Перейти до основного вмісту

Джонатан Свіфт - Ніколенко відповіді

Опубліковано:
Оновлено:Оновлено:

Вступні запитання

1. Покажіть на мапі Англію і м. Лондон та Ірландію і м. Дублін. За допомогою інтернету дізнайтеся про історію відносин Ірландії та Англії. Розкажіть про боротьбу Ірландії за незалежність, про видатних митців країни.

Англія розташована в південній та центральній частині острова Велика Британія зі столицею Лондоном на річці Темза, а Ірландія займає більшу частину сусіднього західного острова зі столицею Дубліном на східному узбережжі. Їхні багатовікові стосунки позначені колоніальним гнітом Англії, тривалою визвольною боротьбою ірландців за незалежність та багатством спільної культури, яку прославили такі генії, як Джонатан Свіфт, Оскар Вайльд та Джеймс Джойс.

Розгорнуто

На географічній карті Європи знайти ці краї дуже легко. Велика Британія та Ірландія — це два великі сусідні острови на північному заході континенту. Лондон розкинувся на південному сході Англії обабіч Темзи, а Дублін розташований прямо навпроти, на східному березі Ірландії біля Ірландського моря.

Відносини між цими сусідами складалися дуже драматично. Ще з XII століття, після нормандського завоювання, англійські монархи намагалися підкорити волелюбний острів. Століттями ірландці страждали від конфіскації земель, релігійних утисків католиків та жорстокої колонізації. Справжніми символами незламності стали повстання під проводом Вольфа Тона наприкінці XVIII століття та легендарне Великоднє повстання 1916 року в Дубліні. Зрештою після запеклої війни 1919–1921 років більша частина країни виборола свободу, утворивши незалежну Республіку Ірландія, хоча північні графства досі залишаються частиною Сполученого Королівства. Попри трагічну історію, ірландська земля подарувала світові неймовірне сузір’я митців: від сатирика Джонатана Свіфта та драматурга Оскара Вайльда до творця модерного роману Джеймса Джойса і поетів Вільяма Батлера Єйтса та Шеймаса Гіні.

2. Підготуйте повідомлення про географічні відкриття англійських мореплавців XVII—XVIII ст. Покажіть на мапі шляхи їхніх експедицій.

У XVII—XVIII століттях англійські мореплавці Вільям Дампір та Джеймс Кук нанесли на карту значні території Тихого та Індійського океанів, відкривши східне узбережжя Австралії, Нову Зеландію та Гавайські острови. Їхні маршрути пролягали навколо світу через миси Горн і Доброї Надії, сполучаючи Європу з незвіданими просторами південних морів та полярних широт.

Розгорнуто

Ця доба стала часом грандіозного розширення меж відомого європейцям світу, коли Британія впевнено перетворювалася на володарку морів. Одним із перших відважних дослідників був Вільям Дампір — пірат, натураліст і науковець в одній особі, який першим в історії обігнув земну кулю тричі й склав детальні описи берегів Австралії (тоді Нової Голландії) та Нової Гвінеї.

Справжньою вершиною доби Просвітництва стали три навколосвітні плавання капітана Джеймса Кука. Під час першої мандрівки він довів, що Нова Зеландія — це два окремі острови, і першим із європейців дослідив східний берег Австралії. У другій експедиції Кук наблизився до крижаних берегів Антарктиди, розвіявши міф про квітучий Південний материк, а під час третьої — відкрив Гавайські острови та дістався Берингової протоки. На карті шляхи цих експедицій виглядають як велетенські морські вузли: кораблі спускалися Атлантикою, оминали небезпечний південноамериканський мис Горн або африканський мис Доброї Надії, перетинали весь Тихий океан і крізь шторми верталися до рідних англійських гаваней.

3. Які види державних устроїв ви знаєте? У яких із них дотримуються / не дотримуються принципів демократії? Яким є державний устрій України?

Держави світу різняться за формою правління (республіки та монархії), територіальним устроєм (унітарні, федеративні, конфедеративні) та політичним режимом (демократичні, авторитарні й тоталітарні). Принципи народовладдя, прав і свобод людини поважають у демократичних республіках та конституційних монархіях, тоді як в абсолютних монархіях чи диктатурах вони грубо порушуються; наша держава Україна є унітарною, парламентсько-президентською демократичною республікою.

Розгорнуто

Людство створило чимало способів управління суспільством. За формою правління країни бувають республіками (де керівників обирають на певний термін) або монархіями (де влада передається у спадок). За територіальним поділом вирізняють єдині унітарні держави (як Україна чи Польща) та федерації, утворені союзом штатів чи земель (як США чи Німеччина). Проте найважливішим показником завжди залишається політичний режим.

У демократичних країнах — чи то республіках, чи сучасних європейських монархіях на зразок Великої Британії або Швеції — найвищою цінністю є людина, її права, чесні вибори та рівність усіх перед законом. Натомість авторитарні й тоталітарні режими душать будь-яке інакомислення, перетворюючи народ на безправних підданих однієї партії або деспота. Згідно зі статтею 1 Конституції, Україна є суверенною, незалежною, демократичною, правовою та унітарною державою з парламентсько-президентською формою правління, де єдиним джерелом влади виступає її вільний народ.

Розділ i. зустріч із ліліпутами

Яке враження справила на Гуллівера перша зустріч з дивними чоловічками? Чи була ця зустріч дружньою? Доведіть свою думку.

Гуллівер був приголомшений і наляканий крихітною шестодюймовою істотою зі зброєю, від несподіванки закричавши так голосно, що налякав тубільців. Цю зустріч аж ніяк не можна назвати дружньою, адже чоловічки заздалегідь зв’язали безпорадного сплячого моряка сотнями ниток, а на першу ж спробу звільнитися відповіли залпом болючих стріл у руки та обличчя і ударами списів.

Розгорнуто

Прокинувшись після виснажливої корабельної аварії, Гуллівер пережив справжній шок. Він опинився повністю прикутим до землі: кожне пасмо його волосся, руки, ноги й тулуб обплутали тонкими, але напрочуд міцними шворками. Коли йому на груди піднявся крихітний чоловічок заввишки лише шість дюймів із луком і стрілами, герой вигукнув від подиву, змусивши ліліпутів у паніці розбігтися.

Поведінка тубільців одразу довела їхні ворожі та войовничі наміри. Замість того, щоб надати допомогу потерпілому від шторму, вони підступно знерухомили його, поки він спав, за вказівкою уряду. Щойно велетень зумів відірвати ліву руку від кілочків і повернути голову, ліліпути випустили по ньому зливу гострих стріл, що шпигали шкіру мов голки. Лише міцна куртка з буйволячої шкіри та мудре рішення затамувати подих і не опиратися врятували мандрівника від серйозніших ран.

Розділ ii. знайомство з мовою і звичаями

Яким було перше речення, яке вивчив Гуллівер на мові ліліпутів? Про яку рису характеру героя воно свідчить?

Першими словами, якими герой звернувся до імператора, було прохання повернути йому волю. Це свідчить про глибоку волелюбність Гуллівера, його природну гідність, розсудливість і терплячість, адже замість сліпого насильства він обрав шлях мирного дипломатичного порозуміння.

Розгорнуто

За три тижні інтенсивного навчання з учителями Гуллівер досяг чудових успіхів в іноземній мові, проте його головною метою залишалося звільнення з пут. Щоразу під час візитів правителя він опускався навколішки та повторював одне й те саме вивчене прохання про ласкаве повернення свободи.

У цій ситуації герой постає справді мудрою людиною доби Просвітництва. Попри свою колосальну фізичну перевагу, якою він міг би знищити столицю ліліпутів, Гуллівер не виявляє агресії чи гордині. Він визнає суверенітет крихітного народу, поважає їхні порядки, покірно погоджується на повний обшук особистих кишень і шукає порятунку законним, мирним шляхом переговорів і довіри.

Розділ iii. двірські порядки

Прослухайте авдіотекст. Як ставився Гуллівер до імператора та його підданих? Чи вони ставилися до нього аналогічно?

Гуллівер ставився до ліліпутів доброзичливо, милосердно й покірно, сумлінно виконуючи забаганки імператора та намагаючись не зашкодити жодному крихітному жителю. Натомість володар і придворні ставилися до нього суто корисливо й зверхньо, сприймаючи велетня лише як небезпечну зброю та видовище, і легко забули про вдячність, щойно він виявив власну волю.

Розгорнуто

Благородство мандрівника вражає: маючи змогу розтоптати все мініатюрне військо, Гуллівер виявляє рідкісну делікатність, розважає імператорський двір своїми велетенськими долонями, акуратно ховає солдатів у кишенях і дбайливо переступає через будівлі столиці. Він щиро прагне стати корисним і заслужити прихильність своїх господарів щирою службою.

У відповідь ліліпутська верхівка демонструє типові риси цинічної бюрократії. Вони тримають Гуллівера на ланцюгу в напівзруйнованому храмі, виснажують вимогами принизливих присяг, а їхня «прихильність» насправді є сумішшю постійного тваринного страху й бажання використати його сили для політичного розгрому сусідів. Коли ж велетень відмовляється бути сліпим знаряддям їхньої жорстокості, удавана ласка імператора миттєво перетворюється на вирок виколоти йому очі.

Розділ iv. політичні чвари в мілдендо

1. Що в цьому розділі викликало у вас усмішку?

Усмішку викликає гротескне зображення поважних державних проблем: запекла війна двох партій через висоту підборів на взутті та розмова першого секретаря ради, який промовляє пишні політичні промови, стоячи на долоні велетня.

Розгорнуто

Неможливо стримати сміх, читаючи, з якою важливою та серйозною міною ліліпути ставляться до абсолютних дурниць. Секретар Релдресел абсолютно щиро сповіщає про кривавий розкол у державі між прихильниками високих і низьких підборів — тремексенами й слемексенами, які через це навіть не сідають разом обідати.

Особливо кумедний вигляд має спадкоємець престолу, який намагається догодити обом таборам одразу й через це шкандибає, бо один його підбор вищий за інший на чотирнадцяту частину дюйма. Поєднання дріб’язкових людських амбіцій із мікроскопічним масштабом героїв створює надзвичайно яскравий комічний ефект.

2. Які явища автор критикує в тексті?

Джонатан Свіфт нещадно критикує безглузду міжпартійну ворожнечу, продажність і кар’єризм урядовців, а також дріб’язкові, штучні приводи для кровопролитних воєн між державами.

Розгорнуто

За маскою казкової Ліліпутії письменник приховав гостру сатиру на реальне політичне життя тогочасної Англії. Протистояння між тремексенами й слемексенами — це прозора пародія на запеклу ворожнечу англійських партій торі та вігів, які боролися за теплий прихисток біля трону.

Ще більше вражає викриття релігійних війн через розбивання яєць з тупого чи гострого кінця. Ця нісенітниця алегорично змальовує трагічні релігійні конфлікти між католиками та протестантами, через які в Європі проливалися ріки крові, втрачали голови монархи й гинули тисячі невинних людей. Свіфт засуджує засліпленість фанатиків і владолюбство королів, які вигадують абсурдні догми, аби тримати народи в рабській покорі.

Розділ v. перемога над флотом блефуску

1. Який титул і за що отримав Гуллівер у Ліліпутії?

Гуллівер отримав найвищий у державі дворянський титул нардака за блискучу військову операцію, під час якої він самотужки захопив і притягнув на мотузках через протоку весь військовий флот ворожої імперії Блефуску.

Розгорнуто

Коли Ліліпутії загрожувало вторгнення могутньої армади Блефуску, герой вирішив захистити своїх покровителів від біди. Використавши свої знання моряка, залізні гачки та зсукані канати, він убрід і вплав подолав морську протоку, перерізав якірні канати ворожих кораблів і, попри дощ зі стріл, привів за собою п’ятдесят найбільших військових суден супротивника.

Зустріч на березі перетворилася на тріумф: імператор ліліпутів, який щойно тремтів від жаху, побачив врятовану імперію і просто на піщаному узбережжі нагородив велетня званням нардака — найвищою відзнакою пошани, яку тільки міг надати монарх.

2. Чи вдалося Гулліверові здобути прихильність імператора Ліліпутії?

Герой завоював безмежне захоплення монарха після морської перемоги, проте ця прихильність миттєво згасла, коли Гуллівер навідріз відмовився загарбати Блефуску й перетворити його жителів на рабів.

Розгорнуто

Спершу імператор обсипав велетня милостями й вбачав у ньому непереможну опору своєї влади. Проте чванливий правитель одразу ж зажадав більшого: захопити решту ворожих суден, винищити незгідних тупоконечників і перетворити горду імперію Блефуску на власну колонію.

Гуллівер рішуче відкинув роль ката вільного народу, за що заслужив смертельну образу коронованого тирана. Монарх не пробачив велетневі моральної переваги та відмови потурати його імперським апетитам. Відтоді при дворі розгорнулася підступна змова міністрів, яка перетворила колишнього рятівника на оббріханого зрадника.

Розділ vii. зрада імператорського двору

Яке нове випробування чекало на Гуллівера? Чи злякався він? Оцініть його вчинки.

Новим випробуванням для героя став таємний смертний вирок ліліпутського суду за сфабрикованим звинуваченням у державній зраді, який «милостиво» пом’якшили до виколювання очей. Гуллівер не запанікував і вчинив надзвичайно розумно та шляхетно: замість помсти чи покори він спокійно скористався залишками свободи й утік до сусідньої імперії Блефуску.

Розгорнуто

Таємний нічний візит придворного вельможі відкрив героєві всю ницість придворних інтриг. Міністри-заздрісники під керівництвом Скайреша Болголама звинуватили Чоловіка-Гору в дружбі з блефускуанськими послами та відмові знищити їхню країну. Лише заступництво секретаря схилило імператора не спалювати будинок разом із героєм, а «лише» засліпити його, залишивши живим для важких робіт.

Гуллівер міг би одним рухом розтрощити все місто ліліпутів, але його моральні принципи виявилися вищими за жорстокість господарів. Він не став убивати негідників і не скорився варварському катуванню, а виявив дивовижну витримку. Взявши корабель і прихопивши ковдру з одягом, він рішуче перейшов протоку, обравши порятунок власної гідності та свободи.

Розділ viii. повернення додому

Як Гуллівер ставиться до своєї батьківщини? Наведіть відповідні цитати, прокоментуйте.

Гуллівер відчуває безмежну відданість і щемливу любов до рідної Англії, понад усе мріючи обійняти родину та знову стати на рідну землю. Про це свідчать його радісні почуття від порятунку: «Нелегко висловити радість, що охопила мене від несподіваної надії побачити знов улюблену батьківщину і любих родичів та друзів», а також сильне хвилювання: «Серце моє закалатало в грудях, коли я побачив англійський прапор».

