Працюємо над змістом твору (139 сторінка)
1. Що вам відомо про родину Бруно?
Родина Бруно складається з його батька, матері, старшої сестри Гретель і самого Бруно. Батько Бруно є високопоставленим офіцером нацистської армії, а мати займається домашніми справами. Гретель, старша сестра Бруно, часто конфліктує з ним. Родина жила в Берліні у великому будинку, але через роботу батька вони були змушені переїхати до нового місця, яке Бруно називає “Геть-Звідси” (Out-With)
2. Чому родина Бруно залишила чудовий будинок у Берліні і переїхала до нового помешкання?
Родина Бруно переїхала з Берліна через нове призначення батька. Він отримав посаду коменданта концентраційного табору, що вимагало його присутності на місці. Мати Бруно пояснила йому, що це дуже важлива робота, яку може виконувати лише навчений чоловік.
3. Що бентежить дев’ятирічного хлопця у новому місці? Порівняйте його життя в столиці і в Геть-Звідси.
Бруно був дуже засмучений переїздом. У новому місці його бентежило багато речей:
- Відсутність друзів: У Берліні він мав трьох найкращих друзів, з якими проводив багато часу, а в новому місці він був самотній.
- Новий будинок: Будинок у “Геть-Звідси” був набагато меншим і менш комфортним порівняно з їхнім будинком у Берліні.
- Оточення: Новий будинок стояв окремо, поруч не було інших будинків, а за вікном Бруно бачив дивних людей у смугастих піжамах за колючим дротом, що його дуже лякало і бентежило.
4. Мати говорить Бруно, що батько виконує «дуже важливу роботу, …яку може виконувати лише навчений чоловік». Поясніть, яку посаду отримав батько і в чому полягає суть цієї важливої роботи?
Батько Бруно отримав посаду коменданта концентраційного табору. Його робота полягала в управлінні табором, де утримувалися і знищувалися євреї та інші в’язні. Це була важлива і відповідальна посада в нацистській ієрархії, яка вимагала жорстокості та безжальності. Бруно не розумів справжньої суті роботи батька, але знав, що вона дуже важлива для нацистського режиму.
5. У «Розділі четвертому» знайдіть, як Бруно і Гретель намагалися пояснити, що вони побачили у вікні за колючим дротом.
У “Розділі четвертому” Бруно і Гретель побачили за вікном людей у смугастих піжамах за колючим дротом. Спочатку вони намагалися зрозуміти, що це за місце. Гретель припустила, що це може бути сільська місцевість, де живуть фермери, але Бруно зауважив, що там немає тварин, які зазвичай є на фермах. Вони також помітили, що всі люди одягнені однаково, що було для них дивним і незрозумілим.
6. Чи змогли діти пояснити справжню суть того, що побачили? Як ви гадаєте, чому?
Діти не змогли пояснити справжню суть того, що побачили. Вони не розуміли, що це концентраційний табір, і не усвідомлювали, що люди за колючим дротом є в’язнями. Це пояснюється їхньою наївністю та відсутністю знань про жахливі реалії нацистського режиму. Їхні батьки також не пояснювали їм правду, що додатково сприяло їхньому нерозумінню. ****
7. Як батько схарактеризував тих, хто знаходився у таборі? У чому, на вашу думку, була причина такої характеристики?
Батько Бруно схарактеризував людей у таборі як “не людей”. Він сказав, що вони не є людьми в тому значенні, в якому вони розуміють цей термін. Це відображає нацистську ідеологію, яка дегуманізувала євреїв та інших в’язнів, щоб виправдати їхнє жорстоке поводження та знищення. Така характеристика була частиною пропаганди, яка дозволяла нацистам здійснювати свої злочини без моральних сумнівів.
8. У «Розділі восьмому» розповідається, як на Різдво батько одягнув нацистський однострій. Розкажіть, які прочуття викликала ця подія у кожного з рідних?
На Різдво, коли батько одягнув нацистський однострій, у кожного з рідних були різні почуття:
- Мати була горда за свого чоловіка і вважала, що він виглядає чудово в однострої.
- Дідусь також був гордий за свого сина і вважав, що він робить важливу роботу для країни.
- Бабуся була розчарована й обурена. Вона вважала, що однострій перетворює її сина на “ляльку на мотузочці” і не могла прийняти його участь у нацистському режимі. Вона відчувала сором і гнів через те, що її син став частиною цього жахливого режиму.
