Володимир Дрозд Білий кінь Шептало - відповіді Архипова

• Зміст

Ознайомся з інформацією про коней, розміщеною в електронному додатку. Виконай завдання і дай відповіді на запитання.

1. Чи подобаються тобі коні? Що привернуло твою увагу найбільше? Намалюй або створи відеоколаж про цих тварин. Знайди інформацію в інтернеті про кінну терапію і поділися нею з однокласниками.

Так, мені дуже подобаються коні, вони справді дивовижні. З прочитаного тексту мене найбільше вразило, що далекі предки коней були розміром із середнього собаку, і що вони вміють впізнавати інших коней на картинках. На жаль, я не можу намалювати або створити відеоколаж.

Я дізнався, що кінна терапія (ще її називають іпотерапія) — це метод лікування за допомогою коней. Спілкування з конем та їзда верхи допомагають людям, особливо дітям, покращити координацію, рівновагу та зміцнити м’язи. Крім того, це заспокоює, покращує настрій і додає впевненості в собі.

2. Створи інфографіку або відео про особливості догляду за кіньми.

• Житло. Кінь має жити у чистому, сухому та безпечному місці, наприклад, у стайні, з можливістю гуляти на пасовищі.
• Харчування. Дуже важливо, щоб у коня завжди був доступ до чистої води та якісного сіна. Іноді їм дають спеціальні корми та вітаміни.
• Гігієна. Коня потрібно регулярно чистити щітками, щоб його шкіра та шерсть були здоровими. Також необхідно щодня оглядати та чистити копита.
• Здоров’я. Потрібно стежити за станом здоров’я коня та регулярно викликати ветеринара для огляду та щеплень.
• Активність. Для коней дуже важливий рух. Їм необхідно щодня гуляти, бігати або мати інші фізичні навантаження.

Вдумливо прочитай твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало». Визнач, які характеристики тварини відповідають художньому образу коня, а що письменник словесно «домалював», щоб створити алегоричний образ білого коня Шептала.

У творі реалістичні риси коня тісно переплітаються з тим, що автор “домалював” для створення алегорії.

Характеристики, що відповідають образу справжньої тварини:

• Шептало інстинктивно реагує на зовнішні подразники: боїться батога, сахається від різких пострілів, реагує на запахи.
• Він має фізичні потреби, як-от бажання пити чи їсти улюблену конюшину.
• Як і багато тварин, він не любить натовпу, тісняви біля корита, надаючи перевагу самотності.
• Йому притаманні природні для коня дії: він бігає, насолоджуючись волею, купається в річці, качається у траві та грязюці.

Що письменник «домалював» для створення алегоричного образу:

• Автор наділив Шептала складним внутрішнім світом, здатністю мислити та аналізувати. Кінь розмірковує про свободу, гідність, своє особливе походження та несправедливість світу.
• Він відчуває суто людські емоції: сором за своє становище робочої худобини, образу на Степана, радість від короткої миті свободи, а згодом — бажання повернутися до звичного життя.
• Шептало свідомо приймає рішення “прикинутися скореним, лишившись у душі вільним”. Це є алегорією на пристосуванство людини, її компроміс із суспільством.
• Кінь усвідомлює свою “білизну” (унікальність) лише на волі, побачивши своє відображення. Його свідоме рішення знову стати “сірим”, вивалявшись у багнюці, символізує зраду власної індивідуальності заради комфорту та безпеки.

Яке враження справив на тебе головний герой твору — кінь Шептало?

Кінь Шептало справив на мене враження розумної та чутливої істоти з багатою уявою. Він більше схожий на людину, яка мріє про свободу та водночас боїться виділятися з натовпу. Його внутрішня боротьба між бажанням бути собою і необхідністю пристосовуватися викликає співчуття.

Чому кінь найбільше не любив «крутити привід і їздити до міста»? Що «на мить» утішало його?

Кінь не любив крутити привід, бо вважав це принизливим — цілий день ходити по колу, топчучи власні сліди. Поїздки до міста він також не любив, бо соромився свого становища робочої худобини та упряжі на очах у святково вбраних людей. На мить його втішала думка про власну велич, коли він думав: “хай буде соромно людям, які те вчинили”.

Чому, на твою думку, Шептало виправдовував Степана?

Шептало виправдовував Степана, тому що так йому було легше змиритися з неприємною ситуацією. Він переконував себе, що конюх послав його на роботу лише через безвихідь або тому, що знав, що на Шептала можна покластися. Це допомагало йому зберегти ілюзію своїх особливих стосунків зі Степаном.

