Пригадайте!
З уроків історії відомо, що кримські татари (киримли) є корінним народом України. Вони походять від багатьох етносів, що колись проживали на цих землях, зокрема таврів, сарматів, хозарів, печенігів та половців.
Остаточне об’єднання народу відбулося в період Кримського ханства (1441–1783 рр.), столицею якого було місто Бахчисарай. Протягом століть українці та татари жили по сусідству: вони торгували, допомагали одне одному, але іноді й воювали. Коли їхні війська об’єднувалися, то завжди перемагали, наприклад, у битві під Жовтими Водами 1648 року проти польської армії та під Конотопом 1659 року проти московської.
ФОНТАН СЛІЗ У БАХЧИСАРАЙСЬКОМУ ПАЛАЦІ
Поміркуйте!
Яке враження справив на вас переказ?
Переказ справив на мене сумне, але водночас дивовижне враження. Спочатку хан Кирим-Гірей здається дуже жорстоким, але потім його змінює кохання до дівчини Деляре. Мені стало шкода хана, коли він втратив кохану і зрозумів, що таке справжній біль. Історія показує, що навіть у найгрізнішому правителі може прокинутися людяність.
Які загальнолюдські цінності утверджені в ньому?
У переказі утверджено такі загальнолюдські цінності:
- Кохання: Воно здатне змінити навіть найжорстокіше серце.
- Скорбота і пам’ять: Переказ показує, як сильне горе може спонукати до створення вічного пам’ятника, щоб зберегти спогади про близьку людину.
- Мистецтво: Сила мистецтва здатна передати почуття через віки, змусивши навіть камінь “плакати”.
- Каяття: Сльози хана – це не лише горе, а й, можливо, каяття за його минуле життя, сповнене жорстокості.
Як переказ пов’язаний із реальною історією Криму?
Переказ безпосередньо пов’язаний з реальною історією Криму, оскільки він пояснює походження відомої архітектурної пам’ятки — Фонтана сліз. Цей фонтан насправді існує і розташований у Ханському палаці в Бахчисараї, який був столицею Кримського ханства. Фонтан був створений у 1764 році скульптором Омером за наказом хана Кирим-Гірея. Хоча в історичних документах немає відомостей про Деляре-Бікеч, народний переказ зберіг пам’ять про неї та історію її кохання з ханом.
Поміркуйте!
Чому, на вашу думку, видатні художники, композитори та письменники, зокрема українська мисткиня Леся Українка, польський поет А. Міцкевич, оспівали Фонтан сліз у своїх творах?
На мою думку, видатні митці оспівали Фонтан сліз у своїх творах, тому що його історія є втіленням глибоких та універсальних тем, які знаходять відгук у будь-якої творчої душі. По-перше, це потужна історія про всепереможну силу кохання, яке здатне змінити навіть жорстокого тирана, зробивши його “кам’яне” серце людським і вразливим. По-друге, це тема вічної пам’яті та скорботи. Хан захотів, щоб камінь “через віки проніс його горе”, що є дуже романтичним та трагічним образом. Сама ідея “кам’яних сліз” — це вражаюча метафора невтішного горя. Така зворушлива легенда про кохання та вірність, втілена в камені, просто не могла залишити байдужими поетів та художників.
Використовуючи народний переказ «Фонтан сліз…», поміркуйте, якими засобами можна передати думки та почуття в різних видах мистецтва.
Література (сам переказ): Використовує слова для створення образів та передачі емоцій. Наприклад, через епітети (“лютим і грізним був хан”), порівняння (“прекрасна, як сонце, гарна, як лань”), метафори (“серце плаче кров’ю”) та діалоги, що розкривають глибину горя хана і майстра Омера.
Скульптура (Фонтан сліз): Передає почуття через символи та форму. Майстер Омер вклав у нього глибокий зміст, який пояснюється в тексті:
- Мармурова квітка — це око, з якого течуть сльози.
- Верхня велика чаша — “чаша серця”, що наповнюється смутком.
- Менші чаші символізують, як час загоює рани, і скорбота вщухає.
- Середня велика чаша показує, що пам’ять знову повертає біль.
- Спіраль біля підніжжя — символ вічності горя.
- Слимак — вирізьблений як символ сумніву, що гризе душу хана.