Ці різні реакції відображають складність і суперечливість почуттів, які могли виникати в родинах нацистських офіцерів, де одні члени родини підтримували режим, а інші його засуджували.
9. А чим відрізнялася бабусина реакція на зміни в житті сина? Що її обурило в словах дідуся, матері Бруно?
Бабуся Бруно була дуже розчарована і обурена змінами в житті свого сина, коли він став комендантом концентраційного табору і почав носити нацистський однострій. Вона вважала, що цей мундир перетворює його на “ляльку на мотузочці” і не могла прийняти його участь у нацистському режимі. Її обурило те, що дідусь і мати Бруно підтримували і навіть пишалися новою посадою батька. Дідусь говорив про гордість за сина, який допомагає країні повернути повагу, а мати вважала, що батько виглядає гарно в однострої. Бабуся ж вважала, що цей однострій символізує жахливі речі, які творять нацисти, і відчувала сором за свого сина.
10. Прокоментуйте слова бабусі: «Ти стовбичиш у своєму мундирі, ніби він перетворює тебе на щось надзвичайне. Навіть не думаючи, що насправді він означає…». А що насправді означав цей однострій?
Бабуся Бруно була обурена тим, що її син носив мундир із гордістю, не замислюючись про його справжнє значення. Вона бачила в цьому одязі символ нацистської ідеології та репресій, що завдавали шкоди багатьом людям. Для бабусі цей мундир означав сліпу відданість режиму, який вона не підтримувала, і вона відчувала, що син використовував його, щоб отримати повагу і статус без урахування моральних аспектів.
Запитання та завдання
Працюємо над змістом твору
1. Розкажіть про знайомство Бруно і Шмуля.
Бруно і Шмуль познайомилися, коли Бруно досліджував околиці свого нового дому і підійшов до загорожі з колючого дроту. Він побачив хлопчика, який сидів на землі по інший бік загорожі. Бруно привітався з ним, і вони почали розмовляти. Шмуль розповів, що його звати Шмуль і що він народився 15 квітня 1934 року, так само як і Бруно. Вони швидко знайшли спільну мову і стали друзями, незважаючи на те, що їх розділяла загорожа.
2. Що вас дивує в знаннях двох хлопчиків? Як ця сцена характеризує різні системи освіти?
Дивує те, що Бруно і Шмуль, хоча й народилися в один день, мають зовсім різні знання і досвід. Бруно, син нацистського офіцера, не розуміє, що відбувається навколо нього, і не знає про жахи, які творяться в таборі. Він живе в комфорті і безпеці, його освіта обмежена пропагандою і нацистськими ідеями. Шмуль, навпаки, пережив багато страждань і втрат, його освіта перервана, і він змушений жити в жахливих умовах табору. Ця сцена підкреслює контраст між життям і освітою дітей з різних боків загорожі, показуючи, як нацистський режим впливав на життя і знання дітей.
3. Чому Бруно подружився з одним із в’язнів табору, хоча йому було заборонено навіть підходити до паркану?
Бруно подружився з Шмулем, ув’язненим хлопчиком з табору, оскільки відчував себе самотнім і шукав друга. Незважаючи на те, що йому було заборонено підходити до паркану, цікавість та бажання мати товариша переважили страх і заборони. Бруно був збентежений та заінтригований новим місцем і хотів досліджувати його, що і призвело до його зустрічі з Шмулем. Їхня дружба розвинулася через схожий вік, а також через те, що обидва хлопчики відчували себе ізольованими та нещасними у своїх відповідних ситуаціях.
4. Що дізнався Бруно про Шмуля і його родину, про їхнє життя до табору і в таборі?
Бруно дізнався, що Шмуль народився в Польщі і жив у місті Краків. Його родина була щасливою до того, як нацисти прийшли і змусили їх переїхати до гетто. Пізніше їх перевезли до концентраційного табору, де умови життя були жахливими. Шмуль розповів, що в таборі люди голодують, їх змушують працювати, і вони живуть у постійному страху перед солдатами.
5. Що спільного і відмінного в долях двох хлопчиків? Яка роль в їх долях належить Фурору?
