Дмитро Павличко

• Назад до змісту

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте вивчену в попередніх класах поезію про рідну мову Г. Кирпи, Д. Кременя. Які почуття викликають у вас такі вірші?

Ці поетичні твори викликають почуття щирої любові до Батьківщини, національної гідності, поваги до предків та глибокої відповідальності за збереження й розвиток українського слова як основи нашої самобутності й незалежності.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Чим вразив вас вірш? Які думки виникли у вас після його прочитання?

Вірш «Ти зрікся мови рідної…» вражає силою емоційної напруги, гостротою та безкомпромісністю осуду зради рідного слова. Після прочитання виникає усвідомлення того, що мова є духовним фундаментом особистості, а людина, яка відмовляється від свого коріння, прирікає себе на самотність, бездуховність і зневагу з боку оточення.

ПОМІРКУЙТЕ!

Що вас зацікавило в особі поета Д. Павличка?

В особі Дмитра Павличка приваблює гармонійне поєднання таланту витонченого лірика, глибокого мислителя й активного громадянина-патріота. Захоплює його незламність духу: перебування в лавах УПА в юності, принциповість у часи радянського тоталітаризму (історія зі знищенням цензурою збірки «Правда кличе!»), а згодом — активна участь у відновленні незалежності України та написанні Акта проголошення незалежності.

Пригадайте сонет 131 Ф. Петрарки та сонет 61 В. Шекспіра в перекладі Д. Павличка, які вам відомі з 8-го класу. Чи свідчать ці твори про те, що український поет був талановитим перекладачем і тонким ліриком? Чому?

Ці переклади свідчать про високу майстерність поета, оскільки Д. Павличко зумів бездоганно зберегти канонічну форму класичного сонета, відтворивши багатство образів, ритмомелодику та найтонші порухи почуттів персонажів. Його переклади звучать природно, мелодійно й органічно в системі української мови.

Якщо хочете дізнатися більше про життєпис і творчість поета, зіскануйте QR-код і перегляньте відео про Д. Павличка. Поділіться своїми враженнями з однокласниками й однокласницями.

Відеоматеріали яскраво розкривають багатогранну діяльність поета як політика, дипломата, перекладача й редактора журналу «Всесвіт». Особливо вражає його відданість українській мові та мужність у захисті національних інтересів упродовж усього життя.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Перечитайте уважно вірш «Ти зрікся мови рідної…». Знайдіть у ньому метафори, порівняння, анафору. Як ці художні засоби розгортають та увиразнюють мотив твору?

У вірші використано такі засоби художньої виразності:

• Анафора: «Ти зрікся мови рідної…» на початку кожної строфи структурує вірш і щоразу з новою силою посилює викривальний, гнівний тон.
• Метафори: «земля родити перестане», «зелена гілка… зів’яне», «впаде на тебе… журба», «в твій слід він кине сміх — погорду». Метафори наочно показують процес духовного й життєвого згасання відступника.
• Порівняння: «впаде на тебе, наче сніг, журба» передає раптовість, важкість і холод неминучого розпачу та відчуження.

Ці художні засоби розгортають провідний мотив — неминучої моральної кари та душевної порожнечі за відмову від материнської мови й свого народу.

Знайдіть в інтернеті та послухайте поезію Д. Павличка «О слово рідне, хто без тебе я?..» в авторському виконанні. Які акценти робить поет? Які емоції підкреслює своїми інтонаціями? Що спільного, на вашу думку, у віршах «Ти зрікся мови рідної…» і «О слово рідне, хто без тебе я?..»?

В авторському виконанні поет виділяє слова, що пов’язані з внутрішньою сутністю людини, її нерозривним зв’язком із Батьківщиною. Інтонація поета сповнена тривоги, пристрасті та синівської любові. Спільним для обох творів є утвердження мови як серцевини людського «Я»: втрата рідного слова означає втрату сенсу буття, честі, самоповаги й духовної сили.

Чи актуальні ці вірші в наш час? Поясніть свої міркування.

Ці вірші надзвичайно актуальні сьогодні, коли український народ відстоює свій суверенітет і свободу у війні проти російського агресора. Мова виступає головним рубежем оборони та маркером національної ідентичності. Поезії застерігають від манкуртства й надихають утверджувати рідне слово в усіх сферах життя.

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте, які пісні літературного походження ви вже знаєте. Які з них особливо торкнулися вашої душі? Чим саме?

Серед відомих пісень літературного походження — «Реве та стогне Дніпр широкий» Т. Шевченка, «Пісня про рушник» А. Малишка, «Чорнобривці» М. Сингаївського. Найбільше торкається душі «Пісня про рушник», оскільки вона втілює безмежну материнську ніжність, тепло рідного дому та благословення дитини на довгу життєву дорогу.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Які почуття викликала у вас поезія «Два кольори»? Поділіться своїми враженнями.

Поезія викликає почуття світлого смутку, теплоти, любові до матері й глибоких роздумів про власний життєвий шлях. Вона захоплює простотою форми та філософською глибиною народних образів.

Підготуйте виразне читання вірша.