Музика (наприклад, гра на сазі): Може передати настрій історії. Кримськотатарська поезія, як зазначено в тексті, має “мрійливу мелодику східних музичних інструментів (саз, сантир, зурна, танбур та ін.)”. Сумна, повільна мелодія, виконана на сазі, могла б передати тугу хана та звук крапель води, що нагадують сльози.
Живопис (картина О. Раффе “Татарська дівчина”): Художник може використовувати кольори (темні для суму, яскраві для краси Деляре), світлотінь (щоб показати страждання на обличчі хана) та композицію (зобразивши маленьку, тендітну дівчину поруч із могутнім, але скорботним правителем), щоб розповісти цю історію без слів.
СКАЖИ-НО, ДУШЕ
Поміркуйте!
Над чим спонукала вас замислитися прочитана поезія?
Ця поезія спонукала мене замислитися над вічними питаннями несправедливості у світі та долі цілого народу. Особливо вразив образ кримських татар, які, “як риби, … забилися під камінь”, що змушує думати про безвихідь та страждання, які випадають на долю людей.
Що турбує поета? На які запитання він хоче отримати відповіді?
Поета турбує, чому у світі панують зло, несправедливість і наруга. Він звертається до власної душі з болісними питаннями, на які шукає відповіді:
- Для кого Творець створив рай та пекло?
- Чому Адама і Єву вигнали з раю?
- Чому його народ віками супроводжує лише “горе, горе, горе”?
Які загальнолюдські цінності утверджено у вірші?
У вірші утверджено такі цінності, як пошук істини та справедливості. Поет піднімає теми долі свого народу, страждання, сенсу життя та віри. Його розмова з душею — це втілення прагнення кожної людини знайти відповіді на найскладніші життєві питання.
Пригадайте, які види лірики вам відомі. До якого з них належить прочитаний твір? Обґрунтуйте свої міркування.
Мені відомі такі види лірики, як громадянська, пейзажна, інтимна та філософська. Вірш Ашика Омера “Скажи-но, душе” належить до філософської лірики. Це обґрунтовується тим, що автор розмірковує над “вічними” проблемами буття: добро і зло, справедливість, сенс людських страждань та історична доля народу. Він не просто описує почуття, а шукає відповіді на складні, світоглядні питання.
З якою інтонацією потрібно читати цей вірш?
Цей вірш потрібно читати з глибокою, дещо сумною та питальною інтонацією. Це розмова з власною душею, тому тон має бути довірливим, сповненим внутрішнього болю. Звертання “Скажи-но, душе” слід вимовляти з благанням, а рядок “А з нами — лише горе, горе, горе?” — з наростанням емоцій та відчаю. Останню строфу варто читати з інтонацією втомленої, але непохитної рішучості продовжувати пошук істини.
Підготуйте виразне читання поезії. Знайдіть в інтернеті фонозапис гри на сазі для мелодекламації.
Для виразного читання варто уявити себе на місці поета, який веде діалог зі своєю душею. А для музичного супроводу можна скористатися підказкою у самому підручнику: там є QR-коди, які дозволяють послухати звучання саза. Це допоможе створити потрібну атмосферу для мелодекламації.
Поміркуйте!
Доведіть, що образ А. Омера в пам’яті поколінь поєднує історію та легенди.
З тексту ми дізнаємося, що Ашик Омер — це реальна історична постать, яка жила приблизно у 1621–1707 роках. Він народився в місті Ґезлеві (нині Євпаторія), навчався у медресе, багато мандрував, створив понад дві тисячі віршів і повернувся на батьківщину. Історичним фактом є також те, що він будував мечеті, біля однієї з яких був похований, а за часів незалежності України йому встановили пам’ятник.
Водночас його біографія прикрашена легендарними елементами. Розповідається, що навчання давалося хлопцю важко, аж поки уві сні йому не з’явилася діва в білих шатах і не простягнула саз, пророкуючи долю поета. Після цього сталося диво: Ашик Омер почав говорити віршами й вражати всіх своїм талантом. Саме ця легенда пояснює його раптове перетворення на видатного співця.
Чому А. Омер є найпопулярнішим поетом Криму XVII — початку XVIIІ ст.?
Ашик Омер став найпопулярнішим поетом свого часу з кількох причин:
- Він був ашиком — народним поетом-співцем, подібним до українських кобзарів. Ашики були близькими до простого народу, вони мандрували, розповідали про минуле, підтримували дух людей та виховували патріотизм.
- Тематика його творчості була близькою та зрозумілою для киримли. Він писав вірші, сповнені туги за Батьківщиною, та щиро переймався долею свого народу.
