинський ярмарок, велике торгове і святкове дійство, куди з’їжджалися люди з усієї околиці, щоб продати, купити й повеселитися.
• Згадано чумаків, які везуть на ярмарок сіль та рибу.
• Детально описано традиційне вбрання героїв: свитка, шаровари, плахта, очіпок, стрічки у волоссі.
• Народні повір’я: Найяскравіше — це легенда про чорта і його червону свитку, віра в нечисту силу, переляк перед її появою. Також є згадка про те, що понеділок — нещасливий день для початку справ.
• Сватання та могорич: Батько Параски, Солопій Черевик, погоджується віддати доньку за Грицька, скріпивши угоду могоричем.

Звісно, деякі з них збереглися й до сьогодні. Найголовніше — Сорочинський ярмарок і досі щороку проводять у селі Великі Сорочинці, він став національним символом. Також елементи національного одягу активно використовуються під час свят, а віра в різні народні прикмети (хоч і не так серйозно) все ще існує в побуті.

7. Доведіть, що твір «Сорочинський ярмарок» — зразок українського романтизму. Думки аргументуйте цитатами.

Твір «Сорочинський ярмарок» є яскравим зразком українського романтизму, і ось чому:

• Увага до фольклору та національної самобутності. В основі сюжету лежить народна легенда про чорта, а весь твір насичений описами українського побуту, звичаїв та колоритних персонажів.
• Зображення виняткових героїв у незвичайних обставинах. Грицько та Параска — це ідеалізовані герої, чиє кохання спалахує з першого погляду. Вони готові боротися за своє щастя.
• Присутність містичного, таємничого. Уся історія з червоною свиткою та появою «свинячої морди» у вікні — це яскравий приклад романтичного інтересу до надприродного.
• Емоційні, ліричні пейзажі. Природа у творі жива, сповнена почуттів стихія: «…річка-красуня пишно відкрила срібне лоно своє, на яке розкішно падали зелені кучері дерев».
• Піднесена мова та сильні почуття. Кохання Грицька показано через гіперболізовані емоції: «Я віддав би все своє господарство, щоб поцілувати її».

8. Дослідіть кольори в тексті. Чи додають вони твору динамічності? Чому?

Кольори у творі яскраві та насичені, вони додають динамічності. Наприклад, для опису природи використовуються “смарагди, топази, яхонти”. Небо описується як “блакитний, незмірний океан”. Кольори “золоті снопи” і “срібні пісні” підкреслюють розкіш літнього дня. Червоний колір пов’язаний із містикою: “червона свитка”, “червоний обшлаг” та “огненних очей” у парубка, що додає напруги та динаміки подіям.

9. Доведіть, що за жанром твір є повістю.

За жанром «Сорочинський ярмарок» — це повість. Повість — це прозовий твір, який за обсягом та складністю сюжету є середнім між оповіданням та романом.

• Одна головна сюжетна лінія: У центрі твору історія кохання Грицька та Параски і їх боротьба за щастя.
• Наявність побічних сюжетних ліній: Крім основної лінії, у творі є й інші: історія сварливої мачухи Хіврі та її залицяльника, лінія батька Солопія Черевика та його кума, а також розгорнута легенда про червону свитку.
• Значна кількість персонажів: У творі діє чимало героїв (Грицько, Параска, Солопій, Хівря, циган, кум та інші), що більше, ніж у типовому оповіданні.
• Події охоплюють невеликий проміжок часу, але вони досить насичені та складні.

Всі ці ознаки дозволяють впевнено назвати «Сорочинський ярмарок» повістю.

10. Визначте основні частини сюжету твору. Який епізод можна вважати кульмінацією повісті? Чому?

Основні частини сюжету:

• Експозиція: Опис літнього дня та дороги на Сорочинський ярмарок, знайомство з родиною Черевика.
• Зав’язка: Зустріч Параски та Грицька, Грицько сватається до Черевика, який дає згоду, сварка Грицька з Хіврею.
• Розвиток дії: Хівря противиться шлюбу. Грицько наймає цигана, щоб той допоміг. Кум розповідає про чорта і червону свитку.
• Кульмінація: Поява страшної свинячої морди у вікні хати кума та червоного обшлага, що викликає загальний жах і паніку.
• Розв’язка: Грицько «визволяє» зв’язаного Черевика, той остаточно погоджується на весілля.

Кульмінацією є епізод із появою свинячої морди у вікні, бо це момент найвищого напруження, коли містичні елементи втручаються в життя героїв і призводять до хаосу та подальшої розв’язки.