Розгорнуто

Попри всі розчарування в європейських пороках, рідна домівка залишається для мандрівника головним життєвим дороговказом. Коли на горизонті з’являється англійське вітрило, його серце переповнюється невимовним щастям. Англійський прапор для нього — це не просто шматок тканини, а символ рідного дому, безпеки, людяності та цивілізації, якої він був так довго позбавлений серед крихітних егоїстів. Навіть дбайливо сховані в кишенях мініатюрні корови та вівці підтверджують бажання героя привезти на батьківщину дивовижні свідчення своїх пригод і поділитися ними зі співвітчизниками.

«Мандри лемюеля гуллівера» в україні

Відшукайте в інтернеті інформацію про українських перекладачів «Мандрів Лемюеля Гуллівера», підготуйте повідомлення.

Твір Джонатана Свіфта має багату історію українських перекладів, започатковану корифеями нашої культури. Першу спробу перекладу двох частин твору ще 1889 року здійснила Леся Українка, хоча рукопис не зберігся; її мати Олена Пчілка на початку XX століття надрукувала перші дитячі адаптації в Києві, повний переклад роману 1928 року створив Микола Іванов, а неперевершеною класикою досі залишається блискучий майстерний переклад Юрія Лісняка.

Розгорнуто

Українське знайомство зі Свіфтом почалося з родинного кола Косачів. Леся Українка в юності захопилася сміливою свободою англійського автора й переклала дві подорожі, однак через цензурні утиски та складні обставини автограф загубився. Справу підхопила її мати, письменниця Олена Пчілка, яка адаптувала пригоди мандрівника для юного покоління у виданнях «Подорожі Гуллівера до краю велетнів» (1906) та «Перебування в Ліліпутів» (1911).

Перший фундаментальний і неадаптований переклад усіх чотирьох подорожей українською мовою з’явився завдяки талановитому науковцеві й перекладачеві Миколі Іванову у 1928 році. Проте вершиною перекладацької майстерності визнано працю геніального Юрія Лісняка. Саме його мовою сьогодні звучить роман у провідних українських видавництвах: Лісняк зумів філігранно передати вишукану свіфтівську іронію, дотепний гумор, сухий діловий стиль бортового щоденника та живу розмовну стихію персонажів.

Екранізації роману «Мандри лемюеля гуллівера»

Подивіться одну з екранізацій твору Дж. Свіфта. Висловте враження про точність інтерпретації авторського сюжету, художність кіноверсії роману.

Найглибшою та найбільш точною кіноверсією є мінісеріал Чарльза Старріджа 1996 року з Тедом Денсоном у головній ролі, який на відміну від суто розважальних картин зберіг усі чотири свіфтівські подорожі та їхній філософський зміст. Мене захопила художня майстерність стрічки, де фантастичні випробування поєднані з драмою повернення героя додому, якого за прагнення говорити правду визнали божевільним.

Розгорнуто

Більшість кінострічок, зокрема сучасна комедія 2010 року з Джеком Блеком, перетворюють глибоку сатиру Свіфта на легковажний фарс зі спецефектами. На їхньому тлі фільм 1996 року є справжнім шедевром кіномистецтва. Творці картини зберегли всі чотири світи — Ліліпутію, Бробдінгнег, летючий острів Лапуту та країну мудрих гуїгнгнмів, створивши разючі візуальні контрасти між величчю людського духу й ницістю суспільних вад.

Особливо сильною художньою знахідкою режисера є рамкова історія: повернувшись через дев’ять років поневірянь, Гуллівер опиняється у божевільні, де цинічні лікарі вважають його розповіді маячнею. Цей хід дивовижно точно перегукується із задумом самого Джонатана Свіфта, який показував, як важко мислячій людині залишатися собою серед байдужого, лицемірного й жорстокого суспільства.

Активності

Комунікація

1. Прочитайте список речей Гуллівера, який склали чиновники Ліліпутії. Визначте, про які речі йдеться у списку.

У списку ліліпутських чиновників за метафоричними бюрократичними описами приховані звичайні побутові речі та зброя європейського мандрівника:

Опис речі чиновниками ЛіліпутіїСправжня назва речі
Шмат цупкого полотна, якого вистачило б на парадну залуНосова хустка
Величезна срібна скриня зі срібним віком, наповнена лоскотливим порохомТабакерка з нюхальним тютюном
Величезний сувій тонких білих листів, міцно обв’язаний товстим канатом і вкритий чорними знакамиКишеньковий записник (щоденник)
Машина з двадцятьма довгими палями на зразок паркануГребінець для волосся
Порожній залізний стовп з людину завбільшки, з’єднаний зі шматком дерева, з дивними залізними виступамиКремінний пістолет
Кружала, плескуваті металеві різного розміру з білого та червоного металуСрібні та мідні монети
Чорні стовпи неправильної форми, всередині яких укладено по величезній сталевій пластиніБритва та кишеньковий складаний ніж
Машина зі срібною кулею, яка постійно шумить, наче водяний млин, і показує час кожного вчинкуКишеньковий механічний годинник на ланцюжку
Сітка завбільшки з рибальську, яка відкривається і закривається, з жовтими кружалами всерединіГаманець із золотими монетами
Пояс із шкіри велетенської тварини, на якому висить довгий мечПортупея зі шпагою (шаблею)
Торба з двома відділами: в одному важкі металеві кульки, в іншому — купка чорних зернятТорбинка з кулями для пістолета та порохівниця (патронташ)

2. Доведіть, що Гуллівер, як зазначено в романі, «розумна істота».

