Дмитро Кремінь "А де ж те скіфське золото?" - відповіді Калинич

• До змісту

1. Пригадайте, що вам відомо про творчість Дмитра Кременя.

Дмитро Кремінь — поет, есеїст, перекладач, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. У його творчості важливе місце займають історичні теми, зокрема проблема історичної пам’яті. Він часто звертається до образів давньої Скіфії, грецької та римської міфології, біблійних персонажів, поєднуючи простоту з глибоким осмисленням минулого. Кремінь умів оживляти й актуалізувати давнину, вписуючи її у сучасний контекст і створюючи новий літературний міф українського Півдня.

2. Відшукайте три цікаві факти з біографії митця.

• У дитинстві Дмитро Кремінь навчався в Ужгородській школі-інтернаті для обдарованих дітей та відвідував ізостудію.
• Він є автором багатьох поетичних книжок, виданих у різних містах України: Києві, Одесі, Миколаєві, Ужгороді.
• Кремінь був не лише поетом, а й створив велику кількість творчих портретів діячів культури, науки, техніки, і протягом життя активно протистояв “мовному тероризму” російської імперії, захищаючи українську мову та культуру.

3. Поміркуйте, яку думку висловлює ліричний герой у вірші Дмитра Кременя? Відповідь обґрунтуйте.

Ліричний герой висловлює біль і тривогу через втрату історичної пам’яті, розорення рідної землі та зникнення її культурної спадщини. Він ставить риторичні питання про долю скіфського золота й минулого, підкреслюючи, що справжнє багатство — це не матеріальні цінності, а пам’ять про предків і свою історію. Герой переживає, що його народ опинився у “залізній кліті” безпам’ятства, безіменства, безмов’я, тобто в стані, коли втрачається ідентичність, мова, культура.

4. Напишіть есе за одним із риторичних питань.

Де ж те скіфське золото?

Це питання не лише про скарби минулого, а й про нашу пам’ять і цінності. Справжнє “золото” — це знання про свої корені, гордість за предків, мова, культура. Якщо ми забуваємо свою історію, то втрачаємо себе. Сьогодні, коли українська культура знову під загрозою, питання про скіфське золото стає символом боротьби за власну ідентичність. Наше завдання — не дати “залізній кліті” безпам’ятства замкнути нас і не втратити те, що робить нас українцями.

5. Пригадайте, які слова називають авторськими неологізмами. Як ви розумієте значення слів «безпам’ятства, безіменства, безмов’я»? Чи актуальні вони сьогодні? Чому?

Авторські неологізми — це нові слова, створені письменником для вираження унікальних ідей чи образів.

• “Безпам’ятства” — стан, коли люди забувають свою історію та минуле.
• “Безіменства” — втрата імені, тобто втрати особистості або національної ідентичності.
• “Безмов’я” — стан, коли немає мови, тобто мовчання або втрата рідної мови.

Ці слова дуже актуальні сьогодні, бо українське суспільство досі бореться за збереження своєї історичної пам’яті, мови та культури, протистоїть спробам їх знищити.

6. Які образи є символом свободи, а які — неволі? Назвіть їх.

Символами свободи у вірші є скіфи, золото, артефакти, історична пам’ять. Символами неволі — “залізна кліть”, “ярмо століть”, “безпам’ятство, безіменство, безмов’я”.

7. Чому ліричний герой асоціює нашу історію «з одним суцільним запитальним знаком»? Про які події української історії він згадує? Це славетні чи трагічні події? Чому?

Ліричний герой асоціює історію з «одним суцільним запитальним знаком», бо багато сторінок минулого залишаються нез’ясованими, забутими або спотвореними. Він згадує про скіфів, греків, золото, розорені кургани, навалу Дарія й Батия — це переважно трагічні події, пов’язані з війнами, руйнуванням, втратою культурних цінностей і пам’яті. Герой підкреслює, що українська історія часто була історією втрат, поневолення й забуття, тому й виникає відчуття постійних питань без відповідей.

8. Як ви розумієте метафору «подарували нам залізну кліть»?

Метафора «подарували нам залізну кліть» означає стан неволі, обмеження свободи, коли народ опиняється у пастці історичних обставин, чужої влади, забуття й безправ’я. Це символічне зображення поневолення, у якому немає місця для розвитку, пам’яті та самовираження.

9. Із чим / із ким асоціюється у вас образ золотої сережки у вусі? Чому?

