Андрій Бачинський. «140 децибелів тиші»

• Назад до змісту

Як ви розумієте подані нижче слова винахідника Стіва Джобса?

Ці слова закликають довіряти власному серцю та не дозволяти чужим думкам чи сумнівам збивати людину з обраного шляху. Судження й оцінки оточуючих нерідко створюють шум, який заважає почути власні справжні прагнення й життєві цінності. Щоб іти за покликом серця, потрібна хоробрість, адже це вимагає віри в себе та власну інтуїцію навіть у найважчі моменти випробувань. У повісті головний герой Сергій також мусить знайти в собі сили діяти за покликом серця, аби здолати життєві трагедії та знайти новий сенс життя.

Який інший, чужий для себе світ побачив Сергій? Опишіть почуття хлопця в цей момент.

Сергій побачив світ людей із порушеннями слуху, де замість звичних для нього звуків музики панувала цілковита тиша, а спілкування відбувалося через «безперервне переплетіння пальців, долонь і рук перед очима». Для хлопця, який змалечку зростав у родині музикантів і сприймав навколишню дійсність через звуки, це середовище виявилося абсолютно чужим і незрозумілим. У цей момент Сергій відчув гостру самотність, болючий розпач, відчай та тугу за загиблими батьками й сестричкою, через що не стримався й розплакався, відчуваючи себе чужим у цьому світі.

Спрогнозуйте, чи зуміє Микола Павлович знайти підхід до Сергія та порозумітися з ним. Обґрунтуйте своє припущення.

Так, Микола Павлович зуміє знайти підхід до Сергія та порозумітися з ним. Учитель-сурдолог виявляє виняткову чуйність, терпіння та педагогічну мудрість: він вчасно врятував хлопця від фатального вчинку біля паркану й підібрав переконливі слова підтримки, нагадавши, що «людина живе доти, доки живе пам’ять про неї». До того ж Микола Павлович будує процес навчання на доступних і зрозумілих для Сергія аналогіях (порівнює дактильну абетку з нотною грамотою) та щиро прагне допомогти вихованцеві подолати самотність.

Чим Яринка відрізнялася від інших вихованців навчально-реабілітаційного центру?

Яринка відрізнялася від інших вихованців тим, що через важку психологічну травму й пережиті страждання була надзвичайно закритою та «була настороженим їжачком, який за будь-якої спроби наблизитися вмить скручувався в клубочок і випускав гострі голочки». Дівчинка не вміла дружити, важко сприймала мову жестів і читання та відмовлялася вчитися говорити. Водночас вона була дуже світлою дитиною і вирізнялася особливим сприйняттям музики: дівчинка відчувала ритм і вібрації фортепіано у виконанні Сергія всім тілом.

Спрогнозуйте подальші дії та вчинки Сергія. Куди він зник і що замислив зробити?

Сергій вирішив утікти з навчально-реабілітаційного центру, щоб відшукати Яринку та врятувати її від жорстокого батька. Непомітно вислизнувши з концерту після того, як дівчинку примусово забрали, хлопець зник і попрямував на залізничний вокзал, звідки планує дістатися карпатського села, де вона мешкає. Він замислив за будь-яку ціну захистити дівчинку та виконати свою обіцянку — зробити її щасливою.

Андрій Бачинський. «140 децибелів тиші»

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Яким видом спорту хотів займатися головний герой твору А. Бачинського «140 децибелів тиші» Сергій Петрина? Виберіть відповідне зображення.

Головний герой повісті Сергій Петрина хотів займатися карате, тому відповідним є зображення Б.

2. Куди після автокатастрофи та перебування в лікарні соціальні служби відправили Сергія?

Після автомобільної катастрофи та тривалого лікування соціальні служби відправили Сергія до навчально-реабілітаційного центру для осіб із порушеннями слуху та мовлення.

3. Семирічну дівчинку, з якою познайомився Сергій і яка дуже нагадувала йому його рідну сестричку, звали

Правильний варіант відповіді: В Яринка.

АНАЛІЗУЄМО

4. Які почуття у вас викликала перша частина твору?

Перша частина твору викликає глибоке співчуття до головного героя, відчуття тривоги, смутку та болю через жахливу трагедію, у якій Сергій втратив усіх найближчих людей, а також можливість чути та говорити.

5. Розкажіть, що ви дізналися про родину Сергія Петрини. Хто йому прищепив любов до музики? Яку страшну трагедію довелося пережити юному музиканту?

Родина Сергія Петрини була творчою та музичною: мама викладала в музичній школі по класу скрипки, тато грав на кларнеті в симфонічному оркестрі філармонії, а також у нього була молодша шестирічна сестра Іринка. Любов до музики хлопчику прищепили батьки, які наполягли на його навчанні в музичній школі по класу фортепіано. Юному музиканту довелося пережити страшну трагедію — автокатастрофу на залізничному переїзді, під час якої внаслідок зіткнення машини з потягом загинула вся його сім’я, а сам Сергій унаслідок психологічного шоку та акустичної травми з рівнем звукового тиску в 140 децибелів повністю втратив слух і мову.

Андрій Бачинський. «140 децибелів тиші»

АНАЛІЗУЄМО

6. Опишіть життя дітей у навчально-реабілітаційному центрі. Чи були вони максимально залучені в процеси, які відбуваються в закладі? Чи доброзичливими були стосунки між дітьми та педагогами? Поясніть свої відповіді, покликаючись на текст.