11. Накресліть в зошит таблицю «Проблематика твору “Сорочинський ярмарок”» і заповніть її, зазначивши образи, через які розкрито відповідні проблеми (батьки і діти; стосунки в подружньому житті; страх і вміння його долати; меркантильність; слабкодухість; вірність і зрада; щире кохання; повага до традицій; кмітливість; уміння протистояти труднощам).

12. Сформулюйте тему та ідею твору «Сорочинський ярмарок». Спробуйте дати іншу назву твору. Чи вдалося? Озвучте свої міркування.

Тема твору: Зображення яскравого українського життя та національного колориту, що відбувається на Сорочинському ярмарку, з додаванням фольклорних та містичних елементів.

Ідея твору: Уславлення щирого кохання, яке, підкріплене народною кмітливістю та винахідливістю, здатне подолати будь-які перешкоди

Інша назва: Можна назвати “Червона свитка” або “Весілля на ярмарку”. Назва “Червона свитка” вдала, бо свитка є символом страху і ключовим містичним елементом, який використовують для досягнення мети.

13. Відшукайте інформацію про екранізацію твору «Сорочинський ярмарок». Перегляньте фільм. Чи вдало передано колорит ярмарку в кінофільмі?

14. Укладіть народознавчий словник за такими темами: 1) одяг, його частини; 2) предмети побуту; 3) хатній інтер’єр.

1. Одяг, його частини:

• Свита (свитка) — старовинний довгополий верхній одяг із домотканого сукна.
• Шаровари — широкі штани, частина традиційного чоловічого костюма.
• Сорочка — натільний одяг, основа як чоловічого, так і жіночого вбрання.
• Плахта — незшита частина жіночого поясного одягу, схожа на спідницю, зроблена з картатої вовняної тканини.
• Очіпок — старовинний головний убір заміжньої жінки, що повністю закривав волосся.
• Кофта — частина верхнього жіночого одягу.
• Стрічки — елемент дівочого головного убору, прикраса.
• Шапка зі смушку — чоловіча зимова шапка з хутра молодого ягняти.
• Обшлаг — вилога, відворот на рукаві (у творі — червоний обшлаг від свитки).

2. Предмети побуту:

• Віз — засіб пересування, який тягнуть коні або воли.
• Горщик, миска, макітра — види глиняного посуду.
• Прядиво — волокно для прядіння ниток.
• Веретено, гребінь — знаряддя для прядіння.
• Рушник — довгастий шматок тканини для витирання обличчя, рук, а також для прикрашання житла.
• Кухоль — посудина для пиття.
• Сокира — знаряддя для рубання.
• Вуздечка — частина кінської збруї.

3. Хатній інтер’єр:

• Хата — традиційне українське житло.
• Піч — споруда для опалення житла та приготування їжі.
• Сволок — головна балка, що підтримує стелю в хаті.
• Поріг — дерев’яний брус у нижній частині дверного отвору.
• Ятка — легка будівля для тимчасової торгівлі.

15. Створіть паспорт твору «Сорочинський ярмарок» Миколи Гоголя.

17. Завдання на вибір: а) випишіть із тексту прислів’я, приказки; б) укладіть словник із прислів’їв, приказок, фразеологізмів рідного краю. Презентуйте його в класі чи в соцмережах.

а) випишіть із тексту прислів’я, приказки;

У тексті повісті «Сорочинський ярмарок» згадані такі прислів’я, приказки та лайливі вислови:

• Щоб ти подавився, паскудний бурлако! Щоб твого батька горшком по голові стукнуло! Щоб він посковзнувся на льоду, антихрист проклятий! Щоб йому на тім світі чорт бороду обсмалив!
• Що в нього молоко ще на губах…
• Та тут чудасія, мосьпане!
• На роду написано не мати щастя!
• Не виїзди в понеділок: лиха прилучиться (повір’я)

б) Укладіть словник із прислів’їв, приказок, фразеологізмів рідного краю. Презентуйте його в класі чи в соцмережах.

Оскільки Микола Гоголь родом з Полтавщини, і події твору відбуваються саме там, я уклав невеликий словник прислів’їв та приказок, характерних для цього краю.

Словник народної мудрості Полтавщини

• Багатому й чорт дітей колише. Значення: Заможним людям усе легко вдається, ніби їм допомагають навіть надприродні сили.
• З дурнем каші не звариш. Значення: З нерозумною людиною неможливо домовитися чи зробити щось корисне.
• Крутиться, як в’юн у маслі. Значення: Дуже спритна, вертка людина, яка намагаєється вийти з будь-якої складної ситуації.
• Не доводь коня до батога, а жінку до сліз. Значення: Стався до інших з добром і терпінням, не доводь справу до конфлікту.
• Слово — не полова, а язик — не помело. Значення: Треба добре думати, перш ніж щось сказати, бо слова мають вагу та наслідки.
• Язик до Києва доведе. Значення: Розпитуючи дорогу, можна дістатися будь-куди.

18. Робота в групах. Напишіть сценарій до одного з розділів твору, розподіліть ролі та розіграйте виставу в класі.

Сценарій за повістю М. Гоголя «Сорочинський ярмарок» (Розділ VII)

Назва: «Як чортова свитка ярмарок налякала»

Дійові особи та ролі для розподілу:

• Оповідач — веде розповідь, задає тон.
• Солопій Черевик — батько Параски, чоловік під каблуком, боягуз.
• Кум Цибуля — господар хати, де зібралися гості.
• Кумів гість (Оповідач легенди) — поважний чоловік, що розповідає страшну історію.
• Хівря — дружина Черевика, сварлива і владна жінка.
• Параска і Грицько — закохані, тримаються разом (можна додати їм кілька реплік-перешіптувань).
• Гості — кілька учнів, які створюють масовку, реагують на події.

Реквізит:

• Стіл, лавки, глечики, миски.
• Вікно (можна зробити з рами).
• Червоний шматок тканини (червона свитка).
• Маска свині або просто намальоване на картоні свиняче рило.
• Горщик, який можна буде розбити (або імітувати звук).

(Сцена 1)

Оповідач: Вечір опустився на Сорочинці. Ярмарковий гамір стих. У хаті кума Цибулі зібралися втомлені, але веселі гості. Солопій Черевик, уже трохи напідпитку, сидів похнюпившись, а його грізна жінка Хівря пильно за ним стежила. Розмова точилася ліниво, аж поки один з гостей не згадав, що хата їхня стоїть на проклятому місці…

Кум Цибуля: (озираючись) Та годі вам, куме! Навіщо на ніч таке згадувати?

Кумів гість: (поважно) А що ж тут такого? Правду гріх таїти. Це місце нечисте. Колись тут був шинок, де сам чорт свою червону свитку заклав.

(Гості замовкають, прислухаються. Солопій Черевик злякано підіймає голову.)

Солопій: (тихо) Червону свитку?..

Кумів гість: Атож! І тепер він щороку сюди повертається, щоб свої шматки позбирати. А як побачить на комусь червоне — то біда! Тож і кажуть, що на цьому ярмарку продавати щось червоне — до нещастя.

(Гість дістає з кишені шматок червоної тканини й кидає на стіл. Всі з жахом відсуваються. Хівря з презирством дивиться на чоловіка.)

Хівря: (до Черевика) Ну, чого злякався, дурню? Мов заєць! Тобі б тільки горілку пити та байки слухати!

(Сцена 2)

Оповідач: Страх поволі почав заповзати в душі гостей. Світло від каганця ледь блимало, кидаючи на стіни химерні тіні. Усі мовчали, прислухаючись до кожного шурхоту.

Солопій: (тремтячим голосом до кума) Куме, а… а правда, що чорт… свинею обертається?

Кум Цибуля: (нервово) Та хтозна, куме… Різне кажуть. Краще про це не говорити.

(Раптом у повній тиші ззовні чути шурхіт. Усі застигають. Погляд кожного прикутий до вікна.)

Оповідач: І тут… у темряві, у вікні… з’явилося щось страшне!

(У вікні з’являється свиняче рило. Чути гучний звук розбитого горщика. Починається паніка.)

Гості: (кричать) Чорт! Чорт! Рятуйтеся!

(Сцена 3)

Оповідач: Почався неймовірний переполох! Жінки верещали. Чоловіки, забувши про свою хоробрість, кинулися хто куди.

(Хівря з криком залізає на піч (або на стіл). Солопій Черевик, не довго думаючи, пірнає під широку спідницю своєї дружини, шукаючи порятунку.)

Хівря: (зверху, відбиваючись від чоловіка) Ану, геть, ідоле! Щоб ти пропав! Це через тебе все!

Кум Цибуля: (намагається залізти в горщик, але не влазить) Ой, лишечко! Пропав я!

(Параска і Грицько стоять осторонь і ледве стримують сміх, переглядаючись.)

Оповідач: А на ранок, коли страх минув, ніхто так і не зрозумів, що то було насправді. Та тільки хитрий циган продав Солопію Черевику його ж власних волів, а Грицько отримав згоду на весілля. Ось так народний страх допоміг закоханим серцям!

(Усі актори виходять на поклін.)