ГОТУЄМОСЯ ДО РОБОТИ З ТВОРЕМ
Розкажіть, що стало причиною життєвих поневірянь молодого Фрідріха Шиллера.
Головною причиною життєвих поневірянь Фрідріха Шиллера став деспотизм герцога Карла Ойгена, який вважав підданих своєю власністю. Через тиск правителя майбутній поет був змушений відмовитися від навчання на священника та вступити до військової академії, а згодом терпіти сувору муштру, заборону на літературну творчість та навіть арешт.
Чому світогляди герцога Карла Ойгена і Фрідріха Шиллера виявилися несумісними?
Світогляди Карла Ойгена і Фрідріха Шиллера були несумісними, оскільки герцог сповідував ідеали абсолютизму і вимагав від підданих беззаперечної покори та служби правителю. Натомість Шиллер був прихильником ідей Просвітництва, понад усе цінував свободу, людську гідність та право людини на самовизначення.
Спробуйте уявити, як могла би скластися доля Шиллера, якби він залишився у Вюртемберзькому герцогстві.
Якби Шиллер залишився під владою Карла Ойгена, його творчий потенціал був би придушений. Поет був би змушений довічно нести службу полкового лікаря без права на публікацію художніх творів. Будь-яка спроба самовираження каралася б тривалим ув’язненням у фортеці Гогенасперг, куди герцог уже кидав інших митців (наприклад, поета Шубарта).
На прикладі долі Фрідріха Шиллера доведіть, що правитель з абсолютною владою стає тираном для своїх підданців.
Доля Шиллера яскраво доводить тиранію абсолютної влади, адже герцог Карл Ойген грубо втручався у вибір професії юнака, забороняв йому виїжджати за межі герцогства та займатися творчістю. Коли Шиллер виявив самостійність, правитель вдався до репресій: ув’язнив митця на 14 днів та під загрозою тюрми заборонив йому писати будь-що, крім медичних праць, що є прямим проявом тиранії.
Як на творчість Фрідріха Шиллера і Йоганна Вольфганга Ґете вплинула їхня дружба?
Дружба з Ґете стала для Шиллера потужним творчим стимулом, який допоміг йому, попри бідність і хвороби, написати свої найкращі поезії та драми в останні десять років життя. Водночас цей союз надихнув і самого Ґете, який зізнавався, що дружба з Шиллером повернула йому “другу молодість” і бажання знову активно займатися літературою.
ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ
Що оспівує Ф. Шиллер в оді «До радості»?
У цій оді Фрідріх Шиллер оспівує всесвітнє братерство, єднання мільйонів людей, торжество любові та віру в гармонійний устрій світу.
Поміркуйте, чому поет називає радість «царицею», «іскрою Божою».
На мою думку, автор називає радість «іскрою Божою», бо вважає її небесним даром, що надихає людей на добро, а «царицею» — через її могутню силу панувати над людськими душами та здатність об’єднувати те, що було роз’єднане ворожнечею чи соціальними бар’єрами.
Кого поет розуміє під образом «Всесильного на престолі»?
Під цим образом поет розуміє Бога як вищого Творця та справедливого Суддю, який перебуває над зорями та закликає людей до примирення і любові.
Чому автор не уславлює земних правителів?
Я думаю, Шиллер не уславлює земних правителів, тому що як просвітник він понад усе ставив ідеали рівності та особистої свободи, а не деспотичну владу монархів, від якої сам постраждав у молоді роки.
В оді сказано: «Тих, хто справдять Заповіт, прийме Бог у вічне лоно». Який Заповіт має на увазі поет?
Поет має на увазі моральний заповіт людства: жити в правді, бути мужніми в біді, допомагати скривдженим, дотримуватися клятв і ставитися один до одного як брати.
ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ
Яким Фрідріх Шиллер бачить у творі ідеальне суспільство? Підтвердьте відповідь цитатами.
На мою думку, Фрідріх Шиллер бачить ідеальне суспільство як велике всесвітнє братерство, де люди об’єднані любов’ю та радістю, незалежно від соціального стану чи походження. Це підтверджують цитати про єдність: «Все, що строго ділить мода, / В’яжеш ти одним вузлом», а також прямий заклик до людства: «Обнімітесь, міліони, / Поцілуйтесь, мов брати!» та «Станьмо дружною сім’єю».
Прокоментуйте, як ви розумієте рядки з твору: «Радість — всесвіту пружина, Радість — творчості душа».
Я думаю, ці рядки означають, що радість є головною енергією та рушійною силою всього існуючого у світі. Як «пружина» вона приводить у дію механізм всесвіту, а як «душа творчості» — дає людині натхнення для творення та духовного розвитку.
Поясніть, як поет досягає космічності масштабів у своєму творі.
Поет досягає космічності масштабів за допомогою грандіозних образів зоряного неба, небесних світил та «дивної космосу машини». Він виносить дію за межі земного простору до «зоряного шатра», де перебуває Творець, і пов’язує людські почуття з рухом планет та законами природи.
