Як ви розумієте подані нижче слова винахідника Стіва Джобса?
Я розумію ці слова так: кожна людина має прислухатися до власних бажань і совісті, а не підлаштовуватися під чужі очікування чи стереотипи. Оточення часто нав’язує свої погляди, тому потрібна сміливість, щоб іти власним шляхом і не зрадити себе. Головному герою повісті Сергієві саме поклик серця допомагає пережити найстрашніші удари долі та знайти сили захистити іншу людину.
Який інший, чужий для себе світ побачив Сергій? Опишіть почуття хлопця в цей момент.
Хлопець побачив світ людей із порушеннями слуху, де замість звичних для нього звуків музики панувала повна тиша, а спілкування відбувалося лише за допомогою швидких рухів пальців і рук. Для Сергія, який виріс у родині музикантів, це було справжнім шоком. Він відчув нестерпну самотність, гострий відчай і безсилля, згадав маму, тата й сестричку, тому не витримав і заплакав від болю, почуваючись абсолютно зайвим і самотнім.
Спрогнозуйте, чи зуміє Микола Павлович знайти підхід до Сергія та порозумітися з ним. Обґрунтуйте своє припущення.
Я вважаю, що Микола Павлович обов’язково знайде спільну мову з хлопцем. Він не просто досвідчений педагог, а щира й уважна людина, яка бачить душевний стан дитини. Вчитель вчасно зупинив Сергія біля паркану, пригорнув його і сказав влучні слова про те, що рідні живуть доти, доки про них пам’ятають. До того ж він вміє доступно пояснювати матеріал, порівнюючи дактильну абетку зі знайомою Сергієві нотною грамотою.
Чим Яринка відрізнялася від інших вихованців навчально-реабілітаційного центру?
Яринка пережила важку домашню трагедію і майже нікому не довіряла, поводячись як налякане й насторожене звірятко: вона замикалася в собі, не вміла дружити й відмовлялася говорити. Водночас у ній було багато внутрішнього світла та унікальне відчуття музики — вона сприймала гру Сергія на фортепіано не вухами, а всім тілом, уловлюючи вібрації інструмента.
Спрогнозуйте подальші дії та вчинки Сергія. Куди він зник і що замислив зробити?
Сергій вирішив утекти з центру, аби відшукати Яринку й урятувати її від жорстокого батька. Він скористався метушнею під час концерту й вислизнув на вокзал. Хлопець задумав поїхати до її села в Карпатах, знайти дівчинку та забрати її із собою, сподіваючись уберегти подругу від знущань і разом дістатися до омріяного моря.
Частина 1 (с. 208–209)
Перевіряємо
1. Яким видом спорту хотів займатися головний герой твору А. Бачинського «140 децибелів тиші» Сергій Петрина? Виберіть відповідне зображення.
Б (карате).
2. Куди після автокатастрофи та перебування в лікарні соціальні служби відправили Сергія?
Соціальні служби відправили хлопця до навчально-реабілітаційного центру для осіб із порушеннями слуху та мовлення.
3. Семирічну дівчинку, з якою познайомився Сергій і яка дуже нагадувала йому його рідну сестричку, звали
В (Яринка).
Аналізуємо
4. Які почуття у вас викликала перша частина твору?
Перша частина викликала в мене співчуття до Сергія та смуток через страшну трагедію, яка в одну мить забрала його рідних. Мені було боляче бачити розпач хлопця, який уцілів, але втратив слух і здатність розмовляти, опинившись наодинці з горем у незвичному для себе світі.
5. Розкажіть, що ви дізналися про родину Сергія Петрини. Хто йому прищепив любов до музики? Яку страшну трагедію довелося пережити юному музиканту?
Сергій виріс у творчій родині: його мама викладала гру на скрипці в музичній школі, батько грав на кларнеті в симфонічному оркестрі філармонії, а молодша сестричка Іринка любила підспівувати та слухати музику. Батьки наполягли, щоб син займався фортепіано, і хоч спершу він мріяв про карате, з часом щиро полюбив інструмент і переміг у конкурсі піаністів. Страшною трагедією стала автокатастрофа на залізничному переїзді перед поїздкою на море: вантажівка виштовхнула їхній «ланос» під потяг. Батьки й сестричка загинули, а сам Сергій через акустичний удар у 140 децибелів і психологічний шок утратив слух та мову.
6. Опишіть життя дітей у навчально-реабілітаційному центрі. Чи були вони максимально залучені в процеси, які відбуваються в закладі? Чи доброзичливими були стосунки між дітьми та педагогами? Поясніть свої відповіді, покликаючись на текст.
Діти в центрі жили в чотиримісних кімнатах, де на кожній речі були приклеєні папірці з назвами, щоб краще запам’ятовувати слова. У закладі панувала активна атмосфера: учні бігали, шуміли й спілкувалися жестовою мовою, а після уроків готували свята, репетирували танець у стилі хіп-хоп, ставили виставу «Ромео і Джульєтта» та виступали в хорі жестів.
Вихованці були повністю залучені в усі події закладу. Стосунки між педагогами й дітьми були теплими та турботливими. Вихователька Наталя Іванівна й директор Василь Степанович переживали за кожного учня, як за рідного, а вчитель-сурдолог Микола Павлович не лише навчав дітей грамоти й жестів, а й влаштував для самотніх Сергія та Яринки справжній Новий рік із тортом і ялинкою.
7. Чи легко було Сергієві адаптуватися в навчально-реабілітаційному центрі? Знайдіть у тексті й зачитайте уривки, у яких ідеться про почуття хлопця в перші дні перебування в закладі.
Сергієві адаптуватися було дуже тяжко, адже він звик до звуків і почувався відірваним від усіх. Це підтверджують такі уривки:
- «Тепер його оточувала тиша, а музику мало замінити безперервне переплетіння пальців, долонь і рук перед очима… Не стримавшись, Сергій розплакався».
- «Хлопець сів під парканом, що розділяв землю на два світи, – світ звуків, для якого Сергій тепер уже був чужим, і світ людей із порушенням слуху, для якого він ще не став (і не хотів ставати) своїм».
- «Вони були для нього чужі. Наче з іншої планети. І Сергій не хотів миритися з тим, що він тепер теж уже інопланетянин».
8. Схарактеризуйте образ учителя-сурдолога Миколи Павловича. Чи можна його назвати уважним, турботливим і чуйним? Поясніть свою відповідь. Розкрийте його ставлення до нового вихованця закладу.
Микола Павлович — відданий своїй справі фахівець і добра людина. Його однозначно можна назвати чуйним і турботливим, бо він не просто виконує обов’язки, а вкладає душу у вихованців.
Помітивши відчай Сергія, педагог біг з усіх сил, щоб стягнути хлопця з паркану, а потім не лаяв, а обійняв і переконав, що пам’ять про рідних має жити в серці. Він терпляче займався з хлопцем дактилем, заохочував його грати на фортепіано, організував для нього свято на Новий рік і без вагань кинувся рятувати Яринку від батька-кривдника.
9. Як Сергієві вдалося навчитися по-новому спілкуватися з однолітками? Що в навчанні для нього було найскладнішим? Завдяки кому / чому він подолав зневіру та відчай?
Хлопець навчився спілкуватися завдяки щоденним тренуванням із Миколою Павловичем, вивчаючи основні жести та дактильну абетку пальців. Найскладніше йому було швидко розпізнавати літери під час розмови однолітків: їхні пальці миготіли так стрімко, що він не встигав уловлювати зміст і губився.
Зневіру та самотність Сергій подолав насамперед завдяки музиці, до якої зумів повернутися в актовій залі, а також завдяки знайомству з Яринкою, яка щиро тягнулася до нього й відчувала його мелодії серцем.
10. Розкрийте трагізм образу Яринки. Чому, за словами автора, вона нагадувала настороженого їжачка? Кому поталанило витягнути з неї на світ кілька приязних усмішок?
Трагедія Яринки в тому, що вона народилася глухою, втратила матір через побої рідного батька й провела дитинство в сиротинці, позбавлена родинного тепла. Вона поводилася як насторожений їжачок, бо боялася нового болю, нікому не вірила й захищалася від зовнішнього світу холодною відстороненістю.
Розтопити цю кригу та викликати в неї щиру усмішку вдалося лише Сергієві. Коли він грав Шопена, дівчинка притулилася до інструмента, відчула вібрацію звуків і вперше за багато років відчула спокій та радість.
11. Доведіть, що повість «140 децибелів тиші» – психологічна.
Цей твір є психологічним, оскільки в його центрі — глибокі душевні переживання підлітка, який переживає втрату рідних і власного слуху. Автор докладно передає внутрішній стан Сергія: від гніву, відчаю й думок про самогубство до поступового відродження крізь дружбу, співчуття та відповідальність за іншу людину. Сюжет тримається саме на змінах у свідомості та почуттях персонажів.
Міркуємо
12. Прочитайте вголос виразно уривок від слів «Відганяючи сумні спогади, Сергій почав розглядати актовий зал» до слів «Цього разу Сергієві пальці вже не були такими точними й деколи брали фальшиві ноти» (с. 202–203). Чому Микола Павлович був здивований побаченим? У чому виявилася об’єднавча сила музики?