Спільне в долях Бруно і Шмуля те, що обидва вони народилися в один день і мають однаковий вік. Вони обидва живуть поруч, але по різні боки загорожі. Відмінності полягають у тому, що Бруно живе в комфорті і безпеці, тоді як Шмуль страждає від голоду, страху і жорстокого поводження в таборі. Роль Фурора (Гітлера) в їхніх долях є вирішальною, оскільки саме його політика і накази призвели до створення концентраційних таборів і переслідування євреїв, що вплинуло на життя Шмуля і його родини, а також на переїзд родини Бруно до “Геть-Звідси”.
6. Що і чому не може Бруно зрозуміти про глибину трагедії, яка сталася в житті малого Шмуля і безлічі інших євреїв?
Бруно не може зрозуміти глибину трагедії, яка сталася в житті Шмуля і інших євреїв, через свою наївність і відсутність знань про реалії нацистського режиму. Він не усвідомлює, що люди в таборі є в’язнями, які страждають і гинуть. Його батьки і оточення не пояснюють йому правду, а пропаганда ідеології нацистів приховує від нього жахливі реалії.
7. Як ви розумієте слова Шмуля до Бруно «Ти перебуваєш на неправильному боці загорожі»
Слова Шмуля «Ти перебуваєш на неправильному боці загорожі» означають, що Бруно, незважаючи на свою наївність і доброту, є частиною системи, яка пригнічує і знищує людей, таких як Шмуль. Шмуль вказує на те, що Бруно живе в комфорті і безпеці, тоді як він і інші в’язні страждають і гинуть. Це також підкреслює моральний аспект, що Бруно, хоч і не винен особисто, все ж таки є на боці тих, хто здійснює ці злочини.
8. Розкажіть про випадок на кухні і зраду Бруно. Чи була для нього бодай якась серйозна загроза від лейтенанта Котлера? Чому він злякався?
Випадок на кухні стався, коли Бруно побачив Шмуля, який чистив келихи. Бруно запропонував йому їжу, і Шмуль почав їсти. У цей момент увійшов лейтенант Котлер і побачив Шмуля з їжею. Коли Котлер запитав, звідки у Шмуля їжа, Бруно злякався і збрехав, що не знає Шмуля і що той сам взяв їжу. Це була зрада з боку Бруно, оскільки він не підтримав свого друга. Для Бруно була серйозна загроза від лейтенанта Котлера, оскільки той був жорстоким і непередбачуваним. Бруно злякався, бо боявся покарання і не розумів, як пояснити свою дружбу з єврейським хлопчиком.
9. Як ви розумієте слова Шмуля, якого жорстоко побили за те, що він їв на кухні в домі коменданта: «Я вже більше не відчуваю болю…»?
Слова Шмуля «Я вже більше не відчуваю болю…» можна розуміти як свідчення його емоційного і фізичного виснаження. Постійні побиття, голод і жорстокість зробили його нечутливим до болю. Це також може означати, що він настільки звик до страждань, що вони стали для нього нормою, і він більше не відчуває їх так гостро.
10. Як Бруно опинився за колючим дротом?
Бруно опинився за колючим дротом, коли вирішив допомогти Шмулю знайти його батька. Шмуль приніс для Бруно смугасту піжаму, щоб той міг замаскуватися під в’язня. Вони знайшли ділянку загорожі, де можна було пролізти під дротом, і Бруно перейшов на інший бік, щоб допомогти своєму другові.
11. Яка трагедія відбувалася щодня з дітьми і дорослими, що утримувалися в таборі?
Щодня в таборі відбувалися жахливі трагедії: люди страждали від голоду, хвороб, жорстокого поводження і постійного страху перед смертю. В’язнів змушували виконувати важку роботу, їх били і принижували. Багато з них гинули в газових камерах або від виснаження і хвороб.
12. Що сталося з Бруно і Шмулем у фіналі твору?
У фіналі твору Бруно і Шмуль потрапили до газової камери разом з іншими в’язнями. Бруно не розумів, що відбувається, і думав, що вони просто ховаються від дощу. Вони трималися за руки до самого кінця. Обидва хлопчики загинули в газовій камері, що стало трагічним завершенням їхньої дружби.
Міркуємо самостійно
14. Бруно постійно говорить, що любить щось досліджувати. А чи справді він є таким допитливим, яким мав би бути дослідник? Відповідь аргументуйте.
Бруно дійсно любить досліджувати, але його допитливість має обмежений характер. Він часто говорить про своє бажання досліджувати нові місця, і це підтверджується його прогулянками навколо нового будинку та спробами зрозуміти, що відбувається за колючим дротом. Однак, його дослідження не є глибокими або систематичними. Він не ставить багато запитань про те, що бачить, і не намагається зрозуміти глибші причини подій навколо нього. Його наївність і відсутність критичного мислення обмежують його здатність бути справжнім дослідником.
