АКТИВНОСТІ
Комунікація
1. У чому сутність античності?
Сутність античності — це сукупність культурних, літературних, мистецьких і філософських надбань Давньої Греції та Давнього Риму, які стали фундаментом європейської цивілізації. Античність вирізняється прагненням до краси, гармонії, раціональності, утвердженням цінності людини, її розуму та творчих можливостей. У центрі античного світогляду — ідеал гармонійної, досконалої особистості, поєднання фізичної та духовної краси, віра у високий сенс людського життя, громадянський обов’язок, доброчесність.
2. Назвіть хронологічні межі та складники античності.
Хронологічні межі античності: від VIII ст. до н. е. до V ст. н. е.
Складники античності:
- Давньогрецька культура (Еллада), що творилася грецькою мовою і мала розвинену міфологію, фольклор, літературу, мистецтво, філософію.
- Давньоримська культура, яка виникла на п’ять століть пізніше, творилася латинською мовою, спиралася на грецькі традиції, але мала власну самобутність.
3. Розкрийте уявлення про людину і світ у добу античності
У добу античності людина посідала центральне місце у світі. Вона сприймалася як носій розуму, гармонії, краси й моральної досконалості. Ідеал людини — це гармонійне поєднання фізичної краси та духовної доброчесності (калагатія). Людина мала цінність як особистість, здатна до самовдосконалення, мужності, виконання громадянського обов’язку, боротьби за справедливість і честь. Світ уявлявся як складне поєднання природних, історичних, стихійних і божественних сил. Людина не була повністю безвольною, вона могла впливати на свою долю, але визнавала залежність від волі богів і фатальних обставин. У мистецтві та філософії античності важливе місце займали поняття гармонії, порядку, міри, катарсису (очищення душі через співпереживання). Антична людина прагнула до щасливого, активного й осмисленого життя, цінувала дружбу, кохання, свободу, героїзм і красу.
Аналіз та інтерпретація
4. Як ви розумієте поняття «калагатія» і «катарсис»? Чи потрібні вони в наш час?
Калагатія (калокагатія) — це ідеал гармонійної людини, у якій поєднуються фізична краса і духовна досконалість. У Давній Греції вважали, що справжня краса неможлива без доброчесності, а моральна людина повинна бути ще й красивою тілом. Такий ідеал був важливим у суспільстві, де цінували як силу і здоров’я, так і чесність, мужність, порядність.
Катарсис — це очищення душі через глибоке співпереживання, яке виникає під час споглядання мистецтва або переживання сильних емоцій. У античній трагедії катарсис означав, що глядач, співчуваючи героям, очищає свою душу від страху, злості, ненависті, стає мудрішим і гармонійнішим.
Обидва ці поняття актуальні й зараз. Калагатія потрібна для формування гармонійної особистості, яка прагне бути не лише фізично здоровою, а й морально досконалою. Катарсис допомагає людині пережити складні емоції, стати добрішою, відчути сенс життя, зрозуміти інших людей і себе.
Творче самовираження
5. Створіть схему «Ідеали античності».
Ідеали античності
│
├─ Гармонія (єдність фізичної краси та духовної досконалості)
├─ Калагатія (краса і доброчесність)
├─ Катарсис (очищення душі через співпереживання)
├─ Громадянський обов’язок
├─ Доброчесність і справедливість
├─ Свобода, мужність, героїзм
├─ Прагнення до знань і мудрості
├─ Любов до життя, дружби, кохання
└─ Віра у можливості людини до самовдосконалення
Цифрові навички
6. За допомогою інтернету підготуйте повідомлення на тему «Історія одного шедевру античності»
Статуя Ніки Самофракійської, створена близько 190 року до н. е., вважається одним із найвизначніших шедеврів елліністичної скульптури. Вона була знайдена у 1863 році на острові Самотракі, де розташовувалось святилище кабірів – божеств, пов’язаних із мореплавством. Статуя зображує богиню перемоги Ніку, яка стоїть на носі корабля, святкуючи успіх у морській битві. Її тіло напружено відхилено назад, а крила розправлені, що створює відчуття руху та енергії.
Скульптура виконана з мармуру, висота становить 3,38 метра. Попри відсутність голови та рук, статуя вражає динамікою форм і реалістичністю деталей, зокрема складок одягу, які здаються намоклими від морського вітру.
Історики припускають, що статую створили на честь перемоги родоського флоту у битві при Сідоні (близько 190 року до н. е.). Вона символізувала не лише військовий успіх, а й захист богів, адже розміщувалась у святилищі як дар подяки. Ніка Самофракійська втілює античний ідеал гармонії між людським і божественним, де фізична досконалість поєднується з духовною силою.
На думку мистецтвознавців, Ніка Самофракійська залишається взірцем того, як античні майстри перетворювали камінь на «вічне життя».
Дослідження і проєкти
7. Дослідіть імена богів і богинь (5-7) у давньогрецькій та давньоримській літературі. Напишіть відповідності, наприклад: Зевс (грец.) — Юпітер (рим.) і т. д. Доберіть світлини й підготуйте презентацію. Розкажіть про сфери, за які відповідали боги/богині.
Тут можна скачати приклад презентації та доопрацювати за потребою.
Життєві ситуації
8. Відшукайте в довідниковій літературі або інтернеті 3—4 афоризми античних митців/мисткинь або філософів. Прокоментуйте і розкрийте актуальність у наш час.
Пізнай себе, і ти пізнаєш весь світ
Цей афоризм Сократа став основою філософського дослідження природи людини. Він наголошує на важливості самопізнання, розуміння власних мотивів, слабкостей і цінностей. У сучасному світі, де соціальні мережі та зовнішні образи часто затьмарюють справжнє «Я», ця ідея набуває нового сенсу. Саморозвиток, психологічна рефлексія, медитація — все це сучасні інструменти для відповіді на заклик Сократа. Актуальність афоризму полягає в тому, що без усвідомлення себе неможливо будувати гармонійні стосунки з оточуючими або досягати внутрішнього балансу.
Щастя залежить від нас самих (Арістотель)
Арістотель вважав, що щастя — це результат доброчесного життя, а не зовнішніх обставин. У сучасному суспільстві, де панує культ матеріальних благ і зовнішнього успіху, ця думка нагадує: справжнє задоволення приходить через моральну стійкість, розуміння своїх цілей і вміння протистояти стресу. Психологи сьогодні підкреслюють роль внутрішнього контролю та особистісного зростання для досягнення психологічного благополуччя, що повністю відповідає ідеям Арістотеля.
Дивних багато у світі див, найдивніше із них — людина (Софокл)
Цей вислів підкреслює унікальність і складність людської природи. Він актуальний сьогодні, коли людські можливості, таланти й досягнення вражають ще більше завдяки науці та технологіям. Проте саме людина залишається головною цінністю і загадкою світу.
Золота середина (Горацій)
Горацій радив уникати крайнощів і шукати баланс у всьому. Це дуже важливо зараз, коли люди часто стикаються з перевантаженням, стресом і поляризацією думок. Поміркованість допомагає зберігати внутрішню рівновагу й приймати зважені рішення.
Актуальність античної мудрості
Ці афоризми залишаються актуальними, бо відображають вічні питання людського буття: самопізнання, пошук щастя, баланс. У світі штучного інтелекту, глобальних криз і інформаційного перенавантаження античні ідеї нагадують про важливість внутрішньої свободи, розуму та гармонії.