- Він порушував вічні питання. У своїх філософських творах поет замислювався над тим, чому у світі панують зло і несправедливість, що знаходило глибокий відгук у серцях слухачів.
Які питання, порушені ним у поезії, зробили його близьким і зрозумілим для киримли?
Ашика Омера зробили близьким для киримли питання, що стосувалися долі його рідного народу. У вірші «Скажи-но, душе» він ставить найболючіше для себе запитання: чому у світі панує несправедливість, і найяскравішим виявом цього є доля його народу. Він з болем запитує, чому на довгому історичному шляху кримських татар їх супроводжує “лише горе, горе, горе”. Поет порівнює свій народ з “рибами, що забилися під камінь”, точно передаючи відчуття безвиході та страждання, які були зрозумілими кожному киримли. Саме ця здатність висловити спільний біль і зробила його творчість такою важливою для народу.
Читайте та досліджуйте!
Прокоментуйте ознаки ашикської поезії на прикладі вірша «Скажи-но, душе» (лаконічно).
На прикладі вірша Ашика Омера «Скажи-но, душе» можна виділити такі ключові ознаки ашикської поезії:
- Філософська глибина: Поет порушує вічні питання про справедливість та сенс страждань, звертаючись до душі з “болісним питанням”.
- Народність і патріотизм: Твір відображає долю народу киримли, порівнюючи його з “рибами, що забилися під камінь”, і передає спільний біль через повтор “горе, горе, горе”.
- Риторичні звертання: Уся поезія побудована як пристрасний монолог-звернення до власної душі (“Скажи-но, душе”).
- Метафоричність: Поет використовує яскраві образи, наприклад, його думки — це “пустельні спраглі мрева” (міражі).
- Музичність: Ритміка, повтори та сама форма звернення вказують на те, що твір призначався для наспівного виконання під супровід саза, як це було властиво ашикам.
Підсумуймо!
Які проблеми, порушені у творах давньої літератури киримли, є актуальними в наш час? Обґрунтуйте свої міркування.
У творах давньої літератури киримли порушено проблеми, які залишаються актуальними й сьогодні.
- Боротьба за справедливість та долю власного народу. У вірші Ашика Омера поет болісно запитує, чому його народ супроводжує “лише горе, горе, горе”. Це дуже схоже на сьогодення, коли кримські татари разом з українцями знову борються за звільнення своєї Батьківщини від загарбників, як сказано у тексті.
- Жорстокість влади та цінність людяності. Історія про хана Кирим-Гірея, який був “лютим і грізним”, але змінився через кохання, показує, що навіть у найжорстокішому правителі можуть прокинутися людські почуття. Ця тема є вічною, адже і сьогодні у світі є тирани, а любов і співчуття залишаються головними цінностями.
- Плинність життя та слави. Порада з вірша хана Гази ІІ Гірея “не пнись, бо й я над слабкими сміялось колись” нагадує, що влада і сила не вічні. Це актуально для будь-якої людини в будь-який час.
Чи хотіли б ви прочитати інші кримські народні перекази та поетичні твори А. Омера? Чому?
Так, я б дуже хотів. Переказ про “Фонтан сліз” виявився дуже зворушливим, а вірші Ашика Омера змушують замислитися над важливими речами. Мені було б цікаво більше дізнатися про культуру, історію та погляди кримських татар, адже вони, як і українці, є корінним народом нашої держави.
Які події, зображені в переказі, та які роздуми поета А. Омера викликали у вас протиріччя? Чому?
Найбільше протиріччя у мене викликав образ хана Кирим-Гірея. З одного боку, він — неймовірно жорстокий тиран, який “наказав вирізати всіх хлопчиків свого роду” і насолоджувався кров’ю жертв. А з іншого — він здатний на таке глибоке і щире кохання до Деляре, що його горе змушує “заплакати” навіть камінь. Це протиріччя змушує задуматися, як така жорстокість і така людяність можуть поєднуватися в одній людині.
У роздумах Ашика Омера протиріччя полягає в його діалозі з вірою. Він звертається до Творця, але водночас ставить під сумнів його справедливість, запитуючи, чому у світі стільки горя, особливо для його народу. Це показує внутрішню боротьбу віруючої людини, яка не може змиритися з несправедливістю реального світу.
Це справді складні питання, і було б добре обговорити їх з однокласниками.