Виразне читання вірша потребує стриманого, ліричного й роздумливого тону, неквапливого темпу, виразного інтонаційного підкреслення рефрену про червоне й чорне, а також щирої сповідальної інтонації.

Який мотив твору «Два кольори»?

Провідний мотив твору — філософські роздуми над долею людини, нерозривний зв’язок із рідною домівкою, пам’ять про батьківську любов і життєву дорогу, на якій чергуються радощі (любов) та випробування (журба).

Які образи-символи ви помітили в пісні? Поясніть їхнє значення.

У пісні використано такі образи-символи:

За допомогою яких художніх прийомів автор посилює мелодійність і наспівність вірша?

Мелодійність і наспівність досягаються за допомогою:

• використання регулярного пісенного приспіву (рефрену);
• фоніки (звукопису): насичення тексту відкритими, наспівними голосними звуками [о] та [а];
• народнопоетичного паралелізму («Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги»);
• простоти й чіткості перехресного римування та ямбічного ритму.

ПОМІРКУЙТЕ!

За QR-кодами послухайте пісню «Два кольори» в різних аранжуваннях. Яка вокальна версія кожного із цих творів вам найбільше припала до душі? Чим? У чому неповторність кожної із цих версій?

Класичне виконання Дмитра Гнатюка приваблює академічною стриманістю, урочистістю та внутрішнім благородством. Версія Квітки Цісик вражає особливою ніжністю, тремтливістю тембру та ностальгійною тугою за Батьківщиною. Виконання Василя Сліпака вирізняється потужною вокальною енергетикою, драматизмом і мужнім, героїчним звучанням.

Простежте, як часто трапляються в пісні «Два кольори» звуки [о] та [а]. Як це впливає на їхнє звучання? Порівняйте, на яких звуках акцентують найбільше різні виконавці пісні.

Звуки [о] та [а] повторюються в кожному рядку, особливо в рефрені («Два кольори мої, два кольори…»). Вони надають віршу наспівності, легкості для голосового звучання. Дмитро Гнатюк робить акцент на округлому, глибокому [о], підкреслюючи статечність і вагомість кожного слова, тоді як Квітка Цісик м’яко проспівує [а], що додає її виконанню прозорості, витонченості й світлої ліричності.

ПРИГАДАЙТЕ

Пригадайте вивчені у 8-му класі балади: «Причинну» Т. Шевченка, «Баладу про мальви» Б. Гури, «Кленову баладу» А. Матвійчука, у яких рослинні образи мають символічне значення. Поділіться своїми враженнями про таку лірику.

У цих баладах рослинні образи (тополя, явір, мальви, клен) уособлюють пам’ять, вірність, невмирущість людської душі та трагічну розлуку. Така лірика відзначається глибоким зв’язком з українським фольклором і допомагає передати найскладніші душевні переживання через близькі народові картини природи.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Яким настроєм пройнята поезія «Явір і яворина»? Які цікаві прийоми поетизації любовних почуттів ліричного героя ви помітили?

Поезія пройнята настроєм ніжного смутку, глибокої туги та драматизму нерозділеного або втраченого кохання. Прийомами поетизації почуттів є персоніфікація дерев, олюднення їхніх переживань («яворові сниться яворина»), прийом метаморфози та використання фольклорних зменшувально-пестливих форм («яворонька»).

Визначте мотив поезії «Явір і яворина».

Провідний мотив вірша — туга нещасливого кохання, яка перетворюється на джерело високої краси та народження справжнього мистецтва.

З якою метою автор використовує прийом метаморфози у вірші?

Прийом метаморфози (перетворення закоханого юнака з туги на явір) використано для того, щоб підкреслити нерозривну єдність людини й природи, глибину почуття, яке не вміщується у звичайні людські рамки, та продовжити давню народнопісенну й баладну традицію.

Як ви розумієте символічний зміст ключової метафори «скрипку зроблять із його журби» наприкінці твору?

Ця метафора означає, що страждання, біль і нерозділена любов ліричного героя не зникають безслідно, а переплавляються у витвір мистецтва — мелодію скрипки, яка здатна очищати, надихати інших людей і дарувати їм естетичну насолоду.

Перечитайте виразно вголос другу й четверту строфи вірша. На які звуки задіяно алітерації? Які емоції вони навіюють?

У другій строфі задіяна алітерація на [с] («листя», «сонці», «співає», «згорає», «сльози»), яка передає шелест весняного листя, легкий подих вітру та створює світлий, тихий сум. У четвертій строфі домінує алітерація на [р] («поруби», «розітнуть», «груди», «скрипку», «журби»), що навіює відчуття трагізму, болю та суворої невідворотності подій.

За QR-кодами послухайте пісні на слова вірша «Явір і яворина» в різному виконанні. Чи допомагає музика увиразнити авторський задум? Поясніть свої міркування.

Музичний супровід підкреслює баладну природу вірша, посилює його драматизм та допомагає слухачам безпосередньо відчути біль і велич кохання героя. Мелодія розкриває внутрішню пісенність віршованого тексту.

ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

Об’єднайтеся у групи та виконайте одне із завдань (за вибором).

