За якими критеріями люди колись обирали місця для домівок? Чим це було зумовлено? Відшукайте у тексті аргументи, які підтверджують вашу відповідь.
Згідно з текстом, люди колись обирали місця для домівок за такими критеріями:
- Близькість до води - “отож недалеко води або над водою”
- Близькість до лісу або очерету - “а відтак близько лісу або очерету”
Це було зумовлено необхідністю захисту від ворожих нападів, особливо татарських набігів:
“де б на випадок татарського набігу найбезпечніше скритися та втекти від поганської неволі”
Також у тексті зазначено, що люди обирали місця, “які, на їх гадку, давали б найпевніший захист перед ворогом та в яких можна б знайти найвигідніші умовини до життя”.
Отже, головними критеріями були безпека та наявність ресурсів для життя (вода, ліс), що було зумовлено постійною загрозою нападів ворогів, особливо татар, та необхідністю забезпечити основні потреби для виживання.
Як онуків виховував дід Андрій?
Дід Андрій виховував онуків у козацькому дусі:
- Вчив Павлуся їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та лука, орудувати шаблею.
- Розповідав про Запоріжжя, козаків, їхні звичаї, походи і пригоди зі свого життя.
Чи такими як у Павлуся і Ганни мали б бути стосунки між братом і сестрою?
Стосунки між Павлусем і Ганною дійсно можна вважати зразковими для брата і сестри. Вони дуже близькі, турбуються і піклуються одне про одного. Павлусь ризикує життям, щоб врятувати сестру з полону.
Які засоби виразності використовує автор у портретній характеристиці козака Семена Непорадного? Яка їхня роль?
Автор використовує такі засоби виразності у портреті Непорадного:
- Гіперболу: “п’ястуками, мов довбеньки”, “згинав залізні штаби, а коня підносив, мов барана”
- Порівняння: “руки, закінчені п’ястуками, мов довбеньки”
- Епітети: “кремезний козак”, “жиласті руки”
Ці засоби підкреслюють надзвичайну фізичну силу козака.
Звідки в Непорадного таке ймення? Чи відповідає воно реальним діям і вчинкам козака?
Непорадний отримав таке ймення за те, що в якійсь сутичці “не вмів собі з татарином дати ради”. Однак це ім’я не відповідає його справжнім діям і вчинкам - Непорадний виявляє себе як сміливий і вправний козак.
Чи можна схарактеризувати Семена Непорадного прислів’ям: «Не ім’я людину красить, а добрі справи»?
Так, Семена Непорадного можна схарактеризувати цим прислів’ям. Попри невдале ім’я, він проявляє себе як відважний воїн і добра людина.
Кого тобі нагадує силач Непорадний? Чому?
Семен Непорадний може нагадувати казкових богатирів своєю надзвичайною силою. Також він схожий на народних героїв, які попри кумедне прізвисько виявляються справжніми захисниками.
1. Дайте відповіді на запитання:
а) Чи є підстави хвилюватися малому Павлусеві, який вирушає з козаками в похід?
У Павлуся дійсно є підстави хвилюватися, вирушаючи з козаками в похід. Текст говорить: “У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, про що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво зустрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували у Спасівці. Його напав страх. Чи козаки дадуть раду тим чортам? Павлусь дрижав усім тілом, хоч надворі була спека, і дивувався, що козакам було все байдуже, наче б на празник ішли.”
б) Чи про таких козаків, які оспівані в пісні, розповідав дід Андрій Павлусеві?
Судячи з тексту, дід Андрій дійсно розповідав Павлусеві про таких відважних козаків. У тексті згадується: “Він сьогодні побачить те, про що від дідуся стільки наслухався.” Також зазначено, що дід Андрій “розповідав йому про Запоріжжя, про козаків, їх звичаї та про походи й пригоди із свого життя.” Тож можна зробити висновок, що дід розповідав про таких же хоробрих козаків, які оспівані в пісні.
Чому так важливо взяти в полон ворога? Як можна пояснити поривання Павлуся виручити з неволі Ганнусю?
