ПЕРЕВІРЯЄМО
1. СУПЕРЕЧИТЬ змісту вірша Б. Олійника «Пісня про матір» твердження
А у тексті є звертання В у тексті є приспів
Б текст містить діалог Г у тексті є повтори
Правильна відповідь: В у тексті є приспів. У поетичному тексті відсутній приспів, оскільки твір має баладно-розповідну структуру із сюжетним розвитком і діалогами, а не строфічно-повторювану пісенну форму з куплетами та приспівом.
2. У вірші є всі вказані ліричні герої, ОКРІМ
А дітей Б онуків В бабусі Г дідуся
Правильна відповідь: Г дідуся. У тексті твору наявні звертання до матері й бабусі, фрази дітей та онуків, тоді як дідусь у поезії не згадується.
АНАЛІЗУЄМО
3. Послухайте «Пісню про матір» (муз. І. Поклада) у виконанні Міли Нітич. Поділіться своїми враженнями від цієї композиції. Що вам найбільше сподобалося? Що схвилювало?
Музична композиція у виконанні Міли Нітич вражає глибиною емоційної виразності та проникливим вокалом. Найбільше сподобалося поєднання ліричної мелодії Ігоря Поклада із щирим голосом співачки, що точно передає материнську любов і ніжність. Найбільше схвилював кульмінаційний момент прощання матері з рідними, адже він викликає глибоке співпереживання та усвідомлення важливості кожного дня, проведеного поруч із батьками.
4. Яку основну думку намагається донести автор? Над чим спонукає замислитися?
Основна думка твору полягає у звеличенні самовідданої материнської любові, невтомної праці та безкорисливої турботи про дітей та онуків. Автор спонукає замислитися над плинністю людського життя, необхідністю цінувати й берегти батьків за їхнього життя, а також усвідомити відповідальність наступних поколінь за збереження родинного затишку та моральних цінностей.
5. На що вказує назва твору? Як ритм і мелодика вірша впливають на його сприйняття?
Назва твору «Пісня про матір» вказує на присвяченість поезії найдорожчій людині та її зв’язок із народною пісенною традицією. Розмірний, плавний ритм і фольклорна мелодика вірша створюють атмосферу світлої печалі, допомагають глибше відчути щирість почуттів і підсилюють емоційне сприйняття кожної поетичної строфи.
Б. Олійник. «Пісня про матір»
АНАЛІЗУЄМО
6. Поділіть умовно твір на три частини. Про що йдеться в кожній із них? Яка із цих частин, на вашу думку, найбільш напружена, емоційна?
За змістом і розвитком подій вірш умовно поділяється на три частини:
- Зачин (вступ): Розповідь про життя й працю матері, її внесок у виховання дітей та облаштування світу («Посіяла людям літа свої… навчила дітей, як на світі по совісті жити»). Завершується тихим відходом матері «за межу».
- Основна частина (діалог): Схвильована розмова дітей та онуків із матір’ю. Діти благають її залишитися, а мати заспокоює їх і дарує їм багатства природи («А я вам лишаю всі райдуги із журавлями…»).
- Кінцівка (кульмінація та розв’язка): Прощання матері, її благословення та духовне перетворення на вічний образ матері-землі («і стала замисленим полем на цілу планету, на всі покоління й віки»).
Найбільш напруженою та емоційною є друга частина (діалог), адже в ній розкривається розпач дітей і онуків, їхнє благання не залишати їх («Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть») та безмежна любов і спокійна мудрість матері.
7. У вірші «Пісня про матір» є кілька ознак балади, а саме:
− сюжетна композиційність;
− діалогічність;
− фольклорні мотиви;
− реалістичність;
− напружений зміст.
Визначте ці ознаки в тексті та прокоментуйте.
У вірші «Пісня про матір» наявні такі ознаки балади:
- Сюжетна композиційність: Твір має виразну сюжетну лінію зі вступом (життя та праця матері), зав’язкою (відхід матері), кульмінацією (благання дітей залишитися) та розв’язкою (метаморфоза матері у вічне поле).
- Діалогічність: Більшу частину вірша становить розмова між матір’ю, дітьми та онуками («– Куди ж це ви, мамо?! – сполохано кинулись діти», «– А я вам лишаю всі райдуги із журавлями…»).
- Фольклорні мотиви: У творі використано народнопоетичні образи (рушники, спориш, журавлі, жито, срібло на травах), а також фольклорний мотив метаморфози (перетворення людини на елемент природи — «і стала замисленим полем»).
- Реалістичність: Зображення повсякденної праці матері, її турботи про виховання дітей за законами совісті та моралі («навчила дітей, як на світі по совісті жити»).
- Напружений зміст: Емоційне напруження створюється психологічним драматизмом моменту прощання матері з найближчими людьми.
