Skip to content

Байка Сковороди "Бджола і Шершень" аналіз, паспорт

Posted on:18 березня 2025 р.

Байка “Бджола і Шершень” Григорія Сковороди розкриває філософську концепцію “сродної праці” через алегоричний діалог. У цьому творі зі збірки “Байки харківські” зіштовхуються дві життєві позиції: Бджола втілює людину, що знаходить щастя у праці за покликанням, а Шершень символізує ледаря, особи, яка живе за рахунок інших.

Рід: епос.

Жанр: байка.

Напрям: бароко.

Тема: розмова Бджоли й Шершня про цінність сродної праці у житті кожної людини.

Ідея: прославлення роботи до душі; осуд дармоїдства, ліні й життя заради грошей

Персонажі та їхнє значення:

Збірка: “Байки харківські”.

Важливі деталі:

✨ алегоричні образи;

✨ філософське підґрунтя через звернення до Катона, Цицерона, Сіраха й Епікура;

✨ центральна ідея — сродна праця.

Будова: мораль (у Сковороди - сила) і основна частина.

Зміст: через розмову Бджоли й Шершня автор показує відмінність між працею для задоволення та роботою заради вигоди. Бджола переконує, що справжнє щастя — робити те, що до душі: “Нам незрівнянно більша втіха - збирати мед, аніж споживати. Для цього ми народжені”. Шершень не розуміє її позиції й каже: “Твоя праця не тобі корисна, а людям. Тобі шкодить, навіть вбиває”. Він називає Бджолу “дурною”, “безглуздою”. Насамкінець автор наводить слова Епікура: “Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке - непотрібним”

Ілюстрація 'Бджола і Шершень' Григорія Сковороди

Про твір

Г. Сковорода створив діалог між Бджолою і Шершнем, де зіткнув два світогляди: працелюбність проти паразитичного існування.

Алегоричні образи тут промовисті:

Бджола знаходить радість у “сродній” праці — роботі за покликанням душі: «Нам незрівнянно більша втіха — збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені».

Шершень, не здатний це зрозуміти, зверхньо ображає Бджолу: «ти така дурна», «багато у вас голів, та безглузді».