15. Поміркуйте, чи дружив би Бруно зі Шмулем, якби він продовжував спілкуватися з Карлом, Даніелем і Мартіном?
Якби Бруно продовжував спілкуватися з Карлом, Даніелем і Мартіном, його дружба зі Шмулем могла б не відбутися. У Берліні він мав своїх друзів і був зайнятий звичними дитячими справами. Переїзд до “Геть-Звідси” і відсутність інших друзів створили умови, за яких він шукав нових знайомств і знайшов Шмуля. Відсутність альтернативних друзів і самотність підштовхнули його до спілкування з хлопчиком за колючим дротом.
16. Як поводиться Бруно, коли ходить на зустріч зі своїм єдиним другом — вічно голодним Шмулем? Про що свідчить той факт, що він рідко коли приносив достатньо їжі малому в’язню і переважно сам з’їдав гостинці для друга?
Бруно поводиться з Шмулем дружньо, але його дії часто свідчать про нерозуміння або недооцінку ситуації, в якій перебуває його друг. Він рідко приносить достатньо їжі для Шмуля і часто сам з’їдає гостинці, що свідчить про його наївність і егоїзм. Це також показує, що Бруно не повністю усвідомлює серйозність і жахливість умов, у яких живе Шмуль. Його дії відображають дитячу безтурботність і відсутність глибокого розуміння трагедії, яка відбувається навколо нього.
17. Над якими питаннями Бруно не хоче замислюватись? Що в долі Шмуля не викликає в хлопця жодного інтересу?
Бруно не хоче замислюватись над питаннями, які стосуються реалій життя в таборі та жахів, які там відбуваються. Він не розмірковує про те, чому люди за колючим дротом носять смугасті піжами, чому вони виглядають голодними і виснаженими, і чому їх охороняють солдати. В долі Шмуля Бруно не цікавить, чому його друг живе в таких жахливих умовах, чому його родина була розлучена, і що сталося з його батьком. Бруно намагається уникати цих питань, бо вони занадто складні і страшні для його дитячого розуміння.
18. Доведіть, що через образ наївного Бруно автор проводить ідею «сліпоти» німецького народу, який не хотів бачити звірств нацистів і помічати їхні злочини.
Образ наївного Бруно символізує «сліпоту» німецького народу, який не хотів або не міг бачити звірств нацистів. Бруно живе поруч з концентраційним табором, але не розуміє, що там відбувається. Він бачить людей у смугастих піжамах, але не усвідомлює, що вони є в’язнями. Його батьки і оточення не пояснюють йому правду, а пропаганда ідеології нацистів приховує від нього жахливі реалії. Це відображає ситуацію в нацистській Німеччині, де багато людей воліли не знати або ігнорувати злочини, які відбувалися навколо них. Автор показує, що така «сліпота» може мати трагічні наслідки, як це сталося з Бруно.
19. На нарікання сина, що переїзд був поганою думкою і не варто було їм виконувати розпорядження Фурора, мати сказала: «Думати — для нас недозволена розкіш». Що в цих словах є символічного для всієї німецької нації?
Слова матері Бруно «Думати — для нас недозволена розкіш» символізують підкорення і відсутність критичного мислення, яке було характерним для багатьох німців під час нацистського режиму. Вони відображають те, як нацистська пропаганда і тоталітарний контроль придушували будь-які спроби сумніватися або критикувати дії влади. Люди були змушені сліпо виконувати накази і не ставити запитань, що дозволяло режиму здійснювати свої злочини без опору з боку населення. Ця фраза підкреслює, що відсутність критичного мислення і підкорення авторитету можуть призвести до жахливих наслідків.
20. Також прокоментуйте фразу, яку сказала матір Бруно: «Ми повинні шукати найкращий вихід із поганої ситуації». У чому полягав особисто її вихід із «поганої ситуації» і що стало наслідком бездіяльності цієї жінки?
Фраза матері Бруно «Ми повинні шукати найкращий вихід із поганої ситуації» вказує на її спробу знайти якесь рішення в умовах, що склалися. Особисто для неї вихід із «поганої ситуації» полягав у намаганні адаптуватися до нових обставин, зокрема переселення до нового місця через роботу її чоловіка. Вона розпаковує речі, влаштовує побут та намагається забезпечити комфорт для своєї родини, попри внутрішній протест проти того, що відбувається.
