Поміркуй над прочитаним
1. Постав по одному запитанню різного виду та дай відповідь на них
Закрите запитання: Чи вдалася ворожба з балабухами?
Відповідь: Ні, ворожба з балабухами не вдалася, бо пес Неро перевернув ослін і поз’їдав усі балабухи з підлоги
.Відкрите запитання: Як тета Олеся ставилася до ворожіння з дзеркалом опівночі?
Відповідь: Тета Олеся вважала ворожіння з дзеркалом опівночі поміж двома горючими свічками, грішним ділом. Вона не радила нікому з дівчат зважуватися на таке і цитувала рядки з Шевченкової “Тополі”: “Не питайте свою долю, само серце знає, кого любить…”
2. Від чийого імені ведеться оповідь? Що ти можеш сказати про нього (ім’я, вік, у якій сім’ї зростає, характер тощо)?
Оповідь ведеться від імені хлопчика, який є дитиною в сім’ї, де відбуваються андріївські вечорниці. Його ім’я та вік не вказані. Судячи з опису, він зростає в заможній сім’ї, де є кілька дочок та прислуга - кухарка Марта і пастух Федь. Хлопчик спостережливий, помічає деталі зовнішності та поведінки людей
3. Чому автор вибрав оповідь від першої особи? Чи можна стверджувати, що автор і оповідач — та сама особа? Чому ти так думаєш?
Автор вибрав оповідь від першої особи, щоб передати безпосередні враження та емоції дитини від побаченого. Це створює ефект присутності читача і дозволяє глибше зануритись в атмосферу твору.
Однак не можна однозначно стверджувати, що автор і оповідач - та сама особа. Богдан Лепкий міг використати власні дитячі спогади, але все ж таки це художній твір, а не автобіографія. Оповідач - це літературний персонаж, створений автором.
4. Як оповідач сприймає ритуали ворожіння (вони його смішать, лякають, викликають бажання взяти в них участь тощо)? Як це його характеризує?
Оповідач із цікавістю спостерігає за ритуалами ворожіння, але безпосередньої участі в них не бере, бо ще малий. Він детально описує дії дівчат, але не висловлює власного ставлення, лише фіксує репліки тети Олесі про гріховність деяких ворожінь. Це характеризує оповідача як уважного і допитливого спостерігача, який намагається зрозуміти незвичні для нього традиції дорослих, але ще не має чіткої власної позиції.
5. Які почуття, на твою думку, переживали панночки під час ворожіння? Свою відповідь аргументуй
- Панночки під час ворожіння, ймовірно, переживали цілу гаму почуттів:
- Цікавість та азарт, адже хотіли дізнатися свою долю, особливо щодо майбутнього заміжжя. Вони із захопленням пробували різні способи ворожіння.
- Страх та збентеження, коли побачили страшного пса Неро, який зіпсував ворожбу з балабухами. Дівчата “зчинили нестяменний крик, вискакуючи на стіл та на креденс”.
- Розчарування, бо більшість ворожінь не дали певного результату. Наприклад, виливання воску чи калатання ложками по паркані нічого ясного не показали.
- Сором та радість Адзі, черевик якої опинився за порогом, що віщувало швидке заміжжя. Засоромлена панночка “ледве вихопилась цілою з обіймів товаришок”.
Отже, ворожіння викликали у панночок суміш хвилювання, надії та веселощів, типових для молодості.
6. Прочитай описи приміщення, у якому відбувається дія. На які художні деталі автор звертає увагу читача? Як вони характеризують родину?
Автор звертає увагу читача на такі художні деталі в описі приміщення:
- Піч, у якій тріщать поліна, що створює атмосферу затишку.
- Креденс (буфет для посуду), на який вискакують панночки, злякавшись Неро. Це свідчить, що дія відбувається у заможній родині.
- Образ Роксолани на стіні, який порівнюють із фігурою з воску. Отже, в домі є картини, родина цінує мистецтво.
- Шафковий годинник, що відраховує час. Це ознака статків, адже тоді годинники були рідкістю.
Ці деталі показують, що родина, в якій зростає оповідач, досить заможна, у домі є дорогі та модні на той час речі. Водночас атмосфера тепла і затишна, попри завірюху надворі.
7. Які ворожіння спробували панночки у вечір проти Святого Андрія? Намалюй інтелектуальну карту та перекажи за нею цю частину твору.
Переказ за картою:
У вечір проти Святого Андрія панночки спробували кілька ворожінь. Спершу вони клали на ослін балабухи, щоб пес Неро з’їв чийсь балабух першим і так вказав на суджену. Але Неро перекинув ослін і поз’їдав усі балабухи з підлоги, тож ворожба не вдалася.
Далі панночки виливали розтоплений віск у миску з холодною водою, але ні одній нічого певного не вилилося. Фігури з воску нагадували то вінок, то тюрбан Роксолани з картини, то санки чи тачки.
Потім дівчата калатали ложками по паркані й слухали, з якого боку озвуться пси. Але пси гавкали звідусіль, зрадівши балабухам, а вітер глушив стукіт ложок.
Нарешті панночки ворожили на черевиках, укладаючи їх від печі до порога. Черевик Адзі опинився за порогом, що віщувало їй швидке заміжжя
8. Порівняй уривок із твору О. Воропая та фрагмент твору Б. Лепкого. Які ворожіння згадані в обох текстах? Відповідаючи, користуйся інтелектуальними картами до творів
Порівнюючи уривок із твору О. Воропая та фрагмент твору Б. Лепкого, можна знайти такі спільні ворожіння:
Ворожіння на черевиках/чоботах
У Б. Лепкого панночки ворожили на “ціжемках” - черевиках з лівих ніг. Їх укладали від печі до порога і переставляли, поки один не опинився за порогом, що віщувало швидке заміжжя власниці того черевика.