Життя вихованців у навчально-реабілітаційному центрі підпорядковувалося чіткому розпорядку, який поєднував навчання за загальноосвітньою програмою, освоєння жестової мови та дактилю, а також соціальну реабілітацію. Діти мешкали в затишних чотиримісних кімнатах, де на предметах були наклеєні підписи для кращого запам’ятовування слів.

Учні були максимально залучені в усі внутрішні процеси та позакласну діяльність закладу: відвідували спортивні секції, танцювальні гуртки, брали участь у постановці вистав («Ромео і Джульєтта») та виступали у жестівничому хорі, де «під музику переповідали тексти пісень мовою жестів».

Стосунки між дітьми та педагогами були щирими, чуйними та доброзичливими. Учителі й вихователі сприймали проблеми вихованців як власні: заступник директора Микола Павлович «навчав дітей розмовляти, читати по губах і спілкуватися жестовою мовою», робив усе можливе задля їхнього психологічного комфорту та намагався врятувати Яринку від батька-деспота, а директор Василь Степанович і вихователька Наталя Іванівна проявляли материнську та батьківську турботу про кожного учня.

7. Чи легко було Сергієві адаптуватися в навчально-реабілітаційному центрі? Знайдіть у тексті й зачитайте уривки, у яких ідеться про почуття хлопця в перші дні перебування в закладі.

Сергієві адаптуватися в навчально-реабілітаційному центрі було надзвичайно важко, оскільки він виріс у сім’ї музикантів, де його оточували звуки, а після катастрофи раптово опинився в повній тиші й залишився сиротою.

Почуття хлопця в перші дні перебування в закладі відображають такі уривки з тексту:

1. «Тепер його оточувала тиша, а музику мало замінити безперервне переплетіння пальців, долонь і рук перед очима… Не стримавшись, Сергій розплакався».
2. «Хлопець сів під парканом, що розділяв землю на два світи, – світ звуків, для якого Сергій тепер уже був чужим, і світ людей із порушенням слуху, для якого він ще не став (і не хотів ставати) своїм».
3. «Вони були для нього чужі. Наче з іншої планети. І Сергій не хотів миритися з тим, що він тепер теж уже інопланетянин».

8. Схарактеризуйте образ учителя-сурдолога Миколи Павловича. Чи можна його назвати уважним, турботливим і чуйним? Поясніть свою відповідь. Розкрийте його ставлення до нового вихованця закладу.

Микола Павлович — заступник директора закладу та учитель-сурдолог, чоловік невисокої огрядної статури, який присвятив своє життя реабілітації дітей із порушеннями слуху та мовлення. Його беззаперечно можна назвати уважним, турботливим і чуйним педагогом.

Своє чуйне ставлення до Сергія вчитель демонструє з першої хвилини знайомства: він одразу звертається до хлопця так, щоб той бачив його обличчя і читав по губах. Коли Сергій у розпачі намагався втекти на автотрасу, Микола Павлович врятував його, пригорнув та знайшов потрібні слова розради: «Ти повинен жити, бо, поки битиметься твоє серце, доти в ньому житимуть твої рідні». Учитель організував для Сергія та Яринки новорічне свято зі справжньою ялинкою й частуванням, підтримав бажання Сергія грати на фортепіано та без вагань вирушив у гірське село, щоб захистити Яринку від батька-нападника.

9. Як Сергієві вдалося навчитися по-новому спілкуватися з однолітками? Що в навчанні для нього було найскладнішим? Завдяки кому / чому він подолав зневіру та відчай?

Сергієві вдалося навчитися спілкуватися завдяки щоденним наполегливим заняттям із Миколою Павловичем, під час яких він опановував базові жести та дактильну абетку, де кожна комбінація пальців позначає окрему літеру.

Найскладнішим у навчанні для нього було не запам’ятовування букв, а вміння швидко підставляти їх одну за одною під час розмови. Сприймати мову інших вихованців було для Сергія важким випробуванням: «Їхні пальці мерехтіли, мов крильця метеликів, Сергій встигав ловити лише перші літери й постійно губив зміст розмови».

Подолати зневіру та відчай хлопцеві допомогли музика — можливість грати на фортепіано в актовій залі, а також щира дружба з маленькою Яринкою. Її відданість і захоплення грою Сергія важили для нього «більше, ніж перемога у будь-якому міжнародному конкурсі».

10. Розкрийте трагізм образу Яринки. Чому, за словами автора, вона нагадувала настороженого їжачка? Кому поталанило витягнути з неї на світ кілька приязних усмішок?

Трагізм образу семирічної Яринки полягає в тому, що дівчинка була глухою від народження, пережила смерть матері, яку до смерті побив власний чоловік, і провела чотири роки в дитячому будинку без родинного тепла. До того ж її батька-алкоголіка достроково випустили з в’язниці та надали дозвіл забрати дитину.

Яринка нагадувала настороженого їжачка через глибоку психологічну травму й зневіру до дорослих: «вона не хотіла вчитися говорити, не вміла дружити, була настороженим їжачком, який за будь-якої спроби наблизитися вмить скручувався в клубочок і випускав гострі голочки».

