Як ви гадаєте, чому поет найбільше бажав саме миру? І кому адресоване це побажання: собі чи Італії?
Я гадаю, поет найбільше бажав миру, тому що все його життя було сповнене боротьби та поневірянь. Його батьківщина, Італія, була роздерта кривавими війнами між містами, а в його рідній Флоренції точилися безперервні політичні сутички. Через участь у цій боротьбі Данте був змушений стати вигнанцем і майже двадцять років блукати світом, пізнавши «хмурий погляд чужини і хліб гіркий». Тому його побажання миру було адресоване як усій Італії, що страждала від усобиць, так і самому собі, адже він був самотнім мандрівником, який прагнув душевного спокою.
Опрацюйте тему і зробіть висновок, хто ж він, цей суворий мандрівник, якому так бракувало миру і душевного спокою.
Цей суворий мандрівник — Данте Аліг’єрі, великий італійський поет, якого називають творцем італійської літературної мови. Він був справжнім патріотом Флоренції, який прагнув служити своєму місту і навіть став одним із його правителів. Однак через політичні інтриги його засудили до вигнання і смерті, якщо він наважиться повернутися. Майже двадцять років він поневірявся, втративши дім і розчарувавшись у політичних ідеалах, та все одно прославляв свою батьківщину у творчості. Він — людина з гордою душею, яка не пішла на зраду і до кінця життя залишилася вірною своїм принципам, ставши «сам собі партією». Саме через це постійне протистояння, вигнання і тугу за рідним містом йому так сильно бракувало миру та спокою.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ сторінка 101
Розгляньте фото скульптурних зображень Данте і поясніть, якими художніми деталями митці передають велич постаті Данте.
На скульптурному зображенні Данте у Флоренції митець Енріко Пацці передає велич поета через його суворий, замислений вираз обличчя та горду, величну постать. Данте зображений у момент глибоких роздумів, що підкреслює його роль як мислителя та філософа. Його погляд спрямований вдалечінь, ніби він бачить щось недоступне для інших. Велич також передається через монументальність самої фігури, що символізує його ключове значення для італійської та світової культури.
Розкажіть про стосунки Данте з рідним містом. Чому батьківщина була з ним такою жорстокою і чому він все одно її прославляв у творчості?
Стосунки Данте з рідною Флоренцією були трагічними. Батьківщина була жорстокою до нього через запеклу політичну боротьбу. Данте належав до партії «білих гвельфів», і коли владу захопили їхні супротивники, «чорні гвельфи», його несправедливо звинуватили в хабарництві та інтригах. Поета засудили до вигнання, величезного штрафу, а згодом — до спалення на вогнищі, якщо він з’явиться в місті. Попри це, Данте продовжував прославляти Флоренцію у своїй творчості, бо це була його батьківщина, яку він щиро любив і якій прагнув служити. Він мріяв повернутися додому у променях слави, що свідчить про його глибоку прив’язаність до рідного міста, яке, на жаль, так і не змогло дати йому притулку ні за життя, ні після смерті.
Поміркуйте, чому Ліна Костенко вважає Данте зовсім молодим, хоча йому «тільки тисяча літ».
Я гадаю, Ліна Костенко називає Данте молодим, тому що його творчість та ідеї є безсмертними й залишаються актуальними навіть через століття. Слова «йому тільки тисяча літ» — це метафора, яка підкреслює, що, попри плин часу, постать поета не старіє. Його «молода сивина» і «молоде чоло» символізують свіжість та вічну юність його генія, який продовжує надихати нові покоління, а тому він завжди залишатиметься «молодим» в пам’яті людства.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ сторінка 103
1. Яку роль у розвитку світової літератури відіграє збірка «Нове життя»?
Збірка «Нове життя» відіграє важливу роль у розвитку світової літератури, оскільки вона утвердила «новий солодкий стиль» в поезії. Цей стиль характеризується вишуканими метафорами, символами та піднесеним оспівуванням жіночої краси і кохання. У збірці Данте зобразив кохання не просто як почуття, а як шлях до духовного очищення, а образ коханої жінки, Беатріче, перетворив на небесний ідеал та уособлення людських чеснот, що стало взірцем для подальших поколінь поетів.
2. Що називають сонетом? Доведіть, що поданий вірш Данте є сонетом. Чи порушує поет правила написання сонета?
Сонет — це вірш, що складається з 14 рядків, які утворюють два чотиривірші (катрени) і два тривірші (терцети). Класичний італійський сонет має суворі правила побудови та римування, а зміст у ньому розгортається за схемою: теза — розвиток тези — антитеза — синтез.
Поданий вірш Данте є сонетом, оскільки:
-
Він складається з 14 рядків.
-
Має чітку структуру: два катрени та два терцети.
-
Дотримується схеми римування, характерної для італійського сонета.
Поет не порушує правил написання сонета, а використовує одну з класичних форм італійського сонета, дотримуючись його структури та логіки викладу думки.
3. Чи можна вважати випадковим ім’я ліричної героїні сонетів Данте?
Ні, ім’я ліричної героїні, Беатріче, не є випадковим. Воно означає «благословенна», що повністю відповідає її образу в збірці. Данте зображує її як небесне створіння, ідеальну жінку, спасительку, яка своїм існуванням пробуджує в серці ліричного героя святі почуття та добро. Таким чином, її ім’я є символічним і підкреслює її божественну, піднесену роль.
4. Якою поет змальовує Беатріче? Якими чеснотами вона наділена? Чому в сонетах не описано її зовнішність?
Поет змальовує Беатріче як ідеальну жінку, небесне створіння, Мадонну, яка є уособленням краси та людських чеснот. Вона наділена здатністю ощасливлювати одним поглядом, проганяти гординю та гнів, наповнювати серця смиренністю й добром. Її поява викликає у людей почуття благоговіння.
У сонетах майже не описано її зовнішність (згадано лише «смарагдові очі»), тому що для Данте та його доби головною була краса духовна, внутрішня, а не тілесна. Поет зосереджується на тому, як її краса впливає на душі людей, а не на її фізичних рисах.
5. Які почуття переживає ліричний герой сонета XI і які поривання в ньому пробуджує почуття кохання?
Ліричний герой переживає цілу гаму піднесених почуттів: від трепету серця при її вітанні до благоговіння, через яке «марніє розум і мовчать уста». Почуття кохання до Беатріче пробуджує в ньому найкращі поривання: воно змушує його звільнятися від гріхів, гордині та гніву, натомість наповнюючи душу «смиренністю дум святих» та добром.
6. Чому загальний іменник «кохання» в сонеті написано з великої літери?
Іменник «Кохання» написано з великої літери, тому що в сонеті воно постає не просто як людське почуття, а як уособлена, божественна сила. Це та сила, яку Беатріче «несе в своїх очах» і яка здатна творити дива: ощасливлювати, очищувати, надихати на добро. Велика літера підкреслює його всеохопну, перетворюючу та священну природу.
7. Поясніть, яку роль у композиції та розумінні сонета відіграють слова: «диво» та «Кохання».
Слова «Кохання» і «диво» є ключовими для композиції та розуміння сонета.
- «Кохання» — це теза твору, заявлена в першому рядку. Це першопричина всіх подій у сонеті, джерело чудотворного впливу Беатріче на світ.
- «Диво» — це останнє слово вірша, яке виконує роль синтезу, підсумку. Воно узагальнює все сказане раніше і визначає суть впливу Беатріче та її Кохання як щось надзвичайне, прекрасне й божественне, що неможливо пояснити звичайними словами.
8. Які риси доби Середньовіччя ви можете визначити в сонеті? Що в ньому характерного вже від нової доби? На основі прочитаного сонета зробіть висновок, у чому полягає новаторство Данте.
- Риси Середньовіччя: У сонеті присутнє середньовічне уявлення про жінку як про небесне створіння, подібне до Мадонни, а кохання розглядається як шлях до духовного очищення від гріха.
- Риси нової доби (Відродження): Характерним для нової доби є глибокий інтерес до внутрішнього світу людини, її почуттів та переживань. Данте зосереджується на тому, як саме кохання впливає на душу, що є проявом гуманізму.
- Новаторство Данте полягає в тому, що він поєднав середньовічні ідеали з новим, гуманістичним поглядом на людину. Він оспівав земну жінку, Беатріче, як божество, а земне кохання підніс до рівня священного почуття, здатного духовно переродити людину. Крім того, він став творцем італійської літературної мови, якою і написав свої твори.
9. Зіставте образи «української» та «італійської» Беатріче. Як ви гадаєте, чому український поет через віки звернувся до цього образу?
Італійська Беатріче у Данте — це піднесений, неземний ідеал, «небесне створіння», яке надихає на духовні подвиги.
Українська Беатріче у Євгена Маланюка — «польовая», земна дівчина, «селянська муза», яка несе батькам обід у поле. Вона є втіленням ідеалу в буденному житті.
Я гадаю, Євген Маланюк звернувся до образу Беатріче, бо вона стала вічним символом ідеальної краси та кохання. Помістивши її в український пейзаж, поет показав, що високий ідеал можна знайти не тільки в книжках чи далеких країнах, а й у простій, буденній реальності. Він протиставляє «земний звичайний час» гіркому усвідомленню того, «що є десь Беатріче», тобто вічна краса і мрія, яка існує попри все.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
Напишіть есе «Диво Кохання».
