1. Покажіть на мапі Англію і м. Лондон та Ірландію і м. Дублін. За допомогою інтернету дізнайтеся про історію відносин Ірландії та Англії. Розкажіть про боротьбу Ірландії за незалежність, про видатних митців країни.
Щоб показати на географічній карті Англію та місто Лондон, необхідно знайти острів Велика Британія на північному заході Європи. Англія займає південну та центральну частини цього острова, а її столиця Лондон розташована в його південно-східній частині на річці Темза. Щоб показати Ірландію та місто Дублін, слід знайти сусідній острів Ірландія, розташований на захід від Великої Британії. Столиця Ірландії Дублін розташована на східному узбережжі цього острова біля гирла річки Ліффі.
Відносини між Англією та Ірландією мають тривалу і драматичну історію, яка розпочалася у XII столітті з англо-нормандського вторгнення. Протягом століть Англія проводила політику колонізації та релігійного гніту ірландців-католиків, конфісковувала їхні землі та передавала їх протестантським переселенцям. Боротьба ірландського народу за незалежність супроводжувалася численними повстаннями, серед яких найбільшими були повстання 1641, 1798 років та Великоднє повстання 1916 року. Унаслідок англо-ірландської війни 1919–1921 років було підписано договір, за яким більша частина Ірландії здобула незалежність і згодом стала Республікою Ірландія, тоді як шість північних графств (Північна Ірландія) залишилися у складі Великої Британії.
Ірландія подарувала світові багатьох видатних митців, зокрема письменників Джонатана Свіфта, Оскара Вайльда, Джеймса Джойса, Бернарда Шоу, Семюела Беккета та Вільяма Батлера Єйтса.
2. Підготуйте повідомлення про географічні відкриття англійських мореплавців XVII—XVIII ст. Покажіть на мапі шляхи їхніх експедицій.
У XVII—XVIII століттях англійські мореплавці здійснили низку визначних географічних відкриттів, які значно розширили знання європейців про світ та заклали основу британського колоніального панування.
Визначним дослідником межі XVII—XVIII століть був Вільям Дампір, який першим у світі здійснив три навколосвітні подорожі. Він дослідив та склав детальні карти північно-західного узбережжя Австралії (тоді Нової Голландії) та Нової Гвінеї, а також детально описав океанські течії, вітри та природу відкритих земель.
Найважливіші відкриття XVIII століття пов’язані з ім’ям Джеймса Кука, який очолив три навколосвітні експедиції:
- Під час першої експедиції (1768–1771) він детально дослідив і наніс на карту узбережжя Нової Зеландії, довівши, що вона складається з двох великих островів, а також відкрив та оголосив британським володінням східне узбережжя Австралії (Новий Південний Уельс).
- Друга експедиція (1772–1775) була спрямована на пошук невідомого Південного материка. Кук першим серед мореплавців перетнув Південне полярне коло, дослідив південні води Тихого й Атлантичного океанів, відкрив Нову Каледонію та Південну Георгію.
- Під час третьої експедиції (1776–1779) Кук намагався знайти Північно-західний прохід між Атлантичним та Тихим океанами, відкрив Гавайські острови та дослідив північно-західне узбережжя Північної Америки й Берингову протоку.
На географічній карті шляхи експедицій англійських мореплавців можна показати таким чином:
- Маршрути Вільяма Дампіра пролягають з Англії через Атлантичний океан навколо мису Горн або мису Доброї Надії до Тихого океану, охоплюючи узбережжя Західної Австралії та острова Нова Гвінея.
- Маршрут першої експедиції Джеймса Кука пролягає через Атлантичний океан, мис Горн, Тихий океан (повне коло навколо Нової Зеландії, рух уздовж східного узбережжя Австралії на північ через Торресову протоку) і далі через Індійський океан навколо мису Доброї Надії назад до Англії.
- Маршрут другої експедиції Кука проходить через мис Доброї Надії на південь до приантарктичних широт, де кораблі робили петлі навколо Антарктиди у південних частинах Індійського та Тихого океанів, повертаючись додому через мис Горн.
- Маршрут третьої експедиції пролягає через мис Доброї Надії до Тихого океану (Таїті, Нова Зеландія), далі на північ через Гавайські острови до берегів Аляски, через Берингову протоку до Чукотського моря.
3. Які види державних устроїв ви знаєте? У яких із них дотримуються / не дотримуються принципів демократії? Яким є державний устрій України?
