Skip to content

Діагностувальна робота. Краса людських взаємин. Варіант 2

Posted on:23 січня 2025 р.

Розв’яжи тест

  1. Повість Анатолія Дімарова «На коні й під конем» — це автобіографічний твір, у якому автор через призму дитячих спогадів розповідає про своє життя в селі, пригоди, стосунки з однолітками та дорослими. Твір наповнений гумором, щирістю та теплом, що дозволяє краще зрозуміти дитячий світ і тогочасну реальність.

  2. Ідея повісті Григора Тютюнника «Климко»: показати силу людяності, доброти та самопожертви навіть у найскладніших умовах війни. Автор наголошує на важливості допомоги ближнім, збереження моральних цінностей і співчуття до інших.

  3. Охарактеризуй образ оповідача у творі Наталки Малетич «Щоденник ельфа» (розділ «Усе шкереберть. І в цьому є сенс»):

Оповідач Андріан — це підліток, який переживає непростий період у своєму житті. Він щирий, відповідальний і чутливий, хоча інколи розчарований через невдачі. Андріан доглядає за батьком після його травми, допомагає бабусі в селі та відкриває нові радощі життя. Його характер розкривається через внутрішні переживання, які змінюють його ставлення до труднощів і роблять сильнішим та більш зрілим.

Розглянь малюнок

До якого твору ця ілюстрація? Хто зображений на ілюстрації? Схарактеризуй цього персонажа, спираючись на малюнок і прочитаний текст

Ця ілюстрація належить до твору Анатолія Дімарова “На коні й під конем”. На ілюстрації зображені два брати — Толя (старший) і Сергійко (молодший), які сидять біля вікна. Вони зачаровані красою зимового пейзажу, але водночас відчувають страх через темні тіні, що наповнюють хату.

Толя знаходить радість у найпростіших речах: у грі з борошном, у спостереженні за снігом через вікно. Також простежується тема страху перед невідомим, яке часто супроводжує дитинство. Толя боїться темряви та невидимих істот, які, на його думку, можуть ховатися в кутках кімнати. Цей страх він намагається подолати через фантазію, уявляючи себе сильним воїном, здатним перемогти будь-яку небезпеку.

Творче завдання

Розкрий трагедію воєнного лихоліття в образі Климка (за твором Г. Тютюнника «Климко»).

Образ Климка у повісті Григора Тютюнника є втіленням трагедії воєнного лихоліття, яка охопила життя дітей під час Другої світової війни. На прикладі цього героя автор показує, як війна руйнує дитинство, змушуючи навіть найменших брати на себе дорослі обов’язки.

Климко втрачає рідних і залишається сиротою. Його дядько Кирило, який замінив хлопчику батьків, гине через бомбардування, залишаючи Климка самотнім у світі, де панують голод і небезпека. Після смерті дядька хлопчик вирішує жити самостійно, демонструючи надзвичайну витривалість і силу духу.

Попри труднощі, Климко зберігає людяність і чуйність. Він вирушає в небезпечну подорож за сіллю, щоб допомогти іншим – своїй учительці Наталі Миколаївні та її немовляті. Його доброта проявляється навіть у дрібницях: він допомагає незнайомим людям.

Трагедія Климка полягає не лише в його випробуваннях, а й у його жертовності. Хлопчик віддає своє життя, рятуючи солдата, ставши символом самопожертви та моральної стійкості навіть у найскладніших умовах війни.

Таким чином, образ Климка – це глибокий символ страждань і водночас незламності українського народу під час війни.