Наслідком бездіяльності матері Бруно стало те, що вона не змогла протистояти рішенням чоловіка і нацистського режиму, до яких він був причетний. Вона фактично дозволила ситуації розвиватися без активного спротиву, що призвело до трагедії для її родини. Її пасивність і нездатність змінити обставини сприяли тому, що Бруно став жертвою табору, перейшовши на інший бік загорожі.
21. Доведіть, що поведінка матері Бруно мала у Німеччині масовий характер.
Поведінка матері Бруно, яка полягала в підкоренні і прийнятті нацистського режиму без критичного осмислення, була типовою для багатьох німців того часу. Вона не ставила під сумнів дії свого чоловіка і намагалася не замислюватися над моральними аспектами його роботи. Її слова «Думати — для нас недозволена розкіш» відображають загальну атмосферу страху і підкорення, яка панувала в нацистській Німеччині. Багато людей воліли не знати про звірства, що відбувалися, і просто виконували накази, щоб уникнути проблем.
Узагальнюємо та підсумовуємо
22. Що у творі символізують смугаста «піжама» і нацистський однострій?
У творі смугаста «піжама» символізує невинність і беззахисність жертв нацистського режиму. Це вбрання носять ув’язнені концтабору, включаючи Шмуля, друга Бруно. Цей одяг позначає їхню ідентичність як ув’язнених, які позбавлені своїх прав і людської гідності. Смугаста «піжама» символізує страх, страждання та дегуманізацію, що випробовували люди в таборах смерті.
Нацистський однострій, з іншого боку, символізує владу, страх і бездушність режиму, який керував Німеччиною. Він уособлює ідеологію, що спонукала до переслідування і знищення мільйонів невинних людей.
23. Як у романі розкривається тема геноциду єврейського народу?
Тема геноциду єврейського народу розкривається через опис жахливих умов життя в таборі, де перебуває Шмуль, і через долю інших ув’язнених. У романі показано, як євреї систематично знищувалися нацистським режимом, їх зганяли до концтаборів, де вони зазнавали нелюдських умов життя і смерті. Описуючи життя Шмуля та інших ув’язнених, автор підкреслює масштаб трагедії Голокосту, коли мільйони людей були вбиті через свою національність. Це надає читачеві розуміння безглуздя і жорстокості геноциду, який забрав життя шести мільйонів євреїв.
24. Що, на вашу думку, означає однаковий фінал в житті малого єврея і німця?
Однаковий фінал в житті малого єврея Шмуля і німця Бруно символізує те, що жорстокість і несправедливість нацистського режиму не мали меж і могли торкнутися будь-кого. Це підкреслює абсурдність і безглуздість війни, яка знищує життя незалежно від національності чи походження. Такий фінал також показує, що людяність і дружба можуть існувати навіть у найжахливіших умовах, але вони не завжди можуть врятувати від трагічних наслідків.
25. Доведіть, що події Другої світової війни позначилися на долях як поневолених народів, так і німців.
Події Другої світової війни мали катастрофічні наслідки для багатьох народів. Поневолені народи, такі як євреї, поляки, українці та інші, зазнали масових вбивств, депортацій і жорстокого поводження. Німці також постраждали від війни: багато з них втратили свої домівки, родини і життя. Після війни Німеччина була розділена, і багато німців відчували провину і сором за злочини, вчинені нацистським режимом. Війна залишила глибокі рани на всіх, хто був залучений до неї.
26. Зробіть висновок, що війна ламає долі не тільки жертв, а й їх мучителів.
Події Другої світової війни мали катастрофічні наслідки для багатьох народів. Поневолені народи, такі як євреї, поляки, українці та інші, зазнали масових вбивств, депортацій і жорстокого поводження. Німці також постраждали від війни: багато з них втратили свої домівки, родини і життя. Після війни Німеччина була розділена, і багато німців відчували провину і сором за злочини, вчинені нацистським режимом. Війна залишила глибокі рани на всіх, хто був залучений до неї.
27. Проведіть паралелі між подіями Другої світової війни і подіями російськоукраїнської війни.