Микола Павлович був здивований, бо замкнена Яринка, яка від народження не чула й ні на що не реагувала, раптом підійшла до фортепіано, притиснулася до деки всім тілом і почала щасливо всміхатися. Вчитель побачив, що дівчинка по-своєму вловлює музику.
Об’єднавча сила музики виявилася в тому, що вона стала мовою взаєморозуміння без слів. Мелодія зв’язала двох травмованих сиріт, розтопила їхню самотність і допомогла знайти одне в одному опору та розраду.
13. Чи лише любов до музики та спільні заняття в актовій залі сприяли тому, що Сергій і Яринка стали нерозлучними друзями? Поясніть свою відповідь. Чому саме Яринка змогла стати подругою Сергієві?
Не лише музика зблизила дітей, а й спільне відчуття втрати, беззахисності та самотності. Обоє знали, як це — бути відрізаними від рідного дому й жити в тиші.
Яринка стала справжньою подругою для Сергія ще й тому, що зовні та своєю зворушливістю нагадувала йому загиблу сестричку Іринку. Турбота про цю дівчинку повернула хлопцеві почуття обов’язку й сенс життя.
14. Чи згодні ви з тим, що саме любов Сергія до музики, особливо до гри на фортепіано, дала йому сили пережити втрати? Поясніть свою відповідь.
Я повністю погоджуюся з цією думкою. Фортепіано пов’язувало хлопця з найщасливішими родинними спогадами. Навіть утративши слух, він зберіг пам’ять пальців і внутрішній ритм. Коли Сергій торкався клавіш, він виливав у мелодію накопичений біль і сумніви, що стало для нього справжнім порятунком від апатії та відчаю.
15. Поясніть, як ви розумієте назву повісті А. Бачинського.
Назва має подвійний зміст. З одного боку, 140 децибелів — це реальна фізична межа шуму під час аварії, яка зруйнувала слух хлопця й кинула його в німоту. З іншого боку, це метафора оглушливої, пекучої тиші самотності та горя, яка тиснула на героя після втрати сім’ї значно сильніше, ніж будь-який гучний звук.
Чи правильними, на вашу думку, були дії працівника поліції, коли він помітив біля автобусної каси Сергія? Поясніть свою відповідь.
З суто людського боку поліцейський повівся доброзичливо: він розгледів ваду хлопця, допоміг йому взяти пільговий квиток без черги та посадив у салон. Але як правоохоронець він припустився грубої помилки. Поліцейський мав перевірити документи й з’ясувати, чому неповнолітня дитина з інвалідністю їде сама без дорослих, адже хлопця в цей час уже розшукували, і така безтурботність наражала Сергія на велику небезпеку.
Частина 2 (с. 228–229)
Перевіряємо
1. Зав’язкою твору А. Бачинського «140 децибелів тиші» є епізод, коли
В (після аварії на залізничному переїзді Сергій потрапляє до лікарні).
2. Установіть відповідність між персонажем і його характеристикою.
| Персонаж | Характеристика |
|---|---|
| 1 Сергій Петрина | В юний музикант, який втрачає родину, голос і слух у результаті автокатастрофи |
| 2 Микола Павлович | А заступник директора школи й сурдопедагог, який допомагає дітям адаптуватися до нового життя |
| 3 Санька-Глухар | Б лідер кримінальної групи на залізничному вокзалі, який використовує дітей для жебрацтва і крадіжок |
| 4 Вадим Андрійович | Г професор права зі Львова, привітний господар, любить обговорити зі студентами й колегами політичні новини |
3. Яринчине село розкинулося на берегах річки
А (Чорний Черемош).
Аналізуємо
4. Хто з персонажів повісті викликав у вас найбільшу симпатію? А хто викликав відразу? Чому саме?
Найбільшу симпатію в мене викликали Сергій, Яринка та Микола Павлович. Сергій захоплює своєю сміливістю, шляхетністю та вмінням по-справжньому дружити. Микола Павлович викликає повагу самовідданістю й тим, як захищає дітей.
Відразу викликали батько Яринки Олекса Горак і злодій Санька-Глухар. Батько дівчинки огидний своєю жорстокістю, пияцтвом і тим, що зачинив голодну доньку в темній кімнаті. А Глухар обурює тим, що цинічно використовує слабких і глухих дітей для крадіжок.
5. Що задумав Сергій після втечі з навчально-реабілітаційного центру? Як він планував здійснити свій задум?
Сергій вирішив за будь-яку ціну визволити Яринку від батька. Він планував доїхати до Франківська, знайти її село в горах, забрати малу із собою та вирушити в Одесу. Хлопець мріяв, що вони житимуть біля моря й зароблятимуть на їжу вуличними виступами: він гратиме на фортепіано, а вона танцюватиме.
