Запитання та завдання сторінка 165
1. Чому тітка Поллі вирішила прихистити племінницю? Де вона її поселила? Чому?
Тітка Поллі прийняла Полліанну виключно через почуття обов’язку перед своєю покійною сестрою Дженні та її чоловіком. Вона поселила дівчинку в маленькій, задушливій кімнатці на горищі. Тітка зробила це, щоб тримати дитину подалі від себе та вберегти коштовні меблі й речі в будинку від можливого псування.
2. Хто зустрів Полліанну на вокзалі? Як поставилися до неї слуги тітки Поллі?
На станції дівчинку зустріли служниця Ненсі та син садівника Тімоті. Слуги поставилися до неї з великою теплотою: Ненсі відчула до дитини глибоке співчуття і вирішила стати для неї надійною опорою, а старий садівник Том згадував матір Полліанни як справжнього янгола.
3. Чого хотіла навчити племінницю тітка? Як поставилася до цього дівчинка?
Тітка Поллі прагнула навчити небогу дисципліни, шиття, читання вголос та ведення господарства, що вона називала «уроками життя». Полліанна не любила ці заняття, бо вважала, що «життю не можна навчитися — треба просто жити», і не вважала ці уроки справжнім життям.
4. Згадайте, з ким Полліанна грає у свою гру в радість. Як Полліанна вплинула на життя мешканців містечка? Як це змінює героїв / героїнь твору?
Полліанна грає в цю гру з Ненсі, місіс Сноу, Джоном Пендлтоном, лікарем Чилтоном та Джиммі Біном. Вона змінила життя містечка, навчивши людей шукати позитив навіть у найважчих ситуаціях. Завдяки цьому герої стають відкритішими та щасливішими: наприклад, тітка Поллі врешті-решт перетворюється з суворої жінки на добру та турботливу родичку.
5. Чому Джон Пендлтон хотів, щоб Полліанна жила в нього? Як повелася дівчинка?
Джон Пендлтон був дуже самотнім і колись кохав матір Полліанни, тому хотів, щоб дівчинка наповнила його порожній дім затишком. Дівчинка ввічливо відмовилася, бо відчувала, що тепер вона справді потрібна тітці Поллі й не може її залишити.
Запитання та завдання сторінка 176
1. Складіть план повісті «Полліанна».
- Приїзд Полліанни до Белдінгсвіля.
- Життя в суворій домівці тітки Поллі.
- Поширення «гри в радість» серед мешканців містечка.
- Знайомство з Джоном Пендлтоном та Джиммі Біном.
- Трагічна аварія та втрата здатності ходити.
- Таємниця гри розкрита для тітки Поллі.
- Одужання та радісний лист із лікарні.]
2. Визначте у творі зав’язку, кульмінацію і розв’язку.
Зав’язкою є приїзд Полліанни до тітки Поллі після смерті батька. Кульмінація — це нещасний випадок (автомобільна аварія), через який дівчинка опиняється прикутою до ліжка і втрачає віру в радість. Розв’язка — успішне лікування Полліанни в клініці та її перший лист, де вона повідомляє, що знову може ходити.
3. Знайдіть у повісті портрети основних персонажів, пейзажі та інтер’єри.
Портрет Полліанни: одинадцятирічна дівчинка в солом’яному капелюшку, з рудими косами та обличчям у ластовинні. Інтер’єр: гола і спекотна кімнатка на горищі, де були лише ліжко, стілець і стіл. Пейзаж: чудовий краєвид на пагорби та річку, що відкривався з вікна кімнати Полліанни, який замінював їй відсутні картини.
4. Прослідкуйте, як змінюється кімната Полліанни. Поясніть причини такої переміни.
Спочатку дівчинку поселили в убогій кімнаті на горищі, де не було навіть дзеркала. Згодом тітка Поллі переселила її в одну з найкращих кімнат будинку з м’якими килимами та гарними меблями. Причина в тому, що щирість Полліанни поступово пом’якшила серце тітки, і та захотіла зробити дитині приємне.
5. Хто навчив Полліанну гри в радість? Як допомагала ця гра дівчинці?
Грі в радість Полліанну навчив її батько-місіонер. Ця гра допомагала їй не впадати у відчай навіть у найскрутніші часи: вона вчила знаходити щось позитивне у будь-якій ситуації, наприклад, радіти милицям замість ляльки, бо вони їй не потрібні.
6. Чому жителі містечка почали гратися разом із Полліанною? Чи змінила ця гра їхнє життя?
Жителі містечка почали грати, бо дівчинка своєю безпосередністю показувала їм інший погляд на їхні проблеми. Гра докорінно змінила їх: місіс Сноу перестала вередувати, Джон Пендлтон перестав бути відлюдником, а священик містер Форд почав писати натхненні проповіді про радість.
7. Як складалися стосунки Полліанни з тіткою? Порівняйте її ставлення до дівчинки на початку і наприкінці повісті. Як Полліанні вдалося розтопити серце тітки?