Паралелі між подіями Другої світової війни і російсько-української війни можна провести в контексті агресії, порушення міжнародного права і гуманітарних катастроф. Обидві війни характеризуються вторгненням на територію суверенної держави, масовими вбивствами, депортаціями і руйнуванням інфраструктури. Як і під час Другої світової війни, у російсько-українській війні страждають мирні жителі, зокрема діти, жінки і старі люди. Обидві війни залишають глибокі рани на суспільстві і вимагають міжнародного втручання для відновлення миру і справедливості.
28. Поміркуйте, чому нації, винні у масових трагедіях, повинні пройти період каяття, як це було у німців перед євреями.
Нації, винні у масових трагедіях, повинні пройти період каяття, щоб визнати свої помилки, відновити справедливість і запобігти повторенню таких злочинів у майбутньому. Каяття допомагає суспільству усвідомити масштаби трагедії, вшанувати пам’ять жертв і відновити моральні цінності. У випадку Німеччини, процес денацифікації та визнання провини за Голокост сприяв відновленню міжнародної довіри та побудові демократичного суспільства, яке поважає права людини.
29. Як у творі порушено ідею рівності людей різних національностей?
У романі “Хлопчик у смугастій піжамі” ідея рівності людей різних національностей порушується через дружбу між Бруно, німецьким хлопчиком, і Шмулем, єврейським хлопчиком. Незважаючи на різні національності та обставини, які їх розділяють, вони знаходять спільну мову і стають друзями. Це підкреслює, що людяність і дружба не залежать від національності чи соціального статусу. Їхня дружба показує, що всі люди рівні і заслуговують на повагу та гідне ставлення.
30. Сформулюйте головну думку роману Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі».
Головна думка роману Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» полягає в тому, що невинність і наївність дітей можуть розкрити абсурдність і жорстокість дорослого світу, особливо в умовах війни і геноциду. Роман підкреслює важливість людяності, співчуття і рівності, а також показує, як сліпота і байдужість до злочинів можуть призвести до трагічних наслідків.
Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше
31. Проведіть паралель між думкою про національну сліпоту в романі Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» і вірші Альфреда МаргулаШперберга «Про назву концтабору Бухенвальд».
У романі Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» національна сліпота представлена через наївність і незнання Бруно, який не розуміє, що відбувається навколо нього. Він не усвідомлює, що його батько керує концентраційним табором, і не розуміє, чому люди за колючим дротом живуть у таких жахливих умовах. Це символізує небажання багатьох німців бачити і визнавати звірства нацистського режиму.
У вірші Альфреда Маргула-Шперберга «Про назву концтабору Бухенвальд» також порушується тема національної сліпоти. Вірш описує жахи концтабору і те, як люди намагалися не помічати або виправдовувати ці злочини. Обидва твори підкреслюють, що національна сліпота і байдужість до злочинів можуть мати катастрофічні наслідки.
Паралелі:
- Національна сліпота: Обидва твори показують, як люди можуть ігнорувати або не помічати жахливі реалії навколо них.
- Невинність і незнання: Бруно в романі символізує наївність і незнання, що відображає небажання багатьох німців визнавати злочини нацистів. У вірші Маргула-Шперберга також підкреслюється, як люди намагалися не помічати жахи концтаборів.
- Моральний урок: Обидва твори наголошують на важливості усвідомлення і визнання правди, щоб запобігти повторенню таких трагедій у майбутньому.
32. Що спільного в долях євреїв у романі Вальтера Скотта «Айвенго» і Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі».
У романі Вальтера Скотта «Айвенго» євреї, зокрема Ребекка, стикаються з дискримінацією, переслідуваннями і несправедливістю через свою національність і релігію. Ребекка зазнає переслідувань і навіть ризикує бути спаленою на вогнищі за звинуваченням у чаклунстві.
У романі Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» євреї, такі як Шмуль, також стикаються з жахливими переслідуваннями і геноцидом у концентраційних таборах. Шмуль і його родина зазнають нелюдських умов життя, голоду, побиття і зрештою смерті.
Спільне в долях євреїв:
- Переслідування: Обидва твори показують, як євреї зазнають переслідувань і дискримінації через свою національність і релігію.
- Несправедливість: Євреї в обох романах стикаються з несправедливістю і жорстоким поводженням з боку суспільства.
- Страждання: Обидва твори підкреслюють страждання євреїв через упередження і ненависть, які призводять до трагічних наслідків.
Завдання від Фантазерчика
1. Уявіть, як могло би скластися життя Шмуля, якби не трагічні події Другої світової війни.