6. Розкажіть про поневіряння Сергія у Львові. Чому він залишився в банді Саньки-Глухаря? Спрогнозуйте, що ймовірно сталося б із юним музикантом, якби він ще довше залишався в злочинному колі.
Хлопець сів не в той потяг, опинився у Львові голодний і потрапив до ватажка вокзальних злодіїв Глухаря. Сергій терпів це оточення лише тому, що ватажок пообіцяв допомогти знайти Яринку після участі в крадіжках. Коли хлопець сам украв перший гаманець, йому стало гидко й соромно за себе, і він утік.
Якби Сергій залишився в банді, він би зламався морально, занапастив свій музичний талант, остаточно перетворився на злодія й урешті опинився б за ґратами.
7. Що ви дізналися про професора університету Вадима Андрійовича? Що позитивного є в цьому образі? Чи щиро професор намагався допомогти Сергієві? Чи правильно, на вашу думку, він вчинив, не повідомивши соціальні служби чи поліцію про знайденого хлопця?
Вадим Андрійович — викладач права, самотній, шляхетний і щирий інтелігент, який живе у Львові в старовинній квартирі. Він викликає симпатію своєю безкорисливістю: нагодував хлопця, виправ його одяг і підключив до справи адвоката.
Професор щиро хотів розібратися в біді підлітка й захистити його від повернення в інтернат за формальними приписами. З точки зору закону він мусив відразу викликати міліцію, але з суто людського боку його бажання спершу допомогти дітям і перевірити батька Яринки було дуже шляхетним.
8. Пригадайте, про що розмовляють гості у квартирі Вадима Андрійовича. Що вони говорять про осіб з інвалідністю та їхню долю в дорослому житті? З якою метою, на вашу думку, автор уводить цей епізод у сюжет повісті?
Гості говорили про соціалізацію людей із вадами слуху: згадували про зубних техніків, київський театр жестів «Райдуга» та закордонну практику сурдоперекладу в університетах, але визнавали, що в нашій країні таким людям дуже важко знайти місце через байдужість держави.
Автор увів цей епізод, щоб привернути увагу до бар’єрів у суспільстві й водночас показати Сергієві, що втрата слуху — це не кінець життя, і людина з інвалідністю може стати успішним професіоналом.
9. Прочитайте виразно уривок від слів «Коли Сергій уранці прокинувся, у квартирі нікого не було» до слів «Сергій вискочив із під’їзду й помчав до оперного театру» (с. 215). Спробуйте передати інтонацією вир почуттів, які нахлинули в цей час на головного героя.
Під час читання інтонація спочатку має бути спокійною й допитливою, коли хлопець заглядає у записник. У момент розшифрування напису про дзвінок у центр голос має зазвучати різко й збуджено, передаючи розпач і відчуття зради. Коли Сергій вагається біля гаманця, у голосі має звучати внутрішній неспокій і сором, а наприкінці — тривога та поспіх утікача, який щодуху мчить на вулицю.
10. Як хлопцеві вдалося знайти Яринчину хату в далекому карпатському селі та врятувати дівчинку?
Сергій згадав стару світлину, де Яринка сиділа з мамою на похиленому ґанку дерев’яного будинку. Дійшовши до кінця гірського села й майже зневірившись, він почав пускати «жабки» по Черемошу. Камінець зрикошетив угору, і хлопець побачив на протилежному високому березі знайомий похилений ґанок.
Коли хату підпалив батько дівчинки, Сергій заліз усередину крізь дим і поліном почав розбивати замкнені двері комори. Разом із сусідом Іваном вони вибили двері, витягли непритомну Яринку з-під ліжка та винесли її на свіже повітря.
11. На які небезпеки наражав себе Сергій, коли втік із навчально-реабілітаційного центру й поїхав шукати Яринку? Які його дії / вчинки, на вашу думку, були невиправданими? Що можна було б зробити по-іншому?
Хлопець ризикував життям на вулиці, потрапив у кримінальне лігво злодіїв, міг стати співучасником злочинів і ледь не згорів під час пожежі в хаті.
Невиправданими вчинками були сама втеча наосліп, крадіжка п’ятисот гривень у професора та рішення не довіряти дорослим. Правильніше було б відверто розповісти все Миколі Павловичу або Вадиму Андрійовичу та його знайомому адвокату, адже вони мали законні можливості врятувати Яринку без порушення закону й ризику для життя.
12. Із чим під час так званої подорожі довелося зіткнутися віч-на-віч Сергієві Петрині? Виберіть відповідні слова з поданого переліку. Поясніть свій вибір, покликаючись на текст.
Хлопцеві довелося зіткнутися з такими явищами:
- Злодійство: банда Саньки-Глухаря примушувала дітей обкрадати людей, та й сам Сергій у відчаї забрав гроші в професора.
