Про що ви дізнаєтеся?
Що таке модернізм?
Модернізм — це новий тип світосприйняття та загальний мистецький напрям, що утвердився на межі XIX–XX століть у європейській культурі й науці на противагу реалізму.
Які є основні течії модернізму?
Основними течіями модернізму є символізм, імпресіонізм, неоромантизм та експресіонізм.
Чому митці початку ХХ ст. почали досліджувати не стільки вчинки, скільки душу людини?
Митці зосередилися на внутрішньому світі людини, оскільки новітні наукові відкриття та поява психоаналізу спростували уявлення про цілковиту залежність характеру від зовнішнього середовища. Стало зрозуміло, що для збагнення людської сутності необхідно досліджувати не лише свідомі й раціональні, а й позасвідомі, емоційні та інтуїтивні глибини психіки.
1. Прочитайте й законспектуйте матеріал про модернізм як стиль доби та мистецький напрям.
Конспект: Модернізм як стиль доби й мистецький напрям
-
Історико-наукові передумови виникнення:
- криза реалістичного світогляду на межі XIX–XX ст.;
- наукові відкриття у природничих науках (подільність атома, теорія поля, радіоактивність), які змінили уявлення про будову всесвіту;
- психоаналіз Зигмунда Фрейда, який відкрив визначальну роль позасвідомого в житті людини;
- стрімкий технічний прогрес (поява першого автомобіля у 1886 р., літака у 1903 р., будівництво хмарочосів).
-
Нова концепція людини:
- заперечення вирішальної залежності особистості від середовища й виховання;
- утвердження вільної, самодостатньої індивідуальності зі складною душевною організацією, яка має право вибору та творить власну долю.
-
Ключові ознаки модернізму:
- поєднання інтуїтивного й логічного шляхів пізнання світу;
- індивідуалізм — зосередженість на духовному «Я» митця, персонажа й реципієнта;
- заперечення соціальної зумовленості вчинків героя;
- активне використання художнього символу як засобу осягнення потаємної суті речей;
- потужний струмінь ліризму (увага до емоцій і душевних станів);
- глибокий естетизм: форма висловлювання («як сказати») стає важливішою за простий зміст («що сказати»);
- культ сили волі, боротьби, активної дії;
- ідеологічність — віра у здатність людини вдосконалити дійсність.
2. Перетворіть інформацію з таблиці на усну розповідь.
Основними стильовими течіями модернізму є символізм, імпресіонізм, неоромантизм та експресіонізм.
Символізм ґрунтується на заміні конкретних понять і думок знаками-символами (наприклад, поняття «молодість» передається словом «ранок», а «смерть» — словом «ніч»). Символісти зверталися до таємничих, екзотичних або заборонених тем, висуваючи на перший план витончену поетичну форму. У красному письменстві цю течію яскраво репрезентують Олександр Олесь, Микола Вороний, Богдан Лепкий та молодий Павло Тичина, а в малярстві — Михайло Жук і Юхим Михайлів.
Імпресіонізм фокусується на фіксації найтонших мінливих настроїв і миттєвих вражень від побаченого. У живописі митці відмовилися від жорстких академічних контурів на користь кольорових плям, світлотіні й мерехтіння барв. Визначними представниками літературного імпресіонізму стали Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Микола Хвильовий і Григорій Косинка, а малярського — Олександр Мурашко, Сергій Васильківський, Архип Куїнджі, Петро Левченко та Іван Труш.
Неоромантизм утверджує культ сильної, вольової та активної особистості, яка бореться за свої ідеали й свободу. Для нього характерні контрасти, підвищена емоційність, звернення до міфів, фольклору та екзотичних сюжетів. У літературі неоромантичні засади утверджували Леся Українка, Ольга Кобилянська, Олександр Олесь і Юрій Яновський, а в образотворчому мистецтві — Олександр Мурашко.
Експресіонізм відображає відчуття трагізму буття, самотності, болю, розпачу й страху людини перед світом, що рухається до катастрофи. Йому притаманний гострий ліризм, надривний пафос та свідоме ламання класичних мистецьких канонів. Яскравими експресіоністами в художній прозі й драматургії були Василь Стефаник, Осип Турянський, Тодось Осьмачка та Микола Куліш, а в живописі — Олекса Новаківський, Василь Ласовський і Василь Хмелюк.
Часто один і той самий автор поєднував у своїй спадщині риси різних течій: наприклад, Олександр Олесь писав як символістські, так і неоромантичні твори, а Олександр Мурашко створив шедеври і в неоромантичній, і в імпресіоністичній манері.
3. Перетворіть текст на таблицю.
| Галузь / Сфера культури | Характерні явища та новаторські риси | Провідні діячі |
|---|---|---|
| Суспільно-політичне та культурне життя | Національне піднесення після революції 1905 р.; активізація партій і «Просвіти»; вихід українськомовної періодики, розвій книгодрукування. | Громадські й культурні діячі доби |
| Театральне мистецтво | Створення першого стаціонарного українського театру (1907 р.); заснування модерного сценічного «Молодого театру» (1916 р.). | М. Садовський, Л. Курбас |
| Музичне мистецтво | Поєднання фольклорного мелодизму з новітніми складними ладотональними структурами та гармоніями. | М. Леонтович, К. Стеценко, О. Кошиць |
| Образотворче мистецтво й графіка | Відхід від побутовізму, створення самобутніх модерністських шкіл і графічних стилів. | О. Мурашко, І. Труш, В. Кричевський, Ф. Кричевський, М. Бойчук, Т. Бойчук, Г. Нарбут |
| Архітектура | Застосування сучасних матеріалів (бетон, метал, залізобетон); розквіт українського модерну (Будинок із химерами, Будинок Полтавського земства). | В. Городецький, В. Кричевський |
| Кіномистецтво | Винахід власного кіноапарата (1893 р.); перші вітчизняні екранізації класичної літератури (1896 р.). | Й. Тимченко |
| Художня література | Співіснування реалізму та модернізму; перехід визнаних майстрів до нових форм; потужний вихід на арену нової модерністської генерації. | Реалісти: Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, Олена Пчілка, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, П. Грабовський, Б. Грінченко. Перехід від реалізму до модернізму: І. Франко, М. Коцюбинський. Модерністи: О. Кобилянська, Леся Українка, В. Стефаник, В. Винниченко, Олександр Олесь, Б. Лепкий, М. Вороний |
Завдання
1. Модернізму властиві всі перелічені ознаки, ОКРІМ
Правильна відповідь: Б (зображення типового героя в типових обставинах). Це наріжний принцип реалізму, тоді як модернізм зосереджується на індивідуальній неповторності, символах та суб’єктивному світі митця.
2. НЕ є течією модернізму
Правильна відповідь: А (романтизм). Романтизм був самостійним напрямом кінця XVIII — першої половини XIX століття. Модернізм же на новому етапі породив неоромантизм, а також символізм, імпресіонізм і експресіонізм.
3. Імпресіоністичний пейзаж позначено буквою
Правильна відповідь: В (К. