Борис гуменюк. «Стара шовковиця»
Перевіряємо
1. У якій області України та коли саме відбуваються події, змальовані у вірші Б. Гуменюка «Стара шовковиця»? Що на це вказує?
Події розгортаються на півдні Донецької області влітку 2014 року, на самому початку російсько-української війни. На це чітко вказують перший рядок «Стара шовковиця під Маріуполем» (Маріуполь — місто на Донеччині), точна авторська дата під віршем — «28.06.2014», а також прикмети сучасного бою: мінометні обстріли та складена в траві зброя бійців (РПГ, автомати, кулемет, снайперська гвинтівка СВД, каски й бронежилети).
2. У вірші НЕМАЄ художнього образу, зображеного на ілюстрації
А (пташине гніздо)
(У творі є образи місяця — варіант Б, чорного крука — варіант В, та приталованої трави — варіант Г, проте гнізда автор не згадує).
3. Хлопці іноді зумисне вимащували соком ягід обличчя для того, щоб
В бути схожими на героїв фільмів
Аналізуємо
4. Якою ви уявляєте змальовану у вірші шовковицю? Як вона кружляє в танці? Хто й коли, на вашу думку, її посадив? Якою була її доля в мирний час?
Я уявляю шовковицю могутнім, розлогим і мудрим деревом із товстим стовбуром та порепаною корою. Вона нагадує турботливу матір або бабусю, яка радо пригощає хлопців солодкими ягодами. «У танці» вона кружляє від того, що бійці з усіх боків нагинали її гілля до землі, зриваючи врожай, а коли вони зненацька побігли в бій, гілки ще довго гойдалися на вітрі, наче стара розгубилася — «ні в сих ні в тих».
Дерево має «більш ніж столітній вік», отже, його посадив хтось із місцевих селян чи подорожніх ще на початку XX або наприкінці XIX століття. У мирні часи шовковиця росла край битого шляху, давала тінь подорожнім, а її солодкі плоди з радістю обривала дітвора з навколишніх сіл.
5. Розкажіть, якими зображено героїв твору на початку вірша. Чому згодом хлопчики миттю залишили шовковицю і перетворилися на суворих чоловіків?
На початку твору воїни постають звичайною галасливою й безтурботною ватагою підлітків. Вони щиро регочуть, видираються одне одному на плечі, лізуть аж на верхівку, смакують ягодами та навмисне мажуть соком щоки, вдаючи із себе героїв бойовиків. На цей час важка зброя й обладунки просто лежать у траві.
Хлопці миттю кидають забаву й стають суворими чоловіками тому, що за обрієм розриваються ворожі міни, злітають сполохані круки, а від вибухів здригається небо. Вони миттєво усвідомлюють смертельну небезпеку й повертаються до свого обов’язку — прийняти бій і боронити землю.
6. Які деталі твору дають зрозуміти, що події відбуваються у воєнний час?
Про війну свідчить військове спорядження, складене під шовковицею («РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети»). Також на це прямо вказують звуки вибухів («запрацювали чотири міномети»), сполохані «скривавлені» круки, образ пошматованої вибухами землі, що «до неба кричала», здригання неба за обрієм та блиск бойової зброї на бійцях.
7. Чому шовковиця вважає хлопців своїми? Як вона почувається після того, як чоловіки полишили її? Зачитайте відповідні рядки.
Шовковиця вважає воїнів своїми, бо вони прийшли до неї зі щирою дитячою радістю, обіймали її гілля босими ногами, довірилися їй і на мить повернулися в мирне дитинство. Для старого дерева вони стали рідними дітьми, яких хочеться захистити. Після їхнього відходу шовковиця почувається покинутою, тривожною й осиротілою. Про це свідчать рядки:
«Залишилась стара шовковиця сама
Стоїть край битого шляху
виглядає своїх хлопчиків
Ніхто до неї не приходить
Ніхто не рве її перестиглих ягід
які осипаються додолу
І розтікаються наче криваві сльози…»
а також:
«Стара шовковиця стає навшпиньки наче дівчина
Тягнеться до неба головою
Намагається заглянути за небокрай
Чомусь так самотньо і тривожно їй
Де ви хлопці?»
8. Складіть кожен / кожна по два запитання за змістом твору. Поставте ці запитання одне одному та дайте відповіді.
Запитання першого учня:
- Біля якого міста росте стара шовковиця? (Вона росте під Маріуполем).
- З чим автор порівнює сік ягід, які падають на землю після відходу хлопців? (Автор порівнює їх із «кривавими сльозами»).
Запитання другого учня:
- Що залишилося в пам’яті дерева після того, як бійці побігли на позиції? (Гілля пам’ятає їхні руки, а кора — босі ноги).
- Як міномети подавали свої залпи за обрієм? (Вони стріляли кумедно, немов юнак вистукує умовний сигнал у вікно до дівчини: «раз-два-три», «раз»).
9. Заповніть у зошиті таблицю прикладами з твору.
| Епітети | Персоніфікація |
|---|---|
| стара шовковиця | шовковиця виглядає, стає навшпиньки |
| битий шлях | земля кричала |
| криваві сльози | небо здригалось |
| чорні круки | гілля пам’ятає |
Міркуємо
10. На які дві частини можна умовно поділити вірш? Поміркуйте, як зіставлення цих частин, їхня контрастність допомогли автору передати ненависть до війни та прагнення до мирного життя.
Вірш можна чітко розділити на дві частини:
- Світлий мирний спогад — хлопці ласують ягодами, жартують, мажуть соком обличчя й поводяться як безтурботні діти на літніх канікулах.
- Сувора фронтова дійсність — раптові вибухи мінометів, миттєве перетворення хлопців на воїнів, їхній відхід у бій і тужливе очікування старої шовковиці.
Контраст між безтурботним дитячим сміхом і кривавими сльозами розбитих ягід показує, наскільки війна неприродна для людини. Автор викликає огиду до війни, показуючи, як вона краде в юнаків молодість, змушуючи їх брати до рук зброю замість того, щоб просто радіти життю.
Борис гуменюк. «Соняхи»
Перевіряємо
1. У якій місцевості та коли саме відбуваються події, змальовані у творі Б. Гуменюка «Соняхи»? Що на це вказує?
Події відбуваються на сході України (на Донбасі) на лінії фронту протягом 2014–2015 років. На це вказує авторська дата «14.08.2015», слова оповідача «І це за два роки», а також військові реалії: соняшникове поле слугує «зеленкою», через нього мчать БТРи, кругом стоять міни та розтяжки, а ґрунт зораний танковими гусеницями.
2. Ліричним героєм твору є
Б воїн-захисник
Аналізуємо
3. Які почуття та емоції викликав у вас твір? Який настрій переважає в ньому?
Твір викликає глибокий сум, тривогу й біль за скалічену природу та загиблих воїнів, але водночас гордість за незламність українських захисників. У ньому переважає скорботний, філософський і напружений настрій, адже кожна деталь нагадує про щоденну межу між життям і смертю.
4. Яким ви уявляєте ліричного героя твору? Які риси характеру йому притаманні? Чи є в ньому щось особливе, що виділяє його з-поміж інших?
Ліричний герой — це досвідчений, хоробрий і втомлений боями боєць, який попри жорстокість війни зберіг тонку й чутливу душу. Йому притаманні спостережливість, людяність, любов до рідної землі та повага до побратимів. Його виділяє поетичний погляд на світ: навіть сидячи в окопі під обстрілами, він бачить у соняшниках живих істот, відчуває їхній біль і проводить паралелі між долею квітів та долею своїх товаришів.
5. Зіставте, як за порами року змінювалися події, поле, соняхи. На яких художніх деталях автор акцентує? Процитуйте найяскравіші, на вашу думку, речення.
Життя поля та соняхів змінювалося разом із порами року:
- Літо (перше): Поле стає ареною бойових дій і прихистком для солдатів. «Ціле літо ми ходили по цьому полю, повзали, прочісували, ховалися поміж, маскувалися соняхами, прикидалися соняхами…»
- Осінь: Господар не прийшов зібрати врожай, і соняхи осипаються від суму. «…вони почорніли, наче з горя, і осипалися додолу чорними слізьми».
- Зима: Замерзлу ниву калічать бронемашини. «Потім цілу зиму поле переорювали танки гусеницями. То їхні, то наші».
- Весна: Життя пробивається крізь війну. «А весною соняхи знову проросли. Війна бере своє. Життя – своє».