Гуллівер є справжнім сином доби Просвітництва, адже він здобув солідну університетську освіту лікаря й мореплавця, вміє спокійно мислити в небезпеці та розв’язує проблеми силою розуму, а не сліпим насильством. Його здатність блискавично опановувати чужі мови й тонко розбиратися у звичаях народів беззаперечно доводить його інтелектуальну зрілість.

Розгорнуто

Просвітницький характер героя виявляється з перших сторінок його біографії. Він вивчає медицину в Кембриджі та Лейдені, наполегливо студіює географію, точні науки й математику, мріючи досліджувати світ. Опинившись скутим крихітними ворогами, Гуллівер не впадає у розпач, не б’ється в істериці, а ретельно аналізує обстановку та обирає найвигіднішу модель мирної поведінки.

Він вивчає чужу мову лише за три тижні, стаючи цікавим співрозмовником для місцевої знаті. Гуллівер мислить раціонально: він розуміє психологію монархів, тонко розпізнає лестощі міністрів, уміє відстояти моральну позицію без зброї та постійно прагне до самовдосконалення, спостерігаючи за життям і законами нових народів.

3. У чому виявляється розум героя, його ініціативність і практичність? Наведіть приклади.

Розум і винахідливість Гуллівера найяскравіше виявляються в його сміливих рішеннях під час воєнної операції проти Блефуску та в організації власного повернення додому. Він блискуче використовує закони фізики й підручні речі, знаходячи вихід із найскладніших обставин.

Розгорнуто

Практичний розум героя видно у кожній дії. Плануючи захоплення ворожого флоту, Гуллівер не покладається на випадок: він детально розпитує моряків про глибину протоки, вивчає ворожу гавань крізь збережену підзорну трубу, самотужки скручує міцні канати й виготовляє залізні гачки. Щоб не втратити зір від тисяч стріл, він виявляє блискучу кмітливість і надіває окуляри з потайної кишені, що зберегло йому очі.

Таку ж практичність і працьовитість він демонструє на березі Блефуску, знайшовши у морі справжній пошкоджений човен. Гуллівер не чекає на диво, а береться до роботи: залучає тисячі моряків із канатами, десять днів власноруч теше весла, лагодить судно й дбайливо запасається провізією та мініатюрною худобою, завдяки чому щасливо повертається на батьківщину.

Аналіз та інтерпретація

4. Які форми державного устрою відображено в романі? Визначте їхні особливості.

У романі сатирично представлено чотири різні форми правління: корумповану обмежену монархію з фракційними чварами в Ліліпутії; патріархальну монархію освіченого абсолютизму в Бробдінгнегу; авторитарну бюрократію з повітряним терором і дивакуватими вченими в Лапуті; та утопічну олігархію розумного колективу без емоцій і мистецтва в країні гуїгнгнмів.

Розгорнуто

Кожна країна в романі слугує втіленням філософських пошуків ідеального устрою держави:

  1. Ліліпутія пародіює тогочасну англійську парламентську монархію. Вона вражена корупцією, де посади здобувають за танці на канаті, народ потерпає від безглуздих законів, а правляча еліта розколена між партіями високих і низьких підборів.
  2. Бробдінгнег постає втіленням мрії Просвітництва про патріархальне правління мудрого короля-філософа. Монарх велетнів керує на засадах справедливості, здорового глузду та милосердя, щиро зневажаючи війни, порох і загарбницьку політику.
  3. Летючий острів Лапута — це модель тоталітарної та відірваної від реальності диктатури. Влада контролює підданих буквальним придушенням з неба, а верхівка зайнята безплідними псевдонауковими теоріями, поки внизу панує розруха.
  4. Земля гуїгнгнмів показує крайнощі утопічного раціоналізму. Розумні коні живуть у гармонії, рівності та абсолютній правді, але їхнє суспільство позбавлене співчуття, індивідуальності, пристрасті та мистецтва.

5. Які різновиди комічного представлено у творі? Наведіть приклади.

У книзі використано весь арсенал комічного: добродушний гумор у кумедних побутових дрібницях ліліпутів, тонку іронію в оцінках нагород із ниток, нищівний сарказм і сатиру у висміюванні причин безглуздих релігійних воєн, пародію в офіційному акті обшуку та гротескне зображення нікчемного царька, який вважає себе володарем всесвіту.