Що таке кохання? Мабуть, кожен хоч раз замислювався над цим. Для когось це просто почуття, а для когось — справжнє диво, здатне змінити світ. Саме таким, дивовижним і всесильним, постає кохання у сонетах великого італійського поета Данте Аліг’єрі.
У своєму знаменитому сонеті Данте показує, що кохання — це могутня сила. Його кохана Беатріче несе «Кохання в своїх очах». Це Кохання, написане з великої літери, має чудодійну силу. Лише один її погляд робить людину щасливою, а від її вітання зникають гординя та гнів. Хіба це не диво? Любов у зображенні поета — це сила, що перетворює світ на краще.
Справжнє диво кохання полягає в тому, як воно змінює саму людину зсередини. Ліричний герой сонета, побачивши свою донну, відчуває не лише радість, а й прагнення стати кращим, спокутувати свої гріхи. Кохання пробуджує в ньому «смиренність дум святу» і наповнює серце добром. Воно ніби підносить його над буденністю, показуючи шлях до духовної краси.
Данте майже не описує зовнішність Беатріче, бо її головна краса — внутрішня, духовна. І в цьому теж диво кохання: воно вчить бачити не очима, а серцем. Воно показує, що найважливіше в людині — це її душа, її доброта і світло, яке вона випромінює.
Отже, кохання у творі Данте — це справді велике диво. Воно здатне творити добро, очищувати душу і робити світ кращим. Це почуття, яке перетворює звичайне життя на щось піднесене та прекрасне, і саме тому поети всіх часів будуть знову і знову звертатися до цієї вічної теми.
Реферат на тему: «Данте Аліг’єрі — ключова постать італійської літератури»
Вступ
Данте Аліг’єрі (1265–1321) — видатний італійський поет, мислитель і політичний діяч, якого справедливо вважають центральною фігурою не лише італійської, а й світової літератури. Його творчість стала мостом між добою Середньовіччя та Відродженням, а його головний твір, «Божественна комедія», є справжньою поетичною енциклопедією того часу. Саме Данте вважають «батьком» італійської літературної мови, адже він наважився писати народною мовою, зробивши високу літературу доступною для всіх.
Життєвий шлях: політика, вигнання і творчість
Життя Данте було нерозривно пов’язане з його рідним містом — Флоренцією, одним із найбагатших та найрозвиненіших міст середньовічної Італії. Однак це був час постійної та жорстокої політичної боротьби між двома партіями — гвельфами та гібелінами. Данте брав активну участь у суспільному житті, був одним із семи пріорів, тобто правителів міста.
Його політична кар’єра трагічно обірвалася у 1302 році, коли до влади прийшли його супротивники, «чорні гвельфи». Данте, який належав до партії «білих», був несправедливо звинувачений у хабарництві та інтригах проти церкви і засуджений до вигнання. Це був страшний удар для поета. Майже двадцять років він провів у поневіряннях, пізнавши «хмурий погляд чужини і хліб гіркий». Саме в цей період, сповнений розчарувань і туги за батьківщиною, він повністю присвятив себе літературній творчості, працюючи над головним твором свого життя.
Літературний спадок і новаторство
Творець літературної мови. Данте свідомо відмовився від латини, якою тоді писали всі вчені твори, і звернувся до живої народної мови. За це його називали «поетом чоботарів і пекарів», а його вірші співали на вулицях. Цим він заклав основи сучасної італійської мови.
«Нове життя». Ця автобіографічна збірка, написана у «новому солодкому стилі», стала справжнім гімном піднесеному коханню. У ній Данте оспівує свою кохану Беатріче не просто як земну жінку, а як небесне створіння, ідеал краси й чеснот, що веде до духовного очищення.
«Божественна комедія». Цей твір є вершиною творчості Данте. Поема є грандіозною алегоричною розповіддю про мандрівку поета потойбічним світом. Це не лише енциклопедія середньовічних знань з теології, філософії та науки, а й глибокий аналіз людських гріхів та чеснот, гімн людському духу, що прагне до світла й істини.
Висновок
Данте Аліг’єрі — це не просто поет, це титанічна постать, що змінила хід розвитку європейської культури. Він поєднав у своїй творчості середньовічну традицію з новими гуманістичними ідеями Відродження, поставивши в центр уваги людину, її почуття та переживання. Вигнаний з батьківщини, він зумів піднятися над особистою трагедією і створити безсмертні твори, які й через століття не втрачають своєї актуальності та продовжують надихати мільйони людей у всьому світі.