Витягнути на світ кілька приязних усмішок і достукатися до дитячої душі поталанило лише Сергієві. Коли хлопець грав на фортепіано вальс Шопена, дівчинка притулилася всім тілом до інструмента, відчула вібрацію музики й уперше щасливо усміхнулася. Сергій став для неї єдиним захисником і найближчим другом.

Андрій Бачинський. Повість «140 децибелів тиші»

АНАЛІЗУЄМО

11. Доведіть, що повість «140 децибелів тиші» – психологічна.

Повість «140 децибелів тиші» є психологічною, оскільки в центрі твору перебуває не лише зовнішній перебіг подій, а перш за все глибокий аналіз внутрішнього світу головного героя Сергія Петрини, його душевних переживань, емоційних станів та важкої психологічної травми. Автор детально зображує внутрішні конфлікти дитини, яка в одну мить утратила все: батьків, молодшу сестричку, власний слух і мову.

У повісті показано складні етапи психологічної адаптації підлітка до нових життєвих обставин — від глибокого відчаю, замикання в собі та навіть думки про самогубство («Чому мене всі покинули? — пекла йому образа») до поступового духовного зцілення через дружбу, відповідальність за іншу людину та повернення до музики.

МІРКУЄМО

12. Прочитайте вголос виразно уривок від слів «Відганяючи сумні спогади, Сергій почав розглядати актовий зал» до слів «Цього разу Сергієві пальці вже не були такими точними й деколи брали фальшиві ноти» (с. 202–203). Чому Микола Павлович був здивований побаченим? У чому виявилася об’єднавча сила музики?

Микола Павлович був здивований побаченим тому, що маленька Яринка, яка від народження мала порушення слуху, не розмовляла й зазвичай була замкнутою, раптом реагувала на гру Сергія. Вона підійшла до фортепіано, притулилася вухом та всім тілом до деки інструмента, відчула ритмічні вібрації й усміхнулася. Вчитель-сурдолог не міг повірити своїм очам, оскільки дівчинка вперше виявила емоції та почала вслухатися в музичні коливання («Це неймовірно! — шепотів він. — Вона усміхається. Вона чує!»).

Об’єднавча сила музики виявилася в тому, що вона стала універсальною мовою спілкування без слів між двома травмованими дітьми. Музичні вібрації поєднали юного піаніста та дівчинку-сироту, допомогли їм порозумітися на підсвідомому рівні, розтопили їхню відчуженість і подарували відчуття того, що вони більше не самотні у цьому світі.

13. Чи лише любов до музики та спільні заняття в актовій залі сприяли тому, що Сергій і Яринка стали нерозлучними друзями? Поясніть свою відповідь. Чому саме Яринка змогла стати подругою Сергієві?

Ні, не лише любов до музики та спільні заняття сприяли дружбі героїв. Головною основою їхнього зближення стало спільне горе, глибоке відчуття самотності й потреба в душевній теплоті. Обоє дітей перенесли важкі життєві трагедії: Сергій втратив у аварії родину, а в Яринки загинула мати й вона залишилася без батьківського піклування.

Саме Яринка змогла стати подругою Сергієві з кількох причин. По-перше, вона була такою ж «виключеною» зі світу звуків дитиною, якій важко давалося спілкування з іншими вихованцями інтернату. По-друге, дівчинка зовні та своєю беззахисністю нагадувала Сергієві його покійну сестричку Іринку. Опікуватись Яринкою для хлопця означало знову віднайти сенс життя та віддавати комусь свою турботу й любов.

14. Чи згодні ви з тим, що саме любов Сергія до музики, особливо до гри на фортепіано, дала йому сили пережити втрати? Поясніть свою відповідь.

Так, я повністю згоден із тим, що любов до музики та гра на фортепіано дали Сергію сили здолати життєві випробування й пережити гіркі втрати. Музика була не просто його захопленням — вона зв’язувала його з пам’яттю про щасливе дитинство та родинне коло музикантів.

Навіть втративши слух, хлопець зберіг дивовижну внутрішню та м’язову пам’ять пальців («Не чув музики, але відчував, що пальці все пам’ятають і не схиблять»). Сівши за фортепіано, Сергій отримав можливість виплеснути весь свій накопичений біль, тугу та емоції. Гра на інструменті стала для нього психологічною терапією, яка допомогла вийти з важкої депресії, повертала віру у свої сили й давала наснагу жити далі.

15. Поясніть, як ви розумієте назву повісті А. Бачинського.

Назва повісті «140 децибелів тиші» містить глибокий фізичний та метафоричний зміст. З одного боку, рівень звукового тиску в 140 децибелів є граничним больовим порогом для людського вуха, перетин якого під час жахливої аварії призвів до пошкодження слухових центрів хлопчика й занурив його у фізичну глухоту.

З іншого боку, ця назва є місткою метафорою душевної трагедії. «140 децибелів тиші» — це оглушлива, більша за больовий поріг внутрішня тиша самотності й відчаю, у якій опинився Сергій після раптової загибелі всієї своєї родини. Ця тиша виявилася не спокійною, а палаючою та болючою, проте головний герой зміг подолати її силою духу, музикою та щирою дружбою.

А. Бачинський. Повість «140 децибелів тиші»

Чи правильними були дії працівника поліції, коли він помітив біля автобусної каси Сергія? Поясніть свою відповідь.

