Андрій Чайковський. За сестрою - Коваленко

• Головна сторінка ГДЗ Коваленко

І – IV

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ (сторінка 78)

1. Який конфлікт покладений в основу повісті?

В основу повісті покладено конфлікт між українцями та татарами, зокрема боротьба Павлуся за визволення своєї сестри Ганнусі з татарського полону.

2. Що тобі відомо про Павлуся? Відповідь підтвердь цитатами.

Павлусь - хоробрий і кмітливий хлопець, який вирушив на пошуки своєї сестри Ганнусі. Він швидко вивчив татарську мову: “Вiн був понятливий, i татари не могли надивуватись тому”.

Він спостережливий і вчиться на досвіді: “Павлусь набрав досвiду. Вiн знав, як зловити в рiцi рибу, як застрiлити з лука птицю; а ще знав, що це харциз i як його треба стерегтися”

3. Чому в IV розділі повісті автор майже нічого не розповідає про Павлуся, хоча він є головним героєм твору?

У IV розділі автор зосереджується на описі битви між козаками й татарами, щоб показати історичне тло подій та створити напружену атмосферу. Це допомагає читачам краще зрозуміти обставини, в яких опинився Павлусь.

4. Чому перед боєм «козакам було все байдуже, наче б на празник iшли»?

Ці слова говорять про те, що козаки були мужніми і відважними воїнами, для яких бій з ворогом був наче свято. Вони не боялися смерті, а з гідністю захищали рідну землю. Козаки були готові в будь-який момент стати на захист України і сприймали це як свій обов’язок та честь.

5. Схарактеризуй узагальнений образ запорозьких козаків. Відповідаючи, цитуй уривки з твору.

У повісті А. Чайковського «За сестрою» змальовано узагальнений образ запорозьких козаків як мужніх, відважних, винахідливих і вірних захисників рідної землі. Ось кілька характерних рис і цитат, що їх підтверджують:

1. Безстрашність і готовність до бою: «Павлусь дрижав усім тілом, хоч надворі була спека, і дивувався, що козакам було те все байдуже, наче на празник ішли».
2. Військова майстерність і тактика: «Недоля заходився “привітати” татар. Він розділив свою сотню на дві частини і поставив їх лицем до дороги, куди мав втікати Тріска з своєю ватагою».
3. Побратимство: «Хлопці, ватажок між татарвою… Хто в Бога вірує, не даймо!» «Один козак став копати яму для вбитого товариша».
4. Релігійність: «Козаки посхоплювалися, як тільки на світ стало заноситися. Вони помолились і взялись ховати вбитих товаришів».
5. Романтизований, гіперболізований образ: «Його знала вся Україна як характерника, цебто, такого, що його куля не береться» (про діда Панаса).

6. Наведи докази тези, що козак Тріска — романтичний герой повісті.

Козак Остап Тріска є романтичним героєм повісті А. Чайковського “За сестрою”, оскільки:

1. Він самовіддано бореться проти татар, які завдають шкоди українським землям, тобто проти несправедливості.
2. Тріска нехтує небезпеками заради порятунку інших козаків. Під час битви з татарами він завертає коня і стає проти ворогів, щоб затримати їх і дати змогу іншим відступити: “Нараз Тріска завернув півкругом коня і став проти татар”.
3. Доля Тріски трагічна - він гине, пожертвувавши життям заради порятунку побратимів: “Коло Тріски збиралася щораз більша купа татар. Він рубав на обидва боки”. Це свідчить про його самовідданість і героїзм.
4. Тріска - людина сильного характеру і високих духовних устремлінь, здатна на надзвичайні вчинки заради захисту рідної землі.

7. Що спільного між зображенням козаків у повісті А. Чайковського та в козацьких піснях?

Зображення козаків у повісті А. Чайковського “За сестрою” та в козацьких піснях має багато спільного:

І в повісті, і в піснях козаки постають безстрашними, відважними воїнами, для яких боротьба з ворогом - наче свято. Вони сміливо стають на захист рідної землі. Як сказано в повісті, “козакам було все байдуже, наче б на празник ішли”.

Образи козаків у повісті дещо романтизовані й гіперболізовані, як і в народних піснях. Наприклад, про діда Панаса сказано: “Його знала вся Україна як характерника, цебто, такого, що його куля не береться”.

8. Що тобі стало відомо про Мустафу-агу? Яким автор його зображує в цьому розділі? Які почуття він у тебе викликає?

У IV розділі повісті А. Чайковського “За сестрою” Мустафа-ага постає молодим татарським ватажком, який очолює напад на козаків. Автор зображує його рішучим і впевненим у своїх силах. Мустафа “вже сидів на коні й порядкував”, був готовий до бою.

Водночас Мустафа-ага показаний самовпевненим і недалекоглядним. Він недооцінює сили козаків: “Козаків так мало, що можна їх на аркан половити…“. Через це Мустафа потрапляє в полон до козаків.

Такий образ Мустафи-аги викликає зневагу і неприязнь. Його зарозумілість і жорстокість відштовхують. Водночас його поразка від козаків, попри чисельну перевагу, викликає зловтіху. Автор показує, що хоробрість і військова вправність козаків здатні подолати будь-якого ворога.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Передбач, як можуть розгортатися подальші події. Прочитай наступну частину твору й перевір свої здогади.

Можливий розвиток подій після IV розділу:

• Павлусь продовжить пошуки своєї сестри Ганнусі, потрапивши в полон до татар. Перебуваючи серед них, він вивчатиме їхню мову і звичаї.
• Козаки на чолі з Недолею продовжать боротьбу з татарами. Можливо, вони спробують визволити полонених, серед яких батько і сестра Павлуся.
• Татарський ватажок Мустафа-ага потрапить у полон до козаків. Це може стати вирішальним фактором у розвитку подальших подій і долі головних героїв.

2. Склади простий план до розділів І–IV.

План до І-IV розділів повісті:

I-III

1. Напад татар на село Спасівку. Загибель дідуся і мами Павлуся, полон батька і сестри.
2. Втеча Павлуся і зустріч з козаками. Знайомство з Непорадним, Тріскою, Недолею.
3. Зустріч Павлуся зі старшим братом Петром серед козаків.

IV

1. Козаки вирушають назустріч татарам. Страх і сумніви Павлуся.
2. Татари на чолі з Мустафою-агою готуються до бою. Самовпевненість Мустафи.
3. Початок битви. Відважний вчинок Тріски.
4. Перемога козаків завдяки військовій тактиці і звитязі. Полон Мустафи-аги.
5. Відправлення бранця Мустафи до лубенського полковника.

3. Цитати, що характеризують образ Павлуся з розділів І-VII:

1. “Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком”. Ця цитата показує мрії та прагнення Павлуся стати козаком.
2. “Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив”. Цитата підкреслює любов і турботу Павлуся про сестру.
3. “Павлусь набрав досвіду. Він знав, як зловити в ріці рибу, як застрілити з лука птицю; а ще знав, що це харциз і як його треба стерегтися”. Ця цитата демонструє вміння та досвід, які здобув Павлусь.

4. Резюме про письменника Андрія Чайковського:

Андрій Чайковський (1857-1935) - український письменник, автор історичних повістей і оповідань. Його метою було “переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі”.

Працюючи над творами, Чайковський ретельно вивчав історичні матеріали, архівні документи, праці українських, російських і польських істориків. 

Його твори відзначаються історичною достовірністю та патріотичним пафосом.Найвідоміший твір письменника - героїко-романтична повість “За сестрою”, в якій зображено боротьбу українців проти татарських нападників у XVII столітті. Головний герой повісті Павлусь втілює найкращі риси українського лицарства - відвагу, винахідливість, любов до рідної землі.

V–VII

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ (сторінка 83)

1. Стисло перекажи епізоди, які розповідають про перебування Павлуся в полоні, та назви не менше трьох рис характеру хлопчика, які виявилися в нього в цей час.

Павлусь потрапив у полон до татар-крамарів. Він швидко освоївся з новим життям, допомагав татарам і старанно вивчав їхню мову. Татари дивувалися його понятливості. Проте Павлусь рішуче відмовився прийняти їхню віру.

Під час полону Павлусь виявив такі риси характеру:

1. Кмітливість і здатність швидко пристосовуватися до обставин.
2. Цілеспрямованість і рішучість.
3. Вірність своїй вірі, попри обіцянки татар.

2. Чому Павлусь охоче вивчав татарську мову, але рішуче відмовлявся прийняти віру ворогів?

Павлусь старанно вивчав татарську мову, щоб краще порозумітися з татарами й дізнатися від них корисну інформацію. Знання мови також могло допомогти йому в пошуках сестри Ганнусі.

