1. Микола Джеря вмів грати на скрипці.
Так.
2. Раставиця — річка, що протікає через Вербівку.
Так.
3. Нимидора народилася і зростала в родині Кавуна.
Ні, вона була сиротою і наймичкою (служила) у Кавунів.
4. Ім’я Нимидорі дав батько.
Ні, ім’я “Минодора” (яке люди змінили на Нимидора) дав піп.
5. Микола Джеря був кріпаком пана Бжозовського.
Так, він був панщанною людиною пана Бжозовського.
6. У Стеблеві Микола з односельцями працював двадцять років.
Ні, він втік на сахарні у Стеблів, але його бурлацьке життя тривало понад двадцять років у різних місцях, зокрема і в Акерманщині.
7. Онучку Миколи звати Любкою.
Ні, Любка — це його дочка.
8. Мокрина дуже любила Миколу, але він не відповідав їй взаємністю.
Так, Мокрина його палко кохала, але Микола думав про Нимидору і його “міцна вдача перемогла це взрушення”.
9. Джериха хотіла одружити Миколу з Нимидорою.
Ні, Джериха хотіла одружити Миколу з Варкою, дочкою багатиря, і була проти Нимидори.
10. Микола повернувся додому через двадцять років.
Ні, він повернувся, коли “вже пішов третій десяток” років після його втечі.
1. Твір «Микола Джеря» за жанром —
В соціально-побутова повість.
2. Сюжетним елементом твору «Микола Джеря» є уривок
В «Микола з батьком одбули три дні панщини, на четвертий пішли жати своє жито, незважаючи на те, що осавула звечора знову загадував на панщину, на згінні дні…».
3. Визначте героїв / героїнь за їхніми репліками.
| Репліка | Герой / героїня |
|---|---|
| 1 «— Згінні дні одробимо восени; он подивися лиш! Наше жито вже сиплеться; через день, через два воно вже вклякне!» | Б Микола |
| 2 «— Завтра чоловіки з косами на лан косити овес, а молодиці із серпами панське жито жати!» | В осавула |
| 3 «— Яке там добро! Бідували та побивалися з матір’ю до останнього часу, може, мати й тепер були б живі. Сідайте, будьте ласкаві!» | А Любка |
| 4 «— Десяцькі зосталися коло куреня на варті на цілу ніч. Я знала, що в тебе немає ні шматка хліба, й оце привезла тобі хліба, води та риби». | Г Мокрина |
4. Метод Квінтиліана. Дайте відповіді на запитання за твором І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
Хто такий Микола Джеря?
Микола Джеря — це головний герой повісті, український селянин-кріпак, який бореться за свою волю та гідність.
Що він надумав зробити після погроз пана Бжозовського?
Після погроз пана Бжозовського віддати його в москалі, Микола і його товариші постановили втікати з села на далекі сахарні.
Чому він покинув рідний край?
Він покинув рідний край, бо не хотів потрапити у москалі і втомився від панів та панщини, бо йому “так погано жити на світі”. Він хотів волі.
Де двадцять років бурлакував Микола?
Він втік на стеблівські заводи, а потім бурлакував понад двадцять років у різних місцях, зокрема в Акерманщині на вольному степу.
Чим він промишляв в Акерманщині?
Він пристав до ватаги рибалок-забродчиків, де згодом став крилашем (помічником отамана).
Коли Микола повернувся додому?
Микола повернувся додому, коли прийшла звістка про визволення селян од панщини. Минуло вже понад двадцять років після його втечі.
Як зустріла його дочка?
Дочка Любка не впізнала батька, бо зроду його не бачила. Вона не відчула до нього дитячого жалю, і він був для неї зовсім чужим чоловіком.
5. Доведіть, що Микола Джеря та Нимидора — реалістичні персонажі.
Микола Джеря і Нимидора — реалістичні персонажі, бо їхнє життя і характери повністю залежать від соціально-побутових обставин кріпацтва. Нимидора — бідна сирота і наймичка, яка зазнала багато лиха і померла через горе й хворобу. Микола бореться з паном через панщину і згінні дні, а його бунтівна вдача, гнів і відчай, які змушують його втекти, є реалістичними проявами протесту проти неволі.
6. Знайдіть у повісті пейзаж і прочитайте його. Чим реалістичний пейзаж відрізняється від романтичного?
Пейзаж, який описує Вербівку:
«От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходить до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки. Між м’якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в’ється гадюкою Раставиця…».
Реалістичний пейзаж, як цей, детально змальовує звичайну природу і побут (річка, левади, городи, соняшники, верби). Романтичний пейзаж часто використовує екзотичні місця, сильні контрасти або піднесено-емоційні описи, щоб відобразити внутрішній стан героя (наприклад, сни Нимидори про золотий серп, райські птиці, вогнені змії та блискавку).
7. Прокоментуйте кожну наведену проблему повісті «Микола Джеря».
