ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Розгадайте ребуси. Як слова-відгадки пов’язані з оповіданням Ганни Черінь «Листування»?
Слова-відгадки «риболовля» і «лист» безпосередньо пов’язані з оповіданням:
Зв’язок з оповіданням:
- Лист — головний мотив твору, адже все оповідання побудоване навколо листування Івася з дідусем та новими друзями. Саме через листи герой навчається писати українською, підтримує зв’язок із родиною, зберігає рідну мову та традиції.
- Риболовля — це спільне захоплення Івася та його друга Євгена. У листах вони часто обговорюють риболовлю, діляться порадами, а на фермі дідусь навіть плете рибальські сіті. Риболовля об’єднує хлопців і є частиною їхнього дружнього спілкування
2. Виберіть ДВІ причини, з яких родина Івася переїхала до міста.
Б Мама хотіла віддати Івася до школи українознавства.
Г Ромко з осені почав учитися в університеті.
3. Виграти двобій з учителем історії Івасеві допоміг
Б Ромко.
4. Розкажіть, що ви дізналися про членів родини головного героя твору: хто вони та якого віку, де жили, чим займалися.
- Івась — хлопчик, якому дев’ять років, головний герой, спочатку жив на фермі, потім у місті.
- Ромко — старший брат Івася, з осені почав навчатися в університеті.
- Мама — дбала про збереження української мови в родині, хотіла, щоб Івась навчався в українознавчій школі.
- Тато — працював у місті, підтримував Івася в складних ситуаціях.
- Дідусь — залишився на фермі з тіткою Мартою, займався господарством, писав листи Івасю, підтримував його морально.
- Тітка Марта — старша мамина сестра, допомагала дідусеві на фермі.
5. Що батьки робили для того, щоб Івась знав рідну мову? Чи спонукали вони його до спілкування українською? Як їм вдалося хоча б частково створити для свого сина українськомовний простір?
Батьки наполягали, щоб Івась писав листи українською, мама перевіряла його листи, виправляла помилки, віддала його до школи українознавства, вдома спілкувалися українською, підтримували зв’язок із дідусем через листування.
6. Який із листів Івася видався вам найбільш кумедним? Поясніть чому.
Найбільш кумедним є перший лист Івася до дідуся, бо він був дуже простий, короткий, з повтореннями («А я поживаю добре. А як тітуся Марта поживає? І я теж добре. А як Ваше господарство? І моє добре.»), і мама спочатку хотіла його виправити, але потім дала відправити як є.
7. Опишіть ситуацію, у якій Івась уперше в житті виступив на оборону України.
У школі на уроці історії вчитель сказав, що Україна — це Росія. Івась підняв руку й заперечив, що це неправда, бо та земля — Україна. Учитель розсердився, сказав, що Івась не має права вчити інших, і викликав батька до школи. Наступного дня тато з Івасем і братом Ромком пішли до школи, де тато і Ромко довели директору й учителю, що Івась мав рацію, показавши їм книжки й статті про Україну. Учитель визнав, що Івась мав рацію, хоча й зауважив, що хлопець був нетактовним, але тато підтримав сина, сказавши, що той зобов’язаний був захищати правду та свою країну.
Як оцінив учинок хлопця дідусь?
Дідусь у листі похвалив Івася, сказавши, що він дуже добре зробив, що не промовчав, бо мовчання — це знак згоди. Він навів приклад: якщо мовчати, коли кажуть, що светр не твій, то його заберуть, а Україна набагато важливіша за всі светри у світі. Дідусь підкреслив, що за свою власність і за Батьківщину треба заступатися.
Чи можна стверджувати, що в цій ситуації всі члени родини проявили згуртованість і принциповість?
Так, усі члени родини проявили згуртованість і принциповість: Івась відстояв правду, тато й Ромко підтримали його перед учителем і директором, довели свою позицію аргументовано та спокійно. Родина діяла разом і захищала честь України.
8. Які стосунки були між Івасем і його дідусем? Виберіть відповідні слова із запропонованого переліку. Поясніть свій вибір.
Слова: взаємодопомога, довірливість, чесність, турботливість, уважність, щирість, відвертість, співчутливість, доброзичливість.
Івась і дідусь щиро турбувалися одне про одного, ділилися думками, підтримували листуванням, допомагали порадами. Вони були відверті й чесні у своїх листах, дідусь завжди уважно ставився до Івася, співчував йому, підтримував у складних ситуаціях, радів його успіхам та навчав життєвих цінностей. Їхні стосунки будувалися на доброзичливості й взаємодопомозі, а листи були щирими та довірливими.
9. Чому Івасеві було цікаво листуватися та дружити з Євгеном? Чим хлопці схожі між собою?
Івасеві було цікаво листуватися з Євгеном, бо вони обидва любили риболовлю, колекціонували марки, цікавилися технікою (автомоделі), допомагали одне одному порадами й обмінювалися подарунками. Обидва хлопці були українцями, жили за кордоном, прагнули зберегти рідну мову та традиції, мали спільні інтереси й були відкритими до спілкування.
10. Виберіть ті прислів’я, які, на вашу думку, співзвучні з проблематикою оповідання. Поясніть свій вибір.
- «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.» — Івась і його родина не цуралися рідної мови, навіть за кордоном намагалися її зберегти та передати дітям.
- «Батьківщина - мати, умій за неї постояти» — Івась сміливо захищав честь України у школі, не побоявся виступити проти неправди.
- «Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі» — Батьки й дідусь з дитинства привчали Івася до любові до України, навчали мови, традицій, патріотизму.
- «Дерево міцне корінням, а людина — друзями» — Дружба Івася з Євгеном, листування з іншими українцями допомагали зберігати зв’язок із рідним корінням.
11. Чи знаєте ви когось із людей (можливо, читали чи чули про них), схожих на одного з персонажів оповідання «Листування»? Розкажіть про цю людину.
Я знаю історію про хлопця, який разом із родиною переїхав за кордон під час війни. Він також підтримує зв’язок із рідними в Україні через листи (тільки через телефон), бере участь у житті української громади, вивчає мову, допомагає новим знайомим адаптуватися. Як і Івась, цей хлопець цінує свої корені, поважає старших, а його родина підтримує українські традиції навіть далеко від дому.
12. Проаналізуйте особливість побудови оповідання «Листування». Завдяки чому досягається динамізм розгортання подій та як авторці вдалося наблизити події до читачів?
Оповідання побудоване у формі листування між Івасем, дідусем і друзями. Така форма дозволяє швидко змінювати події, показувати різні погляди, передавати емоції героїв. Динамізм досягається завдяки коротким, живим листам, у яких відображаються важливі події, думки, переживання. Авторка використовує просту, зрозумілу мову, описує побутові ситуації, які близькі й знайомі багатьом читачам, тому події сприймаються як реальні й сучасні.
13. Поясніть, чому батьки спонукали свого сина до спілкування з дідусем. Чи лише задля того, щоб хлопець знав українську мову? Чи стане це гарним життєвим досвідом для Івася в дорослому віці? Чи шануватиме він родинні цінності та своїх стареньких батьків?
Батьки спонукали Івася листуватися з дідусем не лише для того, щоб він знав українську мову, а й щоб зберігав зв’язок із родиною, традиціями, вчився шанувати старших, підтримував родинні цінності. Це стане для Івася гарним життєвим досвідом, бо він навчиться цінувати рідних, пам’ятати про своє коріння, поважати старших. У дорослому віці Івась буде шанувати родинні цінності та своїх батьків, бо цей приклад і досвід закладено в нього з дитинства.
14. Тато, мама й дідусь Івася багато років прожили далеко за межами України. Чи перестали вони від того бути українцями? Обґрунтуйте свою відповідь, покликаючись на текст.
Вони не перестали бути українцями, хоча й жили за кордоном. У тексті підкреслюється, що родина зберігала мову, традиції, звичаї, підтримувала зв’язок з українською громадою, навчала дітей української мови, шанувала Україну. Саме це визначає їхню національну ідентичність, а не місце проживання.
15. Поміркуйте, що означає такий вислів: «Жити з Україною в серці». Чи достатньо для того, щоб бути справжнім українцем / справжньою українкою, мати громадянство України та український паспорт? Поясніть свою відповідь.
«Жити з Україною в серці» означає любити свою країну, пам’ятати про неї, дотримуватися традицій, шанувати мову, навіть якщо ти живеш за кордоном. Лише громадянства та паспорта недостатньо — справжній українець той, хто зберігає свою культуру, мову, пам’ятає про коріння, підтримує Україну вчинками й думками.
16. Як сучасні українці, зважаючи на розвиток цифрових технологій, можуть об’єднуватись і пропагувати Україну у світі? Чи зможуть, на вашу думку, Євген та Івась стати гідними представниками України за кордоном?
Сучасні українці можуть об’єднуватися через соціальні мережі, онлайн-платформи, брати участь у культурних онлайн-проєктах, створювати блоги, відео, брати участь у флешмобах, поширювати інформацію про Україну, організовувати онлайн-зустрічі та підтримувати зв’язок із діаспорою. Євген та Івась, які вже листуються, підтримують українську мову, традиції, допомагають одне одному — можуть стати гідними представниками України за кордоном, бо вони цінують свої корені й готові ділитися цим з іншими.
17. Уявіть, що Івась дорослий хлопець (20-25 років). Напишіть від його імені лист (6-8 речень) підліткам-українцям, які зараз живуть в Україні або вимушено проживають за її межами.
Привіт, друзі!
Я — Івась, мені вже 23 роки, і я досі пам’ятаю свої перші листи до дідуся. Хочу сказати вам: де б ви не були, завжди залишайтеся українцями — бережіть мову, традиції, підтримуйте одне одного. Життя за кордоном непросте, але саме тут я зрозумів, як важливо пам’ятати своє коріння. Не бійтеся говорити українською, розповідайте іншим про Україну, шукайте друзів-однодумців. Вірте в себе й у нашу країну, допомагайте тим, хто поруч, і не забувайте про родину. Україна — це не лише місце на карті, а частинка кожного з нас. Пишаюся, що ми — українці!
18. Підготуйтеся до диспуту «Яка роль батьківського й материнського виховання?». Висловте свою думку про наведений вислів Плутарха. Якими діти народжуються - ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання (Плутарх).
Я згоден із Плутархом: діти народжуються різними, але саме батьки закладають у них головні цінності, вчать добру, чесності, любові до рідного краю. Від прикладу дорослих залежить, чи виросте дитина відповідальною, доброю, патріотом. Батьківське й материнське виховання формує характер, навички спілкування, ставлення до людей і світу. Тому важливо не лише любити дитину, а й навчати її бути гідною людиною, підтримувати, пояснювати, як чинити правильно.