Дії працівника поліції були лише частково правильними з огляду на людську чуйність, але помилковими з точки зору службових обов’язків. З одного боку, правоохоронець виявив доброзичливість, зумівши без слів зрозуміти хлопця з порушенням слуху, допоміг йому без черги отримати безкоштовний квиток і посадив у салон автобуса. З іншого боку, поліцейський проявив професійну халатність: він не звернув уваги на те, що неповнолітня дитина з інвалідністю перебуває на вокзалі абсолютно сама без супроводу дорослих, не перевірив її документи та не з’ясував причину відсутності опікунів, чим наразив Сергія на небезпеку.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Зав’язкою твору А. Бачинського «140 децибелів тиші» є епізод, коли

Правильна відповідь: В (після аварії на залізничному переїзді Сергій потрапляє до лікарні).

2. Установіть відповідність між персонажем і його характеристикою.

3. Яринчине село розкинулося на берегах річки

Правильна відповідь: А (Чорний Черемош).

АНАЛІЗУЄМО

4. Хто з персонажів повісті викликав у вас найбільшу симпатію? А хто викликав відразу? Чому саме?

Найбільшу симпатию викликають Сергій Петрина, Яринка та учитель-сурдолог Микола Павлович. Сергій імпонує своєю витримкою, добротою та вірністю в дружбі, адже він, попри власну тяжку психологічну травму, знайшов сили захистити молодшу й беззахисну дівчинку. Микола Павлович викликає повагу своєю чуйністю, педагогічним тактом і готовністю ризикувати власною безпекою заради порятунку вихованців.

Відразу викликають батько Яринки (Олекса Горак) та кримінальний ватажок Санька-Глухар. Олекса Горак викликає обурення через жорстокість, аморальність і пияцтво, адже він довів до смерті дружину, а власну дитину «утримував під замком у темній кімнаті» та морив голодом. Санька-Глухар викликає огиду тим, що цинічно маніпулює підлітками з порушеннями слуху, використовуючи їхній безпорадний стан для злодійства й збагачення.

Андрій Бачинський. Повість «140 децибелів тиші»

АНАЛІЗУЄМО

5. Що задумав Сергій після втечі з навчально-реабілітаційного центру? Як він планував здійснити свій задум?

Після втечі з навчально-реабілітаційного центру Сергій задумав знайти Яринку та врятувати її від батька-деспота. Хлопець переховувався на залізничному вокзалі, плануючи доїхати потягом до Івано-Франківська, проте випадково сів не в той потяг і потрапив до Львова. У його планах було дістатися до Яринчиного села в Карпатах, забрати дівчинку й поїхати разом із нею до Одеси. Сергій мріяв, що біля моря вони зможуть заробляти на життя виступами: «я грав би на фортепіано, а вона танцювала б».

6. Розкажіть про поневіряння Сергія у Львові. Чому він залишився в банді Саньки-Глухаря? Спрогнозуйте, що ймовірно сталося б із юним музикантом, якби він ще довше залишався в злочинному колі.

Опинившись у Львові без грошей, їжі та даху над головою, Сергій потрапив до кримінального авторитета Саньки-Глухаря, який очолював банду з підлітків із порушеннями слуху. Хлопець залишився в банді, тому що Глухар пообіцяв допомогти знайти Яринку в обмін на участь у пограбуваннях. Ватажок маніпулював Сергієм, розуміючи, що його інтелігентний вигляд не викликатиме підозр у перехожих. Коли хлопець самостійно вкрав гаманець, він відчув «сильний сором і огиду до себе за вчинений злочин».

Якби юний музикант залишився в злочинному середовищі довше, він остаточно деградував би морально, втратив би свій музичний талант, заплямував би совість злочинами й згодом потрапив би до колонії або загинув у кримінальних розбірках.

7. Що ви дізналися про професора університету Вадима Андрійовича? Що позитивного є в цьому образі? Чи щиро професор намагався допомогти Сергієві? Чи правильно, на вашу думку, він вчинив, не повідомивши соціальні служби чи поліцію про знайденого хлопця?

Вадим Андрійович — професор права, освічений, чуйний та шляхетний чоловік, який живе у Львові в родовому помешканні. Позитивне в його образі — це щира милосердність, повага до гідності дитини та прагнення допомагати людям без будь-якої користі для себе. Професор щиро намагався допомогти Сергієві: він нагодував хлопця, надав йому свіжий одяг, залучив до справи свого колишнього студента-адвоката Анатолія та почав з’ясовувати ситуацію щодо Яринки.

Рішення професора не викликати поліцію негайно було обумовлене бажанням розібратися в ситуації й захистити хлопця від бюрократичної системи, яка одразу повернула б його до інтернату. З людського погляду це був шляхетний і турботливий вчинок, хоча з юридичного боку Вадим Андрійович мав негайно повідомити правоохоронні органи про розшукувану дитину.

8. Пригадайте, про що розмовляють гості у квартирі Вадима Андрійовича. Що вони говорять про осіб з інвалідністю та їхню долю в дорослому житті? З якою метою, на вашу думку, автор уводить цей епізод у сюжет повісті?

Під час обіду у квартирі професора гості розмовляють про проблеми соціалізації людей із порушеннями слуху. Вони згадують позитивні приклади: здобуття професії зубного техніка, діяльність київського театру міміки та жесту «Райдуга», а також закордонний досвід, де навчальним закладам виділяють сурдоперекладачів для студентів. Водночас гості зазначають, що без належної державної підтримки більшість людей із вадами слуху залишаються безпорадними в дорослому житті.