На основі тексту можна виділити кілька причин, чому важливо було взяти ворога в полон:
- Отримання інформації.
- Можливість обміну полоненими. Захоплення важливого татарського воєначальника давало шанс обміняти його на українських бранців.
- Послаблення ворожого війська через втрату командира.
Щодо поривання Павлуся виручити Ганнусю з неволі, це можна пояснити кількома факторами:
- Родинні почуття та любов до сестри. Павлусь дуже переживав за долю Ганнусі.
- Почуття відповідальності за молодшу сестру.
- Прагнення виконати свій обов’язок перед родиною і врятувати Ганнусю.
- Бажання виправити ситуацію і не допустити, щоб сестра страждала в татарській неволі.
- Сміливість і рішучість характеру Павлуся, його готовність до самопожертви заради порятунку близької людини.
Таким чином, поривання Павлуся виручити сестру зумовлене як родинними почуттями, так і його особистими якостями характеру.
Про що свідчить той факт, що небагато спасівчан повернулося додому?
Той факт, що небагато спасівчан повернулося додому, свідчить про:
- Значні людські втрати під час татарського набігу на Спасівку. Багато жителів села загинули або потрапили в полон.
- Руйнування села татарами. Ймовірно, більшість будинків було спалено, тож повертатися не було куди.
- Страх людей перед можливими новими нападами татар. Повертатися в зруйноване село було небезпечно.
Чому Степан також вирішує бути з козаками, а не повертатися із синами додому?
Степан вирішує залишитися з козаками, а не повертатися з синами додому, з таких причин:
- Бажання визволити доньку Ганну з татарського полону. Степан сподівається, що з козаками зможе її відшукати і врятувати.
- Прагнення помститися татарам за напад на Спасівку, вбивство дружини та полон доньки.
- Відсутність дому, куди можна було б повернутися - село зруйноване татарами.
- Усвідомлення, що з козаками він зможе краще захистити своїх синів, ніж повернувшись у беззахисне село.
- Почуття обов’язку перед іншими полоненими спасівчанами - Степан хоче допомогти визволити й інших бранців.
Таким чином, рішення Степана залишитися з козаками зумовлене як особистими мотивами (порятунок доньки), так і почуттям відповідальності за інших полонених земляків.
2. Де відбуваються події твору? Який історичний період став тлом подій твору А. Чайковського «За сестрою»? Чи поодинокими були набіги татар на українські землі?
Події твору відбуваються в українському селі Спасівка на березі річки Самари, а також у Криму (Бахчисарай та інші міста). Історичним тлом є період татарських набігів на українські землі у XVI-XVII століттях. Набіги татар були частими і систематичними в той час, а не поодинокими випадками.
3. Чим особлива сім’я Судаків? У чому виявляється теплота родинних стосунків? Що сталося із родиною Судаків після нападу татар на село?
Сім’я Судаків особлива тим, що це був славний козацький рід. Всі чоловіки з цього роду бували на Січі. Теплота родинних стосунків виявляється у турботі один про одного, особливо у стосунках між Павлусем і Ганною. Після нападу татар на село родина Судаків була розділена - батька й сестру взяли в полон, матір і діда вбили, а Павлусь зумів утекти.
4. Хто такий Семен Непорадний? Чи варто з нього брати приклад? Чому?
Семен Непорадний - це кремезний козак, відомий своєю надзвичайною фізичною силою. Його прозвали “Непорадним” за те, що одного разу не зміг дати раду татарину. Проте це прізвисько не відповідає його справжнім здібностям і вчинкам. З Непорадного варто брати приклад мужності, відваги та відданості козацькій справі.
5. Яке враження справив на вас в останньому бою Остап Тріска? Як називають таких людей?
В останньому бою Остап Тріска виявив надзвичайну хоробрість і самопожертву. Він сам кинувся на татар, щоб затримати їх і дати можливість іншим козакам відступити. Таких людей називають героями, адже вони готові пожертвувати своїм життям заради інших.
6. Чому саме таке майбутнє напророкував Недоля Павлусеві? Із чого він робить висновок?
