Виконай завдання
-
Наталка Малетич народилась 1979 року у Львові.
-
Письменниця не тільки написала книжку, а і є перекладачкою, редакторкою та мамою двох дітей, які надихають її на творчість.
-
У червні головний герой розділу «Усе шкереберть. І в цьому є сенс» мав поїхати в літній англомовний табір поблизу Лондона разом із другом Сергієм і дівчиною Златою, яка йому подобалась.
-
Андріанові не вдалось виконати свої плани тому, що його тато отримав серйозну травму, і сім’ї довелося витрачати гроші на лікування, через що поїздка стала неможливою.
-
Село, у якому проживала бабуся Андріана, знаходиться в Карпатах.
-
Річка Стрий має таку назву тому, що за легендою, її назвали на честь стрийка (брат батька), якого племінник убив через жадібність до золота, а на місці поховання стрийка з’явилося джерело, яке згодом стало річкою.
-
Зустріч з Маринкою закінчилась тим, що Андріан врятував її від утоплення в річці, після чого вони зблизилися й згадали своє дитинство.
-
Андріан з Маринкою ходили до лісу по чорниці (яфини).
-
«Я лежу в росянистому духмяному сіні просто неба і шукаю поміж зірками Чумацький Шлях».
-
Андріан зі своїх літніх пригод робить висновок: навіть коли здається, що все йде шкереберть, життя може подарувати неймовірні моменти радості, дружби та любові.
Творче завдання
Склади розповідь про улюбленого героя розділу «Усе шкереберть. І в цьому є сенс» від імені іншого персонажа (за вибором).
Я — Маринка, і хочу розповісти про мого друга Андріана, якого я зустріла цього літа. Спершу він здавався мені трохи похмурим і замкненим, але згодом я зрозуміла, який він добрий і сміливий.
Андріан приїхав до бабусі в село допомагати з сінокосом. Спочатку він не дуже радів цій поїздці, але поступово відкрив для себе красу нашого краю. Одного разу я побачила його на полі — він незграбно обертав сіно, і це виглядало кумедно. Ми почали спілкуватися, і я згадала, що ми дружили в дитинстві.
Найбільше мене вразила його відвага. Коли я вирішила перепливти річку, мене схопила судома, і я почала тонути. Андріан не розгубився — кинувся у воду й врятував мене. Це був момент, коли я зрозуміла, що можу йому довіряти.
Ми провели разом чудове літо: ходили по чорниці, гуляли лісом і просто насолоджувалися природою. Андріан навчив мене бачити прекрасне навіть у простих речах. Він став для мене не лише другом, а й людиною, яка показала, що навіть у складних ситуаціях можна знайти щось хороше.