Підготуйте поетичний батл «Вогонь і слово». Ознайомтеся з віршами громадянського та філософського звучання поета-шістдесятника Д. Павличка. Для проведення батлу прочитайте поезію Д. Павличка й сучасних авторів аналогічного пафосу. Створіть дискусійну панель для обговорення такої поезії. Поміркуйте, чи живе ідея свободи сьогодні. Доповніть свій творчий проєкт графіті-студією «Свобода в кольорах» (колаж, малюнок, цифрова робота), використовуючи фрази: «Ми не мовчимо», «Слово — зброя».

План проведення поетичного батлу «Вогонь і слово»:

1. Декламаційна частина: читання творів Д. Павличка («Ти зрікся мови рідної…», «Правда кличе!», «Покаянні псалми») у парі з поезіями сучасних авторів про боротьбу та свободу (П. Вишебаба, О. Бик, Я. Чорногуз).
2. Дискусійна панель «Свобода крізь покоління»: обговорення сили слова як інструменту збереження державності та людської гідності. Ідея свободи сьогодні є живою, оскільки вона гартується у збройній боротьбі за існування української нації.
3. Графіті-студія: оформлення візуального плаката.

Підготуйте цікаві презентації про виконавців пісень на вірші Д. Павличка: «Талант і доля Квітки Цісик», «Співак-воїн Василь Сліпак».

Структура матеріалів для презентацій:

1. «Талант і доля Квітки Цісик»:
   • Походження співачки (родина емігрантів з Галичини).
   • Освіта та співпраця зі світовими зірками, комерційний успіх і нагорода «Оскар».
   • Запис двох культових україномовних альбомів «Kvitka» та «Two Colors» за власні кошти.
   • Значення її голосу для збереження української пісні за кордоном та в Україні.

2. «Співак-воїн Василь Сліпак»:
   • Дитинство у Львові, участь у хоровій капелі «Дударик».
   • Тріумфальна сольна кар’єра у Франції: соліст Паризької національної опери.
   • Волонтерська діяльність під час Революції гідності, участь у добровольчому русі під позивним «Міф».
   • Подвиг на передовій, загибель під Бахмутом у 2016 році та присвоєння звання Героя України (посмертно).

ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА

1. Доведіть, що життя і творчість Д. Павличка — це шлях митця та громадянина.

Дмитро Павличко органічно поєднав поетичне покликання з державотворчою діяльністю. У юні роки він воював в УПА, у часи цензури через вірші будив національну гідність народу (збірка «Правда кличе!»), перекладав світову класику, керував журналом «Всесвіт». Наприкінці 1980-х — у 1990-х роках став одним із лідерів Народного руху України, очолив Товариство української мови ім. Т. Шевченка («Просвіта»), був співавтором Акта проголошення незалежності України та представляв державу як дипломат.

2. Яка тематика відображена у віршах поета-шістдесятника?

У віршах Д. Павличка відображено:

• громадянсько-патріотичну тематику: захист рідної мови, збереження історичної пам’яті, боротьба за незалежність і єдність нації;
• інтимну (любовну) тематику: краса та велич кохання, радість взаємності й трагізм нерозділених почуттів;
• філософську тематику: сенс людського життя, протистояння добра і зла, вічність і мить, покаяння й відповідальність перед майбутніми поколіннями;
• пейзажну тематику: одухотворена краса карпатської та подільської природи.

3. Які основні ознаки поетичного стилю Д. Павличка? Як вони виявилися у віршах «Ти зрікся мови рідної…», «Явір і яворина», «Два кольори»?

Головні ознаки поетичного стилю Д. Павличка:

• Патетичність та енергетика слова: у вірші «Ти зрікся мови рідної…» це проявляється через пристрасний осуд відступництва й напружену емоційність.
• Фольклорна основа й метаморфози: у поезії «Явір і яворина» за допомогою фольклорного прийому перетворення розкрито трагізм нещасливого кохання.
• Глибокий лаконічний символізм і діалектичність: у пісні «Два кольори» через червону і чорну нитки виражено філософську сутність життя як поєднання любові й журби.
• Афористичність та вишукана пісенна мелодика.

4. Послухайте ще раз пісні на слова Д. Павличка. Подумайте, як виконавці розкривають красу ліричних рядків поета.

Виконавці розкривають красу поезії Д. Павличка через майстерне відчуття ритму, чітку дикцію, передачу емоційного контрасту між радістю та журбою, а також збереження щирості й сповідальності, закладених автором у кожне слово.

5. Доведіть, що український поет Д. Павличко був талановитим перекладачем і зробив значний внесок у популяризацію зарубіжної літератури серед українських читачів і читачок.

Дмитро Павличко перекладав українською мовою твори митців багатьох літератур світу (Данте Аліґ’єрі, Франческо Петрарки, Райнера Марії Рільке, Хосе Марті). Він здійснив повний переклад усіх сонетів Вільяма Шекспіра та створив фундаментальну «Антологію світового сонета». Як багаторічний головний редактор журналу «Всесвіт», він відкривав українському читачеві найкращі зразки світової художньої думки, довівши спроможність української мови відтворювати найскладніші шедеври світового письменства.