“De libertate” (“Про свободу”) – визначний твір української барокової літератури, що розкриває філософську концепцію свободи як найвищої цінності людини та народу. Вірш поєднує патріотичні мотиви з глибокими філософськими роздумами, прославляючи Богдана Хмельницького як борця за національну волю.
Рід: лірика.
Вид лірики: патріотична, філософська.
Жанр: ліричний вірш.
Напрям: бароко.
Провідні мотиви: воля — найцінніше багатство; уславлення Б. Хмельницького як символу свободи.
🎨 Художні засоби:
Риторичне запитання: що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє?
Порівняння: добро, неначе золотеє.
Риторичний оклик: слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!
Про твір
Ліричний герой ставить волю вище за всі багатства. Сковорода гостро переживає біду закріпаченого селянства, тому питання свободи таке болюче для тогочасної України. Герой не погоджується з тими, хто прирівнює свободу до золота – для нього вона значно цінніша. Завершальне прославлення Богдана Хмельницького як символа волі відображає народні спогади про боротьбу проти гноблення, які ще жили у другій половині XVIII століття.