Автор уводить цей епізод у сюжет для того, щоб висвітлити важливу соціальну проблему сприйняття людей з інвалідністю в суспільстві, а також показати Сергієві (і читачеві), що втрата слуху не є перешкодою для повноцінного життя та самореалізації.

9. Прочитайте виразно уривок від слів «Коли Сергій уранці прокинувся, у квартирі нікого не було» до слів «Сергій вискочив із під’їзду й помчав до оперного театру». Спробуйте передати інтонацією вир почуттів, які нахлинули в цей час на головного героя.

Під час виразного читання уривка інтонація відтворює стрімку зміну емоційного стану Сергія:

На початку уривка інтонація спокійна та допитлива, коли хлопець розглядає записник професора.

У момент розшифрування запису «Подзв. центр, щоб забр. С.» інтонація стає різкою, збудженою та емоційно напруженою, виражаючи вибух гніву, відчаю та почуття зради: «Зрадник! Зрадник! Зрадник!».

Коли Сергій бере гроші з гаманця, у голосі має звучати сумнів, сором і внутрішня тривога, яка змінюється рішучістю через бажання врятувати Яринку.

Наприкінці уривка інтонація стає швидкою, динамічною та захеканою, що передає панічну втечу хлопця з будинку та його прагнення якнайшвидше дістатися до оперного театру.

Андрій Бачинський. «140 децибелів тиші»

АНАЛІЗУЄМО

10. Як хлопцеві вдалося знайти Яринчину хату в далекому карпатському селі та врятувати дівчинку?

Сергій пригадав кольорову фотографію, яку йому показувала Яринка: на ній вона разом із мамою сиділа на похиленому ґанку старої дерев’яної хати. Приїхавши до села на берегах Чорного Черемоша, хлопець ішов вулицею вздовж річки й уважно розглядав кожну будівлю. Коли він дійшов до кінця села і вже майже втратив надію, то від розпачу почав пускати «жабки» камінцями по воді. Один із камінців підскочив вгору, Сергій прослідкував за ним поглядом і помітив високо на пагорбі на протилежному березі той самий похилений ґанок із фотографії.

Аби врятувати дівчинку з палаючої хати, яку підпалив її батько після бійки з Миколою Павловичем, Сергій пробрався всередину крізь дим. У коморі він знайшов замкнені двері, за якими перебувала дівчинка, і почав гамселити по них важким поліном. На допомогу хлопцеві прибіг селянин Іван, який із розгону вибив двері. Вони знайшли Яринку під ліжком, де вона ховалася від вогню та страху, й винесли непритомну дитину на вулицю.

11. На які небезпеки наражав себе Сергій, коли втік із навчально-реабілітаційного центру й поїхав шукати Яринку? Які його дії / вчинки, на вашу думку, були невиправданими? Що можна було б зробити по-іншому?

Утікши з центру, Сергій опинився на вулиці без грошей, даху над головою та здатності повноцінно спілкуватися. Він потрапив до банди злодія Саньки-Глухаря у Львові, де наражався на кримінальну відповідальність, небезпеку для життя та був змушений ставати співучасником кишенькових крадіжок. Також хлопець ризикував життям під час пожежі й підставляв себе під удар жорстокого батька-рецидивіста Яринки.

Невиправданими вчинками Сергія були втеча з інтернатного закладу без відома дорослих, згода залишитися в злочинному угрупованні та крадіжка п’ятсот гривень із гаманця професора Вадима Андрійовича.

По-іншому хлопцеві варто було довіритися педагогам або професору Вадиму Андрійовичу та адвокату Анатолію. Дорослі мали законні важелі впливу, юридичні знання та можливості залучити правоохоронні органи й органи опіки, щоб захистити Яринку від батька-деспота без порушення закону й ризику для власного життя.

12. Із чим під час так званої подорожі довелося зіткнутися віч-на-віч Сергієві Петрині? Виберіть відповідні слова з поданого переліку. Поясніть свій вибір, покликаючись на текст.

Під час своєї подорожі Сергій Петрина зіткнувся з такими явищами:

• Злодійство: у Львові хлопець потрапив під вплив Саньки-Глухаря, який змушував підлітків із порушеннями слуху красти гаманці у перехожих, а згодом і сам Сергій через відчай забрав гроші у професора.
• Співчуття: професор Вадим Андрійович прихистив голодного й брудного хлопця з вулиці, обігрів його, дав одяг та пообіцяв допомогти.
• Зрада: Сергієві помилково здалося, що його зрадили, коли він побачив у записнику Вадима Андрійовича фразу «Подзв. центр, щоб забр. С.», хоча професор діяв виключно з благих намірів.
• Несправедливість: рішення державних служб віддати беззахисну дівчинку батькові-алкоголіку, який раніше вбив її матір.
• Байдужість: байдужість вокзальних пасажирів та перехожих до долі безпритульних дітей.
• Безкорисливість та бажання допомогти: вчитель Микола Павлович, не вагаючись, поїхав у гірське село захищати дівчинку, а селянин Іван кинувся в палаючу хату, щоб витягти Яринку з вогню.
• Непорозуміння: через втрату слуху й мови Сергієві було важко пояснити оточуючим свої наміри та попросити про допомогу, коли сталася пожежа.

