Байка “Бджола і Шершень” Григорія Сковороди розкриває філософську концепцію “сродної праці” через алегоричний діалог. У цьому творі зі збірки “Байки харківські” зіштовхуються дві життєві позиції: Бджола втілює людину, що знаходить щастя у праці за покликанням, а Шершень символізує ледаря, особи, яка живе за рахунок інших.
Рід: епос.
Жанр: байка.
Напрям: бароко.
Тема: розмова Бджоли й Шершня про цінність сродної праці у житті кожної людини.
Ідея: прославлення роботи до душі; осуд дармоїдства, ліні й життя заради грошей
Персонажі та їхнє значення:
- Бджола — втілення людини, яка займається улюбленою справою;
- Шершень — втілення нероби, який живе коштом інших, думає лише про їжу.
Збірка: “Байки харківські”.
Важливі деталі:
✨ алегоричні образи;
✨ філософське підґрунтя через звернення до Катона, Цицерона, Сіраха й Епікура;
✨ центральна ідея — сродна праця.
Будова: мораль (у Сковороди - сила) і основна частина.
Зміст: через розмову Бджоли й Шершня автор показує відмінність між працею для задоволення та роботою заради вигоди. Бджола переконує, що справжнє щастя — робити те, що до душі: “Нам незрівнянно більша втіха - збирати мед, аніж споживати. Для цього ми народжені”. Шершень не розуміє її позиції й каже: “Твоя праця не тобі корисна, а людям. Тобі шкодить, навіть вбиває”. Він називає Бджолу “дурною”, “безглуздою”. Насамкінець автор наводить слова Епікура: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке - непотрібним”
Про твір
Г. Сковорода створив діалог між Бджолою і Шершнем, де зіткнув два світогляди: працелюбність проти паразитичного існування.
Алегоричні образи тут промовисті:
- Бджола — «герб мудрої людини, що в природженому ділі трудиться»
- Шершень — «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити»
Бджола знаходить радість у “сродній” праці — роботі за покликанням душі: «Нам незрівнянно більша втіха — збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені».
Шершень, не здатний це зрозуміти, зверхньо ображає Бджолу: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді».