Пісня про рушник
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Мати проводжала сина в дорогу
А рано-вранці
2. Що символізує вишитий рушник в українській культурі? Чи є він оберегом’? Під час яких народних обрядів його використовують? Які ще обереги ви знаєте?
В українській культурі вишитий рушник є важливим символом і оберегом. Його використовують у багатьох народних обрядах і церемоніях.
Рушник символізує гостинність і доброзичливість. Кожне вишите на ньому зображення має особливе значення - хліб символізує добро, дерево представляє родинне коріння, квіти означають красу і любов, птахи - свободу і щастя.
Візерунки відображають традиції та багатовікову історію рідного краю. Рушник - це не просто побутовий предмет, а важливий елемент культури.
Деякі інші традиційні українські обереги й захисні талісмани включають писанки (декоровані великодні яйця), ляльки-мотанки, трав’яні амулети та різні предмети із сонячними символами. Вважається, що вони відганяють зло і нещастя.
АНАЛІЗУЄМО
Чи згодні ви з думкою, що «Пісня про рушник» - це своєрідний національний гімн усім матерям? Поясніть свою відповідь
Так, я згоден з думкою, що “Пісня про рушник” - це своєрідний національний гімн усім матерям. У вірші оспівується безмежна материнська любов, турбота і самовідданість. Рушник, який мати дає синові в далеку дорогу, символізує її благословення, захист і побажання щастя. Ця пісня знаходить відгук у серцях багатьох людей, адже кожен може впізнати в ній свою маму і ті почуття, які вона дарує.
3. Уявіть образи, змальовані в поезії «Пісня про рушник», та створіть словесний малюнок до кожної строфи
“Пісня про рушник” — це зворушлива поезія, яка передає глибокі емоції та символіку через образи, пов’язані з материнською любов’ю та життєвим шляхом. Ось словесний малюнок до кожної строфи:
Перша строфа
Уявіть собі матір, яка не спить ночами, піклуючись про свою дитину. Вона веде її в поля на краю села, де світанок ще тільки починає розфарбовувати небо. Ця мати, сповнена любові та турботи, проводжає свою дитину в далеку дорогу, даруючи їй вишитий рушник як символ щастя і благословення.
Друга строфа
На рушнику розквітає росяниста доріжка, яка веде через зелені луги та солов’їні гаї. Тут відчувається ніжність і незрадлива материнська усмішка, яка зігріває серце. В очах матері відбивається сум, але вони залишаються добрими і блакитними, як небо.
Третя строфа
Дитина бере рушник і стелить його, немов свою долю, серед тихого шелесту трав і щебетання дібров. На цьому рушнику оживають спогади, знайомі до болю: дитинство, розлука, і вірна любов. Вони переплітаються з материнською любов’ю, яка завжди залишається поруч, навіть на відстані.
Ця поезія відображає глибоку повагу до материнської любові та символічне значення рушника як оберега на життєвому шляху.
4. Про яку дорогу розповідає ліричний герой? Куди, на вашу думку, він вирушає?
Ліричний герой розповідає про “дорогу далеку”, в яку він вирушає рано-вранці. Можливо, це дорога в доросле життя, до здійснення мрій і пошуку свого призначення. Або ж це може бути якась важлива подорож, пов’язана з навчанням, роботою чи особистими справами. У будь-якому разі, ця дорога символізує важливий етап у житті ліричного героя.
5. Наведіть із вірша слова, які свідчать про беззаперечну любов ліричного героя до матері та до рідного краю Що він хоче бачити на рушникові, який вишила мати?
Про беззаперечну любов ліричного героя до матері свідчать такі рядки: “Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села”, “І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої”. А про любов до рідного краю говорять слова: “Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї”. Ліричний герой хоче бачити на рушнику, який вишила мати, знайомі з дитинства образи рідної природи.
6. Хтось із вас має виписати з вірша епітети, а хтось - метафори. Визначте спільно їхню роль у творі
Епітети: “дорогу далеку”, “рушник вишиваний”, “росяниста доріжка”, “зелені луги”, “солов’їні гаї”, “незрадлива материнська ласкава усмішка”, “засмучені очі хороші, блакитні”.
Метафори: “в щебетанні дібров”, “на тім рушничкові оживе все знайоме до болю”.