Державний устрій країн світу класифікують за трьома основними критеріями: формою правління, формою територіального устрою та політичним режимом.
За формою правління держави поділяють на республіки (президентські, парламентські, змішані) та монархії (абсолютні, конституційні або парламентські).
За формою територіального устрою держави бувають унітарними (єдина держава без автономних державних утворень), федеративними (союзні держави, що складаються з суб’єктів федерації) та конфедеративними (союзи суверенних держав).
За політичним режимом держави поділяють на демократичні та антидемократичні (авторитарні, тоталітарні).
Принципів демократії дотримуються у демократичних республіках та конституційних (парламентських) монархіях, де джерелом влади є народ, забезпечено поділ влади, вільні вибори та права людини. Принципів демократії не дотримуються в абсолютних монархіях, а також у державах з авторитарними та тоталітарними політичними режимами, де влада зосереджена в руках однієї особи або вузької групи людей, а права та свободи громадян суттєво обмежені чи повністю ліквідовані.
Україна за формою правління є парламентсько-президентською республікою, за формою територіального устрою — унітарною державою, а за політичним режимом — демократичною державою.
Яке враження справила на Гуллівера перша зустріч з дивними чоловічками? Чи була ця зустріч дружньою? Доведіть свою думку.
Перша зустріч із дивними чоловічками викликала у Гуллівера крайнє здивування та шок, він був украй вражений виглядом істоти зростом близько шести дюймів із луком і стрілами в руках, за якою йшли ще кілька десятків таких самих чоловічків. Гуллівер з переляку так голосно скрикнув, що всі вони в паніці розбіглися, а деякі навіть травмувалися при падінні на землю.
Ця зустріч не була дружньою, оскільки чоловічки поставилися до Гуллівера як до небезпечного ворога чи здобичі. На підтвердження цього свідчать такі факти з тексту твору:
- Тубільці зв’язали сонного Гуллівера вночі, обплутавши його руки, ноги, тулуб та волосся незліченними тонкими нитками та прикріпивши їх кілочками до землі.
- Коли Гуллівер зробив спробу визволити ліву руку та поворухнути головою, чоловічки випустили у нього зливу гострих стріл, які кололи його обличчя та руки наче голки, а також намагалися вколоти його списом у бік.
Яким було перше речення, яке вивчив Гуллівер на мові ліліпутів? Про яку рису характеру героя воно свідчить?
Першим реченням, яке вивчив Гуллівер мовою ліліпутів, було прохання ласкаво повернути йому волю, яке він щодня повторював перед імператором, стоячи на колінах.
Це речення свідчить про таку рису характеру героя, як волелюбність, адже свобода для нього була найбільшою цінністю. Водночас це вказує на його розсудливість, дипломатичність, терплячість та повагу до законів інших країн: замість безплідної та небезпечної спроби звільнитися силою, Гуллівер обрав шлях мирних переговорів і дотримання місцевих правил поведінки задля досягнення своєї мети.
РОЗДІЛ III
Прослухайте авдіотекст. Як ставився Гуллівер до імператора та його підданих? Чи вони ставилися до нього аналогічно?
Гуллівер ставився до імператора та його підданих із великою повагою, лагідністю, доброзичливістю та милосердям, намагаючись не завдавати їм шкоди та дотримуючись їхніх законів. Імператор та ліліпути не ставилися до нього аналогічно, адже їхнє ставлення було корисливим, підозрілим та егоїстичним: вони використовували Гуллівера для власних військово-політичних цілей, а згодом проявили жорстокість і невдячність, засудивши його до осліплення.
РОЗДІЛ IV
1. Що в цьому розділі викликало у вас усмішку?
У цьому розділі усмішку викликає опис безглуздих причин для внутрішньополітичних чвар та війн між державами, зокрема поділ на партії залежно від висоти підборів взуття та війна через суперечку про те, з якого боку розбивати яйця. Комічним також є опис першого секретаря Релдресела, який веде серйозну державну розмову, стоячи на долоні Гуллівера, та шкандибання спадкоємця престолу через різну висоту підборів.
2. Які явища автор критикує в тексті?
Автор критикує безглуздість та штучність міжпартійного протистояння, нікчемність і дріб’язковість приводів для міжнародних війн, а також обмеженість, егоїзм та деспотизм правителів, які готові жертвувати життями підданих заради безглуздих законів і власного самолюбства.
РОЗДІЛ V
1. Який титул і за що отримав Гуллівер у Ліліпутії?
Гуллівер отримав найвищий у Ліліпутії почесний титул нардака за те, що він самотужки переправив через протоку і забрав весь військовий флот ворожої імперії Блефуску, захистивши цим Ліліпутію від нападу.
2. Чи вдалося Гулліверові здобути прихильність імператора Ліліпутії?
Спочатку Гулліверові вдалося здобути велику прихильність та ласку імператора за свою сумирну поведінку й допомогу у війні. Однак ця прихильність зникла, коли Гуллівер відмовився допомагати імператору повністю поневолити народ Блефуску, що призвело до звинувачення його в державній зраді та ухвалення вироку про виколоття очей.
РОЗДІЛ VII
Яке нове випробування чекало на Гуллівера? Чи злякався він? Оцініть його вчинки.
Новим випробуванням для Гуллівера стало офіційне звинувачення у державній зраді, яке таємно ухвалила державна рада Ліліпутії за наполяганням імператора та ворожих міністрів. Героя визнали винним у прихильності до мешканців Блефуску, оскільки він відмовився допомогти повністю закріпачити цей вільний народ і виступив за мирне врегулювання конфлікту. Попри вимоги деяких чиновників стратити Гуллівера, імператор виніс «милостивий» вирок — зберегти йому життя, але засліпити, виколовши обидва ока. Гуллівер не злякався і не впав у розпач, а тверезо оцінив смертельну небезпеку й вирішив таємно втекти до сусідньої імперії Блефуску. Його вчинок є виваженим та гідним, оскільки він відмовився бути сліпим знаряддям у руках тиранів і обрав шлях збереження власної свободи, здоров’я та честі.
РОЗДІЛ VIII
Як Гуллівер ставиться до своєї батьківщини? Наведіть відповідні цитати, прокоментуйте.
Гуллівер ставиться до своєї батьківщини з великою любов’ю, відданістю та щирою тугою, мріючи повернутися до рідної домівки після тривалих поневірянь.
Його патріотичні почуття яскраво виражені в наступній цитаті: «Нелегко висловити радість, що охопила мене від несподіваної надії побачити знов улюблену батьківщину і любих родичів та друзів».
Також глибокий емоційний зв’язок Гуллівера з батьківщиною демонструє цитата: «Серце моє закалатало в грудях, коли я побачив англійський прапор».
Ці слова підтверджують, що попри розчарування у суспільних вадах європейського світу та безпосереднє знайомство з іншими цивілізаціями, герой зберігає щиру любов до Англії, а повернення додому є його найвищою метою.
«МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА» В УКРАЇНІ
Відшукайте в інтернеті інформацію про українських перекладачів «Мандрів Лемюеля Гуллівера», підготуйте повідомлення.
Роман Джонатана Свіфта має тривалу історію перекладу та адаптації в українському культурному просторі. Першою спробу перекласти початкові дві частини твору здійснила Леся Українка у 1889 році, однак цей рукопис було втрачено. Перші опубліковані адаптації роману для дітей належать Олені Пчілці, яка переклала та видала у Києві «Подорожі Гуллівера до краю велетнів» у 1906 році та «Перебування в Ліліпутів» у 1911 році.
Перший повний переклад усього роману під назвою «Мандри Гулліверові» виконав Микола Іванов у 1928 році. Найбільш відомим, популярним та художньо довершеним на сьогодні є переклад видатного українського перекладача Юрія Лісняка. Його інтерпретація тексту Свіфта відзначається високою мовною точністю, багатством лексики та майстерним збереженням авторського сатиричного стилю й підтексту.
ЕКРАНІЗАЦІЇ РОМАНУ «МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА»
Подивіться одну з екранізацій твору Дж. Свіфта. Висловте враження про точність інтерпретації авторського сюжету, художність кіноверсії роману.
Двосерійний телевізійний фільм «Мандри Гуллівера» 1996 року режисера Чарльза Старріджа є найбільш точною та художньо довершеною екранізацією роману. На відміну від спрощених версій, які перетворюють книгу на дитячу казку, цей фільм повністю відтворює філософську глибину та гостру соціальну сатиру Джонатана Свіфта, показуючи всі чотири подорожі головного героя.