Сотник Недоля напророкував Павлусеві, що з нього може вийти кошовий отаман, тобто видатний козацький ватажок. Він зробив такий висновок з кількох причин:
- Сміливість і рішучість Павлуся - хлопець самостійно вирушив на пошуки сестри, не побоявшись небезпек.
- Кмітливість і винахідливість - Павлусь зумів обдурити татар, придумавши історію про сестру, щоб її знайшли.
- Відданість родині - готовність ризикувати життям заради порятунку сестри.
- Лідерські якості - вміння приймати самостійні рішення в складних ситуаціях.
- Патріотизм - прагнення повернутися в Україну, незважаючи на комфортне життя у татар.
Недоля як досвідчений козак побачив у юному Павлусі потенціал майбутнього козацького ватажка.
7. Пригадайте особливості епічного твору. Доведіть, що твір «За сестрою» епічний.
Твір “За сестрою” є епічним, оскільки має такі ознаки:
- Розповідний характер - події подаються через розповідь автора.
- Наявність сюжету з зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією та розв’язкою.
- Зображення подій, що відбуваються в певному часі й просторі.
- Наявність системи персонажів.
- Детальні описи природи, побуту, зовнішності героїв.
- Поєднання авторської оповіді з мовою персонажів.
- Відтворення широкої картини життя, історичних подій.
Отже, за своїми жанровими ознаками “За сестрою” А. Чайковського є типовим епічним твором - історичною повістю.
Якого літературного героя нагадує в цій ситуації Павлусь?
У цій ситуації Павлусь нагадує юного Робінзона Крузо. Як і герой Даніеля Дефо, Павлусь опиняється сам у незнайомому місці і мусить виживати, проявляючи кмітливість та винахідливість.
Які риси характеру виявляє Павлусь? Чи доводилося тобі ночувати біля річки чи в лісі?
Павлусь виявляє такі риси характеру:
- Сміливість - не боїться ночувати сам у степу.
- Кмітливість - знаходить безпечне місце для ночівлі між камінням.
- Винахідливість - ловить рибу і готує їжу.
- Спостережливість - уважно вивчає місцевість.
- Обережність - обирає захищене місце для сну.
Чому так важливо вміти обрати місце на ніч, коли ви відпочиваєте на лоні природи?
Щодо вибору місця для ночівлі на природі, це дуже важливо з міркувань безпеки:
- Захист від вітру та опадів.
- Віддаленість від потенційно небезпечних місць (обриви, повалені дерева).
- Близькість до джерела води.
- Рівна поверхня для комфортного сну.
Яких правил безпеки варто дотримуватися?
Основні правила безпеки під час ночівлі на природі:
- Не розташовуватись під поодинокими деревами.
- Уникати низин, де може збиратися вода.
- Перевірити місце на наявність комах, змій тощо.
- Розпалювати вогнище на безпечній відстані від намету.
- Зберігати їжу в недоступному для тварин місці.
- Мати при собі засоби зв’язку та першої допомоги.
Як ви вважаєте, хто страшніший — ворог чи зрадник серед своїх? Чому?
Зрадник серед своїх часто може бути страшнішим за відкритого ворога:
- Зрадник користується довірою та знає внутрішню інформацію, яку може використати на шкоду.
- Його важче виявити та захиститися від нього.
- Зрада підриває моральний дух та єдність спільноти.
- Відкритого ворога легше ідентифікувати та протистояти йому.
Чи справедливе рішення козаків щодо Карима? Чому?
Рішення козаків щодо Карима можна вважати справедливим з огляду на тогочасні реалії:
- Карим вчинив тяжкі злочини проти свого народу, зрадивши його.
- Він продавав людей у рабство, що вважалося особливо ганебним.
- У ті суворі часи зрада каралася смертю.
- Козаки діяли згідно зі своїм кодексом честі та справедливості.
Чи насправді Павлуся цікавить і віра татар, і їхній падишах? Чому хлопець про все розпитує?
Павлуся насправді не цікавить віра татар чи їхній падишах. Він розпитує про все з кількох причин:
- Щоб зібрати корисну інформацію для можливої втечі.
