1. Згадайте концепцію «нової драми», створену норвезьким митцем Генріком Ібсеном наприкінці ХІХ століття. Які головні принципи він утілив у своїх п’єсах?
Генрік Ібсен був основоположником “нової драми” наприкінці XIX століття. Головними принципами його новаторської концепції були:
- Актуальність порушених проблем, їх злободенність для сучасного автора суспільства
- Зближення драми з реальним життям, правдиве зображення внутрішнього світу героїв та їхнього соціального і побутового оточення
- Інтелектуально-аналітичний підхід до зображення подій та образів, використання підтексту та символіки
- Принцип відкритого фіналу, коли розв’язка не завершує конфлікт, а лише загострює його, ставлячи нові питання
2. Доведіть, що драма Генріка Ібсена «Ляльковий дім» відображає соціальні проблеми, актуальні для тогочасного суспільства
П’єса “Ляльковий дім” (1879) яскраво демонструє втілення цих принципів. Ібсен порушує актуальні соціальні проблеми, зокрема становище жінки в тогочасному суспільстві, її права та можливості для самореалізації.
Головна героїня Нора переживає внутрішній конфлікт між усталеними суспільними нормами та прагненням до свободи й незалежності.
Відкритий фінал, коли Нора залишає родину, ставить під сумнів існуючі моделі шлюбних стосунків і змушує глядачів критично поміркувати над цією проблемою.
Таким чином, “Ляльковий дім” став соціально-психологічною драмою, що відобразила актуальні проблеми епохи.
1. У 8 класі ви вивчали давньогрецьку трагедію Есхіла «Прометей закутий» (VI—V століття до н. е.). Згадайте головні події твору та його героїв
Трагедія Есхіла “Прометей закутий” розповідає про покарання титана Прометея богом Зевсом за те, що він подарував людям вогонь і навчив їх ремеслам.
Головні герої твору:
- Прометей - відважний і рішучий титан, який пожертвував собою заради людей
- Зевс - верховний бог, який жорстоко покарав Прометея.
- Влада і Сила - слуги Зевса, які приковують Прометея до скелі
- Гефест - бог-коваль, який виконує наказ Зевса
- Океаніди, Іо - співчувають стражданням Прометея
2. Поміркуйте, які почуття хотів викликати у глядача давньогрецький трагедіограф, зображуючи муки міфологічного героя Прометея?
Зображуючи муки Прометея, прикутого до скелі, Есхіл прагнув викликати у глядачів почуття страху і співчуття (катарсис). Глядачі мали співпереживати стражданням героя, який став жертвою несправедливості й тиранії Зевса. Трагічна доля Прометея мала очищувати душі глядачів через сильні емоції.
3. Поясніть, чому принципи Есхіла були неприйнятними для Бертольта Брехта
Принципи Есхіла були неприйнятними для Брехта, оскільки він заперечував теорію катарсису. На думку Брехта, емоційне співпереживання героям притуплює критичне мислення глядача. Замість цього епічний театр Брехта мав звертатися до розуму, спонукати глядача аналізувати зображені події, а не просто співчувати їм. Брехт використовував прийом “очуження”, щоб дистанціювати глядача від персонажів і змусити його розмірковувати над проблемами, а не емоційно включатися в дію.
1. Визначте риси драматичного (аристотелівського) театру у творах видатного драматурга доби Відродження Вільяма Шекспіра.
У драматичних творах Вільяма Шекспіра можна виділити такі риси аристотелівського театру:
- Зображення дії, а не оповіді. П’єси Шекспіра побудовані на динамічному розвитку подій, конфліктах і вчинках персонажів
- Залучення глядача в дію, емоційне співпереживання героям. Шекспір майстерно передає внутрішній світ персонажів, їхні переживання і мотиви, що викликає у глядачів сильний емоційний відгук
- Катарсис як очищення душі глядача через співчуття і страх. Трагічна доля Ромео і Джульєтти, Гамлета, Отелло та інших героїв Шекспіра веде до емоційного потрясіння і духовного очищення
2. Які почуття викликають у вас історії про Ромео і Джульєтту та про Гамлета?
Історії Ромео і Джульєтти та Гамлета викликають глибокі почуття і переживання:
- Щире захоплення силою кохання юних Ромео і Джульєтти
- Співчуття до трагічної долі закоханих, які стали жертвами ворожнечі їхніх родин
- Біль і співпереживання стражданням Гамлета, який втратив батька і віру в людей, його складним духовним пошукам
3. Доведіть, що англійський митець свідомо прагнув досягти у глядачів сильного емоційного співпереживання долям своїх героїв
Вільям Шекспір свідомо прагнув досягти сильного емоційного співпереживання глядачів долям своїх героїв:
- Він майстерно розкриває внутрішній світ персонажів, їхні пристрасті, вагання і страждання, що не може залишити глядачів байдужими
- Трагічні колізії й напружена дія п’єс Шекспіра тримають глядачів у емоційній напрузі, змушують хвилюватися за долю героїв
- Катастрофічні розв’язки творів (загибель Ромео і Джульєтти, Гамлета та ін.) призводять до кульмінації почуттів - катарсису, очищення і просвітлення душі через співчуття і страх
1. Згадайте сюжет комедії Миколи Гоголя «Ревізор»
Сюжет комедії Миколи Гоголя “Ревізор” розгортається навколо приїзду в повітове місто молодого чиновника Хлестакова, якого місцеві можновладці помилково сприймають за ревізора з Петербурга. Намагаючись задобрити “ревізора”, вони дають йому хабарі, влаштовують бенкети. Хлестаков, спочатку не розуміючи ситуації, потім підіграє чиновникам і бере з них гроші. Врешті-решт обман розкривається, коли Хлестаков тікає з міста, а справжній ревізор от-от має приїхати.
2. Як ви знаєте, комедію «Ревізор» автор замислив як нищівну сатиру на мораль тогочасного суспільства. Однак глядачі сприйняли її як веселу історію про брехуна Хлестакова. Поміркуйте, як використав би Брехт ефект очуження та інші новаторські техніки для того, щоб глядач чітко усвідомив ганебність хабарництва
Щоб донести до глядача сатиричний задум і викрити ганебність хабарництва, Бертольт Брехт міг би використати такі прийоми епічного театру:
- “Ефект очуження” - ключовий прийом Брехта. Він би зобразив хабарництво чиновників у незвичному, відстороненому світлі, щоб глядач побачив усю абсурдність і ганебність їхньої поведінки. Наприклад, актори могли б час від часу звертатися до глядачів, коментуючи свої дії, або ж грати навмисно неприродно
- Табличка з написами перед кожною сценою, що викривала б її зміст. Це допомогло б глядачам зосередитись на ідеї, а не захопитись комічним сюжетом
- Умовні, мінімалістичні декорації, щоб відволікти від побутових деталей і спрямувати увагу на головну думку
- У фіналі замість мовчазної сцени Брехт увів би актора-коментатора, який пояснив би глядачам справжній сенс комедії - нищівну сатиру на суспільну мораль.
3. Зробіть висновок про особливе виховне значення епічного театру Брехта.
- Порушував актуальні політичні й соціальні проблеми, змушував глядачів замислитися над ними.
- Руйнував ілюзію театральної вистави, стимулював критичне мислення публіки.
- Звертався до розуму, а не до емоцій, спонукав глядачів робити висновки й приймати рішення.