- Співчуття: професор Вадим Андрійович обігрів незнайомого німого хлопця з вулиці й намагався йому допомогти.
- Зрада: Сергій сприйняв за зраду намір професора повідомити інтернат, не знаючи, що той прагне захистити його.
- Несправедливість: рішення влади повернути беззахисну дівчинку батькові, який до смерті побив її матір.
- Байдужість: вокзальні перехожі та водії маршруток не помічали горя безпритульної дитини.
- Безкорисливість і бажання допомогти: вчитель Микола Павлович поїхав за сотні кілометрів захищати ученицю, а селянин Іван кинувся у вогонь визволяти дитину.
- Непорозуміння: через німоту Сергій не міг пояснити людям у селі, що в хаті замкнена дитина й відбувається пожежа.
(Хабарництва та лицемірства в цих подіях безпосередньо не було описано).
13. Який альтернативний спосіб (способи) захисту Яринки від жорстокості рідного батька ви могли б запропонувати?
Замість утечі варто було залучити адвоката Анатолія, щоб він терміново оскаржив у суді рішення про опіку через небезпеку для дитини від судимого батька. Крім того, адміністрація закладу могла терміново оформити направлення Яринки на лікування та підбір слухового апарата до Києва, що дало б законну підставу відтермінувати її повернення до села.
14. Розкрийте на основі прочитаного одну з проблем, порушену в повісті.
Проблеми людей з інвалідністю
У творі гостро порушено питання того, як важко людям із вадами слуху жити у світі звуків. Суспільство часто сприймає їх як неповноцінних чи безпорадних, а державна система не забезпечує належних умов для реабілітації. У повісті показано, що за наявності сучасних слухових апаратів, фахових педагогів і терпіння оточуючих такі люди можуть повноцінно навчатися, працювати й реалізовувати свої таланти.
15. Доведіть на основі прочитаного, що підтримка й людяність допомогли головному героєві пережити найтрагічніші моменти й подарували шанс на нове життя.
Після катастрофи Сергій був на межі загибелі, але Микола Павлович зупинив його відчайдушний крок, підтримав добрим словом і повернув до музики. Маленька Яринка подарувала йому щиру дружбу й захоплення його грою, що вилікувало душевні рани хлопця. Професор Вадим Андрійович відігрів його у Львові та не тримав зла за вкрадені гроші, а столичні лікарі допомогли відновити слух. Саме людська турбота допомогла героєві зберегти гідність і знайти сили жити далі.
16. Чи можна вважати фінал повісті оптимістичним? Обґрунтуйте свою відповідь, покликаючись на долю головних героїв.
Фінал твору однозначно світлий і оптимістичний. Сергій майже повністю повернув собі слух і отримав надію на відновлення мови. Злочинців і жорстокого батька заарештовано, тому дітям більше нічого не загрожує. Яринка отримала слуховий апарат, заговорила й радісно виступила з Сергієм на шкільному святі. Вони знову разом, їх оточують добрі дорослі, а їхні очі світяться від щастя.
Міркуємо
17. Чи зумів Сергій із гідністю поглянути в очі власним страхам? Поясніть свою відповідь на прикладі конкретних епізодів твору.
Так, хлопець виявив неабияку мужність. Він зумів подолати страх перед музикою і наосліп сів грати Шопена, попри повну глухоту. Другим випробуванням стала пожежа: коли обвалився ґанок і в пам’яті виник жахливий образ залізничної катастрофи, Сергій опанував паніку, схопив важке поліно й кинувся вибивати двері, щоб урятувати подругу з вогню. Також він знайшов у собі сили втекти від банди Саньки-Глухаря, бо не хотів бути злодієм.
18. Сергій – дитина з порушеннями слуху та мовлення. Спробуйте визначити його суперсилу. Що він уміє робити, відчувати, сприймати краще за інших? А яку суперсилу має Яринка?
Суперсила Сергія — це його виняткова музична пам’ять пальців і здатність відчувати гармонію навіть без звуку, а також незламна вірність у дружбі. Суперсила Яринки полягає в її вмінні відчувати світ і музику через тілесні коливання та вібрацію інструмента, а також у її щирості, яка повертає віру в життя іншим людям.
19. Поміркуйте, чи дійсно Сергій ішов за покликом свого серця та прислухався до свого внутрішнього голосу. Які риси характеру допомогли йому здолати труднощі?
Сергій завжди діяв за велінням совісті й серця. Він не міг спокійно дивитися, як дівчинку віддають жорстокому батькові, тому ризикнув усім задля її порятунку. Перебуваючи у підвалі бандитів, він відмовився ставати злочинцем, бо внутрішній голос засуджував злодійство. Здолати труднощі хлопцеві допомогли сміливість, почуття обов’язку, наполегливість, доброта та любов до музики.