Як думаєш, чи справді кінь скорився людям під впливом обставин?

Ні, Шептало не скорився по-справжньому. Він свідомо вирішив “до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки”. Це була його стратегія виживання: він виконував роботу, але в душі залишався гордим і незалежним.

Що примусило коня зрозуміти своє справжнє становище і вирватися на волю? Як він там почувався? А чому Шептало знову повернувся до стайні?

Несподіваний та, на його думку, несправедливий удар батогом від Степана зруйнував ілюзію його винятковості і змусив гостро відчути свою неволю. На волі Шептало почувався неймовірно щасливим і вільним, це були “найкращі хвилини Шепталового життя”. Повернувся він тому, що, побачивши у воді себе сліпучо-білим, злякався виділятися. Він вирішив, що краще знову прикинутися “сіреньким та покірненьким”, щоб ні з ким не сваритися і жити у звичному комфорті. Головне, щоб він сам знав про свою “білизну”.

Поміркуй над епіграфом до твору. Яку рису головного персонажа оповідання він розкриває?

Епіграф “…сутеніє; раптом на галявині — кінь — самотній” підкреслює одну з ключових рис Шептала — його самотність. Змалку він “ненавидів табун, гурт” і завжди “волів бути сам”. Ця самотність є і його прагненням, і його трагедією.

ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ

2. Вислови своє ставлення до вчинку Шептала. Аргументуй, використовуючи дієслова: осуджую, розумію, схвалюю, не розумію, підтримую.

Я розумію і підтримую втечу Шептала на волю, адже це був його протест проти несправедливості та приниження. Водночас я розумію, чому він повернувся до стайні. Кінь злякався самотності й вирішив, що краще прикидатися сірим та покірним, аби уникнути нових покарань. Я не осуджую його за цей вибір, хоча й шкода, що він здався і зрадив свою унікальність.

3. Пригадай, що таке алегорія. Перевір за визначенням, поданим нижче. Чи можна вважати образ коня у творі Володимира Дрозда алегоричним? Чому? Алегорія (грец. allеgoria — «інакомовлення») — вид метафори: зображення одного предмета чи явища через інший, подібний до нього, із метою наочно показати його суттєві риси.

Так, образ коня Шептала є алегоричним. Він уособлює талановиту, яскраву особистість, яка намагається зберегти свою індивідуальність в умовах “табуна” — суспільства, що змушує всіх бути однаковими. Його внутрішня боротьба між свободою та необхідністю пристосовуватися є алегорією долі багатьох людей.

4. Від чого залежить життєвий вибір сучасної людини? Чим ти керуєшся, коли треба зробити важливий вибір? Що тобі в цьому допомагає?

Життєвий вибір сучасної людини залежить від її цінностей, характеру та оточення. Коли мені потрібно зробити важливий вибір, я намагаюся керуватися власними переконаннями і тим, що вважаю чесним і правильним. Мені допомагають поради батьків та друзів, а також спроба уявити, до яких наслідків призведе моє рішення.

5. Чому автор створив саме білого коня? Що символізує цей колір?

Автор створив саме білого коня, щоб підкреслити його винятковість та відмінність від інших. Білий колір символізує чистоту, благородство та унікальність. Шептало походив із роду гордих білих коней, якими захоплювалися люди, і ця білизна була ознакою його особливого походження та внутрішньої гідності.

6. Чому, на твою думку, автор назвав коня Шепталом?

На мою думку, автор назвав коня Шепталом, бо це ім’я відображає його внутрішній світ. Він не кричить про свою зневагу до “табуна”, а тихо мріє про волю та спілкується сам із собою, ніби пошепки. Його протест довгий час був тихим, як шепіт, і лише зрідка виривався назовні.

7. У парі. Поділіться думками та життєвим досвідом про те, що допомагає людині, коли вона робить самостійний життєвий вибір. Складіть постер зі значущими порадами для своїх однолітків / одноліток.

Постер: “Твій вибір — твоє життя!”

