❗ Перший історичний роман в українській літературі
Рід: епос.
Жанр: історичний роман-хроніка.
Напрям: романтизм.
Підзаголовок: хроніка 1663 р.
Тема: зображення подій у Ніжині 1663 р., періоду Руїни після смерті Богдана Хмельницького.
Ідея: заклик до національної єдності серед українців; про те, що провідною силою для повноцінного життя України є її національна еліта — культурна, освічена, здатна до державотворення.
Локації та шлях героїв: Хутір Хмарище → Київ → хутір Гвинтовки → Батурин → урочище Романовський кут → Ніжин.
Період подій: 1663 р., доба Руїни (після смерті Б.Хмельницького).
Герої твору: наказний гетьман Лівобережжя Яким Сомко, гетьман Запорозької Січі Іван Брюховецький, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Васюта Золотаренко — реальні історичні постаті; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), його син Петро Шраменко; колишній козак Михайло Черевань, його дружина Меланія та дочка Леся; курінний отаман Кирило Тур, Божий чоловік, поміщик Матвій Гвинтовка — вигадані персонажі.
Будова: 18 розділів
Джерела: літописи Граб’янки та Самовидця, фольклор, наукові праці, романи Вальтера Скотта.
❗ Важливе
- ✨ Автор працював над твором 14 років.
- ✨ Наскрізний образ: дорога.
- ✨ Сюжетні лінії: любовна та історична.
- ✨ Твір не є історично точною реконструкцією — присутні вигадані події та персонажі.
Цитата про твір
Це була досить смілива на той час думка - дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського ‘Тараса Бульби’. І треба сказати, що автор із свого завдання вийшов досить добре
Персонажі і їх характеристика
Чернь — народ, загальна маса, яка не розуміє національних інтересів.
Яким Сомко — названий гетьман Лівобережжя, полковник. Ідеал керівника: розумний, талановитий, справедливий.
Іван Брюховецький (у творі — Іванець) — свинопас, авантюрист, готовий на все заради гетьманства. Обдуривши народ, здобуває булаву, стає гетьманом і страчує Сомка та Золотаренка. Зовні низький і непримітний, носить золоту шаблю, яка йому зовсім не пасує.
Павло Тетеря — гетьман Правобережжя, прибічник Польщі.
Іван Шрам (Чепурний) — старий полковник і піп. Мудрий, чесний, досвідчений. Прагне добра для України та її об’єднання. Захоплюється Богданом Хмельницьким.
Петро Шраменко — син Івана Шрама. Благородний, мужній і сміливий юнак, якого поважають навіть досвідчені козаки.
Михайло Черевань — побратим Шрама, прибічник Сомка. Колишній козак, тепер заможний власник хутора Хмарище. Уособлення гармонійного і спокійного життя.
Меланія Черевань — дружина Михайла Череваня.
Леся Черевань — дочка Череваня, ідеалізований образ української дівчини.
Кирило Тур — отаман, втілення козацького лицарства, відваги та волелюбності. Суперечливий герой: викрадає Лесю, але швидко втрачає до неї інтерес; підтримує Брюховецького, проте готовий пожертвувати життям заради Сомка.
Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; густа чуприна спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі; очі так і грають
Василь Невольник — невеличкий дідусь-сторож на хуторі Череваня. Колишній в’язень, викуплений Божим Чоловіком. Ніколи не сміється.
Божий Чоловік — сліпий кобзар із милосердним серцем і мудрістю. Лікує травами хворих та викуповує невольників за гроші з кишень. Завжди босий і бідний на вигляд.
Душа його жила не на землі, а на небі.
Васюта Золотаренко — ніжинський полковник. Спершу претендує на гетьманство, потім підтримує Сомка.
Матвій Гвинтовка — брат Череванихи та власник хутора. Підлий лицемір із жорстокою натурою; знущається зі своєї дружини-полячки Насті й живе за принципом “моя хата скраю”.
Вуяхевич — генеральний писар Сомка, який зраджує його та переходить на бік Брюховецького.
Сюжет “Чорної ради”
У романі тісно переплітаються дві сюжетні лінії’, історична (боротьба за гетьманську булаву, Чорна рада в Ніжині) і любовна (Леся Черевань — Петро Шрам — Яким Сомко — Кирило Тур).
Визначальним композиційним стрижнем твору є романтичний мотив дороги, у яку вирушає священник Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка.
Сюжетні елементи:
- Експозиція — знайомство з головними персонажами та історичною епохою.