13. Який альтернативний спосіб (способи) захисту Яринки від жорстокості рідного батька ви могли б запропонувати?

Замість самовільної втечі та правопорушень можна було застосувати такі цивілізовані й законні способи захисту дівчинки:

• Залучення фахового адвоката (наприклад, Анатолія Олексійовича) для подання судового позову про позбавлення батька батьківських прав через його судимість, алкогольну залежність та відсутність умов для виховання дитини.
• Направлення офіційних звернень від адміністрації навчально-реабілітаційного центру до обласного управління захисту прав дітей та прокуратури з вимогою провести перевірку умов проживання Яринки.
• Термінове оформлення направлення дівчинки на обстеження й лікування до спеціалізованого медичного інституту в Києві, що дозволило б офіційно відтермінувати її передачу батькові та виграти час для судового розгляду справи.

14. Розкрийте на основі прочитаного одну з проблем, порушену в повісті.

Проблема людей з інвалідністю та їхньої соціальної адаптації

У повісті Андрія Бачинського «140 децибелів тиші» гостро висвітлено проблему соціалізації людей із порушеннями слуху та мовлення у сучасному суспільстві. Потрапивши до спеціалізованого центру після трагічної аварії, Сергій Петрина опиняється у «світі тиші», де панують інші закони спілкування — жестова мова та дактиль. Автор показує, що суспільство часто залишається глухим до потреб таких людей, вважаючи їх безпорадними або «чужими».

Письменник підкреслює важливості інклюзії, належного медичного обстеження та використання сучасних слухових апаратів, які здатні повернути дитині можливість чути. Через образ учителя Миколи Павловича та діалоги гостей у квартирі професора висвітлено думку про те, що людина з інвалідністю за умови належної підтримки, навчання та власних зусиль може повноцінно реалізувати себе в житті — стати професійним музикантом, зубним техніком чи актором. Твір навчає суспільство толерантності, чуйності та рівному ставленню до людей з особливими потребами.

Андрій Бачинський. «140 децибелів тиші»

АНАЛІЗУЄМО

15. Доведіть на основі прочитаного, що підтримка й людяність допомогли головному героєві пережити найтрагічніші моменти й подарували шанс на нове життя.

Після жахливої автомобільної аварії, втрати батьків та сестрички Іринки Сергій залишився повністю самотнім у стані глибокого психологічного шоку. Урятувати хлопця від суїциду на паркані інтернату зміг учитель-сурдолог Микола Павлович, який проявив батьківську чуйність і сказав важливі слова: «людина живе доти, доки живе пам’ять про неї». Надалі саме небайдужість педагогів допомогла Сергієві опанувати дактиль і жестову мову та відновити заняття за фортепіано. Поверненню хлопця до активного життя сприяла також щира прихильність маленької Яринки, для якої його гра стала єдиним містком до навколишнього світу. У Львові небайдужість професора Вадима Андрійовича та адвоката Анатолія вберегла Сергія від остаточного занепаду в злочинному середовищі Саньки-Глухаря. Завдяки людській підтримці та допомозі фахівців київського інституту отоларингології Сергій відновлює слух, долає замкненість і здобуває надію на повноцінне майбутнє.

16. Чи можна вважати фінал повісті оптимістичним? Обґрунтуйте свою відповідь, покликаючись на долю головних героїв.

Фінал повісті є беззаперечно оптимістичним і стверджувальним. Головний герой Сергій практично повністю відновлює слух, а столичні лікарі дають позитивний прогноз щодо відновлення мовлення: «Якщо твій мозок зумів відновити функцію слуху, то із часом повернеться й мова!». Маленька Яринка залишається у безпеці після затримання її жорстокого батька-кривдника, починає говорити («заговорила Яринка!») та отримує слуховий апарат. Наприкінці твору діти знову разом виступають на шкільній сцені під час концерту до Дня вчителя. Сергій грає на фортепіано, а Яринка виконує бездоганний танець, причому «її очі світилися від щастя». Злочинця Саньку-Глухаря заарештовано, а біля Сергія та Яринки залишаються вірні й надійні дорослі покровителі.

МІРКУЄМО

17. Чи зумів Сергій із гідністю поглянути в очі власним страхам? Поясніть свою відповідь на прикладі конкретних епізодів твору.

Сергій виявив високу мужність і зумів подолати власні психологічні травми та страхи. Першим випробуванням стало подолання страху перед музичним інструментом після втрати слуху. Нечуючи звуків, він наосліп торкнувся клавіш у порожньому актовому залі й зіграв вальс Шопена, довірившись м’язовій пам’яті пальців. Другим яскравим епізодом стало подолання панічного страху під час пожежі в будинку Олекси Горака. Коли в палаючій хаті з гуркотом обвалився ґанок, хлопця на мить паралізував давній жахливий спогад про таран машини потягом: «На мить йому здалося, що він знову в татовій машині…». Проте Сергій трусонув головою, відгонив примару, схопив дерев’яне поліно й почав гамселити в зачинені двері комори, аби врятувати Яринку з вогню. Також хлопець знайшов сили вирватися зі злочинної банди Саньки-Глухаря, зберігши моральну чистоту й людську гідність.

18. Сергій – дитина з порушеннями слуху та мовлення. Спробуйте визначити його суперсилу. Що він уміє робити, відчувати, сприймати краще за інших? А яку суперсилу має Яринка?

