Прокоментуй наведений фрагмент (Наталя Околітенко. «Крок вікінга»). Як він характеризує планету та художню майстерність автора? (4 б.).
Вона була схожою на старовинний, трохи збляклий від часу і через те ще прекрасніший гобелен. Лускаті дерева з кронами тілесного кольору оточували галявину, де сів їхній корабель. У повітрі похитувалися схожі на земні ліани сірувато-бежеві рослини, м’яко контрастуючи з золотаво-смарагдовим небом. Дрібнолисті кущики клубочилися, мов дим, та й взагалі все навколо пливло, гойдалося, щомиті змінюючи обриси. Безліч відтінків ясно-брунатних тонів мінилися між червоним та жовтим, і на всьому лежав якийсь надвечірній лагід. Зірка Бернарда була в зеніті, однак світила притушено, мов крізь густий серпанок.
Планета описана як надзвичайно красива, але водночас небезпечна. Її природа схожа на старовинний гобелен, що створює враження гармонії та спокою. Проте ця краса приховує загрозу — рослини поглинають корабель. Художня майстерність автора проявляється у деталізованих описах, яскравих метафорах і порівняннях, які передають атмосферу іншого світу та викликають у читача захоплення й тривогу.
Напиши невеликий фанфік-розповідь від імені Софії про пригоди, що трапилися з нею у старому будинку
Привіт! Мене звати Софія, і я хочу розповісти вам одну історію. Це був звичайний день після школи. Я поверталася додому Тихою вулицею, хоча бабуся завжди забороняла мені ходити цією дорогою. Але ж цікавість — це моя слабкість! І ось, проходячи повз старий будинок із похиленим парканом, я помітила щось дивне.
За парканом, серед зарослого саду, стояв хлопчик. Він виглядав дуже сумним. Я зупинилася й подивилася на нього. На мить наші погляди зустрілися, і він махнув мені рукою. У мене серце затремтіло, але цікавість перемогла страх. Я підійшла ближче до паркану.
— Привіт! — сказала я, хоча голос трохи тремтів. — Привіт, — відповів він. — Мене звати Іван. А ти хто? — Софія. А ти тут живеш? — запитала я. — Якби ж то… Я — дух цього будинку, — сказав він так спокійно, ніби це була найзвичайніша річ у світі.
Я не повірила своїм вухам! Дух? Але Іван виглядав таким добрим і щирим, що я вирішила залишитися й поговорити з ним. Він розповів мені про те, як колись цей будинок був сповнений життя: тут жили люди, звучав сміх і музика. Але тепер усе змінилося — будинок занедбаний, а його душа слабшає з кожним днем.
— Ти можеш зайти всередину? Я покажу тобі сад і будинок із середини, — запропонував Іван. Я вагалася лише мить. Зрештою, коли ще випаде нагода побачити щось таке? Іван відчинив для мене стару хвіртку, яка скрипіла так голосно, що я на мить пошкодувала про своє рішення. Коли я переступила поріг саду, усе навколо змінилося. Будинок уже не здавався занедбаним: стіни були чистими, а вікна сяяли на сонці. Сад розквітнув: дерева вкрилися зеленим листям і квітами неймовірної краси. Іван провів мене до будинку й показав кімнати. Там було так затишно! Усе виглядало так, ніби господарі щойно вийшли й ось-ось повернуться.
— Це все магія? — запитала я.
— Так і ні, — відповів Іван загадково. — Це сила спогадів і любові до цього місця.
Іван розповів мені про Чорну Пані — могутню чаклунку, яка допомагає йому підтримувати життя в цьому місці. Але вона не любить людей і завжди сердиться, коли хтось заходить у будинок без її дозволу.
— Тобі краще піти до того, як вона повернеться, — попередив Іван.
Я кивнула й пішла до виходу. Але обернулася наостанок і пообіцяла:
— Я повернуся! Ми обов’язково щось придумаємо, щоб урятувати цей будинок!
І знаєте що? Я дотримаю своєї обіцянки! Бо цей старий будинок заслуговує на другий шанс так само як і його дух — добрий і сумний Іван. Це був лише початок моєї пригоди… але про те, що сталося далі, я розповім іншим разом! 😊
Дай визначення понять
Літературний детектив — це жанр художньої літератури, у якому основна увага приділяється розслідуванню загадкових подій, зазвичай злочинів. У центрі сюжету перебуває детектив (професіонал чи аматор), який за допомогою логіки, спостережливості та аналізу розкриває таємниці, знаходить винуватців і відновлює справедливість. У творах цього жанру часто використовуються елементи інтриги, несподівані повороти сюжету, а також ретельно продумані загадки, які читач може спробувати розгадати разом із головним героєм.
Основною ознакою детективу є наявність загадки або таємниці, яку потрібно розкрити. Це може бути злочин (наприклад, вбивство, крадіжка чи зникнення), обставини якого залишаються незрозумілими до певного моменту.
Інші характерні риси: Головний герой — детектив або слідчий, який проводить розслідування. Логічний розвиток подій: розгадка загадки відбувається поступово через збирання доказів і аналіз фактів. Наявність підозрюваних із різними мотивами та алібі. Кульмінація — момент розкриття таємниці або викриття злочинця. Часто використовується прийом “червоних оселедців” — фальшивих підказок, які відвертають увагу читача від справжньої розгадки.
Цей жанр захоплює читача своєю інтригою та можливістю “грати” разом з автором у пошуку істини.