Художність кіноверсії забезпечується майстерною грою актора Теда Денсона, масштабними декораціями та вдалим використанням перспективи для передачі різниці у зрості. Режисер використав оригінальний прийом рамкового сюжету: Гуллівер повертається додому після багаторічної відсутності та змушений захищати свій розум у психіатричній лікарні, розповідаючи про подорожі невіруючим лікарям. Цей хід посилює свіфтівську тему конфлікту між неординарною особистістю та обмеженим суспільством, що робить екранізацію надзвичайно глибокою та близькою до авторського задуму.
АКТИВНОСТІ. КОМУНІКАЦІЯ
1. Прочитайте список речей Гуллівера, який склали чиновники Ліліпутії. Визначте, про які речі йдеться у списку.
На основі детальних описів, залишених ліліпутьськими чиновниками під час обшуку, можна встановити справжнє призначення кожної знайденої речі:
| Опис речі чиновниками Ліліпутії | Справжня назва речі |
|---|---|
| Шмат цупкого полотна, якого вистачило б на парадну залу | Носова хустка |
| Величезна срібна скриня зі срібним віком, наповнена лоскотливим порохом | Табакерка з тютюном |
| Величезний сувій тонких білих листів, міцно обв’язаний товстим канатом і вкритий чорними знаками | Записник (щоденник) |
| Машина з двадцятьма довгими палями на зразок паркану | Гребінець для волосся |
| Порожній залізний стовп з людину завбільшки, з’єднаний зі шматком дерева, з дивними залізними виступами | Кремінний пістолет |
| Кружала, плескуваті металеві різного розміру з білого та червоного металу | Монети (гроші) |
| Чорні стовпи неправильної форми, всередині яких укладено по величезній сталевій пластині | Бритва та складаний ніж |
| Машина зі срібною кулею, яка постійно шумить, наче водяний млин, і показує час кожного вчинку | Кишеньковий годинник |
| Сітка завбільшки з рибальську, яка відкривається і закривається | Гаманець |
| Пояс із шкіри велетенської тварини, на якому висить довгий меч | Ремінь із шпагою (шаблею) |
| Торба з двома відділами: в одному важкі металеві кульки, в іншому — чорні зернята | Торба з кулями та порохом (патронташ) |
КОМУНІКАЦІЯ
2. Доведіть, що Гуллівер, як зазначено в романі, «розумна істота».
Гуллівер є «розумною істотою», оскільки він здобув ґрунтовну вищу освіту, вивчав медицину, природознавство, математику та мореплавство, що дозволяє йому логічно мислити й пристосовуватися до екстремальних умов. Потрапивши до Ліліпутії, він не вдається до паніки чи агресії, а поводиться розважливо, швидко вивчає мову тубільців за три тижні й намагається мирним шляхом врегулювати свої відносини з місцевою владою. Його раціональний підхід, прагнення до самоосвіти та здатність глибоко аналізувати суспільні устрої відвіданих країн доводять його високий інтелектуальний розвиток.
3. У чому виявляється розум героя, його ініціативність і практичність? Наведіть приклади.
Розум, ініціативність і практичність Гуллівера виявляються у його здатності знаходити ефективні рішення у нестандартних ситуаціях. Наприклад, під час нападу військового флоту Блефуску він ініціативно використовує окуляри, які заздалегідь сховав у потайній кишені під час обшуку, щоб захистити свої очі від ворожих стріл і успішно виконати завдання. Також його практичність демонструється після виявлення пошкодженого човна в Блефуску, коли він власноруч упродовж десяти днів виготовляє весла з місцевих матеріалів, щоб обладнати судно й дістатися батьківщини.
АНАЛІЗ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
4. Які форми державного устрою відображено в романі? Визначте їхні особливості.
У романі відображено чотири основні форми державного устрою:
- Обмежена (парламентська) монархія у Ліліпутії, яка характеризується безглуздими законами, жорстокими покараннями, корумпованістю чиновників та постійними внутрішніми чварами між політичними партіями високих і низьких підборів.
- Патріархальна монархія (ідеал освіченого абсолютизму) у Бробдінгнегу, де король керує державою на основі здорового глузду, розуму, справедливості та милосердя, прагнучи миру для свого народу й відкидаючи загарбницькі війни.
- Авторитарна бюрократична система у Лапуті, яка відзначається тотальним наглядом за мешканцями за допомогою літаючого острова, обмеженням політичних свобод та відірваністю урядової верхівки від реальності через надмірне захоплення абстрактними теоріями.
- Утопічний колективізм у країні гуїгнгнмів, де панують загальна рівність, справедливість і розум, проте повністю нівельовано індивідуальність, емоції, мистецтво та прагнення особистості до змін.