Епітети і метафори в цьому вірші допомагають створити зворушливий, піднесений образ материнської любові. Вони передають красу рідного краю, ніжність і тривогу матері, глибокі почуття ліричного героя. Завдяки художнім засобам вірш стає емоційно насиченим і виразним.
7. Для чого мати, випроводжаючи сина в далеку дорогу, дає йому вишитий рушник? Уявіть, які почуття полонили в цей момент її душу
Мати дає синові вишитий рушник як оберіг, благословення і побажання щастя в дорозі. Цей рушник буде нагадувати йому про рідну домівку, материнську турботу і любов. У момент прощання душу матері, напевно, переповнювали тривога за сина, смуток від розлуки, але водночас і радість та гордість за нього. Вона відчувала неспокій і страх відпускати дитину у світ, але розуміла, що так треба. Материнські почуття - це завжди суміш ніжності, хвилювання і безмежної любові.
МІРКУЄМО
8. Як ви розумієте слова “на тім рушничкові оживе все знайоме до болю…”? Про який біль тут ідеться? Хто або що його може завдати?
Рядок “І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю” означає, що вишитий матір’ю рушник буде нагадувати ліричному герою про рідний дім, дитинство, близьких людей. Біль тут - це туга за домівкою, сум від розлуки з рідними. Його може завдати відстань, яка відділяє ліричного героя від рідного краю, від матері. Також цей біль може бути викликаний плином часу, змінами в житті, неминучими втратами. Але рушник з вишитими знайомими образами немов повертає в минуле, дарує відчуття затишку і спокою.
9. Поміркуйте, чому “Пісня про рушник” набула великої популярності як в Україні, так і за її межами Що можуть уявляти чи відчувати, слухаючи цей твір, ті, хто давно виїхав з України?
“Пісня про рушник” набула великої популярності завдяки своїй щирості, зворушливості та близькості кожному слухачеві. Вона оспівує вічні цінності - материнську любов, відданість рідній землі, пам’ять про своє коріння. Ця пісня торкається універсальних почуттів і переживань, зрозумілих людям різних національностей. Для тих, хто давно виїхав з України, “Пісня про рушник” може бути особливо зворушливою. Вона пробуджує спогади про рідний край, дитинство, батьківську домівку. Слухаючи цю пісню, вони можуть подумки повернутися до своїх витоків, відчути ностальгію і вдячність за те, що дала їм рідна земля. Водночас ця пісня дарує відчуття єдності з українською культурою, зі своїм народом, незалежно від відстані й часу.
10. Виконайте завдання одного з варіантів
Варіант А. Складіть діаманту до образу матері
Мати
Ніжна, турботлива
Любить, оберігає, надихає
Ласка, тепло, підтримка, самовідданість
Дарує, плекає, вирощує, прощає
Мудра, терпляча
Берегиня
Чому, сказати, й сам не знаю
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Яку сільськогосподарську культуру згадано у вірші?
У вірші згадано сільськогосподарську культуру соняшник. Це видно з рядка “Між круглих соняхів із літа”.
2. Поезія Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…» також має назву
В «Стежина»
3. Прочитайте третю строфу вірша
У третій строфі вірша провідним художнім засобом є Б персоніфікація. Це видно з рядків “Кудись пішла, не повертає. Хоч біля серця стеле цвіт”, де стежина наділяється людськими якостями - здатністю кудись іти й не повертати.
АНАЛІЗУЄМО
4. Які почуття пробуджує у вас поезія «Чому, сказати, й сам не знаю…»? А який настрій сповнює ліричного героя?
Поезія “Чому, сказати, й сам не знаю…” пробуджує почуття ностальгії, суму за минулим, за рідним краєм і дитинством. Вона викликає щемливі спогади про батьківську домівку, про стежину, яка залишилася в серці назавжди. Ліричного героя сповнює настрій замисленості, меланхолії, але водночас і теплоти від згадки про рідні місця.
5. У житті ліричного героя було безліч стежок А яку з них він вважає найріднішою для себе?Що вона символізує? Чи зміг він зберегти її у своєму серці?
Ліричний герой вважає найріднішою для себе стежину біля воріт батьківського дому. Вона символізує його дитинство, рідний край, корені. Ця стежина - невід’ємна частина його життя, вона живе в його серці, хоч і “кудись пішла, не повертає”. Попри плин часу і відстань, ліричний герой зберіг цю стежину у своїй пам’яті та душі.