- Літо (друге): Квіти виростають дрібними та виснаженими, немов каліки на війні, але старі стебла підтримують молоді паростки. «Стоять соняхи, наче не на власних ногах, не на власній землі, а на протезах…» і «Поряд із живим стоїть мертвий, підпирає його, дає йому опору, прикриває його своїм тілом…».
6. Поясніть, на чому ґрунтується подане нижче твердження автора. Зачитайте короткі уривки, у яких соняхи зображені як люди: «У цьому соняхи схожі на солдатів. Вони подібні до нас. Вони майже як ми.»
Це твердження ґрунтується на прийомі персоніфікації: соняхи ділять із військовими одну долю, разом переживають обстріли, гинуть від заліза та тримаються одне за одного заради життя.
Уривки, де квіти змальовано як людей:
- «…соняхи гинули як солдати, їм не було куди сховатися в чистому полі, у них не було саперних лопаток, щоб окопатися».
- «Ті, яким щастило вціліти після обстрілу, опускали голови додолу, щоб не дивитися на загиблих товаришів».
- «За війну соняхи навчилися повертати голови не в бік сонця, що природно, а туди, де гримить, туди, де горить».
- «…вони почорніли, наче з горя, і осипалися додолу чорними слізьми».
- «Поряд із живим стоїть мертвий, підпирає його, дає йому опору, прикриває його своїм тілом…».
7. Складіть кожен / кожна по два запитання за змістом твору. Поставте ці запитання одне одному та дайте відповіді.
Запитання першого учня:
- Куди замість сонця повертали свої голівки соняхи під час війни? (Вони повертали голови «туди, де гримить, туди, де горить»).
- Чому соняхи другого літа вродили дрібними й «декоративними»? (Земля виснажилася за два роки війни, була переорана танками замість плуга, а насіння перемерзло взимку).
Запитання другого учня:
- Хто підпирає та захищає молодий живий сонях на полі? (Поряд стоїть минулорічний сухий сонях — обезголовлений, посічений осколками, який прикриває його собою).
- Як автор пояснює появу солдатів на полі? (Він каже, що «весною ще не було війни», а «солдати завжди додаються до війни»).
8. Визначте тему й основну думку твору «Соняхи». Чим він подібний до поезії «Стара шовковиця»?
- Тема: змалювання трагедії війни через спостереження бійця за понівеченим соняшниковим полем протягом двох воєнних років.
- Основна думка: війна калічить усе живе й руйнує закони природи, але жага до життя, побратимство та взаємна підтримка сильніші за смерть.
Подібність до «Старої шовковиці»:
- обидва твори написані учасником бойових дій на початку війни на Донбасі (2014–2015 рр.);
- в обох текстах природа олюднена (шовковиця й соняхи відчувають біль, страждають, сумують, чекають і захищають людей);
- яскраві рослинні деталі (ягоди шовковиці та насіння соняхів) порівнюються зі сльозами та людською кров’ю.
Міркуємо
9. Поміркуйте, чому твір «Соняхи» називають поезією в прозі. Свої міркування звірте з поданою нижче інформацією.
Твір «Соняхи» називають поезією в прозі тому, що за формою він написаний вільними реченнями без рими чи поділу на куплети, проте за внутрішнім змістом це глибоко ліричний, образний і мелодійний вірш. У ньому багато метафор, емоційних пауз, коротких ритмічних фраз, а головне місце посідає не стільки перебіг військової операції, скільки душевний стан оповідача та філософські роздуми про життя і смерть.
Правило з підручника підтверджує цю думку: цей жанр поєднує форму прози з образністю, настроєм і ліризмом справжньої поезії.
Завдання з карти-плану уроків
Карта-план до уроку 38. Борис Гуменюк. Поезія «Стара шовковиця під Маріуполем»
Етапи уроку та опрацювання завдань:
I. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Стратегія «Платформа для спілкування». Прочитайте текст (с. 145). Прокоментуйте наведену цитату Бориса Гуменюка:
Слова письменника-воїна підкреслюють, що справжня фронтова література народжується безпосередньо на передовій — в окопах, під вибухами та обстрілами. Вона не вигадана в затишному кабінеті, а вистраждана серцем, тому кожне слово в ній є беззаперечним свідченням правди про війну, людський біль, самопожертву та вірність рідній землі.
II. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Прогнозування». Використовуючи запропоновані дієслова, визначте цілі уроку та основні завдання для себе:
- Ознайомитися з постаттю Бориса Гуменюка та змістом його вірша «Стара шовковиця під Маріуполем…».