- Щоб краще зрозуміти оточення та адаптуватися.
- Щоб приспати пильність татар і не викликати підозр.
- Його допитливість - це спосіб вижити та досягти своєї мети - врятувати сестру.
Отже, поведінка Павлуся демонструє його кмітливість, винахідливість та цілеспрямованість у складних обставинах.
Як ти вважаєш, а чим зацікавив Павлусь татар? Як можна пояснити поведінку Павлуся?
Павлусь зацікавив татар кількома своїми якостями та особливостями поведінки:
- Кмітливістю та здатністю швидко навчатися. Текст зазначає, що “Павлусь усьому швидко вчився, зокрема татарської мови”.
- Працьовитістю та старанністю. Згадується, що “Хлопець показувався до всього охочий і щирий і сповняв усі роботи справно”.
- Сміливістю та відвагою. Павлусь не боявся нових ситуацій і випробувань.
- Щирістю та відкритістю. Він не приховував своїх емоцій та думок.
Поведінку Павлуся можна пояснити його прагненням вижити в складних обставинах та бажанням знайти сестру. Він розумів, що має пристосуватися до нового середовища, щоб досягти своєї мети.
Чому він уважний до всього?
Павлусь уважний до всього, бо:
- Хоче зібрати якомога більше інформації, яка може допомогти йому втекти або знайти сестру.
- Намагається зрозуміти нове оточення, щоб краще в ньому орієнтуватися.
- Планує свої подальші дії, тому уважно вивчає все навколо.
Фразеологізм “серце вискакує” означає стан сильного хвилювання, радості або тривоги. У контексті твору це вказує на сильні емоції Павлуся, коли він наближається до можливості зустрічі з сестрою.
Як ти розумієш фразеологізм «серце вискакує»?
Фразеологізм “серце вискакує” означає стан сильного хвилювання, радості або тривоги. У контексті твору це вказує на сильні емоції Павлуся, коли він наближається до можливості зустрічі з сестрою.
Чому навіть старий татарин побачив у хлопцеві славного лицаря?
Старий татарин побачив у хлопцеві славного лицаря, бо:
- Павлусь демонстрував сміливість та відвагу.
- Хлопець виявляв кмітливість та розум у складних ситуаціях.
- Він швидко навчався та адаптувався до нових умов.
- Павлусь мав гідну поставу та вмів триматися на коні, що було важливою рисою для воїна того часу.
Ці якості відповідали уявленням татар про справжнього воїна та лицаря, тому навіть старий досвідчений татарин зміг оцінити потенціал юного Павлуся.
Як ви вважаєте, чи дотримається Девлет-герей слова і відпустить навесні українців додому?
Є підстави вважати, що Девлет-герей дотримається свого слова і відпустить Павлуся та Ганну навесні додому:
- Девлет-герей постає у творі як людина честі, яка цінує дане слово. Він каже: “Хай буде по-вашому! Їдьте додому, та не тепер, аж весною.”
- Він вдячний Павлусю та Ганні за інформацію про свого сина Мустафу і хоче їх винагородити: “Нічого не бажаємо, лиш волі… Пусти нас…”
- Девлет-герей навіть пропонує їм залишитися, що свідчить про його прихильність: “Коли хочете, оставайтеся з нами. Прийміть нашу віру, я вас за своїх дітей прийму.”
- Він обіцяє дати їм охоронні грамоти для безпечного повернення: “Авжеж, дістанете грамоти й охорону, поки до своїх не доїдете.”
- Девлет-герей виконує прохання Павлуся звільнити Остапа Швидкого, що демонструє його готовність дотримуватися обіцянок.
Отже, враховуючи характер Девлет-герея та його попередні вчинки, можна очікувати, що він дотримається свого слова і відпустить українців додому навесні, як і обіцяв. Проте певний елемент невпевненості все ж залишається, зважаючи на складні історичні обставини того часу.
Як вчинок Павлуся щодо Остапа Швидкого характеризує хлопця?