Яким настроєм сповнює цей твір читача?
Цей твір сповнює читача піднесеним, урочистим та життєствердним настроєм. Ода викликає почуття оптимізму, віри в перемогу добра над злом та надію на об’єднання всього людства заради щасливого майбутнього.
ЗАСТОСОВУЄМО ТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ
Згадайте особливості жанру ода.
Ода — це жанр ліричної поезії, що являє собою урочистий вірш, написаний на честь видатної особи, важливої історичної події або на славу високої ідеї. Її особливостями є піднесеність стилю, хвалебний зміст, яскрава емоційність та звернення до великих суспільних або філософських тем.
Визначте ознаки жанру оди у вірші Фрідріха Шиллера «До радості».
Ознаками оди у цьому творі є урочистий, піднесений тон мовлення та хвалебний зміст, спрямований на уславлення абстрактного поняття — Радості. Автор використовує патетичні звертання, складні метафори («іскро Божа», «царице гожа») та закликає до об’єднання мільйонів людей, що характерно для високого стилю цього жанру. Також твір має чітку структуру з хорами, що підкреслює його музикальність і призначення для колективного проголошення ідей.
УЗАГАЛЬНЮЄМО І ПІДСУМОВУЄМО
Чи знали б ми щось про правління Карла Ойгена, якби його підданим не був Фрідріх Шиллер?
Я думаю, що постать Карла Ойгена залишилася б відомою лише вузькому колу істориків-краєзнавців як правителя однієї з багатьох дрібних німецьких держав XVIII століття. Саме завдяки біографії геніального Шиллера та описам його конфлікту з деспотичним герцогом широка громадськість знає про тиранію та самодурство Карла Ойгена.
Поясніть, хто для історії і культури цінніший — правитель із необмеженою владою чи митець?
Митець є значно ціннішим для історії та культури, оскільки його творчість має позачасовий характер і впливає на духовний розвиток людства крізь віки. Влада правителя обмежена територією та часом його життя, тоді як ідеї митця, наприклад заклики Шиллера до свободи й братерства, залишаються актуальними навіть через сотні років.
Поміркуйте, чому Ф. Шиллера називають людиною доби Просвітництва.
Фрідріха Шиллера називають людиною доби Просвітництва, тому що його творчість пронизана вірою в силу людського розуму, торжество справедливості та рівність усіх людей. У своїх творах він відстоював ідеали гуманізму, громадянської свободи та вважав, що мистецтво має виховувати в людині гідність і прагнення до високих істин.
Знайдіть в мережі Інтернет виконання Гімну Євросоюзу. Що вам відомо про історію його появи?
Історія Гімну Євросоюзу розпочалася з вірша Шиллера «До радості», який у 1823 році Людвіг ван Бетховен використав у фіналі своєї Дев’ятої симфонії. У 1972 році Комітет міністрів Ради Європи офіційно оголосив «Оду до радості» своїм гімном, а згодом, у 1985 році, вона стала офіційним гімном Європейського Союзу. Музичну адаптацію твору для офіційного використання зробив видатний диригент Герберт фон Караян, залишивши мелодію без слів, щоб не надавати переваги жодній мові, але зберігаючи ідеї єдності та свободи.
Прослухайте гімн і зробіть висновок про те, яким є настрій музичного твору. Чи збігається він, на вашу думку, із настроєм поезії Фрідріха Шиллера?
Настрій музичного твору є надзвичайно урочистим, піднесеним та життєствердним. Я вважаю, що він повністю збігається із настроєм поезії Фрідріха Шиллера, оскільки і текст оди, і музика Бетховена сповнені палкої віри в перемогу добра, світле майбутнє та єднання всього людства.
ДИСКУТУЄМО
Чи може правитель знати краще, що потрібно його підданцям, ніж самі підданці, і одноосібно вирішувати їхню долю?
Я думаю, що правитель не може знати потреби людей краще за них самих, адже кожна людина є індивідуальністю зі своїми мріями та талантами. Нав’язування своєї волі під виглядом «турботи», як це робив Карл Ойген, є виявом деспотизму, який позбавляє людину права на власне життя.
Чи можемо ми вважати Шиллера невдячним щодо Карла Ойгена, який називав Фрідріха своїм сином, дав юнаку освіту і реальний шанс зробити чудову кар’єру?
Шиллера не можна називати невдячним, оскільки герцог дав йому освіту примусово, позбавивши юнака права вибору професії та свободи творчості. Вдячність не може бути наслідком тиранії та постійних принижень, які митець терпів у військовій академії та під час служби.
У чому для людини полягає сенс свободи? Чи не простіше жити, виконуючи чиїсь розпорядження, без відповідальності за наслідки?
Я вважаю, що сенс свободи полягає у можливості бути самим собою, приймати самостійні рішення та розвивати свої здібності згідно з власним покликанням. Хоча жити за чужими вказівками без відповідальності може бути легше, таке існування принижує людську гідність і перетворює людину на інструмент у чужих руках.