20. На якого читача, на вашу думку, орієнтована повість «140 децибелів тиші»? Чого вона може навчити?
Повість насамперед орієнтована на підлітків, наших ровесників, але буде корисною й дорослим. Вона вчить бути чуйними до людей з інвалідністю, показує цінність справжньої дружби та переконує, що ніколи не можна опускати руки, хоч би якими складними були життєві обставини.
21. Чи змінилося ваше сприйняття дійсності після прочитання повісті? Поясніть свою відповідь. Над чим вас змусив задуматися цей твір?
Моє ставлення змінилося: я почав краще розуміти, як почуваються люди з порушеннями слуху та скільки зусиль їм потрібно, щоб порозумітися з оточенням. Твір змусив мене замислитися над тим, як важливо цінувати своїх близьких щодня, адже життя може змінити одна фатальна секунда.
22. Поясніть, як ви розумієте подане нижче висловлювання в контексті прочитаного твору. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Що ви могли б додати до висловленого?
Слова Августина Аврелія означають, що людина не повинна бути байдужим спостерігачем, коли хтось поруч страждає. Я цілком згоден із цим. Якби Микола Павлович, професор чи сам Сергій сиділи склавши руки й чекали на рішення бюрократів, Яринка б загинула. Справжнє життя полягає в дієвій допомозі тим, хто опинився в біді.
Творчі завдання
23. Створіть буктрейлер за повістю А. Бачинського «140 децибелів тиші». Передайте тематику й основну думку твору.
Сценарій відеоролика:
- Кадр 1: Учень грає складну мелодію за фортепіано, фото щасливої сім’ї. Раптом екран гасне під різкий скрегіт гальм і глухий гуркіт потяга. Текст на екрані: «Одна мить забрала все…»
- Кадр 2: Сірі стіни інтернату, безмовне миготіння пальців, Сергій плаче біля вікна. Текст: «Світ, де панує цілковита тиша».
- Кадр 3: Порожній актовий зал. Сергій за фортепіано наосліп натискає клавіші. Біля деки стоїть дівчинка й посміхається. Закадровий голос: «Музика, яку можна відчути лише серцем».
- Кадр 4: Швидка нарізка: вокзали, кримінальний підвал, нічна втеча, вогонь у гірській хаті, порятунок з полум’я. Напис: «Коли друг у біді — немає часу на поразку!»
- Кадр 5: Обкладинка книги «140 децибелів тиші» та фінальний титр: «Історія про те, що справжню дружбу чути без слів».
Тематика: випробування підлітка-музиканта, який утратив родину й слух, його боротьба за власну гідність і порятунок подруги-сироти.
Основна думка: щира турбота, вірність і сила духу здатні перемогти найглибший відчай і тишу.
24. Напишіть листа Сергієві або Яринці (до 1 сторінки).
Привіт, Сергію!
Пише тобі твій ровесник, дев’ятикласник. Я щойно дочитав повість про твої пригоди й просто не міг не написати тобі.
Твоя історія вразила мене до глибини душі. Мені важко навіть уявити, через яке пекло тобі довелося пройти: утратити в один день усю родину, слух і можливість говорити. Багато хто на твоєму місці просто зламався б, але ти знайшов у собі сили жити далі й повернувся до фортепіано.
Найбільше мене захопило те, як ти захищав Яринку. Ти не побоявся втекти з центру, витерпів холод і брудний підвал вокзальних злодіїв, а під час пожежі сміливо кинувся у вогонь, щоб вибити двері й урятувати подругу. Твій вчинок вартий справжньої поваги.
Бажаю тобі повного відновлення голосу, нових перемог на концертах і нехай ваша дружба з Яринкою триває все життя!
З повагою,
учень 9 класу.
25. Уявіть, що вам запропонували озвучити фрагмент повісті А. Бачинського. Самостійно виберіть уривок із твору й виразно озвучте його. Запишіть текст на смартфон й уважно послухайте. За потреби зробіть необхідні правки.
Для виразного озвучення я обрав епізод з розділу «А музика вічна!», де Сергій уперше після аварії сідає за інструмент:
«Сергій підтягнув до фортепіано крісло, сів і боязко торкнувся пальцями клавіш. Потім заплющив очі і… почав грати! Мелодія відлунювала в порожньому залі, заповнюючи собою увесь простір. Сергій виконував вальс Шопена, який готував до конкурсу в Польщі. Хлопець боявся розплющити очі і продовжував грати наосліп. Не чув музики, але відчував, що пальці все пам’ятають і не схиблять. Раптом Яринка, яка доти сиділа спиною до фортепіано й ні на що не звертала уваги, напружилася. Повернулася, поволі підійшла до інструмента й притулилася вухом до задньої деки. Потім розпростерла руки й притиснулася до фортепіано всім тілом. Її очі засяяли якимось дивним блиском, а на губах з’явилася ледь помітна усмішка».