• Прислухайся до себе. Що ти насправді відчуваєш? Твої бажання важливі. Не роби щось тільки тому, що так роблять усі, як Шептало, що мусив іти до корита з усім табуном.
• Не бійся бути “білим конем”. Твоя унікальність — це твоя сила, а не недолік. Пам’ятай про своїх “предків” — про те, що робить тебе особливим.
• Зважуй “за” і “проти”. Подумай, які наслідки матиме твій вибір. Шептало на волі відчув радість, але потім злякався самотності та труднощів.
• Радься з тими, кому довіряєш. Думка друзів чи батьків може допомогти побачити ситуацію з іншого боку.
• Помилки — це досвід. Не бійся помилитися. Головне — робити висновки та йти далі, а не ховатися в “грязюці”, щоб стати непомітним.

8. Що краще, на твою думку: виділятися в соціумі своєю неординарністю, унікальністю чи злитися із масою, стати пересічною людиною, не проявляти виразно своїх якостей? Прокоментуй свою позицію.

На мою думку, краще виділятися своєю унікальністю. Історія Шептала показує, що спроба “злитися із масою” веде до втрати себе. Коли він був вільним і чистим білим конем, він відчував справжню радість і силу. Проте страх перед осудом “табуна” і конюха Степана змусив його знову стати “сіреньким та покірненьким”. Це сумний компроміс. Ховатися і прикидатися — означає зрадити свою сутність. Хоча бути собою іноді важко і вимагає сміливості, тільки так можна відчути себе по-справжньому щасливим і вільним.

9. Розкрий значення слова знеособлення. За потреби скористайся тлумачним словником. Чи актуальною є проблема знеособлення людини в суспільстві? Наведи приклади.

Знеособлення — це втрата людиною своєї індивідуальності, оригінальності, перетворення на частину безликої маси.

Так, ця проблема дуже актуальна в сучасному суспільстві. Прикладами знеособлення є:

• Сліпе слідування моді: коли люди носять однаковий одяг, слухають однакову музику чи дивляться ті ж самі фільми не тому, що їм це справді подобається, а щоб бути “в тренді” й не відрізнятися від інших.

• Тиск у соціальних мережах: прагнення відповідати ідеальним образам, страх висловити непопулярну думку, щоб не отримати негативних коментарів.

• Поведінка в натовпі: коли людина, потрапляючи в групу, починає поводитися так, як усі, навіть якщо це суперечить її власним переконанням.

  У творі Шептало свідомо йде на знеособлення, вивалявшись у грязюці, щоб знову стати сірим і непомітним, бо боїться, що його білизна “покаже норов”.

10. У парі. Поставте одне одному 4–5 запитань за змістом твору та дайте відповіді на них.

Чому Шептало ненавидів табун?

Шептало змалку ненавидів табун, бо цінував самотність і не любив натовпу, штовханини та тісняви біля корита. Він вважав себе особливим, білим конем, а інших — обмеженими сірими кіньми.

Що змусило Шептала втекти на волю?

Останньою краплею став удар батогом від Степана, якого кінь щойно “пробачив” і з яким відчував солідарність. Ця несподівана образа змусила його відчути всю глибину своєї неволі, і він вирвався.

Як кінь почувався на волі?

На волі Шептало відчув неймовірну легкість та радість. Він насолоджувався запахами трав, бігав, качався по землі і купався в річці. Ці хвилини були найкращими в його житті, він відчув себе сильним і вільним, як його предки.

Чому Шептало вирішив повернутися до стайні?

Після того, як кінь побачив у воді своє відображення — сліпучо-білого красеня, він злякався. Він подумав, що коні та Степан здивуються, вважатимуть, що він хоче виділитися. Шептало вирішив, що краще прикидатися сірим, щоб уникнути проблем, і туга за звичним життям та Степаном переважила бажання волі.

11. До яких роздумів спонукає твір Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало»? Виклади свої міркування у вільному есеї, назву придумай самостійно.

Бути собою чи прикидатися?

Твір Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” спонукає до роздумів про складний вибір між власною унікальністю та безпечним, але безликим існуванням у суспільстві. Головний герой, білий кінь Шептало, — це алегорія талановитої особистості, яка змушена жити за законами “табуна”.

З одного боку, Шептало пишається своїм білим кольором і благородним походженням. Він зневажає сіру масу і мріє про свободу. Його втеча — це короткий, але яскравий спалах справжнього життя, де він насолоджується волею, силою і своєю красою. У ці хвилини він є собою.

З іншого боку, кінь розуміє, що бути “не таким, як усі” — небезпечно. Це привертає зайву увагу і може призвести до покарання, як удар батогом від Степана. Тому Шептало свідомо обирає маску покірності. Він вирішує, що “краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким” і для цього навіть вивалюється в грязюці.