Вчинок Павлуся щодо Остапа Швидкого дуже яскраво характеризує хлопця з позитивного боку і розкриває його найкращі людські якості:
- Вдячність - Павлусь не забув доброту Остапа, який допомагав йому в неволі, і вирішив віддячити, попросивши за нього.
- Співчуття - хлопець розуміє тяжке становище невільника і хоче допомогти йому здобути свободу.
- Відданість - Павлусь дотримав своєї клятви віддячитись Остапу при першій нагоді.
- Безкорисливість - маючи можливість попросити щось для себе, Павлусь думає про іншу людину.
- Сміливість - хлопець не побоявся звернутися з таким проханням до могутнього Девлет-гірея.
- Доброта - Павлусь щиро бажає допомогти своєму землякові.
- Почуття справедливості - він вважає неправильним, що Остап залишається в неволі, і хоче це виправити.
Цей вчинок показує моральну зрілість Павлуся, його здатність до емпатії та бажання допомагати іншим навіть у складних обставинах. Це свідчить про формування сильного характеру та високих моральних якостей юного козака.
9. Визначте тему й ідею твору Андрія Чайковського «За сестрою».
Тема твору Андрія Чайковського «За сестрою» - це відтворення страшних картин поневолення українського народу татарськими загарбниками та зображення героїчних зусиль п’ятнадцятирічного Павлуся врятувати свою сестру Ганнусю з татарського полону.
Ідея твору полягає в уславленні козаків як оборонців рідної землі та її народу. Оспівуванні мужності, відповідальності, відваги та кмітливості головного героя Павлуся. Засудженні татарських загарбників та українців-зрадників. Возвеличенні козацької доброти, чуйності та благородства. Утвердженні важливості родинних цінностей та любові до батьківщини.
10. Які проблеми автор порушує у творі? Запишіть у зошит.
Основні проблеми, які порушує автор у творі:
- Проблема свободи і неволі
- Проблема вірності своєму народу і зрадництва
- Проблема братерської любові і самопожертви
- Проблема збереження віри і національної ідентичності
- Проблема героїзму і патріотизму
11. Визначте сюжетні елементи твору. Відповідь обґрунтуйте.
Сюжетні елементи твору:
Експозиція - опис села Спасівка та родини Судаків.
Зав’язка - напад татар на Спасівку, вбивство діда і матері Павлуся, полон батька і сестри.
Розвиток дії - втеча Павлуся, зустріч з козаками, пошуки сестри, полон Павлуся, життя у татар.
Кульмінація - зустріч Павлуся з сестрою Ганною та їхня розмова з Девлет-гіреєм. Прохання Павлуся звільнити Остапа Швидкого
Розв’язка - Девлет-Гірей завдяки хлопцю віднаходить свого сина Мустафу. Павлусь і Ганнуся вільні, разом з ними звільняють з неволі Остапа Швидкого..
12. Який епізод можна вважати кульмінаційним? Чи, можливо, їх кілька? Чому ви так вважаєте? Який із них найбільш емоційний, напружений? Обґрунтуйте свою думку.
Кульмінаційними можна вважати кілька епізодів:
- Зустріч Павлуся з сестрою Ганною - емоційно напружений момент, коли брат і сестра нарешті возз’єднуються.
- Розмова Павлуся і Ганни з Девлет-гіреєм, коли вирішується їхня доля - дуже напружений момент, від якого залежить, чи отримають вони свободу.
- Прохання Павлуся звільнити Остапа Швидкого - кульмінація морального зростання головного героя.
Найбільш емоційним і напруженим, на мою думку, є другий епізод - розмова з Девлет-гіреєм, оскільки в цей момент вирішується доля головних героїв і досягається головна мета їхніх пригод - можливість повернутися додому.
13. Які позасюжетні елементи є у творі Андрія Чайковського? Чому автор так детально описує персонажів, природу, інтер’єр?
У творі Андрія Чайковського “За сестрою” присутні такі позасюжетні елементи:
- Портрети персонажів (наприклад, детальний опис зовнішності Семена Непорадного)
- Пейзажі (описи степу, Криму)
- Інтер’єри (опис татарських осель, палацу Девлет-гірея)
Автор детально описує ці елементи, щоб:
- Створити яскраву, реалістичну картину епохи
- Глибше розкрити характери персонажів
- Передати колорит місцевості та атмосферу подій
- Підсилити емоційне сприйняття твору читачем
14. Яке значення віри в житті героїв твору? Відповідь обґрунтуйте цитатами.