Поради щодо озвучення та аналіз запису:
- Перші речення слід читати стишено й обережно, з виразною паузою після «і…», а на словах «почав грати!» додати піднесення.
- Опис дій Яринки треба читати теплішим тоном, сповільнюючи темп на словах «притулилася» та «засяяли дивним блиском».
- Під час першого прослуховування на диктофоні я помітив, що читав занадто квапливо, тому зробив паузи довшими, щоб передати тремтливу атмосферу актової зали.
Завдання з карти-плану уроків
Карта-план до уроку 61. Андрій Бачинський. Короткі відомості про митця. Повість «140 децибелів тиші» (скорочено)
І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Прийом «ЗХД». Заповніть таблицю щодо поняття безбар’єрного простору:
Що я знаю про безбар’єрний простір: це середовище, де створено доступні й рівні умови для людей з інвалідністю (пандуси, підйомники, звукові світлофори, сурдопереклад, дублювання інформації шрифтом Брайля).
Що я хочу дізнатися про безбар’єрний простір: як саме безбар’єрність організовано для дітей із порушеннями слуху та як суспільство долає психологічні бар’єри у спілкуванні з ними.
Що я дізнався / дізналася про безбар’єрний простір: безбар’єрність включає не лише фізичний простір, а й інформаційний (дактиль, жестова мова, написи-підказки) та суспільний — толерантне, щире й уважне ставлення оточення.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Стратегія «Платформа для спілкування». Прочитайте вступний текст (с. 190), дайте відповіді на запитання:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. відповідь до слів Стіва Джобса на початку статті.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Аналітичне читання. Прочитайте біографію Андрія Бачинського (с. 190–191):
Опрацьовано біографічні відомості про письменника: народився в місті Калуші на Івано-Франківщині, здобув інженерну освіту у Львівській політехніці, є автором популярних гостросюжетних і пригодницьких творів для підлітків («140 децибелів тиші», «Детективи в армії», «Ватага веселих волоцюг»), лауреат премії «Книга року ВВС — Дитяча книга року».
Виразне читання. Прочитайте фрагменти повісті «140 децибелів тиші» (с. 191–208):
Опрацьовано текст першої частини повісті.
Бесіда за прочитаним. Дайте відповіді на запитання 1–3 (с. 208):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо» (Частина 1).
Прийом «Мікрофон». Виконайте завдання 4 (с. 208):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 1).
ІV. Формування нових знань, умінь та навичок
Вибірковий переказ тексту. Виконайте завдання 5 (с. 209):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 1).
Аналітична робота. Виконайте завдання 9 (с. 209):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 1).
Вибіркове читання. Виконайте завдання 6–7, 12 (с. 207–208):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 і 7 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 1) та завдання 12 у рубриці «Міркуємо» (Частина 1).
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Прийом «Крісло автора». Виконайте завдання 8, 10 (с. 209):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 і 10 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 1).
Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 13–14 (с. 209):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 і 14 у рубриці «Міркуємо» (Частина 1).
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 15 (с. 209):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 15 у рубриці «Міркуємо» (Частина 1).
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Метод «Незакінчене речення». Доповніть твердження:
На сьогоднішньому уроці відкриттям для мене було те, що музику можна сприймати не лише вухами, а й усім тілом через вібрації інструмента, як це робила Яринка.
Інформація, отримана на уроці, дає змогу зробити висновок, що навіть найстрашніша трагедія не здатна знищити людський хист і доброту, коли поруч з’являються співчутливі люди.
Я б запитав / запитала автора про те, чи спілкувався він із вихованцями реальних навчально-реабілітаційних центрів під час роботи над книгою.
Сьогодні мені вдалося відчути душевний стан героя, який пережив раптову втрату сім’ї та звичного світу звуків.
Найбільше мені сподобалося те, як музика стала універсальною мовою дружби між Сергієм і Яринкою.
VII. Домашнє завдання
Виконати завдання 11 (с. 209):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 1).
Карта-план до уроків 62–63. Образи головних героїв. Уміння співпереживати, допомагати, відчуття підтримки
І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивна вправа «Вікторина»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вікторину (альтернативне покликання: перейти до вправи).