Якби не трагічні події Другої світової війни, життя Шмуля могло б скластися зовсім інакше. Він міг би продовжувати жити в Кракові зі своєю родиною, відвідувати школу, мати друзів і займатися звичайними дитячими справами. Його родина могла б зберегти свій дім і не зазнати переслідувань та жорстокості. Шмуль міг би вирости в безпечному середовищі, отримати освіту і мати можливість реалізувати свої мрії та амбіції.
2. Поміркуйте і складіть запитання, які ви хотіли б задати Шмулю, щоб показати, що ви щиро цікавитеся його життям у таборі.
- Шмуль, як ти потрапив до табору?
- Чи є у тебе родина в таборі? Як вони почуваються?
- Що ти робиш щодня в таборі? Чи є у тебе якісь обов’язки?
- Чи є у тебе друзі в таборі? Як ви підтримуєте один одного?
- Що ти найбільше сумуєш за життям до табору?
- Як ти справляєшся з голодом і холодом?
- Чи є щось, що приносить тобі радість або надію в таборі?
3. Напишіть малому Бруно листа і поясніть, чому робота його батька була звірячим злочином, а життя Шмуля в таборі — нестерпним.
Я пишу тобі, щоб пояснити деякі речі, які ти, можливо, не розумієш. Твій батько виконує роботу, яка є дуже жорстокою і несправедливою. Він керує табором, де утримують людей проти їхньої волі, змушують їх працювати в жахливих умовах, голодувати і страждати. Ці люди, як твій друг Шмуль, не зробили нічого поганого. Вони просто народилися євреями або належать до інших груп, які нацисти вважають “неправильними”.
Життя Шмуля в таборі нестерпне. Він постійно голодний, холодний і наляканий. Його родина розлучена, і він не знає, чи побачить їх знову. Він змушений працювати і терпіти жорстоке поводження від солдатів. Це не життя, яке заслуговує жодна людина, особливо дитина.
Твій батько, можливо, вірить, що він робить важливу роботу, але насправді він бере участь у звірячих злочинах проти людства. Важливо розуміти, що всі люди рівні і заслуговують на повагу і гідне ставлення, незалежно від їхньої національності чи релігії.
З повагою,
[Ваше ім’я]
Покажіть Знаюсі свої знання
Зверніть увагу на пов’язку на рукаві Знаюсі. З’ясуйте, що означає зображення на ній. Поясніть, хто і чому повинен був носити таку пов’язку (зірка давида на повязці).
Пов’язка на рукаві з зображенням зірки Давида була обов’язковою для носіння євреями в нацистській Німеччині та на окупованих нею територіях. Це зображення символізувало приналежність до єврейської нації, яку нацисти використовували для ідентифікації, сегрегації та переслідування єврейського населення.
4. Поясніть, чим відрізняється життя єврейського народу, зображене в картинах верхнього ряду від життя, зображеного в картинах нижнього ряду.
Життя єврейського народу, зображене в картинах верхнього ряду, показує традиційні і радісні моменти, такі як весілля і релігійні церемонії, що символізують мир і сімейні цінності. Картини нижнього ряду відображають трагічні сторінки історії, пов’язані з переслідуваннями та стражданнями, зокрема дітей у гетто та жертв нацистських злочинів. Ці картини передають біль і жахи, які пережили євреї під час війни.
5. Повідомлення про Таню Маркус:
Таня Маркус була відважною учасницею антинацистського підпілля в окупованому Києві під час Другої світової війни. Народилася вона 21 вересня 1921 року в єврейській родині. До війни працювала секретарем на залізниці.
З початком окупації Києва Таня активно включилася в підпільну боротьбу. Вона діяла як зв’язкова та член диверсійної групи. Під прикриттям вигаданої особи “Маркусідзе” вона влаштувалася працювати в німецьку офіцерську їдальню, де проводила диверсії - підсипала отруту в їжу. Також особисто ліквідувала кількох високопоставлених нацистів.
За свою діяльність Таня знищила кілька десятків німецьких солдатів і офіцерів. У серпні 1942 року її схопило гестапо. Незважаючи на жорстокі тортури протягом 5 місяців, вона нікого не видала. 29 січня 1943 року Таню Маркус розстріляли.
За особисту мужність і героїзм у 2006 році Тані Маркус посмертно присвоєно звання Героя України. На її честь встановлено меморіальні дошки та пам’ятник у Києві.