- Зав’язка — прибуття двох подорожніх до Череваня. Інформація про майбутнє зібрання Ради. Шрам прагне підтримати Якима Сомка, а Петро починає закохуватися в Лесю.
- Розвиток дії — подорож героїв до Києва, загострення конфлікту між прибічниками Сомка та Брюховецького; викрадення Лесі Кирилом Туром.
- Кульмінація — проведення Чорної ради, перемога Брюховецького, ув’язнення Сомка.
- Розв’язка — страта Сомка, Золотаренка та Шрама; одруження Петра з Лесею.
Зміст “Чорної ради”
Батуринська дорога. Шрам із сином Петром вирушають із Правобережжя на Лівобережжя, щоб підтримати Сомка у боротьбі проти Брюховецького. Спершу вони заїжджають на хутір Хмарище, де їх зустрічає сторож Василь Невольник. У розмові з Череванем обговорюють ситуацію в Україні. За столом Петро вперше бачить Лесю й закохується в неї. Однак мати дівчини розповідає про віщий сон, у якому чоловіком Лесі має стати Яким Сомко. Петро засмучується, але поважає гетьмана і не перечить цьому.
Подорож до Києва. Чоловіки приховують справжню причину подорожі, кажучи, що їдуть на прощу до лаври. Череваниха та Леся вирішують приєднатися до них. Дорогою їх зустрічають два козарлюги, один із яких — Кирило Тур — вирішує за будь-яку ціну заволодіти Лесею.
Конфлікт між Сомком і Брюховецьким. У Києві козаки та міщани не можуть знайти спільної мови й готуються до Чорної ради. Тим часом Лесю посватали із Сомком, але Кирило Тур викрадає її. Петро визволяє дівчину в лицарському двобої. Сомко стає на бік викрадача, визнаючи його козацьку доблесть. Леся вперше засумнівалася у своєму бажанні вийти за гетьмана.
Чорна рада. Люди поділилися на два табори: одні підтримують Брюховецького, інші — Сомка. Брюховецький підступно перемагає, обіцяючи черні змінити політику на їхню користь, хоча насправді він зневажає простий народ і не збирається нічого змінювати. Згодом люди розуміють, що їх обдурили.
Ув’язнення Сомка та план Кирила Тура. За наказом Брюховецького Сомка ув’язнюють. Кирило Тур приходить до Івана як стрець і пропонує вбити Сомка заради помсти за Лесю. Брюховецький довіряє йому та дає перстень для проходу через охорону. Насправді Тур хоче врятувати Сомка, жертвуючи своїм життям. Він пропонує Якиму помінятися одягом, щоб той міг утекти, але Сомко відмовляється боротися нечесно.
Трагічний фінал. Сомка, Шрама та Васюту Золотаренка страчують за наказом Брюховецького. Люди здійснюють самосуд над Іваном — забивають його киями. Петро ховає батька, продає майно та вирушає до Києва. Дорогою він заїжджає до Череваня й дізнається, що Леся досі незаміжня й кохає його. Згодом вони одружуються.
Про твір
Джерела й історична основа
На створення цього твору автора надихнули козацькі літописи Грабянки й Самовидця, з яких він запозичив образ центрального персонажа — старого Шрама. Прототипом цього героя став паволоцький полковник Попович, якого польські історики вважали політичним авантюрником і зрадником, а Самовидець зображував патріотом і ворогом ляхів, що прагнув об’єднати обидва береги Дніпра.
Пантелеймон Куліш майстерно відтворив у романі складну добу Руїни в Україні. Тоді на Правобережжі керував гетьман Павло Тетеря, а на Лівобережжі наказним гетьманом був Яким Сомко. Боротьба за булаву розгорнулася між Сомком, ніжинським полковником Іваном Золотаренком та запорозьким кошовим Іваном Брюховецьким. Останній виявився найхитрішим – він зумів підкорити собі простий народ (“чернь”) на Чорній раді в Ніжині у червні 1663 року.
Підступна перемога Брюховецького базувалася на брехливих обіцянках. Він запевняв, що зменшить податки та обмежить гноблення селян. Народ повірив йому, обравши гетьманом всупереч бажанню козацької старшини. Але правда швидко вийшла назовні. Отримавши булаву, Брюховецький стратив своїх суперників і жодної обіцянки не виконав. Навпаки, гніт народу лише посилився, що призвело до численних повстань проти нового гетьмана.