Образ золотої сережки у вусі асоціюється зі скіфськими воїнами, кочовими народами, для яких такі прикраси були символом статусу, мужності й належності до певної культури. Також це може бути символом спадщини, зв’язку з предками та збереженням історичної пам’яті.

10. Які кольори переважають у творі? Що вони підкреслюють? Чи можна виокремити контрастні кольори? Якщо так, які саме? Намалюйте асоціативний ряд образів твору.

У творі переважають золотий (золото, пекторалі, сережка), чорний (курган, розор, кліть), сірий (залізо, кліть) кольори. Золотий підкреслює багатство й велич минулого, чорний і сірий — трагізм, втрати, неволю. Контраст між золотим і чорним/сірим підсилює протиставлення славного минулого й трагічного теперішнього.

Асоціативний ряд образів твору:

скіфи — золото — курган — кораблі — шторм — залізна кліть — пектораль — сережка — стріла — розорена земля — безпам’ятство.

11. Пригадайте, які слова називають історизмами, а які — архаїзмами. Якого забарвлення вони надають тексту? Випишіть із прочитаного твору архаїзми та історизми (частково вони виокремлені) та коротко поясніть їх.

Історизми — це слова, що позначають предмети, явища, поняття, які зникли разом із відповідними реаліями минулого (наприклад: трієра, тумен, ольвіополіт).

Архаїзми — це застарілі слова, які в сучасній мові замінені іншими, але можуть використовуватися для створення історичного колориту (наприклад: вияр, вої).

Такі слова надають тексту історичного й поетичного забарвлення, допомагають відчути атмосферу минулого.

Виписані з твору:

• Архаїзми: вої (воїн), вияр (яр, урвище).
• Історизми: трієра (бойовий корабель античності з трьома ярусами веслярів), ольвіополіт (мешканець Ольвії — грецької колонії), тумен (велике військове з’єднання у монгольському війську).

12. Накресліть порівняльну таблицю в зошит, заповніть її. Проаналізуйте інформацію і напишіть висновок.

Висновок: Обидва твори звертаються до скіфської доби, використовують історичні образи для роздумів про сучасність і проблеми національної пам’яті. Їх об’єднує увага до минулого, але відрізняє жанр, спосіб подачі (епічний і ліричний), а також акценти: у Білика — пошук спадщини, у Кременя — тривога через втрату ідентичності.

13. Розгадайте ребуси. Запишіть слова-відповіді. Знайдіть їх у тексті вірша. Поясніть, яке з них належить до архаїзмів, а яке — до розмовної лексики.

Слова-відповіді:

1. Вия
2. Трієра

Ці слова є у вірші:

• “В ярмі століть мої душа і вия.”
• “…грузькі трієри ольвіополіта…”

Пояснення:

• Вия — це архаїзм, тобто застаріле слово
• Трієра — це історизм (різновид архаїзму), оскільки позначає предмет (бойовий корабель античності), який зник разом із відповідною історичною епохою.

Жодне з цих слів не належить до розмовної лексики.

14. Напишіть есе на тему «Свободу виборюють — її не отримують як дар».

Свобода — це не подарунок долі й не випадкова нагорода. Її здобувають ті, хто готовий боротися, захищати свої цінності, пам’ять і гідність. Історія України — яскравий приклад того, що свобода приходить лише через випробування, втрати й зусилля багатьох поколінь. Скіфи, козаки, сучасні захисники — усі вони виборювали право бути собою, говорити рідною мовою, пам’ятати своїх предків. Свобода — це відповідальність за минуле й майбутнє, це постійний рух і боротьба. Тільки той, хто виборює свободу, здатен її цінувати й берегти.

15. Проаналізуйте твір «А де ж те скіфське золото?» Дмитра Кременя. Звірте свої міркування з таблицею «Паспорт твору» та за потреби доповніть її.

У вірші «А де ж те скіфське золото?..» Дмитро Кремінь порушує питання історичної пам’яті та ідентичності. Центральний образ — Скіфія, її золото, артефакти, які символізують не лише матеріальні скарби, а й духовну спадщину народу. Ліричний герой шукає відповіді на питання про минуле, відчуває біль втрат, розорення й забуття. Через метафори, символи, риторичні питання автор підкреслює: справжнє багатство — це пам’ять про свої корені, а не лише золото курганів. Твір сповнений тривоги за долю народу, який опинився в «залізній кліті» безпам’ятства та неволі.

Паспорт твору (доповнений):

Твір Кременя — це заклик не забувати своє минуле, не втрачати пам’яті, бо лише так можна зберегти свободу й гідність.