Водночас хлопець категорично не погоджувався прийняти мусульманську віру татар, хоч вони й обіцяли йому свободу і почесті. Для Павлуся зрада християнської віри була неприйнятною. Він залишався вірним своєму народу і традиціям, попри перебування в полоні.

3. Як до Павлуся ставилися татари? Прочитай цитати, які підтверджують твою думку.

Татари ставилися до Павлуся загалом доброзичливо, особливо коли він вивчив їхню мову і допомагав їм. Ось кілька цитат, які це підтверджують:

1. “Павлусь був понятливий, і татари не могли надивуватись тому”.
2. “Татари видавались Павлусеві якимись добрячими людьми, не такими, як ті, що Спасівку грабили. Це були крамарі, такі самі, як ті, що не раз у Спасівку заходили. Хлопець повеселішав і почав татар цікаво розпитувати про все. Він їм подобався”.
3. “Ти від нас не втечеш? — питає його раз найстарший татарин із сивою бородою. — А куди мені втікати? Без коня, без зброї? Мені між вами добре”.

Водночас татари намагалися схилити Павлуся прийняти іслам, обіцяючи йому свободу і почесті, але хлопець рішуче відмовився зрадити свою віру.

4. У багатьох творах на історичну тему українців змальовано тільки позитивно, а ворогів — негативно. Чи дотримується А. Чайковський такого принципу зображення? Свою думку обґрунтуй.

А. Чайковський не дотримується чіткого поділу на позитивних українців і негативних татар. Він показує, що серед обох народів були різні люди. Наприклад:

1. Татари-крамарі, до яких потрапив Павлусь, ставилися до нього загалом доброзичливо, на відміну від тих, хто грабував Спасівку. Девлет-Гірей теж показаний не лише негативно - він добре поводився з Павлусем і пообіцяв відпустити його з сестрою додому.
2. Серед українців теж були зрадники - потурнаки, які прийняли іслам. Наприклад, потурнак Ібрагім, який мав покарати Павлуся.
3. Автор засуджує зраду, але не ототожнює її з певним народом. Він пише про Павлуся: “Павлусь плюнув би татаринові в очі за таку зневагу християнської віри”, показуючи несприйняття зради віри хлопцем.

Отже, Чайковський показує, що і серед українців, і серед татар були різні люди - як шляхетні, так і підступні. Він не ідеалізує українців і не демонізує татар, а намагається об’єктивно зобразити тогочасні реалії.

5. Як ставиться автор до зради національних інтересів? Відповідаючи, цитуй уривки з твору.

Андрій Чайковський рішуче засуджує зраду національних інтересів. Це видно з таких епізодів:

1. Коли Павлусь відмовляється прийняти іслам, автор пише: “Павлусь плюнув би татаринові в очі за таку зневагу християнської віри”. Це показує, що зрада віри для автора неприйнятна.
2. Описуючи покарання для Павлуся, автор згадує “потурнака Ібрагіма”, тобто українця, який прийняв іслам. Використання слова “потурнак” свідчить про зневажливе ставлення до зрадників.
3. Навіть у скрутному становищі полоненого Павлусь думає: “Собача ваша віра!”, що демонструє тверду позицію хлопця і автора проти зради національних інтересів.

6. Що у твоєму розумінні є зрада національних інтересів? Як ти ставишся до зрадників свого народу?

На мою думку, зрада національних інтересів - це дії всупереч добробуту, безпеці, культурі та цінностям свого народу заради особистої вигоди чи під тиском ворожих сил. Це може бути співпраця з окупантами, відмова від рідної мови і традицій, зневага до своєї історії тощо.

Я вважаю зраду національних інтересів ганебним і неприпустимим явищем. Зрадники завдають величезної шкоди своєму народу, підривають його єдність і силу в боротьбі за краще майбутнє. Історія знає чимало прикладів, коли зрадництво призводило до трагічних наслідків - поразок, втрати незалежності, занепаду культури.

Водночас я розумію, що інколи людина може зламатися під тиском обставин, вчинити помилку. Але свідома, ідейна зрада є злочином проти свого народу. Тому зрадники заслуговують на суспільний осуд і покарання як у моральному, так і в юридичному сенсі. Суспільство має давати рішучу відсіч будь-яким проявам зради національних інтересів і виховувати молодь у дусі патріотизму, відданості своєму народу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. У зошиті схематично зобрази, як групуються персонажі у творі, та напиши їхні прізвища й імена.

