Чи має людина відповідати за власні вчинки? Перед ким — перед Богом, людьми чи собою?
Так, людина має відповідати за власні вчинки перед Богом, людьми і собою. Новела Акутаґави Рюноске “Павутинка” є яскравою ілюстрацією цієї ідеї.
1. Чому Кандата опинився в пеклі?
Головний герой твору, розбійник Кандата, опинився в пеклі через свої численні злочини - вбивства, грабежі, підпали.
2. Як Будда вирішив допомогти Кандаті? Чому?
Будда вирішив дати йому шанс на порятунок, бо згадав єдиний добрий вчинок Кандати - одного разу той пожалів маленького павучка і не розчавив його. Будда спустив Кандаті павутинку, щоб той міг видертися з пекла.
Що було підставою для радості Кандати?
Кандата зрадів можливості врятуватися і навіть помріяв про рай. Однак коли він побачив, що інші грішники теж чіпляються за його павутинку, Кандата закричав, щоб вони відчепилися, бо павутинка лише його. У цю мить вона обірвалася, і Кандата знову впав у пекло.
Чому обличчя Будди посмутніло?
Будда засмутився, побачивши, що Кандата думав лише про власний порятунок і виявив черствість серця до інших. Тому Кандата був покараний вдруге цілком заслужено. Він не витримав морального випробування і не скористався шансом спокутувати свої гріхи.
АКТИВНОСТІ
Комунікація
1. За які вчинки Кандата опинився в пеклі?
Кандата опинився в пеклі через свої численні злочини - вбивства, грабежі, підпали. За життя він був великим лиходієм і вчинив чимало зла.
2. Чому Будда звернув увагу саме на нього?
Однак Будда звернув увагу саме на Кандату, бо згадав його єдиний добрий вчинок. Якось, мандруючи лісом, Кандата пожалів маленького павучка і не розчавив його, хоч і збирався спочатку. Будда захотів віддячити йому за це добро і дати шанс на порятунок.
3. Чи було достатньо одного доброго вчинку, щоб Кандата міг мріяти про порятунок?
Проте одного доброго вчинку виявилося недостатньо, щоб Кандата міг розраховувати на порятунок. Будда спустив йому павутинку, щоб випробувати його моральні якості.
4. Чи використав Кандата шанс урятуватися?
Коли Кандата побачив, що інші грішники теж чіпляються за павутинку, він виявив егоїзм і жорстокість. Кандата закричав, щоб вони відчепилися, бо павутинка лише його. У цю мить вона обірвалася, і Кандата знову впав у пекло.
5. У якому місці обірвалася павутинка? Чи випадково?
Павутинка обірвалася саме над Кандатою, коли він закричав іншим грішникам, щоб вони відчепилися від неї. Це сталося невипадково. Будда навмисне обірвав павутинку в цьому місці, щоб покарати Кандату за його егоїзм і жорстокість до інших. Кандата думав лише про власний порятунок і не виявив співчуття до тих, хто страждав разом з ним. Тому він не витримав морального випробування і втратив шанс на визволення з пекла.
6. Дискусія. Чи мав право Кандата привласнювати павутинку? До чого це призвело?
Кандата не мав права привласнювати павутинку. Будда спустив її з раю, щоб дати грішнику можливість спокутувати провину, але вона призначалася не лише для нього. Егоїстичне бажання Кандати врятуватися самому, відштовхнувши інших, було черствим і жорстоким. Воно призвело до того, що павутинка обірвалася, і Кандата знову впав у пекло. Будда засмутився, побачивши, що той думав лише про себе і не виявив милосердя. Отже, Кандата отримав справедливе покарання за свій вчинок. Новела вчить, що треба думати не лише про власне благо, а й про інших, виявляти співчуття і робити добро.
Аналіз та інтерпретація
7. Назвіть частини твору. Поясніть обрані вами назви.
Новела “Павутинка” складається з трьох частин:
I. Рішення Будди віддячити за добро Кандаті. У цій частині Будда, споглядаючи пекло, згадує єдиний добрий вчинок грішника Кандати й вирішує дати йому шанс на порятунок.
II. Невикористаний шанс. Тут Кандата намагається врятуватися з пекла по павутинці, спущеній Буддою. Однак він не витримує випробування і виявляє егоїзм.
III. Засмучений Будда. У фіналі твору Будда спостерігає, як Кандата знову падає в пекло через свою жорстокість, і засмучується.
8. Знайдіть і виразно прочитайте кульмінаційний момент новели. Які риси характеру виявив герой?
“І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники! Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!». Але тої ж миті павутинка зненацька розірвалася саме над Кандатою і він, закрутившись дзиґою, швидко зник у темряві”.
У кульмінації Кандата виявляє егоїзм, жорстокість, нездатність до співчуття. Він думає лише про власний порятунок.
9. Сформулюйте ідеї твору.
Ідеї твору:
- Кожна людина несе відповідальність за свої вчинки й буде справедливо винагороджена або покарана.
- Треба робити добро безкорисливо, не сподіваючись на винагороду.
- Егоїзм і жорстокість руйнують людину, позбавляють її шансу на порятунок.
- Співчуття і милосердя - шлях до духовного вдосконалення.
10. Розкрийте символічний зміст образів — лотос, павук, павутинка, річка, озеро.
- Лотос символізує духовну чистоту, досконалість, моральний ідеал, до якого має прагнути людина.
- Павук і павутинка втілюють крихкість і ненадійність людських сподівань на порятунок без власних зусиль.
- Річка Сандзунокава і Криваве озеро символізують пекло, страждання, в яких перебуває грішник.
Творче самовираження
11. Напишіть твір-роздум на тему «Лотос і павутинка для людини».