8. Визначте художні засоби, за допомогою яких автор розкриває образ матері. Поясніть, як ви розумієте такі уривки:
1) «і стала замисленим полем»;
2) «махнула рукою – злетіли увись рушники».
Для створення образу матері автор використовує такі художні засоби:
- Метафори: «посіяла людям літа свої… житом», «прибрала планету», «послала стежкам споришу», «стала замисленим полем», «злетіли увись рушники».
- Порівняння: «красива і сива, як доля».
- Епітети: «тихо пішла», «сполохано кинулись», «вічну роботу», «замисленим полем».
- Повтори та анафори: «Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота…».
Пояснення уривків:
- «і стала замисленим полем» — це художня метафора та метаморфоза, що символізує вічність материнського подвигу, розчинення її душі в рідній землі та постійну присутність материнської любові в житті прийдешніх поколінь.
- «махнула рукою – злетіли увись рушники» — метафоричний образ благословення дітей у життєву дорогу. Рушник у багатьох українських піснях є символом долі, оберегом і провідником на життєвому шляху.
МІРКУЄМО
9. У чому мати бачила сенс свого життя?
Мати бачила сенс свого життя у невтомній праці на благо людей («посіяла людям літа свої, літечка житом»), у творенні краси та затишку на землі («прибрала планету»), а також у вихованні чесних дітей («навчила дітей, як на світі по совісті жити»). Сенсом її існування була безкорислива турбота про родину й передача духовних і моральних цінностей наступним поколінням.
10. Чому в поезії постать матері пов’язана із силою, турботою та любов’ю? Укажіть метафоричні образи, що свідчать про мудрість і доброту героїні. Які вчинки і слова підкреслюють її щедру вдачу?
Постать матері пов’язана із силою, турботою та любов’ю, оскільки вона є джерелом життя, моральною опорою родини й утіленням жертовності. Вона віддала всі свої роки праці та вихованню дітей.
Метафоричні образи, що свідчать про мудрість і доброту героїні:
- «посіяла людям літа свої, літечка житом» (символ доброти та відданості іншим);
- «прибрала планету, послала стежкам споришу» (символ опіки, дбайливості й гармонії);
- «лишаю всі райдуги із журавлями, і срібло на травах, і золото на колосках» (символ багатства духовної спадщини та вміння помічати красу).
Вчинки і слова, що підкреслюють щедру вдачу матері:
- Вчинок: мати не залишає собі статків, а віддає дітям та онукам усе найкраще — красу природи, радощі життя та благословення («злетіли увись рушники»).
- Слова: її заспокійливі відповіді онукам і дітям: «А я вам лишаю всі райдуги із журавлями…», а також її останнє побажання: «Лишайтесь щасливі».
Борис Олійник. «Пісня про матір»
МІРКУЄМО
11. Чому вірш «Пісня про матір» можна вважати філософським?
Вірш «Пісня про матір» можна вважати філософським, оскільки в ньому порушуються вічні теми людського буття: сенс життя, наступність поколінь, безсмертя материнської любові та її зв’язок із Всесвітом. Автор осмислює відхід матері не як остаточне зникнення, а як її розчинення в природі й перехід у вічність: «і стала замисленим полем / На цілу планету, / на всі покоління й віки». Поезія спонукає замислитися над духовними цінностями, моральним обов’язком дітей перед батьками та нетлінністю добра, яке людина залишає після себе на землі.
12. Порівняйте вірш «Пісня про матір» з іншими творами про матір, які ви знаєте. У чому їхня схожість та відмінність? (Наприклад: «Пісня про рушник» А. Малишка, «Чорнобривці» М. Сингаївського.)
Схожість:
Усі ці твори («Пісня про матір» Б. Олійника, «Пісня про рушник» А. Малишка, «Чорнобривці» М. Сингаївського) об’єднує звеличення безмежної материнської любові, турботи, працьовитості й самопожертви, а також глибока синівська вдячність. В усіх трьох віршах образ матері є уособленням рідного дому, морального орієнтиру та джерела духовності. Вони просякнуті світлою ностальгією та використовують народнопоетичні образи-символи (вишитий рушник, чорнобривці, жито, срібло на травах).
Відмінність:
У «Пісні про рушник» А. Малишка та «Чорнобривцях» М. Сингаївського образ матері розкривається через спогади про дитинство, благословення дитини в життєву дорогу та розлуку, де символами материнської пам’яті виступають конкретні речі чи рослини («дай на щастя, на долю хустину», «бачу руки твої, моя мама»). Натомість у творі Б. Олійника «Пісня про матір» виражений філософсько-баладний мотив: зображено драматичний момент відходу матері у вічність та її глобальне перевтілення в духовний оберіг усієї планети, адже вона залишає дітям «усі райдуги із журавлями, і срібло на травах, і золото на колосках».