5. Які різновиди комічного представлено у творі? Наведіть приклади.
У творі представлено такі різновиди комічного:
- Гумор — відображення смішного у життєвих явищах, наприклад, опис незвичного одягу, харчування та специфічної мови ліліпутів під час перших контактів із Гуллівером.
- Іронія — приховане глузування, наприклад, нагородження ліліпутських придворних кольоровими шовковими нитками за вміння перестрибувати через палицю або пролізати під нею на забавах імператора.
- Сарказм — їдка, викривальна насмішка, наприклад, зображення тривалої кривавої війни між Ліліпутією та Блефуску через суперечку про те, з якого кінця правильніше розбивати варені яйця — з тупого чи гострого.
- Сатира — гостре осудливе висміювання суспільних вад, зокрема викриття загарбницької політики, користолюбства та безглуздих законів тогочасної Англії через державний устрій Ліліпутії.
- Пародія — комічне наслідування стилю офіційних документів, наприклад, детальний бюрократичний список речей Гуллівера, складений ліліпутськими чиновниками, де звичайний кишеньковий годинник описано як невідомого бога або оракула.
- Гротеск — фантастичне поєднання контрастних якостей, наприклад, зображення мікроскопічного імператора Ліліпутії, який є морально ницим і жорстоким, але водночас претендує на абсолютну велич і володарювання світом.
ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ
6. У першій частині роману зазначено, як Гуллівер навчався мови тубільців. Сформулюйте 2–3 речення, які, на вашу думку, вивчив Гуллівер іншою мовою (від його імені), а також відповідь йому імператора.
Звернення Гуллівера мовою ліліпутів: «Великий імператоре, я благаю Вас виявити милосердя та повернути мені волю. Я клянуся бути вірним другом Вашої держави, дотримуватися миру і ніколи не завдавати шкоди Вашим підданим».
Відповідь імператора Ліліпутії: «Твоє звільнення є складною справою, яку я мушу обговорити з моєю державною радою. Спершу ти повинен погодитися на повний обшук твоїх кишень і скласти офіційну присягу на вірність нашій короні».
ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ
7. Від імені Гуллівера розкажіть про соціальний устрій, владу і становище народу в Англії ХVІІІ ст.
Як мандрівник, який тривалий час прожив в Англії XVIII століття, я можу засвідчити, що соціальний устрій моєї батьківщини заснований на глибокій нерівності та несправедливості. Владою в державі володіє парламентська монархія, проте реальні важелі управління зосереджені в руках двох затятих політичних партій — вігів та торі, які безперервно ведуть між собою дріб’язкову й егоїстичну боротьбу за посади. Державні чиновники та міністри здобувають свої привілеї не за розум чи заслуги, а через політичні інтриги, лестощі та готовність догоджати монарху. Становище простого народу залишається надзвичайно важким, оскільки люди змушені терпіти несправедливі закони, сплачувати високі податки та страждати від згубного впливу корисливої еліти.
8. Від імені ліліпута розкажіть про зустріч із Чоловіком-Горою.
Коли ми знайшли цю велетенську істоту, яку згодом назвали Чоловіком-Горою, вона лежала сонна на нашому березі. За наказом імператора та державної ради ми негайно взялися за роботу і за допомогою сотень міцних ниток міцно прив’язали велетня до землі, щоб убезпечити нашу країну від можливої загрози. Коли Чоловік-Гора прокинувся, його гучний крик від переляку змусив багатьох із нас кинутися врозтіч, а дехто навіть травмувався під час падіння. Попри колосальні розміри та величезну силу, цей гігант виявився надзвичайно сумирним і згодом погодився підкоритися волі нашого великого імператора в обмін на їжу та свободу.
ЦИФРОВІ НАВИЧКИ
9. Відшукайте в інтернеті три факти із життя Дж. Свіфта, пов’язані з подіями в Англії XVIII ст., які відображені у творі.
- Джонатан Свіфт брав активну участь у тогочасному політичному житті Англії, спочатку підтримуючи партію вігів, а згодом перейшовши на бік торі. Цей досвід безпосередньо відобразився в романі у вигляді запеклої боротьби політичних партій тремексенів (високі підбори) та слемексенів (низькі підбори).
- Письменник мав особистий тривалий конфлікт із першим фактичним прем’єр-міністром Великої Британії Робертом Волполом, чий уряд і методи управління Свіфт гостро критикував. У романі цей діяч став прототипом персонажа Флімнапа, казначея Ліліпутії, який утримує свою посаду завдяки вмінню найкраще танцювати на канаті.