Віра відіграє важливу роль у житті героїв твору:
- Для українців християнська віра є основою їхньої ідентичності та моральних цінностей. Павлусь відмовляється прийняти іслам, незважаючи на обіцянки кращого життя: “Собача ваша віра!” — подумав Павлусь.”
- Віра дає героям силу та надію в складних ситуаціях. Коли Павлусь дізнається про повернення Мустафи, він вигукує: “Слава ж Тобі, Господи!” і хреститься.
- Віра розділяє два світи - християнський та мусульманський, створюючи додатковий конфлікт у творі.
15. Доведіть, що твір Андрія Чайковського «За сестрою» — героїко-романтична повість.
“За сестрою” - героїко-романтична повість, бо:
- Зображує героїчні вчинки персонажів (Павлуся, козаків)
- Має романтичний сюжет (пошуки сестри, пригоди)
- Ідеалізує образи головних героїв
- Містить елементи романтичного зображення природи та побуту
- Має патріотичний пафос та оспівує козацьку звитягу
16. Яких славних і хоробрих козаків зобразив автор у творі? Які риси їхнього характеру варті наслідування?
Автор зобразив таких славних козаків:
- Семен Непорадний - сильний, кмітливий, відважний
- Остап Тріска - самовідданий, готовий пожертвувати собою заради побратимів
- Дід Панас - мудрий, досвідчений, вправний лікар
Риси, варті наслідування:
- Відвага та рішучість
- Відданість побратимам і Батьківщині
- Кмітливість та винахідливість
- Вірність своїм принципам та вірі
- Готовність до самопожертви заради інших
17. Які героїчні вчинки персонажів твору вам запам’яталися найбільше?
Найбільш героїчні вчинки персонажів твору:
- Павлусь ризикує життям, щоб врятувати сестру Ганну з татарського полону.
- Остап Тріска жертвує собою, затримуючи татар, щоб дати можливість іншим козакам відступити.
- Семен Непорадний сміливо бере в полон татарського ватажка.
- Козаки на чолі з сотником Недолею вступають у нерівний бій з татарами, щоб визволити полонених.
- Павлусь просить Девлет-гірея звільнити Остапа Швидкого, виявляючи вдячність і самовідданість.
18. Заповніть таблицю в зошиті.
Таблиця з епізодами та рисами характеру Павлуся:
Епізод із твору | Риси характеру Павлуся |
---|---|
Втеча від татар на краденому коні | Сміливість, кмітливість |
Вивчення татарської мови | Допитливість, наполегливість |
Обман Девлет-гірея щодо Ганни | Винахідливість, відданість сестрі |
Прохання звільнити Остапа Швидкого | Вдячність, доброта |
Відмова прийняти іслам | Вірність своїм переконанням |
19. Об’єднайтеся в групи і виконайте завдання.
В. Чи погоджуєтеся ви зі словами: «Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається»? Використайте для обґрунтування як приклад події твору.
Слова “Щастя в повітрі не в’ється, воно в боротьбі дістається” цілком підтверджуються подіями твору “За сестрою”:
- Павлусь досягає свободи і рятує сестру не випадково, а завдяки своїй наполегливій боротьбі - втечі від татар, вивченню їхньої мови, винахідливості у спілкуванні з Девлет-гіреєм.
- Козаки визволяють полонених українців лише після важкого бою з татарами, ризикуючи життям.
- Остап Швидкий отримує свободу завдяки наполегливості Павлуся, який не забув про нього і попросив Девлет-гірея його звільнити.
- Загалом щасливий фінал - повернення Павлуся і Ганни додому - стає можливим лише після численних випробувань і боротьби з труднощами.
Отже, твір яскраво демонструє, що справжнє щастя і свобода досягаються через активні дії, боротьбу і подолання перешкод, а не даються просто так.