Суперсилою Сергія є його надзвичайна музична чутливість, сенсорна пам’ять та емпатія. Втративши можливість чути вухами, хлопець здатний відтворювати складні класичні мелодії за допомогою м’язової пам’яті пальців та внутрішнього відчуття ритму («пальці все пам’ятають і не схиблять»). Музика для нього є мовою душі, через яку він передає найтонші почуття. Крім того, Сергій володіє суперсилою самопожертви та здатності захищати слабших. Суперсила Яринки полягає в її неймовірній тілесній інтуїції та здатності сприймати світ через мікровібрації. Вона здатна чути інструментальну музику всім тілом, притискаючись до деки фортепіано («всім тілом притислася до фортепіано, вслуховуючись у ритмічні вібрації»). Також її суперсилою є дивовижна щирість, яка здатна розтопити кригу чужого болю й повернути людину до життя.

19. Поміркуйте, чи дійсно Сергій ішов за покликом свого серця та прислухався до свого внутрішнього голосу. Які риси характеру допомогли йому здолати труднощі?

Сергій повністю діяв за покликом свого серця та слухав внутрішній голос на кожному переломному етапі свого життя. Коли Яринку примусово вивезли до жорстокого батька, внутрішнє відчуття справедливості та любов до дівчинки не дозволили йому залишитися осторонь. Хлопець ризикнув усім, утік із навчально-реабілітаційного центру й вирушив у небезпечну подорож, орієнтуючись лише на власні спогади та фотографію. Перебуваючи у підвалі Саньки-Глухаря, він послухав совість і відмовився ставати професійним злодієм. Здолати труднощі Сергієві допомогли такі риси характеру: цілеспрямованість, наполегливість, вірність у дружбі, загострене відчуття честі, сміливість та безмежна любов до музики.

Андрій Бачинський. Повість «140 децибелів тиші»

МІРКУЄМО

20. На якого читача, на вашу думку, орієнтована повість «140 децибелів тиші»? Чого вона може навчити?

Повість Андрія Бачинського «140 децибелів тиші» орієнтована на підлітків, ровесників головного героя (учнів 7–9 класів), а також на дорослих читачів — батьків, педагогів і соціальних працівників.

Твір навчає емпатії, чуйності та поваги до людей із порушеннями слуху та мовлення, показуючи, що їхній світ не менш багатий і складний, ніж світ людей, які чують. Повість вчить не здаватися за найважчих обставин, адже, за словами автора, «немає часу на поразку». Крім того, твір переконує у цінності щирої дружби, готовності прийти на допомогу та протистояти байдужості.

21. Чи змінилося ваше сприйняття дійсності після прочитання повісті? Поясніть свою відповідь. Над чим вас змусив задуматися цей твір?

Сприйняття дійсності після прочитання повісті змінилося, адже твір дає змогу глибше зрозуміти проблеми людей із порушеннями слуху, руйнує стереотипи й формує безбар’єрне бачення світу.

Повість змусила задуматися про крихкість людського життя і про те, як миттєво катастрофа може позбавити найдорожчих людей та здорового сприйняття світу. Твір спонукає переосмислити власне ставлення до оточуючих, помічати тих, хто потребує допомоги, а також замислитися над бюрократизмом соціальної системи й важливістю небайдужості кожної окремої людини.

22. Поясніть, як ви розумієте подане нижче висловлювання в контексті прочитаного твору. Чи погоджуєтеся ви із цією думкою? Що ви могли б додати до висловленого?

Висловлювання Августина Аврелія «Жодна людина не має права вести таке споглядальне життя, щоб забути про свій обов’язок служіння ближньому» означає, що пасивність і байдужість щодо чужого лиха є неприпустимими.

У контексті повісті ця думка підтверджується вчинками сурдопедагога Миколи Павловича, професора Вадима Андрійовича та самого Сергія. Якби вони обрали «споглядальне життя», не втрутилися б у ситуацію та діяли виключно за бюрократичними формальностями, Яринка залишилася б у небезпеці під загрозою знущань батька. З цією думкою варто повністю погодитися. До висловленого можна додати, що активне служіння ближньому та небайдужість не лише рятують інші життя, а й допомагають самій людині подолати власні душевні травми та віднайти сенс існування.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

23. Створіть буктрейлер за повістю А. Бачинського «140 децибелів тиші». Передайте тематику й основну думку твору.

Сценарій буктрейлера:

• Кадр 1 (Зоровий ряд): Мажорний виступ хлопчика за фортепіано, радісні родинні фото. Раптовий темний екран, скрегіт гальм, звук удару та фатальний шум у 140 децибелів.
• Текст диктора: «В одну мить його світ занурився в абсолютну тишу. Жодного звуку, жодного рідного голосу поруч…»
• Кадр 2 (Зоровий ряд): Стіни реабілітаційного центру, мерехтіння пальців під час жестової мови, самотній Сергій біля вікна.
• Текст диктора: «Як навчитися жити заново, коли втрачено все, що ти любив?»
• Кадр 3 (Зоровий ряд): Маленька Яринка притискається тулубом до деки фортепіано, вловлюючи вібрацію Шопена. Сергій грає із заплющеними очима.
• Музика: Легка, а потім тривожна інструментальна мелодія фортепіано, яка переходить у ритмічні вібрації.
• Кадр 4 (Зоровий ряд): Динамічні кадри: втеча, вокзали Львова, підвал банди Саньки-Глухаря, нічна пожежа в гірському селі та порятунок дівчинки з вогню.
• Текст диктора: «Коли на кону життя подруги, немає часу на поразку. Справжня музика звучить у серці, а справжня дружня підтримка сильніша за будь-які перешкоди!»
• Кадр 5 (Фінальний кадр): Обкладинка книги «140 децибелів тиші», напис на екрані: «Прочитай історію про силу духу, що здолала тишу».