Розгорнуто

Джонатан Свіфт віртуозно володіє всіма регістрами сміху:

  • Гумор викликає щиру посмішку, коли ми спостерігаємо за переляканими чоловічками, що снують по тілу Гуллівера, або за тим, як велетень випиває кілька возів вина одним духом.
  • Іронія пронизує сцени придворного життя, де дорослі достойники стрибають через палицю мов циркові собачки заради шовкової синьої чи зеленої нитки.
  • Сатира та сарказм звучать із гірким осудом, коли автор описує шестимісячні повстання та загибель одинадцяти тисяч людей через спір про те, з якого боку бити варене яйце (гострий випад проти католицько-протестантської різанини).
  • Пародія блискуче відтворює юридичну мову й протоколи суду, коли звичайна носова хустка перетворюється на полотно для бальної зали палацу.
  • Гротеск базується на парадоксі розмірів: фізично крихітний імператор, вищий за інших підданих лише «на ніготь», палає божевільним бажанням захопити весь світ і перетворити сусідню державу на власну безправну провінцію.

Творче самовираження

6. У першій частині роману зазначено, як Гуллівер навчався мови тубільців. Сформулюйте 2–3 речення, які, на вашу думку, вивчив Гуллівер іншою мовою (від його імені), а також відповідь йому імператора.

Моє прохання до правителя: «Могутній імператоре, я скоряюся Вашим законам і щиро благаю повернути мені волю. Я клянуся бути вірним союзником Вашої держави і захищати ліліпутів від будь-яких лих».

Відповідь імператора Ліліпутії: «Милостивий монарх чує твої благання, Чоловіче-Горо, але справа твого звільнення потребує згоди таємної ради. Заслужи нашу довіру покірною службою, і тоді ми відкриємо перед тобою ворота столиці».

7. Від імені Гуллівера розкажіть про соціальний устрій, владу і становище народу в Англії ХVІІІ ст.

Як уродженець Англії мушу з болем визнати, що за пишним фасадом моєї батьківщини ховаються глибока несправедливість і нескінченні політичні інтриги. Влада належить парламенту й королю, проте насправді країною керують дві ворожі партії — торі та віги, які ведуть запеклу боротьбу за посади й золото, геть забувши про потреби звичайних людей. У той час як вищі міністри наживають багатства завдяки підлабузництву та корупції, простий народ тяжко працює, віддаючи останні копійки на податки та безглузді загарбницькі війни за океанами.

8. Від імені ліліпута розкажіть про зустріч із Чоловіком-Горою.

Того ранку берегова варта з жахом сповістила про викинуте штормом велетенське страховисько, що лежало нерухомо на піску. Наша таємна рада діяла блискавично: сотні інженерів і воїнів усю ніч прибивали кілочками до землі кожну волосину його чуба, заплітаючи тулуб незліченними канатами. Коли чудовисько прокинулося й раптом ревнуло так, ніби вдарив грім, ми від переляку кинулися тікати врозтіч, ламаючи руки й ноги, але влучні постріли наших хоробрих лучників одразу приборкали Чоловіка-Гору, змусивши його схилитися перед величчю нашого мудрого імператора.

Цифрові навички

9. Відшукайте в інтернеті три факти із життя Дж. Свіфта, пов’язані з подіями в Англії XVIII ст., які відображені у творі.

  1. Джонатан Свіфт брав активну участь у протистоянні двох головних партій Великої Британії — спочатку підтримував вігів, але згодом став провідним публіцистом партії торі, що надихнуло його на сатиричне зображення партійців високих та низьких підборів (тремексенів і слемексенів).
  2. Письменник гостро ворогував із першим британським прем’єр-міністром Робертом Волполом, який славився підкупом депутатів і придворними махінаціями; саме Волпол став прямим прототипом підступного скарбника Флімнапа, який майстерніше за всіх танцював на туго натягнутому канаті.
  3. У 1713 році Свіфт активно сприяв укладенню Утрехтського миру з Францією, через що після зміни влади його соратників-міністрів звинуватили у державній зраді; цей випадок відтворено в епізоді, коли Гуллівер укладає мир із Блефуску, відмовляється поневолювати переможених і дістає смертний вирок за «державну зраду».

Дослідження і проєкти

10. Визначте і прокоментуйте просвітницькі ідеї роману «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта.

Роман проголошує верховенство людського розуму, природну рівність усіх людей і рішуче викриває деспотизм, жорстокість та загарбницькі війни. Через мандрівки Гуллівера Джонатан Свіфт доводить, що суспільство повинно розвиватися на засадах справедливості, освіти й моральності, а не підкорятися сліпим забобонам та егоїзму тиранів.

Розгорнуто

Як яскравий мислитель епохи Просвітництва, Свіфт вірив у виховну силу сатиричного слова. Головним мірилом усіх суспільних законів у книзі виступає здоровий глузд: щойно держава відходить від розуму й людяності (як у Ліліпутії чи Лапуті), вона неминуче деградує у кривавий цирк.

Письменник обстоює ідею гуманізму — відмови від рабства, поваги до свободи сусідніх націй і неприйняття безглуздої жорстокості. Особливо виразно просвітницькі ідеали лунають із уст короля Бробдінгнегу, для якого вміння виростити колосок пшениці на пустирі має значно більшу цінність для народу, ніж усі політики, порох і загарбані чужі провінції разом узяті.

11. Дослідіть суспільні порядки в Ліліпутії. Чому тубільці підкорялися імператору?

Суспільство Ліліпутії спиралося на культ абсолютної покори монарху, жорстоку систему репресій за найменший спротив та штучне залякування зовнішніми ворогами. Тубільці корилися імператорові через панічний страх перед стратами, конформізм, а також через витончену систему нагород і титулів, які створювали ілюзію важливості та згуртовували підданих навколо трону.

Розгорнуто

Порядки в Ліліпутії нагадують бездоганно налагоджений тоталітарний механізм. Життя кожного мешканця підпорядковане жорстким приписам: той, хто розбиває яйце не з того кінця чи носить не ті підбори, оголошується ворогом нації та карається на горло, що наочно довели криваві розправи над одинадцятьма тисячами бунтівників.

Окрім прямого терору, імператор спритно тримав народ у підкоренні через систему дрібних подачок і кар’єрних спокус. Чиновники охоче принижувалися, танцюючи на канаті й стрибаючи через палицю заради кольорових ниток, а постійна загроза з боку Блефуску допомагала верхівці списувати будь-які внутрішні біди на війну та єднати налякане суспільство навколо деспота.

Життєві ситуації

12. Спрогнозуйте подорож Гуллівера в сучасній Україні.

Подорожуючи сучасною Україною, Гуллівер побачив би націю справжніх велетнів духу, де воїни, медики й волонтери самовіддано боронять свободу проти агресивного ворога. Поряд із цим герой неодмінно зауважив би залишки бюрократичної тяганини, популізм і дріб’язкові суперечки в соціальних мережах, але переконався б у щирості та незламному прагненні українців до свободи, справедливості й розумного демократичного устрою.

Розгорнуто

Опинившись серед нас, освічений лікар і мандрівник мав би над чим замислитися. На фронті та у волонтерських штабах він зустрів би людей велетенської мужності, схожих на мешканців Бробдінгнегу, для яких честь, гідність і захист рідної землі стоять понад усе. Його вразила б солідарність громадян, які згуртовуються перед лицем небезпеки.

Водночас свіфтівський погляд обов’язково помітив би й певні риси Ліліпутії: надмірну бюрократію в кабінетах, галасливі сварки коментаторів у соцмережах навколо другорядних тем і пустопорожні обіцянки деяких урядовців. Проте зрештою Гуллівер підтримав би наше прагнення до європейських цінностей і науки, зрозумівши, що українське суспільство впевнено виборює власне гідне майбутнє у світі вільних народів.

13. Для групової роботи. Запропонуйте власну програму оновлення нашого суспільства (5–6 тез).

  1. Подолання корупції та утвердження справжнього верховенства права через повне очищення судової влади.
  2. Модернізація освіти з акцентом на критичне мислення, сучасні технології, природничі науки та фінансову грамотність.
  3. Повна цифровізація державних послуг для усунення бюрократичного свавілля та чиновницьких хабарів.
  4. Всебічна підтримка національної культури, збереження історичної пам’яті та зміцнення української мови як основи безпеки держави.
  5. Розвиток інноваційного бізнесу, високих технологій та перехід до екологічно чистої відновлюваної енергетики.
  6. Залучення активної молоді до місцевого самоврядування та вирішення ключових питань розвитку своїх громад.

14. Як ви вважаєте, якою має бути людина XXI ст.? Які риси громадянина потрібно в ній виховати?

Сучасна людина має поєднувати високий рівень освіченості, критичне мислення, екологічну свідомість і здатність постійно навчатися новому в мінливому світі. Для справжнього громадянина критично важливо мати щирий патріотизм, почуття особистої відповідальності за свою державу, готовність до відкритого діалогу та повагу до людської гідності.

Розгорнуто

ХХІ століття з його шаленим потоком інформації та штучним інтелектом вимагає від нас насамперед уміння відрізняти правду від маніпуляцій і фейків. Освічена людина сьогодення не пливе за течією, а щодня працює над собою, опановує цифрову гігієну, вільно спілкується зі світом і мислить глобально.

Водночас технічний прогрес нічого не вартий без щирого серця й активної громадянської позиції. Суспільство тримається на тих, хто не стоїть осторонь спільних бід: волонтерах, захисниках, небайдужих активістах. Саме тому в кожному з нас слід виховувати внутрішню чесність, доброту, толерантність до інших думок і непохитну вірність рідній землі, яка починається з елементарного порядку біля власного під’їзду чи турботи про довкілля.

Завдання для діагностування результатів навчання

Важливі дати в житті Джонатана Свіфта

Факт або фейк?