- Поміщики — кріпаки; Це головний конфлікт. Поміщик Бжозовський має необмежену владу, змушуючи кріпаків відробляти панщину та згінні дні навіть під час своїх жнив, а осавула б’є породіллю Нимидору нагайкою. Кріпаки змушені тікати, щоб уникнути неволі, в’язниці чи солдатчини.
- Батьки — діти; Ця проблема розкриває сімейні драми в умовах кріпацтва. Микола мусив сперечатися з матір’ю, яка хотіла одружити його з багатою Варкою, а не з бідною Нимидорою. Найбільша трагедія — це розлука: Микола не бачив доньки Любки понад двадцять років, і вона зустріла його як чужу людину.
- Духовне — матеріальне; Прагнення Миколи до волі (духовне) переважає над страхом перед злиднями та невідомістю (матеріальне). Він обирає свободу, хоч і знає, що на чужині на нього чекає тяжке життя.
- Рідний дім — чужина. Рідний дім у Вербівці означав неволю, але й сім’ю. Чужина дала Миколі відносну свободу, але принесла самотність і тугу за родиною, і він втратив зв’язок зі своєю дочкою.
8. Заповніть таблицю даними з довідки.
| Літературний паспорт | |
|---|---|
| Назва твору | «Микола Джеря» |
| Рід і жанр | епос, соціально-побутова повість |
| Художній метод | реалізм |
| Тема | зображення життя селян під гнітом панщини на прикладі Миколи Джері та його родини |
| Ідея | показ незламності людини з народу, засудження кріпосництва, панської жорстокості й сваволі |
| Композиція | вісім розділів, присвята Миколі Лисенкові |
| Персонажі | Петро Джеря, Джериха, Микола Джеря, Нимидора, Петро Кавун, Любка, Мокрина, пан Бжозовський |
9. Який портрет, на вашу думку, найбільше відповідає типажу Миколи Джері? Опишіть його (усно або письмово).
На мою думку, типажу Миколи Джері найбільше відповідає портрет Василя Тропініна “Українець”. Микола був простою, але сильною і волелюбною людиною, справжнім українським селянином. На портреті Тропініна ми бачимо чоловіка в традиційному одязі, з міцними рисами обличчя і спокійним, але рішучим поглядом, що відображає його внутрішню силу та незламний дух. Цей образ гармонує з характером Джері, який був працьовитим, але не мирився з несправедливістю і завжди боровся за волю. Інші два портрети зображують людей іншого соціального стану: аристократа та художника, що не відповідає образу головного героя повісті.
10. Домашнє завдання
1. Доберіть до кожного розділу повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» заголовок (письмово).
Розділ І: Знайомство Миколи з Нимидорою
Розділ ІІ: Бунт проти панщини
Розділ ІІІ: Робота на сахарні в Стеблеві
Розділ ІV: Мандри на Черкащині
Розділ V: Життя в Бессарабії.
Розділ VІ: Порятунок у очеретах
Розділ VІІ: Нимидорине чекання
Розділ VІІІ: Повернення додому
Інший варіант:
I – «Село Вербівка та родина Джері. Зустріч Миколи й Нимидори».
II – «Нелюдська панщина, бунт Миколи й смерть Петра Джері».
III – «Бурлацька праця Миколи на стеблівській сахарні».
IV – «Нові мандрівки бурлак: Черкащина і шлях на херсонські степи».
V – «Бессарабія. Рибальська доля Миколи‑Смутка».
VI – «Мокрина рятує Миколу від поліції в очеретах».
VII – «Самотнє життя Нимидори у неволі й її смерть».
VIII – «Повернення Миколи у Вербівку, зустріч з дочкою й старість у Любки»
2. Випишіть портретні характеристики (цитати) літературних героїв / героїнь повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря».
Микола Джеря:
- “Микола вже був не молодий хлопець, а чоловік з довгими вусами, з міцним станом, широкими плечима та міцними руками”.
- “Джеря був сивий, аж білий. Густі сиві брови низько нависали й закривали очі, а з-під їх і тепер блищали темні, як терен, очі. Довгі сиві вуса спускались вниз, а голова біліла, наче вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий”.
Нимидора:
- “кругловида дівчина, брала воду й співала пісні. Микола вгледів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вгледів її лице з чорними бровами”.
- “Вона розцвілась, як повна троянда. На зелених грядках, на зеленій леваді, проти ясно-зеленого листя верб, її брови чорніли, як чорнобривці”.
- “Вона зсохла, зв’яла; лице поморщилось і потемніло; тільки темні очі блищали між жовтими зморшками”.
Петро Джеря (Батько):
- “високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима. Тяжка праця дуже зарані зігнула його стан. Глибокі зморшки на щоках, на лобі, поморщена темна потилиця од гарячого сонця, грубі руки — все це ніби казало, що йому важко жилося на світі”.