Тематика твору: доля підлітка-музиканта, який утратив родину й слух, його адаптація у світі людей із порушеннями слуху, боротьба зі злочинним середовищем та порятунок сироти.
Основна думка: людяність, взаємодопомога, щира дружба та віра у власні сили здатні подолати найважчі життєві випробування.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
A dramatic and inspiring booktrailer promotional poster for the Ukrainian story “140 decibels of silence”. In the center, a 14-year-old teenage boy with a focused expression plays a dark vintage grand piano. Next to the piano, a small 7-year-old blonde girl presses her hands and body against the wood, catching the sound vibrations with a joyful smile. The background is divided into two parts: one side shows dark shadowy figures and a burning wooden house in the mountains, while the other side shows bright warm light radiating from the piano keys. High emotional atmosphere, realistic modern illustration style. All inscriptions on the poster must be strictly in Ukrainian language: text at the top reads “140 ДЕЦИБЕЛІВ ТИШІ” and bottom text reads “НЕМАЄ ЧАСУ НА ПОРАЗКУ”.

24. Напишіть листа Сергієві або Яринці (до 1 сторінки).

Лист Сергієві Петрині:

Привіт, Сергію!

Пише тобі твій ровесник і уважний читач. Я щойно закінчив читати повість про твою долю, і вона вразила мене до глибини душі.

Твоя історія є прикладом справжньої мужності. Мені важко уявити той біль, який тобі довелося пережити після страшної аварії на залізничному переїзді, коли ти втратив батьків, сестричку Іринку, а разом із ними — слух і можливість грати музику так, як раніше. Багато хто на твоєму місці опустив би руки й зневірився, але ти знайшов у собі сили жити далі.

Найбільше мене захопив твій вчинок, коли ти не залишився байдужим до долі маленької Яринки. Ти пройшов крізь небезпечні випробування — втечу з центру, небезпечний підвал Саньки-Глухаря, холод і голод, але не зрадив своєї мети. Твоя рішучість під час пожежі, коли ти врятував Яринку з палаючої хати, доводить, що в тебе щире й хоробре серце.

Дякую тобі за приклад стійкості. Завдяки тобі я зрозумів, що ніколи не можна здаватися, адже «людина живе доти, доки живе пам’ять про неї». Вірю, що твоя мова повністю відновиться, а попереду на вас із Яринкою чекає щасливе майбутнє, сповнене нової музики та здійснених мрій.

З повагою,
девотикласник.

Андрій Бачинський. «140 децибелів тиші»

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

25. Уявіть, що вам запропонували озвучити фрагмент повісті А. Бачинського. Самостійно виберіть уривок із твору й виразно озвучте його. Запишіть текст на смартфон й уважно послухайте. За потреби зробіть необхідні правки.

Для виразного озвучення обрано ключовий епізод із розділу «А музика вічна!», у якому Сергій після тривалої перерви знову торкається клавіш фортепіано в порожньому актовому залі:

«Сергій підтягнув до фортепіано крісло, сів і боязко торкнувся пальцями клавіш. Потім заплющив очі і… почав грати! Мелодія відлунювала в порожньому залі, заповнюючи собою увесь простір. Сергій виконував вальс Шопена, який готував до конкурсу в Польщі. Хлопець боявся розплющити очі і продовжував грати наосліп. Не чув музики, але відчував, що пальці все пам’ятають і не схиблять. Раптом Яринка, яка доти сиділа спиною до фортепіано й ні на що не звертала уваги, напружилася. Повернулася, поволі підійшла до інструмента й притулилася вухом до задньої деки. Потім розпростерла руки й притиснулася до фортепіано всім тілом. Її очі засяяли якимось дивним блиском, а на губах з’явилася ледь помітна усмішка».

План виконання та самоаналіз запису на смартфон:

1. Підготовка та партитура читання:

   • Перше речення читається спокійним, стишеним тоном із логічним наголосом на слові «боязко».
   • Після слова «і…» робиться тривала витримана пауза, а словосполучення «почав грати!» вимовляється з емоційним піднесенням.
   • Опис дій Яринки читається з наростанням захоплення та подиву, виділяючи голосом дієслова «напружилася», «притулилася», «притиснулася».

2. Результати першого аудіозапису:

   • Читання перших двох речень виявилося занадто швидким, що завадило передати хвилювання та тривогу хлопця перед грою.
   • Пауза перед початком гри була недостатньо тривалою.
   • Заключна фраза про усмішку Яринки пролунала буденно, без необхідної теплої інтонації.

3. Внесені правки та повторний запис:

   • Зменшено загальний темп мовлення для підкреслення психологічної напруги епізоду.
   • Зроблено виразнішу інтонаційну паузу після слів «заплющив очі і…».
   • В останньому реченні сповільнено темп та пом’якшено тон, щоб виділити момент емоційного контакту між героями через музичні вібрації.