- У 1713 році Свіфт активно сприяв укладенню Утрехтського миру між Англією та Францією, за що пізніше його соратників-міністрів (зокрема Болінгброка та Гарді) віги звинуватили у державній зраді. Ця подія алегорично відтворена у романі через порятунок Гуллівером імперії Ліліпутії.
ДОСЛІДЖЕННЯ І ПРОЄКТИ
10. Визначте і прокоментуйте просвітницькі ідеї роману «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта.
Головною просвітницькою ідеєю роману є віра в силу людського розуму та необхідність виховання доброчесності й критичного мислення у суспільстві. Автор пропагує ідею природної рівності людей і засуджує будь-які форми тиранії, загарбницьких воєн та безглуздих законів. Мандрівки Гуллівера демонструють відносність людських уявлень про світ і закликають до постійного самовдосконалення, заперечуючи егоїзм та моральну ницість. Свіфт стверджує, що ідеальна держава має керуватися здоровим глуздом, розумністю та справедливістю, а не абстрактними відірваними від життя теоріями чи жадобою влади.
11. Дослідіть суспільні порядки в Ліліпутії. Чому тубільці підкорялися імператору?
Суспільні порядки в Ліліпутії ґрунтувалися на суворій ієрархії, бюрократії, політичному підлабузництві та абсурдних законах, де високі державні посади отримували за вміння танцювати на канаті або стрибати через палицю. Тубільці підкорялися імператору передусім через глибоко вкорінений страх перед репресіями, жорстокими покараннями та стратами за найменшу непокору, про що свідчить закон про обов’язкове розбивання яєць з гострого кінця. Також покора підтримувалася ілюзією величі імператора, якого вважали найвищим серед ліліпутів, та релігійно-ідеологічним тиском, який штучно розділяв суспільство на ворожі табори для збереження абсолютної влади монарха.
ЖИТТЄВІ СИТУАЦІЇ
12. Спрогнозуйте подорож Гуллівера в сучасній Україні.
Подорож Гуллівера в сучасній Україні могла б поєднати в собі елементи його попередніх мандрівок. У Ліліпутії він би зіткнувся з дріб’язковими політичними чварами, популізмом, бюрократією та безглуздими суперечками в медіапросторі. Потрапивши до Бробдінгнегу, він побачив би масштабну боротьбу українського народу за свою свободу, стійкість військових та волонтерів, які діють як справжні велетні духу. У Лапуті він би спостерігав за спробами впровадження реформ людьми, які відірвані від реального життя, але водночас оцінив би високий технологічний розвиток, цифровізацію та винахідливість вітчизняного ІТ-сектору. Наприкінці своєї подорожі Гуллівер переконався б, що українське суспільство прагне побудувати сильну, демократичну та розумну державу, долаючи складні внутрішні та зовнішні виклики.
13. Для групової роботи. Запропонуйте власну програму оновлення нашого суспільства (5–6 тез).
Програма оновлення українського суспільства складається з таких положень:
- Забезпечення верховенства права, реформування судової системи та безкомпромісна боротьба з корупцією на всіх рівнях.
- Реформа системи освіти з акцентом на розвиток критичного мислення, медіаграмотності, практичних навичок та цифрових компетенцій.
- Підтримка та розвиток громадянського суспільства, залучення молоді до активної участі у прийнятті державних рішень та місцевому самоврядуванні.
- Впровадження сучасних екологічних стандартів, перехід на відновлювану енергетику та виховання свідомого екоорієнтованого ставлення до довкілля.
- Створення сприятливих умов для малого й середнього бізнесу, підтримка вітчизняних інновацій та технологічних стартапів.
- Розвиток національної культури, збереження історичної пам’яті та зміцнення української ідентичності.
14. Як ви вважаєте, якою має бути людина XXI ст.? Які риси громадянина потрібно в ній виховати?
Людина XXI століття має бути гнучкою, здатною швидко адаптуватися до змін, постійно навчатися та ефективно оперувати великими обсягами інформації. Важливими рисами сучасного громадянина є високий рівень критичного мислення, національна свідомість, відповідальність за власні вчинки та доля своєї держави. Також у людині необхідно виховувати толерантність, повагу до прав та свобод інших, екологічну відповідальність, цифрову гігієну та готовність до конструктивної співпраці заради суспільного блага.