6. Установіть відповідність і поясніть, яку роль відіграють образи символи у вірші.
Відповідність художніх образів та їх символічного значення у вірші:
- Вечір (В) - плин часу
- Ворота (Д) - життєвий вибір
- Дощ (А) - труднощі
- Сонях (Г) - надія, оптимізм
- Цвіт (Б) - дитинство
Пояснення ролі образів-символів:
Стежина, що “живе у серці стільки літ” і “одним одна біля воріт” символізує життєвий шлях ліричного героя. Ворота уособлюють життєвий вибір, який доводиться робити кожній людині.
Вечір на “виднокрузі, де обрій землю обніма” передає плин часу, наближення кінця життєвого шляху. Відсутність “кінця в темнім лузі” і “повороту” підкреслює невідворотність цього процесу.
Дощ, що миє і переминає стежину, зносить її “у даль”, символізує життєві труднощі й перешкоди. Але попри них, стежина продовжує “стелити цвіт біля серця”, даруючи світлі спогади дитинства.
Круглі соняхи з літа протиставляються дощам і уособлюють надію та оптимізм, здатність радіти життю навіть у похилому віці.
7. Як ви розумієте подані нижче рядки з твору? Що постає у вашій уяві, коли ви їх читаєте? Яку думку хотів передати автор кожним рядком?
“Кудись пішла, не повертає” - ця фраза говорить про незворотність часу, про те, що минуле не повернути. В уяві постає образ стежини, яка віддаляється і зникає вдалині.
“Дощами мита-перемита” - ці слова передають думку про життєві випробування, труднощі, які довелося подолати. Дощ тут символізує перешкоди і негаразди.
“Стежина нема кінця їй в темнім лузі” - цей рядок говорить про нескінченність життєвого шляху, про те, що попереду ще багато невідомого. Темний луг асоціюється з таємничістю майбутнього.
“Одним одна біля воріт” - ця фраза підкреслює особливість і унікальність рідної стежини, її значущість для ліричного героя. Ворота тут символізують межу між минулим і теперішнім, між рідним домом і великим світом.
8. Чому ліричний герой, згадуючи про стежину в рідному краї, відчуває •рев ний біль і ревний жаль»?
Ліричний герой відчуває “ревний біль і ревний жаль”, згадуючи про стежину в рідному краї, тому що вона асоціюється з минулим, з дитинством, з безтурботними і щасливими днями. Він сумує за тим часом який вже не повернути, за близькими людьми, яких, можливо, вже немає поруч. Ця стежина - символ його коренів, його історії, і думки про неї викликають гострі емоції.
9. Оберіть рядок, у якому виражено основну думку поезії. Поясніть свій вибір
Основну думку поезії виражено в рядку “Кожен любитиме рідний край, пам’ятатиме батьківський дім”. Цей вірш - про любов до малої батьківщини, про нерозривний зв’язок людини з місцем, де вона народилася і виросла. Автор показує, що спогади про рідний край завжди житимуть у серці, незважаючи на відстань і час. Стежина біля воріт - це символ пам’яті про своє коріння, про те, що формує нашу особистість і назавжди залишається з нами.
МІРКУЄМО
10. Що для вас означає стежина до батьківської хати? Наскільки важливо, на вашу думку, пам’ятати про неї. Складіть ланцюжок асоціацій до слова стежина.
Для мене стежина до батьківської хати - це символ рідного дому, сімейного затишку, безтурботного дитинства. Це шлях до витоків, до місця, де завжди чекають і люблять. Пам’ятати про цю стежину дуже важливо, адже вона нагадує про те, звідки ми родом, про наше коріння, про людей, які нас виростили і дали путівку в життя.
Ланцюжок асоціацій до слова “стежина”:
Стежина - дорога - шлях - мандрівка - пошук - повернення - рідний дім - спогади - дитинство - тепло - любов - затишок - безпека - коріння - зв’язок поколінь.