Схема групування персонажів:

Українці:

• Головні герої: Павлусь, Ганнуся
• Родина: батько, мати (загинула), дідусь (загинув), брат Петро
• Козаки: Непорадний, Тріска, Недоля, Остап Швидкий

Татари:

• Девлет-Гірей Ібрагім
• Мустафа-ага (син Девлет-Гірея)
• Сулейман-ефенді
• Мулла
• Ібрагім-потурнак

2. Накресли в зошиті таблицю, у якій ліворуч напиши риси характеру Павлуся, а праворуч — епізоди, у яких вони розкриваються.

(До всього твору, а не тільки до прочитаного на даний момент)

3. Добери з розділів VIІІ–IX цитати до характеристики образу Павлуся та зроби в підручнику закладки.

Ось кілька цитат з розділів VIII-IX для характеристики образу Павлуся:

1. “Павлусь налякався грiзного погляду Девлет-Гiрея i сказав усе, задержуючи собi одне, що могло спасти сестру.” - показує кмітливість і винахідливість Павлуся.
2. “Павлусь одного лиш боявся, але цього Ганнi не сказав, щоб її не лякати.” - вказує на турботливість Павлуся про сестру.
3. “Павлусь погрозив до вiкна кулаком.” - показує рішучість і непримиренність хлопця до ворогів.
4. “Павлусевi потекли сльози з очей. Вiн забув про всi злиднi, про всю злiсть до татар. Простив їм усе вiдразу…” - демонструє доброту і великодушність Павлуся.

4. Передбач, як можуть розгортатися події. Прочитай наступну частину твору й перевір свої здогади

Щодо подальшого розвитку подій, можна передбачити:

• Павлусь і Ганна отримають свободу від Девлет-Гірея і зможуть повернутися додому.
• По дорозі додому вони можуть зіткнутися з новими небезпеками.
• Вдома на них чекатиме радісна зустріч з батьком і братом.
• Павлусь може вирішити стати козаком, щоб захищати рідну землю від нападників.

Після прочитання наступної частини твору варто перевірити, наскільки ці припущення справдилися.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ (сторінка 87)

1. Визнач кульмінацію твору.

Кульмінацією твору можна вважати момент, коли Павлусь зізнається Девлет-Гірею і Мустафі, що збрехав про сестру, аби її знайшли: “То я все бачив, а навмисне сказав на сестру, щоб ти її казав шукати. Без цього не бачити б менi її бiльше.” Це напружений момент, коли вирішується доля Павлуся і Ганни.

2. Які риси характеру Павлуся виявляються в заключних розділах повісті? Перекажи епізоди, у яких вони розкриваються.

У заключних розділах повісті виявляються такі риси характеру Павлуся:

• Винахідливість і кмітливість: Павлусь вигадує історію про сестру, щоб її знайшли.
• Відданість родині: ризикує життям, щоб врятувати сестру.
• Чесність: зізнається у своїй брехні Девлет-Гірею і Мустафі.
• Співчутливість і вдячність: просить звільнити Остапа Швидкого.

3. Як склалися взаємини між Павлусем та Девлет-Гiреєм і Мустафою? Чим викликано доброзичливе ставлення татар до хлопчика? Відповідаючи, цитуй уривки з твору.

Взаємини між Павлусем та Девлет-Гіреєм і Мустафою склалися досить доброзичливо. Татари ставляться до хлопчика з повагою і симпатією. Це викликано такими факторами:

• Павлусь допоміг знайти сина Девлет-Гірея.
• Хлопець виявив сміливість і кмітливість, що імпонує татарам.
• Павлусь швидко вивчив татарську мову і звичаї.

Цитати, що підтверджують це:

“Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцевi! Коли б його Аллах просвiтив та до нашої правовiрної вiри привернув, придбав би собі iслам славного лицаря й оборонця”.

“Гарний з тебе хлопець… Тобi й вiра наша сподобається, як мiж нами лишишся, а тодi жде тебе гарна будучнiсть.”

“Тепер, коли ти свобiдний, подай менi руку, мiй друже!” - сказав Мустафа, простягаючи руку до Павлуся.

4. Спираючись на текст повісті, наведи не менше трьох доказів тези про неоднозначні відносини українців і кримських татар у XVII–XVIII ст.