Підказки для перевірки: Сергій грав на фортепіано; після аварії потрапив до навчально-реабілітаційного центру; наставник хлопця — Микола Павлович; Яринка навчилася відчувати звуки через вібрацію деки фортепіано.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Прогнозування». Використовуючи запропоновані дієслова, визначте цілі уроку та основні завдання для себе:
Ознайомитися з характерами головних героїв повісті та мотивами їхніх дій.
Запам’ятати ключові риси образів Сергія, Яринки, Миколи Павловича та професора Вадима Андрійовича.
Зрозуміти, яку роль відіграють дружба, відповідальність і співчуття у порятунку людини від зневіри.
Розвивати власне вміння співпереживати, аналізувати вчинки персонажів та аргументувати своє ставлення до них.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Аналітичне читання. Прочитайте фрагменти повісті «140 децибелів тиші» (с. 209–227):
Опрацьовано текст другої частини повісті.
Бесіда за прочитаним. Дайте відповіді на запитання 1–3 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо» (Частина 2).
Прийом «Мікрофон». Виконайте завдання 4 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
ІV. Формування нових знань, умінь та навичок
Вибірковий переказ тексту. Виконайте завдання 5, 7 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 і 7 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
Прийом «Прогнозування». Виконайте завдання 6 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 8 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
Індивідуальна робота. Виконайте завдання 14 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 14 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
Прийом «Аргумент». Виконайте завдання 21 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 21 у рубриці «Міркуємо» (Частина 2).
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Есе-п’ятихвилинка. Виконайте завдання 24 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 24 у рубриці «Творчі завдання».
Прийом «Незакінчене речення». Доповніть речення та аргументуйте свою думку:
Робота на уроці була для мене важливою та пізнавальною, бо допомогла усвідомити ціну справжньої самовідданості й турботи про ближнього.
Тема здалася мені глибокою і повчальною, тому що порушує складні моральні питання вибору між власною безпекою та захистом слабшого.
Своєю активністю на уроці я задоволений / задоволена, адже вдалося охарактеризувати поведінку персонажів у кризових ситуаціях.
Мій настрій світлий і життєствердний завдяки щасливому фіналу повісті.
VII. Домашнє завдання
Виконати завдання 25 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 25 у рубриці «Творчі завдання».
Карта-план до уроку 64. Проблема толерантного ставлення до людей з інвалідністю. Життєствердна ідея подолання самотності
І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання
Інтерактивна вправа «Пазл»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивний пазл (альтернативне покликання: перейти до вправи).
Підказки для перевірки: поєднання цитат і подій твору (втеча Сергія до Карпат, порятунок Яринки під час пожежі, арешт банди Саньки-Глухаря, одужання хлопця та спільний виступ на сцені).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку
Вправа «Очікування». Доповніть речення:
Сьогодні на уроці я очікую глибше осмислити тему інклюзії та толерантності в сучасному світі, тому що кожен із нас повинен знати, як правильно підтримати людей з особливими освітніми та фізичними потребами.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником
Вибіркове читання. Виконайте завдання 9 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
Вибірковий переказ тексту. Виконайте завдання 10 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
Лексична робота. Виконайте завдання 11 (с. 228):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
ІV. Формування нових знань, умінь та навичок
Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 12–13 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 та 13 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
Аналітична робота. Виконайте завдання 15, 17 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 15 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2) та завдання 17 у рубриці «Міркуємо» (Частина 2).
Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 16 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 16 у рубриці «Аналізуємо» (Частина 2).
V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань
Евристична бесіда. Дайте відповіді на запитання 20–21 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 20 і 21 у рубриці «Міркуємо» (Частина 2).
Прийом «Погляд». Виконайте завдання 22 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 22 у рубриці «Міркуємо» (Частина 2).
VI. Підбиття підсумків. Рефлексія
Прийом «ЗХД». Підсумуйте знання про безбар’єрний простір:
Що я знаю про безбар’єрний простір: це доступність міст, будівель, освіти та інформації для людей із будь-якими вадами здоров’я.
Що я хочу дізнатися про безбар’єрний простір: як зробити звичайні загальноосвітні школи повністю інклюзивними й дружніми до дітей із вадами слуху.
Що я дізнався / дізналася про безбар’єрний простір: справжня безбар’єрність починається зі співчутливого людського серця, бажання зрозуміти іншого та відсутності відчуження й жалості.
Прийом «Приріст знань та досягнень»:
Я не знав / не знала про те, наскільки нечуючій дитині психологічно важко почуватися частиною суспільства і як вібрація музичних інструментів допомагає відчувати гармонію світу.
Тепер я знаю, що байдужість ранить сильніше за будь-яку фізичну травму, а турбота й дієва підтримка здатні подолати навіть найглибшу самотність і тишу.
VII. Домашнє завдання
Виконати завдання 23 (с. 229):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 23 у рубриці «Творчі завдання».