На початку тітка Поллі ставилася до небоги холодно, лише як до «обов’язку». Наприкінці вона щиро полюбила Полліанну, стала турботливою і навіть дозволила дівчинці називати себе просто «тітонькою». Полліанна розтопила її серце своєю безумовною любов’ю, вірою в те, що тітка добра, та невичерпним оптимізмом.
8. Сформулюйте основні правила «Гри в радість» Полліанни. Чи хотіли б ви пограти в таку гру? А жити за такими правилами?
Правило одне: у кожній ситуації, якою б поганою вона не здавалася, треба знайти щось таке, чому можна радіти. Як учень, я вважаю цю гру корисною, бо вона допомагає легше ставитися до шкільних труднощів. Жити за такими правилами важко, але це робить людину сильнішою.
9. Чи варто наслідувати приклад Полліанни в реальному житті?
Так, приклад Полліанни варто наслідувати, адже позитивне мислення допомагає швидше знаходити вихід із проблем та заводити хороших друзів. Це робить світ навколо добрішим.
10. Явими рисами наділена Полліанна? Чи можна вважати дівчинку оптимісткою? Доведіть прикладами з тексту.
Полліанна щира, життєрадісна, милосердна та наполеглива. Вона — справжня оптимістка. Це доводить випадок, коли вона зраділа відсутності дзеркала в кімнаті, бо тепер не бачитиме свого ластовиння, або коли раділа покаранню обідати на кухні разом із Ненсі.
11. Чи сподобався вам фінал твору? Чому письменниця вирішила «врятувати» свою героїню і повернула їй можливість ходити?
Фінал мені дуже сподобався, бо він справедливий. Авторка «врятувала» героїню, щоб показати: добро і радість, які Полліанна дарувала іншим, повернулися до неї сторицею. Це дає читачам надію на краще.
12. Чому Полліанна стала улюбленицею Америки?
Вона стала улюбленицею, бо втілила «американський дух» — незламність перед труднощами та віру в успіх. Як зазначено у вкладенні, її історія навчила людей помічати радість навіть у нелегкі часи, що було дуже важливо для тогочасного суспільства.
Працюємо вдома 176
1. Підготуйте розповідь про історію життя Полліанни і складіть план такої оповіді.
Полліанна — одинадцятирічна донька бідного місіонера, яка після смерті батьків переїжджає до своєї суворої тітки Поллі в Белдінгсвіль. Батько навчив її «гри в радість», і дівчинка починає змінювати життя похмурих мешканців міста. Навіть після важкої аварії, коли Полліанна втрачає здатність ходити, вона не здається. Завдяки спільним зусиллям друзів і лікарів вона одужує та знову починає ходити.
План розповіді:
- Дитинство в родині бідного пастора та уроки батька.
- Переїзд до «холодного» будинку тітки Поллі.
- Знайомство з жителями містечка та поширення гри.
- Трагедія на дорозі та випробування для дівчинки.
- Перемога оптимізму: одужання та повернення до життя.]
2. Заповніть у зошиті таблицю.
| Події, на які очікувала Полліанна | Що отримала натомість | Чому вчиться радіти |
|---|---|---|
| Гарно прибрана кімната з дзеркалом, килимами і картинами | Ні штор на мансардних вікнах, ні картин на голих стінах, ні дзеркала | Вона не бачитиме в дзеркалі своїх веснянок, з вікна відкривається прекрасний пейзаж, кращий за всі картини |
| Лялька у посилці від пожертвувань | Дитячі милиці | Радіє тому, що ці милиці їй насправді не потрібні і вона може ходити |
| Тепла вечеря з тіткою у їдальні | Покарання: хліб із молоком на кухні разом із Ненсі | Радіє, бо дуже любить Ненсі та із задоволенням проведе з нею час |
| Спільна прогулянка чи розмова з тіткою | Холодна відмова та суворе дотримання обов’язків | Радіє можливості побути на природі та познайомитися з новими людьми в місті |
3. Придумайте гру, пограти в яку ви запросили б своїх учителів та однокласників / однокласниць. Напишіть і цікаво оформте правила гри. Презентуйте їх у класі.
Гра «Скарбничка талантів»
Мета: Знайти приховані суперсили один одного та підняти настрій.
Правила гри:
- Анонімність: Кожен учень та вчитель пише на аркуші одну круту рису або прихований талант свого однокласника чи колеги (наприклад: «неймовірно влучно жартує» або «дуже швидко рахує в умі»).
- Скарбничка: Усі папірці складаються в одну коробку.
- Момент істини: На перерві або виховній годині староста (або вчитель) дістає папірець і зачитує «суперсилу», не називаючи автора.
- Результат: Кожен отримує порцію визнання та радості, дізнаючись, що в ньому цінують інші.
Порада від Полліанни: Навіть якщо про тебе написали щось звичне — радій, що тебе помітили!