Skip to content

Джеймс Олдрідж. Останній дюйм - Волощук

Posted on:29 вересня 2025 р.

Перевірте себе сторінка 149

1. Розкажіть про дитинство та юність Дж. Олдріджа. Що спонукало його переїхати до Англії?

Джеймс Олдрідж народився 10 липня 1918 року в Австралії, хоча його батьки були англійцями. Він був наймолодшим, п’ятою дитиною в сім’ї. Попри фінансові труднощі, родина жила дружно у великому будинку з садом. З дитинства Олдрідж зростав на природі, що навчило його розуміти важливість виживання та напруження сил. Через економічну кризу в 1930-х роках, у 14 років він почав підробляти, щоб допомогти сім’ї. Після школи вступив до Мельбурнського комерційного коледжу, самостійно заробляючи на навчання роботою в газеті, де зацікавився журналістикою. Бажання зробити кар’єру у світі газет і стати відомим спонукало його переїхати до Лондона.

2. Чому, на вашу думку, письменник зміг стати успішним військовим журналістом?

На мою думку, Олдрідж став успішним військовим журналістом завдяки своїй сміливості та принципу спиратися у статтях лише на перевірені факти. Працюючи кореспондентом під час Другої світової війни, він не боявся ризикувати і завжди прагнув до об’єктивності, що і зробило його першокласним фахівцем у своїй справі.

3. До яких тем звертався у своїй творчості Дж. Олдрідж?

Протягом свого творчого шляху Джеймс Олдрідж звертався до широкого кола тем, відображаючи духовне життя кількох поколінь. Основними темами були:.

Запитання і завдання до прочитаного сторінка 162

1. Яку екстремальну ситуацію зображено в оповіданні «Останній дюйм»? У якому епізоді дія сягає найбільшої емоційної напруженості?

В оповіданні «Останній дюйм» зображено боротьбу за виживання батька й сина в безлюдній пустелі після того, як батько, Бен, зазнає нападу акул. Найбільшої емоційної напруженості дія сягає в момент, коли десятирічний Деві, долаючи страх, намагається посадити літак, а поранений батько, втрачаючи свідомість, дає йому останні вказівки.

2. З якими труднощами зіткнувся Бен у своєму професійному й сімейному житті? Що спонукало героя взятися за підводну зйомку? Як ви гадаєте, чому він узяв із собою сина?

Бен, досвідчений пілот, втратив роботу в нафтоекспортній компанії й залишився без грошей. У сім’ї він також мав проблеми: його стосунки з дружиною були байдужими, а з десятирічним сином Деві він не міг знайти спільної мови. Саме потреба швидко заробити гроші спонукала Бена взятися за небезпечну підводну зйомку акул для телекомпанії. Я гадаю, що він узяв сина із собою, можливо, через почуття обов’язку або ж у спробі налагодити з ним стосунки, хоча й не знав, як це зробити.

3. Як почувався Деві дорогою до Червоного моря? Чого він боявся на узбережжі? Що в його поведінці дратувало батька?

Дорогою до Червоного моря Деві почувався нещасним і наляканим, його нудило від польоту. На узбережжі він боявся залишитися сам, оскільки батько сказав, що ніхто не знає про їхнє місцезнаходження. Батька дратувала плаксивість сина, його тихий голос і, як йому здавалося, несміливість, хоча насправді Деві був кмітливим хлопчиком.

4. Чого навчили хлопчика пережиті події? Завдяки яким душевним властивостям він спромігся врятувати своє та батькове життя?

Пережиті події навчили Деві бути мужнім, рішучим і відповідальним. Він зміг врятувати себе і батька завдяки своїй кмітливості, мужності та здатності швидко засвоювати нову інформацію. Попри страх, він чітко виконував інструкції батька і зміг самостійно керувати літаком у критичній ситуації.

5. Які риси характеру сина відкрив для себе Бен під час зображеної пригоди? Як змінилося його ставлення до Деві? Що допомогло Бенові порозумітися з хлопчиком?

Під час пригоди Бен відкрив для себе, що його син — не плаксивий і несміливий хлопчик, а мужня, рішуча і кмітлива дитина, здатна на протест і навіть лють. Ставлення Бена до Деві кардинально змінилося: він зрозумів, що роками не знав власного сина. Спільне подолання смертельної небезпеки, де вони залежали один від одного, допомогло їм знайти шлях до порозуміння.

6. Визначте основну думку оповідання.

Основна думка оповідання полягає в тому, що подолання «останнього дюйма», який розділяє людей, є надзвичайно важливою і складною справою, що потребує майстерності та бажання. У стосунках між батьком і сином цей «останній дюйм» — це відстань непорозуміння, яку можна подолати лише завдяки любові, терпінню та спільним випробуванням, які розкривають справжні риси характеру.

7. Творча лабораторія. Визначте, з яких епізодів оповідання взято наведені рядки, і поясніть, які почуття їх зумовили. З огляду на зміни в емоційному стані героїв продумайте інтонації для виразного читання цих реплік.

«– Ні! – крикнув Деві сердито. – Я не втомився!»

Ці слова Деві вигукує після того, як із неймовірними зусиллями дотягнув свого пораненого батька до літака. Почуття, що їх зумовили, — це не просто втома, а відчай, злість на ситуацію і на власне безсилля. Це крик дитини, яка змушена бути дорослою. Читати цю репліку слід голосно, різко, з нотками роздратування і відчаю в голосі.

«– Це я можу.»

Так Деві відповідає батькові, коли той дає йому інструкції, як завести мотор літака. У цих словах відчувається нова для хлопчика впевненість і навіть нетерпіння. Він уже не той наляканий хлопчик, а рішуча людина, яка взяла на себе відповідальність. Інтонація має бути зібраною, діловою, можливо, трохи різкою.

«– Не смій! – почув він здалеку».

Цей вигук Бена лунає, коли літак уже в повітрі, і батько, опритомнівши, боїться, що Деві від страху смикне на себе ручку управління, що було б фатальною помилкою. Почуття — це жах, інстинктивний страх пілота, який розуміє смертельну небезпеку. Репліку треба читати як різкий, уривчастий, майже панічний наказ.

«– Молодець! – похвалив він. Залишилася хвилина до посадки».

Ці слова Бен каже синові в найкритичніший момент — перед самою посадкою. Вони сповнені гордості за сина, намагання підбадьорити його й водночас величезної напруги. Інтонація має бути схвальною, але тремтячою від болю і хвилювання, з відчайдушною спробою звучати впевнено.

8. Подискутуймо!

А. Чи був Бен хорошим батьком до того, як з ним трапилося нещастя? Обґрунтуйте відповідь деталями поведінки героя.

Ні, Бен не був хорошим батьком. Він був для сина «сторонньою людиною», різкою і небагатослівною. Бен не знав, про що говорити з Деві, дратувався через його сльози і не вмів його заспокоїти, що показує їхня розмова на початку польоту.

Б. Як ви гадаєте, чи налагодяться стосунки Бена й Деві в майбутньому? Аргументуйте свою думку.

Так, я гадаю, що їхні стосунки налагодяться. Після всього пережитого Бен зрозумів, що зовсім не знав свого сина, і вирішив, що «на це варто витратити час» і він «добереться до самого серця хлопчини!». Це спільне випробування дало їм шанс подолати той «останній дюйм», що їх розділяв.

В. Що було найважчим для Деві від того моменту, коли він побачив пораненого батька? Обґрунтуйте відповідь цитатами.

Найважчим для Деві було взяти на себе всю відповідальність за порятунок і керувати літаком. Це був такий сильний шок, що він, здавалося, втратив здатність плакати: «У нього на все життя висохли сльози». Йому довелося подолати власний страх і стати дорослим за лічені хвилини, щоб урятувати себе й батька.

9. Узагальніть думки, висловлені під час обговорення.

З одного боку, ми бачимо, що Бен узяв сина із собою, можливо, намагаючись налагодити стосунки, але з іншого боку, він був різким, дратівливим і не вмів спілкуватися з дитиною, залишаючись для неї чужою людиною.

На перший погляд, здається, ніби після пережитого жаху їм буде важко знайти спільну мову, проте насправді саме екстремальна ситуація допомогла їм побачити один одного по-новому і дала шанс на справжнє порозуміння.

Важко дати однозначну відповідь на це запитання, оскільки для Деві важким був увесь час після поранення батька: і бачити його рани, і тягнути до літака, і, головне, самостійно пілотувати літак, усвідомлюючи, що від нього залежить життя їх обох.

Якби герой, Бен, не пройшов через це випробування, то, можливо, він би ніколи не зрозумів свого сина. Однак письменник змальовує його як людину, яка, опинившись на межі смерті, усвідомлює свої помилки й отримує шанс стати для сина справжнім батьком.