Лотос і павутинка - два символічні образи, які втілюють шлях людини до духовного вдосконалення і порятунку душі.
Лотос у східних культурах символізує чистоту, мудрість і духовне розкриття. Ця квітка проростає з темних глибин, тягнеться до сонця і розкривається назустріч світлу, залишаючись незаплямованою. Так і людина має прагнути до моральної чистоти, долаючи темряву невігластва і гріха. Лотос нагадує, що навіть у найскрутніших обставинах ми здатні піднестися духовно й осягнути вищу істину.
Натомість павутинка символізує крихкість і ненадійність сподівань на легкий порятунок. У новелі Акутаґави павутинка, спущена Буддою з раю, мала стати для грішника Кандати шансом на спокуту. Але егоїзм і жорстокість Кандати обірвали цю павутинку. Письменник показує, що без щирого каяття і співчуття до інших духовне очищення неможливе.
Отже, лотос і павутинка - це два шляхи, які людина обирає у житті:
- Шлях лотоса - це праведність, любов і самовдосконалення. Він потребує зусиль, але веде до просвітлення.
- Шлях павутинки - це егоїзм, користолюбство і моральна слабкість. Він простіший, але безперспективний.
Кожен з нас має зробити вибір між цими шляхами. Духовне життя - це діяльність свідомості, спрямована на пошук сенсу буття і свого місця в ньому, визначення критеріїв добра і зла. Прагнучи до ідеалу, втіленого в образі лотоса, ми здатні подолати бездуховність і досягти гармонії з собою і світом. Лотос для людини - це символ надії на моральне відродження.
Дослідження і проєкти
13. Робота в групах. Підготуйте проєкт на одну з тем (за вибором): 1) «Японський живопис кінця ХІХ — початку ХХ ст.»; 2) «Культура сучасної Японії»; 3) «Традиційне вбрання японців»; 4) «Популярні свята в Японії».
Популярні свята в Японії
Японія - країна з багатими традиціями і яскравими святами. Ось деякі з найпопулярніших свят:
- Сьоґацу - Новий рік (1 січня).Найбільше свято в Японії. Японці проводять генеральне прибирання будинків, щоб зустріти Новий рік з чистими думками. Мільйони людей відвідують синтоїстські святилища, щоб помолитися за успішний рік
- Сецубун - свято початку весни (3 лютого). Японці проводять ритуал вигнання злих духів.
- Ханамі - милування сакурою (кінець березня - початок квітня). Японці влаштовують пікніки в парках під квітучими деревами сакури, насолоджуючись красою природи і спілкуванням
- Золотий тиждень (29 квітня - 5 травня). Цілий тиждень державних свят, коли японці активно подорожують і відпочивають. Включає День Сьова, День Конституції, День зелені, День дітей
- Танабата - свято зірок (7 липня). Японці пишуть побажання на папірцях і вішають їх на бамбук. За легендою, в цей день зустрічаються закохані зірки Альтаїр і Вега
- Обон - свято поминання предків (серпень). Японці запалюють ліхтарики на могилах предків і влаштовують танці бон-одорі, щоб розважити душі померлих.
Отже, японські свята тісно пов’язані з природою, релігією та історією. Вони дозволяють японцям відчути єдність з традиціями предків і насолодитися красою кожного сезону. Барвисті фестивалі збирають разом родини й громади по всій Японії.
Життєві ситуації
14. Напишіть список людських вад, які засуджено у творі. Які вади, на вашу думку, варто додати до цього списку?
У новелі “Павутинка” Рюноске Акутаґава засуджує такі людські вади:
- Егоїзм - Кандата думав лише про власний порятунок і не хотів ділитися шансом на спасіння з іншими грішниками.
- Жорстокість - герой жорстоко кричав на інших, щоб вони відчепилися від його павутинки.
- Черствість серця - Кандата не виявив співчуття до тих, хто страждав разом з ним у пеклі.
- Невдячність - він не оцінив великодушний жест Будди, який дав йому шанс на порятунок.
- Гординя - Кандата вважав, що заслуговує на рай більше, ніж інші грішники.
До цього списку я б додав такі вади сучасного суспільства:
- Байдужість до проблем інших
- Користолюбство і зажерливість
- Невміння прощати
- Схильність до насильства
- Лицемірство і брехливість
15. У статті «Мораль завтрашнього дня» Рюноске Акутаґава писав про те, що вчорашня мораль була феодальною (коли діяло правило залежності від господаря), сьогоднішня мораль — індивідуалістична (тобто кожен сам за себе), а завтрашня мораль має орієнтуватися на соціальну спільноту. Як ви вважаєте, якої моралі потребує сучасна Україна для розвитку й процвітання? Поясніть.
Я вважаю, що сучасна Україна потребує моралі, орієнтованої на соціальну спільноту, як і передбачав Рюноске Акутаґава. Така мораль має ґрунтуватися на цінностях:
- Солідарності і взаємодопомоги - здатності відчувати єдність з іншими людьми, підтримувати одне одного.
- Доброти і милосердя - небайдужості до страждань інших, готовності робити добро.
- Відповідальності - за свої вчинки перед суспільством і майбутніми поколіннями.
- Поваги до гідності кожної людини незалежно від її статусу.
- Патріотизму - здатності ставити суспільні інтереси вище за власні.
- Толерантності - терпимості до відмінностей, вміння знаходити порозуміння.
- Чесності і справедливості у стосунках.
Така мораль дозволить розбудувати суспільство, де пануватимуть довіра, взаєморозуміння і співпраця заради спільного блага. Вона сприятиме подоланню корупції, зменшенню соціальної нерівності, згуртуванню нації. Без міцного морального фундаменту сталий розвиток і процвітання України неможливі. Тому плекання соціально орієнтованих цінностей - нагальне завдання для нашого суспільства.