  1. Гуллівер потрапив до Ліліпутії після корабельної аварії під час шторму. — Так (Правильне. Корабель розбився об скелю, Гуллівер доплив до берега сам).
  2. Найбільша загроза для Ліліпутії надходила від мешканців сусіднього острова Блефуску. — Так (Правильне. Секретар Релдресел назвав можливий напад цієї держави одним із двох лих).
  3. Причиною багаторічної війни між Ліліпутією та Блефуску була суперечка про те, з якого кінця розбивати яйця. — Так (Правильне. Закон вимагав розбивати яйця з гострого кінця, а прихильники розбивання з тупого втекли до Блефуску).
  4. Гуллівер допоміг ліліпутам перемогти флот Блефуску, викравши їхні кораблі за допомогою одного великого гака. — Ні (Хибне. Він використав п’ятдесят окремих гачків і стільки ж канатів).
  5. Імператор Ліліпутії мав намір повністю знищити Блефуску і зробити їх своєю колонією. — Так (Правильне. Він прагнув перетворити ворожу державу на власну провінцію).
  6. Імператор Ліліпутії запропонував Гулліверові одружитися на його доньці. — Ні (Хибне. Такої пропозиції імператор не висловлював).
  7. Однією з причин звинувачення Гуллівера у зраді була його відмова знищити Блефуску. — Так (Правильне. Гуллівер відмовився закріпачити вільний народ і виступив за мир).
  8. Ліліпути використовували математичні розрахунки, щоб визначити, скільки їжі потрібно Гулліверові щодня. — Так (Правильне. Вони славилися як вправні математики й механіки та вели точні розрахунки).
  9. Ліліпути намагалися вбити Гуллівера, коли він спав, закидаючи його камінням. — Ні (Хибне. Ліліпути тільки зв’язали його мотузками, поки він спав).
  10. Щоб заслужити прихильність імператора, Гуллівер мусив брати участь у змаганнях з ходіння по канату. — Ні (Хибне. На канаті танцювали самі ліліпути, які змагалися за міністерські посади).
  11. Імператор Ліліпутії наказав побудувати спеціальний візок для перевезення Гуллівера до столиці. — Так (Правильне. П’ятсот теслярів та інженерів спорудили велику дерев’яну платформу на двадцяти двох колесах).
  12. Гуллівер покинув Ліліпутію на побудованому для нього ліліпутами кораблі. — Ні (Хибне. Він перейшов протоку вбрід до Блефуску, а додому вирушив на справжньому великому човні, який прибило штормом).

Що означають ці цифри?

Відповідність у таблиці:

Риси характеру Гуллівера (Філворд)

Знайдені слова за горизонтальними рядками сітки:

Сюжет першої частини роману «Мандри Лемюеля Гуллівера»

Заповнена таблиця відповідності:

ЕкспозиціяЗав’язкаРозвиток діїКульмінаціяРозв’язка
2, 41, 7, 93, 8, 11, 125, 106

Послідовність подій

Кросворд

По горизонталі:

По вертикалі:

Про кого йдеться в цих описах?

Відповідність у таблиці:

Які речі належать Гулліверові?

Із зображених предметів Гулліверові належали:

Предмети, які не належали герою: ключ, яблуко, футбольний м’яч.

Додаткове завдання: які речі не були конфісковані?

Засоби комічного

Вікторина

1. Розповідь у романі ведеться від імені…

2. Яку професію мав Гуллівер?

3. Чому Гуллівер вирушив у плавання?

4. Чому Гуллівер не зміг підвестися, коли прокинувся на березі?

5. Яким було перше речення, яке вивчив Лемюель Гуллівер ліліпутською мовою?

6. Яку річ приховав Гуллівер від ліліпутів?

7. Чим імператор Ліліпутії відрізнявся від підданих?

8. Щоб взяти участь у конкурсі на високу посаду, ліліпути…

9. Яке доручення ліліпутів НЕ передбачено в угоді з Гуллівером?

10. Через що сварилися партії тремексенів та слемексенів?

11. Чому Гуллівер утік до Блефуску?

12. Яка проблема НЕ розглядається у творі:

Тестування

1. Яку функцію виконує мандрівка в романі Джонатана Свіфта?

2. Що символізують ліліпути у творі Дж. Свіфта?

3. Що треба зробити в Ліліпутії, щоб отримати високу посаду?

4. Які офіційні документи наведено у творі Свіфта про пригоди Гуллівера?

5. Який прийом використав Джонатан Свіфт для зображення людських вад у першій частині роману?

6. Які риси характеру втілено в образі Лемюеля Гуллівера?

7. Яку роль виконує образ Гуллівера у творі?

8. Як змінюється герой упродовж мандрівок?

9. Що означає слово «нардак» у Ліліпутії?

10. Чим імператор Ліліпутії відрізняється від інших ліліпутів?

11. Яким постає Гуллівер у першій частині твору на тлі ліліпутів?

12. У чому полягає провідна функція сатири Свіфта?