1. Взаємоповага та ворожнеча: Взаємини між українцями та кримськими татарами були неоднозначними. З одного боку, татари нападали на українські землі, грабували і брали людей у полон, що викликало ненависть і страх серед українців. З іншого боку, в повісті є приклади, коли татари проявляли доброзичливість, як, наприклад, Девлет-Гірей, який добре ставився до Павлуся, навіть пропонував йому залишитися і прийняти їхню віру.
2. Особисті стосунки: Павлусь, перебуваючи в полоні, помічає, що не всі татари є жорстокими. Він зустрічає крамарів, які ставляться до нього добре, що змушує хлопця переглянути свої стереотипи: “Татари видавались Павлусеві якимись добрячими людьми, не такими, як ті, що Спасівку грабили”.
3. Політичні інтереси: Девлет-Гірей, дізнавшись, що Павлусь знає про місце перебування його сина Мустафи, проявляє до нього особливу увагу і доброзичливість. Це свідчить про те, що особисті та політичні інтереси могли впливати на взаємини між представниками різних народів.

5. У творах на історичну тему конфлікт і сам твір завжди мають певні зв’язки із сучасним життям, а розв’язання конфлікту відповідає на актуальні запитання сьогодення. Поясни, які «рецепти» співіснування сусідніх народів пропонує співвітчизникам автор.

Андрій Чайковський у повісті “За сестрою” пропонує кілька “рецептів” співіснування сусідніх народів:

1. Взаємоповага та діалог: Автор показує, що навіть у конфліктних ситуаціях можливо досягти взаєморозуміння через діалог і взаємоповагу. Це видно у стосунках Павлуся з Девлет-Гіреєм, який, попри ворожнечу, виявляє до хлопця доброзичливість і готовність допомогти.
2. Взаємодопомога: Павлусь, ризикуючи життям, допомагає знайти сина Девлет-Гірея, що врешті-решт призводить до звільнення його самого і сестри. Це демонструє, що взаємодопомога може стати основою для мирного співіснування.
3. Збереження ідентичності: Павлусь рішуче відмовляється прийняти мусульманську віру, залишаючись вірним своїм традиціям і вірі. Це підкреслює важливість збереження національної ідентичності навіть у складних умовах, що є актуальним і сьогодні.

Таким чином, автор через історичний контекст показує, що мирне співіснування можливе за умов взаємоповаги, діалогу та збереження культурної ідентичності.

6. Визнач тему, ідею, проблематику твору та стисло поясни, що кожна з них означає.

Тема: Основною темою повісті “За сестрою” є боротьба українського народу проти татарських нападників у XVII столітті. Твір зображує пригоди хлопчика Павлуся, який намагається врятувати свою сестру з полону.

Ідея: Ідея твору полягає в підкресленні важливості мужності, відваги та відданості родині та батьківщині. Автор показує, що навіть у складних умовах можна зберегти людяність і досягти своєї мети.

Проблематика: Повість порушує проблеми національної ідентичності, зради, взаємин між різними народами, а також морального вибору в складних обставинах. Автор досліджує, як зберегти свої цінності та віру, перебуваючи в полоні ворога.

7. Наведи не менше трьох доказів того, що «За сестрою» — героїко-романтична повість.

1. Романтичний герой: Павлусь, як головний герой, втілює ідеали мужності та відваги. Його рішучість і самопожертва заради порятунку сестри є типовими рисами романтичного героя.
2. Історичний контекст: Повість зображує історичні події боротьби українців проти татар, що додає твору героїчного пафосу. Опис битв і подвигів козаків підкреслює героїчність українського народу.
3. Романтичні мотиви: Взаємини між персонажами, такі як дружба Павлуся з козаками та його стосунки з татарами, містять елементи романтики. Наприклад, доброзичливе ставлення Девлет-Гірея до Павлуся, попри ворожнечу між їхніми народами.

8. Випиши кілька прикладів застарілих та запозичених слів. Поясни, з якою метою їх використано у творі.

• Арба (гарба): високий віз на двох або чотирьох колесах.
• Падишах: титул монарха в деяких країнах Близького й Середнього Сходу.
• Мулла: служитель релігійного культу в мусульман.