Ця історія змушує задуматися: а чи варто ховати свою “білизну” заради спокою? Чи не є така жертва зрадою самого себе? Твір показує, що компроміс із сірістю веде до втрати радості та внутрішньої свободи. Хоча Шептало повертається до стайні, його короткий політ на волі назавжди залишається нагадуванням про те, ким він міг би бути. Це роздуми про ціну свободи і про те, наскільки важливо мати сміливість залишатися собою, незважаючи на тиск оточення.

Завадання з додатку

Попрацюйте в парі. Складіть план характеристики образу коня Шептала. Кожний пункт проілюструйте цитатою/цитатами.

План характеристики образу коня Шептала

1. Особливе походження та усвідомлення власної винятковості.
   • Цитата: “…мати розповідала про гордих білих коней — його дідів та прадідів, що гарцювали на залитім різноколірними вогнями помості…”.
   • Цитата: “Бо він, Шептало, кінь особливий, кінь білий, а коли й попав у це бригадне стовпище, то завдяки злому випадку, химерам долі”.
2. Ненависть до буденності й натовпу.
   • Цитата: “…змалку ненавидів табун, гурт — і в загорожі, і на пасовиську волів бути сам”.
   • Цитата: “Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста…”.
3. Внутрішня боротьба: прагнення свободи проти пристосуванства.
   • Цитата: “…розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки”.
   • Цитата: “Йому кортіло будь-що виправдати Степана, довести, що той не мав кого послати…”.
4. Бунт проти приниження і втеча.
   • Цитата: “Батіг злітає в червонясте небо… безжально обвиває Шепталові спину й гостро впивається в тіло”.
   • Цитата: “Білий кінь з нечуваною силою шарпнувся, вирвав кінець повода… і помчав через гусячу царину в лугову синь”.
5. Насолода волею та усвідомлення своєї справжньої сутності.
   • Цитата: “Це були найкращі хвилини Шепталового життя”.
   • Цитата: ”…Шептало побачив у водянім дзеркалі себе — незвично білого, аж до щему в очах”.
6. Компроміс із собою та повернення до неволі.
   • Цитата: “Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким… Головне, щоб він, Шептало, знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім”.
   • Цитата: “Шептало ступив кілька кроків, гепнувсь у грязюку і покотився по дорожній хлюпавці. Коли звівся на ноги, вже не був білим конем…”.

Попрацюйте в групі. Обміркуйте та спрогнозуйте долю коня Шептала, ураховуючи відому інформацію про нього.

Скоріш за все, кінь Шептало до кінця своїх днів так і проживе у стайні, ведучи подвійне життя. Зовні він залишиться таким же покірним і працьовитим, намагаючись не вирізнятися з-поміж інших коней, щоб уникнути покарань. Він і далі буде виправдовувати Степана та змирятися зі своїм становищем. Але в душі він завжди пам’ятатиме про свою короткочасну свободу і про свою справжню “білизну”. Цей спогад буде його єдиною розрадою і доказом того, що він не такий, як усі. Навряд чи він зважиться на ще одну втечу, бо вже зробив свій вибір на користь безпеки та звичного життя, а не ризикованої свободи. Його доля — це доля багатьох, хто обирає внутрішню еміграцію, ховаючи свою унікальність від світу.

Попрацюйте в групі. Пригадайте, що таке позасюжетні елементи художнього твору. Знайдіть кілька прикладів у тексті, обговоріть, які риси персонажа вони відкривають.

Роль позасюжетних елементів у творі

• Епіграф. Уривок з вірша Р. М. Рільке “…сутеніє; раптом на галявині — кінь — самотній” одразу задає настрій твору та підкреслює ключову рису Шептала — його самотність та відокремленість від натовпу.
• Пейзажі (описи природи). Описи природи відображають внутрішній стан героя. Наприклад, тривожний вечір перед грозою передає наростання напруги в душі Шептала перед втечею. А буря, річка та широкі луги під час його “блуканини” символізують стихію свободи, що його охопила.
• Внутрішні монологи. Роздуми Шептала є головним способом розкриття його характеру. Через них ми розуміємо його погляди на життя, свободу, гідність та причини його внутрішнього конфлікту між бажанням бути собою і необхідністю пристосовуватися.
• Спогади. Спогади коня про дитинство та розповіді матері про циркових предків пояснюють, звідки у нього взялися уявлення про власну винятковість та мрії про інше, вільне життя.