У О. Воропая дівчата “кидають через хату чоботи — куди впаде чобіт носком, туди й заміж вийде”.
Ворожіння на кілках плоту
Цього ворожіння немає у фрагменті Б. Лепкого, але О. Воропай згадує, що дівчата “перелічують кілки в плоті: «удівець, молодець…»“. А дівчата-гуцулки зав’язують очі, навпомацки лічать кілля до дев’яти і дев’ятий перев’язують хустинкою. Вранці дивляться: “рівний, гарний — наречений такий буде, а як кривий, горбатий, то й доля крива!”
Отже, в обох текстах є ворожіння, пов’язані з взуттям та спрямовані на те, щоб дізнатися про майбутнє заміжжя. Але у фрагменті Б. Лепкого описано менше різновидів ворожінь, ніж в уривку О. Воропая. Зокрема, відсутні згадки про ворожіння на кілках, годування кота варениками, кидання головешок в ополонку тощо.
9. Прочитай фінальну фразу цього фрагмента. Який настрій в оповідача вона створює? А в тебе?
Фінальна фраза фрагмента створює таємничий, дещо тривожний настрій:
“Шафковий годинник тікав, поліна в печі тріщали, вітер за вікнами шумів, гудів, реготався.” Ці звуки на фоні нічної завірюхи і розмов про грішні ворожіння навіюють відчуття якоїсь невідомої загрози. В оповідача це, ймовірно, викликає цікавість, змішану зі страхом перед невідомим. У читача ця фраза теж породжує тривожні очікування, інтригує та змушує гадати, що ж буде далі в цю дивовижну андріївську ніч.
10. Які цінності родини виявляються під час святкування дня Святого Андрія? Назви не менше трьох
Під час святкування дня Святого Андрія виявляються такі цінності родини:
- Збереження народних традицій, зокрема ворожінь на Андрія. Родина ретельно готується до свята, випікає балабухи за старосвітськими звичаями.
- Гостинність. Родина радо приймає сусідських панночок та тету Олесю, пригощає їх чаєм і смачними пампушками.
- Духовність та віра. Тета Олеся застерігає дівчат від грішних ворожінь опівночі, цитуючи рядки з Шевченка
11. Яка головна думка фрагмента?
Головна думка фрагмента - показати чарівну атмосферу андріївських вечорниць у заможній родині на початку XX ст. Автор з теплотою і м’яким гумором змальовує народні звичаї ворожіння, які дівчата виконують з цікавістю та азартом. Водночас він підкреслює духовні настанови старших, які оберігають молодь від небезпечних забав
12. Які прислів’я, наведені на початку розділу, відповідають фрагменту з твору Б. Лепкого?
Фрагменту з твору Б. Лепкого найбільше відповідає прислів’я “Різдво йде, коляду веде”. Хоча у фрагменті йдеться про Андріївські вечорниці, а не про Різдво, та в розмові дівчат згадується наближення Святвечора, куті та колядок. Отже, Андрій ніби відкриває шлях різдвяно-новорічним святам.
Домашнє завдання
1. Перекажи фрагмент твору Б. Лепкого стисло (чотири-п’ять речень)
У вечір перед Святим Андрієм у заможній родині відбуваються традиційні ворожіння. Панночки намагаються дізнатися свою долю за допомогою балабухів, розтопленого воску, калатання ложками по паркані та черевиків. Ворожба з балабухами не вдається через пса Неро, який перекидає ослін і з’їдає всі булочки. Найкраще виходить ворожіння на черевиках, яке віщує панночці Адзі швидке заміжжя. Тета Олеся застерігає дівчат від грішного ворожіння опівночі з дзеркалом
2. Добери або намалюй ілюстрацію до одного з епізодів із твору Б. Лепкого і поясни, як вона допомагає краще зрозуміти художній текст
На зображенні ми бачимо групу дівчат у традиційних українських вишиванках, які сидять навколо столу при світлі свічок, а за вікном видно засніжений пейзаж і повний місяць. Ця ілюстрація допомагає краще зрозуміти художній текст, оскільки:
- Відображає атмосферу затишку та тепла, яка є характерною для сцени ворожіння в домашніх умовах, описаної в творі.
- Показує традиційні костюми, які допомагають уявити культурний контекст подій та звичаї, що відбуваються в українській сім’ї.
- Свічки та інші предмети на столі можуть символізувати ритуали та обряди, пов’язані з ворожінням.
- Вирази облич дівчат передають їхню зацікавленість та зосередженість, що відповідає напруженій атмосфері очікування результатів ворожіння.
Таким чином, ілюстрація додає візуального контексту до тексту, роблячи його більш живим та багатогранним для читача.
3. Постав по одному запитанню різного виду до твору та дай відповіді на них.
Закрите запитання: Чи брав оповідач безпосередню участь у ворожіннях?
Відповідь: Ні, оповідач не брав участі у ворожіннях, бо був ще дитиною. Він лише спостерігав за діями панночок
Відкрите запитання: Як ви думаєте, чому молодь так захоплювалася ворожіннями на Андрія, попри застереження старших?
Відповідь: Молодь захоплювалася ворожіннями на Андрія, бо хотіла дізнатися свою долю, особливо щодо майбутнього подружнього життя. Це було весело, створювало інтригу і давало надію на здійснення мрій. До того ж ворожіння сприймалися як давня традиція, без якої не можна було уявити андріївський вечір. Молодість часто легковажить застереженнями, покладаючись на удачу та власні бажання.