Застарілі та запозичені слова використовуються для створення історичного колориту та автентичності. Вони допомагають читачам зануритися в атмосферу того часу і краще зрозуміти культурні та соціальні реалії, в яких відбуваються події повісті.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Схарактеризуймо образ Павлуся за планом:

1. Головний персонаж: Павлусь є головним героєм повісті “За сестрою”. Його ім’я несе простоту і народність, що підкреслює його зв’язок із рідною землею та народом.
2. Портретна характеристика: У повісті немає детального опису зовнішності Павлуся, але його дії та вчинки малюють образ сміливого і рішучого хлопця. Він описується як молодий, енергійний і відважний.
3. Інтер’єр і середовище: Павлусь діє в умовах війни та полону. Він перебуває серед козаків, у татарському полоні, а також у степу. Це середовище формує його як особистість, загартовує його характер.
4. Взаємини з оточенням: Павлусь має міцні зв’язки з родиною, особливо з сестрою Ганнусею, заради якої він готовий на все. Його взаємини з козаками та татарами показують його здатність до співпраці та взаєморозуміння.
5. Авторська характеристика: Автор зображує Павлуся як сміливого, кмітливого та відданого хлопця. Він не боїться ризикувати заради рідних і своєї землі.
6. Риси характеру: Павлусь проявляє сміливість, винахідливість, відданість родині та патріотизм. Наприклад, він вигадує план порятунку сестри, вивчає татарську мову для виживання та втечі.
7. Мова героя: Мова Павлуся проста і щира, відображає його молодість і відвагу. Він говорить як з козаками, так і з татарами, демонструючи свою кмітливість і здатність до адаптації.

Цей план допомагає зрозуміти, як автор використовує різні засоби для створення образу Павлуся в повісті “За сестрою”.

ТИ — ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ

Українці та кримські татари мають багатовікову історію взаємодії, яка включає як конфлікти, так і співпрацю. Ці відносини формувалися на тлі складних історичних подій, які залишили свій відбиток на культурі, політиці та суспільстві обох народів.

Війни та союзи: Історія українсько-кримськотатарських відносин позначена як тривалими війнами, так і взаємними союзами. Наприклад, у XVII-XVIII століттях відбувалися як збройні конфлікти, так і співпраця проти спільних ворогів, таких як Московія.

Сучасні виклики: Сьогодні, після анексії Криму Росією, українці та кримські татари знову опинилися перед спільним викликом. Обидва народи прагнуть зберегти свою ідентичність і культуру в умовах окупації.

Спільна історія вчить нас, що лише через діалог і взаємоповагу можна досягти миру та процвітання.Це повідомлення можна виголосити в класі або опублікувати в соціальних мережах, щоб поділитися знаннями про спільну історію українців і кримських татар.

ТВОЇ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЄКТИ

1. Добери в інтернет-джерелах художні твори українських письменників на історичну тему та уклади список рекомендованої літератури для учнів 7 класу. Додай до одного з творів анотацію / буклет / рекламний проспект / колаж тощо.

Андрій Чайковський - “За сестрою”

Повість розповідає про пригоди молодого хлопця Павлуся, який вирушає на пошуки своєї сестри, захопленої в полон татарами. На своєму шляху він зустрічає козаків, потрапляє в полон до татар, але завдяки своїй сміливості та кмітливості долає всі перешкоди. Це історія про відвагу, братерську любов та боротьбу за свободу.

Іван Франко - “Захар Беркут”

Історична повість, що зображує боротьбу русичів-українців проти монголо-татарських нападників. Головний герой, Захар Беркут, втілює ідеали патріотизму та відданості своєму народу.

Микола Гоголь - “Тарас Бульба”

Класична повість про козацькі часи, що розповідає про героїчні подвиги козаків та їхню боротьбу за свободу.

Леся Українка - “Бояриня”

Драматичний твір, який розкриває питання національної ідентичності та боротьби за незалежність.

2. Разом із двома-трьома однокласниками / однокласницями розроби правила, за якими мають розвиватися події в героїко-романтичному творі. Підготуйте буклет, у якому презентуйте класу свою роботу.

1. Герой: Головний персонаж повинен мати високі моральні якості, бути відважним і готовим до самопожертви заради вищої мети.
2. Історичний контекст: Події мають відбуватися на тлі значущих історичних подій, що підкреслюють героїзм і патріотизм персонажів.
3. Конфлікт: Центральний конфлікт повинен бути чітко окреслений і базуватися на боротьбі за свободу, справедливість або захист рідної землі.
4. Романтичні елементи: Взаємини між персонажами можуть містити романтичні елементи, які підкреслюють людяність і емоційність героїв.
5. Моральний вибір: Герої повинні стикатися з моральними дилемами, які розкривають їхній внутрішній світ і сприяють розвитку сюжету.
6. Перемога добра: Незважаючи на труднощі, добро повинно перемогти, підкреслюючи оптимістичний погляд на життя і людські можливості.