Маруся Джериха (Мати):
- “вже немолода молодиця, бліда, з темними очима, з сухорлявим лицем. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна; в неї голова була заверчена наміткою. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі. Жовті старі чоботи були почернені по самі кісточки і тільки халяви ще жовтіли. Чорні брови здалеки дуже виразно чорніли під білим пружком намітки”.
Пан Бжозовський:
- “його червоне повне лице стало ще червоніше, сірі очі аж налились кров’ю”.
Мокрина:
- “Червонуватий світ заблищав на її виду, на синьому керсеті, на білих рукавах. … чорні брови ясно чорніли на дівочому лобі, а рум’янець на щоках було знать навіть при місяці”.
3. Чи мав Микола Джеря моральне право покинути свою родину? А як би я вчинив / учинила на його місці?
Микола Джеря покинув родину через безвихідь, а не від доброго життя. Як невільна людина, він постійно страждав від жорстокості пана Бжозовського та його осавули. Після того, як Джеря відкрито бунтував, пан погрожував віддати його у москалі. Микола усвідомлював, що якщо його заберуть у військо, він втратить волю на двадцять п’ять років, а сім’я все одно залишиться без годувальника. Тому він обрав втечу в бурлаки, щоб “робить сам на себе, а не на чужих багатющих людей”. Його втеча була боротьбою за “волю”, бо жити в неволі йому було “погано”.
Чи мав він моральне право покинути дружину Нимидору, матір і маленьку дочку Любку? Вчинок Джері був вимушеним, але залишена ним сім’я зазнала великого горя. Нимидора померла “безталанною”, бо багато “сліз вилила”, чекаючи на нього. Його дочка Любка, коли він повернувся через більш ніж двадцять років, не відчувала до нього дитячого жалю і бачила в ньому “зовсім чужий” чоловік. Джеря сам зізнавався, що покинув у рідному селі “половину свого серця”. Отже, з одного боку, він боровся за свою людську гідність і волю, а з іншого – прирік своїх рідних на страждання. Моральне право на втечу заради порятунку життя мав, але він заплатив за неї “дорогу ціну”.
На його місці я б, мабуть зробив такий самий вибір, адже потрапити у москалі було б гірше, ніж втекти і мати надію на повернення. Проте мене дуже вразила доля Нимидори. Я б намагався знайти спосіб підтримувати зв’язок або допомогти їй фінансово, що, звичайно, було майже неможливо в часи кріпацтва. Хоча Джеря здобув собі волю, його щастя було неповним, бо він втратив сім’ю. Тому, вибираючи між неволею і волею, я б пам’ятав, що воля не варта розлуки з тими, кого любиш.
Інший варіант:
Питання про те, чи мав Микола Джеря моральне право покинути родину, дуже складне. З одного боку, він залишив дружину, дітей і старих батьків напризволяще, і це здається неправильним. Вони потребували його підтримки та захисту, а замість цього зазнали ще більших страждань через його втечу. Але з іншого боку, Микола жив у неволі, де його життя і гідність нічого не вартували. Він тікав не від родини, а від панської сваволі та неминучої розправи, яка чекала на нього за бунтарський характер. Залишившись, він, імовірно, загинув би на каторзі або був би закатований, і тоді його родина все одно б його втратила. Його втеча — це відчайдушний крок у боротьбі за свободу, за право бути людиною, а не рабом. Тому, мабуть, у нього було моральне право на цей вчинок, бо це був єдиний спосіб зберегти себе як особистість.
Якби я опинилася на його місці, мені важко уявити, як би я вчинила. Звичайно, думка про те, щоб покинути своїх рідних, просто жахлива. Я б до останнього шукала спосіб боротися з несправедливістю разом з ними або спробувала б утекти всією сім’єю, хоч це і було б майже неможливо. Проте, якщо б я зрозуміла, що моя присутність лише наражає їх на ще більшу небезпеку, а мене самого чекає неминуча загибель, можливо, я б теж обрала шлях втечі. Це був би неймовірно важкий вибір між обов’язком перед родиною і прагненням до волі. Я захоплююся сміливістю Миколи, але сподіваюся, що мені ніколи не доведеться робити такий вибір.
Подумайте й розкажіть
Який учинок Миколи Джері вас найбільше здивував і вразив?
Найбільше вразив бунт Миколи проти панщини, коли він не витримав знущань економа і відкрито виступив проти кріпацтва.
Яку пораду ви дали б Миколі Джері перед тим, як він покинув Вербівку?
Я порадив би Миколі, коли вже вирішив тікати від москалів, спробувати забрати з собою Нимидору й дитину, хоча б таємно. Бо він покинув їх самих, і вони залишилися беззахисними, а його дружина через тугу «пропаде з тілом і душею».
Які кольори домінували у вашій уяві під час читання повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»?
Домінували три кольори: зелений, бо ним описані верби, сади, левади і широкий степ, де люди шукали волі. Чорний, яким зображені бурлаки, їхні сорочки, дим, а також чорні брови, що викликали кохання і тугу. А також червоний, колір вогню, крові, пристрасті.