11. Користуючись “хмарою” слів, визначте важливі, на вашу думку, цінності, що сповідує ліричний герой
Судячи з “хмари” слів, ліричний герой сповідує такі важливі цінності:
- любов до рідного краю, до батьківщини;
- пам’ять про своє коріння, про місце, де народився і виріс;
- вірність своїм витокам, незважаючи на життєві дороги і відстані;
- здатність берегти в серці дорогі серцю спогади;
- цінування простих, але важливих речей - рідної домівки, стежини біля воріт;
- вміння бути вдячним за те, що дало тобі життя і рідна земля.
12. А. Малишко дуже любив народні пісні, але йому не подобалися нещасливі кінцівки творів «Мамо, а я хочу, щоб щасливо закінчувалася народна пісня, щоб козак додому обов’язково повернувся». - казав митець. Поміркуйте, чи вдалося автору втілити це бажання у своїй пісенній творчості.
Андрій Малишко дійсно прагнув, щоб у народних піснях був щасливий фінал, щоб добро перемагало, а герої знаходили своє щастя. І в своїй власній пісенній творчості він намагався втілити цей світлий, оптимістичний погляд.
Його пісні сповнені любові до життя, до рідної землі, до простих людей. У них часто звучать мотиви надії, віри в краще майбутнє. Навіть якщо в піснях Малишка є нотки суму чи ностальгії, вони все одно несуть у собі світло і тепло.Наприклад, у пісні “Стежина” ліричний герой з болем згадує про рідні місця, але ця туга світла, вона не позбавляє його надії і любові. А в знаменитій “Пісні про рушник” возвеличується материнська любов, яка завжди оберігає і дає сили.Тож можна сказати, що Андрію Малишку вдалося втілити своє бажання щодо щасливих закінчень у власних піснях. Його творчість сповнена світла, любові до життя і віри в добро, і цим вона близька і зрозуміла кожному.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
14. Напишіть есе (5-8 речень) на тему “Стежина мого дитинства”.
Стежина мого дитинства - це шлях до найтепліших спогадів, до безтурботних днів, сповнених радості і любові. Вона пролягає через квітучі луки, повз старі верби, що шелестять на вітрі, до батьківської хати, яка завжди чекає на мене. Ця стежина - мов жива істота, вона пам’ятає мої босоногі кроки, мій сміх і мої мрії. Вона була свідком моїх перших відкриттів, моїх дитячих таємниць і фантазій. З роками я подорослішав, життєві дороги повели мене у різні боки, але стежина мого дитинства назавжди залишилася в моєму серці. Вона - мій зв’язок з рідним домом, з моїм корінням, з найдорожчими людьми. І хоч як далеко я буду, ця стежина завжди кликатиме мене додому, у край, де я народився і де залишив частинку своєї душі.
Теорія літератури
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Що таке стопа?
Стопа - це повторювані ритмічні фрагменти у віршованих рядках, які складаються з двох або трьох складів, один з яких наголошений, а інші - ненаголошені.
2. Які види двоскладових і трискладових стоп?
Види двоскладових стоп: ямб і хорей. Види трискладових стоп: дактиль, амфібрахій, анапест
АНАЛІЗУЄМО
3. Чим подібні й чим відмінні дактиль, амфібрахій та анапест?
Дактиль, амфібрахій та анапест подібні тим, що всі вони є трискладовими стопами, тобто мають по три склади. Відмінність між ними полягає в місці наголосу:
- у дактилі наголошений перший склад;
- в амфібрахії наголошений другий склад;
- в анапесті наголошений третій склад.
4. Визначте віршовий розмір вірша А Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю.. • за поданими рядками
Вірш А. Малишка “Чому, сказати, й сам не знаю…” написаний чотиристопним ямбом, про що свідчить чергування ненаголошених і наголошених складів у рядках:
Ота́ стежи́на в на́шім кра́ю (U - U - U - U - U)
Одни́м одна́ біля́ ворі́т (U - U - U - U -)
5. Перебудуйте прозовий текст на віршований, не викидаючи слів і не додаючи нових. Слова можна лише переставляти місцями. Визначте віршовий розмір
Ідуть і йдуть у Києві дощі.
Намокли парасольки і плащі.
На річку схожий, пливе тротуар
Ні сонця, ні зірок із-за хмар.
Майдани, вулиці, парки і мости,
Над трамваями напнуті дроти,
У просторі розсипані вогні
Усе немовби в летаргійнім сні.
Віршовий розмір цього тексту — ямб, оскільки наголос падає на кожен другий склад.