- Запам’ятати сутність поняття «мілітарна література» та ключові художні деталі поезії.
- Зрозуміти трагізм війни, прагнення захисників до миру та глибокий символізм олюдненої природи.
- Розвивати критичне мислення, навички виразного читання та вміння зіставляти контрастні художні образи.
III. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Виразне читання поезії (с. 146–147) та бесіда за прочитаним (завдання 1–3, с. 147):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо».
Теорія літератури. На основі прочитаної поезії сформулюйте визначення «мілітарна література». Випишіть із тексту слова, характерні для цього жанру:
Мілітарна література — це художні, публіцистичні або документальні твори про війну, створені переважно самими учасниками чи очевидцями бойових дій. У таких текстах осмислюються реалії збройної боротьби, психологія бійців на фронті, фронтовий побут, втрати, ціна свободи та ненависть до загарбників.
Слова з вірша, характерні для цього жанру: РПГ, кулемет, автомати, СВД, каски, бронежилети, міномети, залпи.
IV. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Мікрофон». Виконайте завдання 4 (с. 147):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Моя теза». Виконайте завдання 5–6 (с. 147):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 5 та 6 у рубриці «Аналізуємо».
Вибіркове читання. Виконайте завдання 7 (с. 147):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Аналізуємо».
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Робота в парах. Виконайте завдання 8 (с. 147):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо».
Прийом «Аргумент». Виконайте завдання 10 (с. 148):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Міркуємо».
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Вправа «Очікування». Продовжте речення:
Мої очікування від уроку справдилися, тому що я відкрив для себе глибокий та емоційний вірш Бориса Гуменюка, навчився бачити в деталях художній контраст між дитячою безтурботністю та жорстокістю війни, а також переконався, як сильно рідна природа чекає й підтримує наших воїнів.
VII. Домашнє завдання
Виконайте завдання 9 (с. 148):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. таблицю в завданні 9 рубрики «Аналізуємо».
Карта-план до уроку 39. Поезія в прозі «Соняхи»
Етапи уроку та опрацювання завдань:
I. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивна вправа «Знайти пару»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Ключові орієнтири для виконання: зіставлення художніх образів із їхніми характеристиками у творі (шовковиця — образ чекання й материнської турботи; соняхи — побратими-солдати, скалічені війною; перестиглі плоди — сльози й кров; танки — руйнівне залізо).
II. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Прийом «Ланцюжок асоціацій». Побудуйте ланцюжок асоціацій до слова «сонях»:
Сонях — сонце — літо — українське поле — жовтий цвіт — Донеччина — Іловайськ — обстріли — розбита броня — окопи — поле бою — біль — пам’ять — взаємопідтримка — незламне життя.
III. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Виразне читання твору (с. 148–149) та виконання завдань 1–2 (с. 149):
🔗 Відповіді опрацьовано вище: див. завдання 1–2 у рубриці «Перевіряємо» під твором «Соняхи».
Прийом «Мікрофон». Виконайте завдання 3 (с. 150):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 3 у рубриці «Аналізуємо» під твором «Соняхи».
IV. Формування нових знань, умінь та навичок
Евристична бесіда. Виконайте завдання 4 (с. 150):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо» під твором «Соняхи».
Теорія літератури. Виконайте завдання 9 (с. 150):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Міркуємо» під твором «Соняхи».
Аналітична робота. Виконайте завдання 5 (с. 150):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо» під твором «Соняхи».
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Прийом «Погляд». Виконайте завдання 6 (с. 150):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо» під твором «Соняхи».
Робота в парах. Виконайте завдання 7 (с. 150):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 7 у рубриці «Аналізуємо» під твором «Соняхи».
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Прийом «Снігова куля». Сформулюйте запитання до вивченої теми та поставте їх одне одному:
- Чому автор називає «Соняхи» поезією в прозі, а не звичайним оповіданням?
- Як змінилася поведінка соняхів через війну (куди вони повертали голівки)?
- Що символізує минулорічний сухий сонях, який тримає й закриває собою молодий паросток?
- Чому через два роки війни нові соняхи виросли слабкими й схожими на бійців із протезами?
VII. Домашнє завдання
Виконайте завдання 8 (с. 150):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо» під твором «Соняхи».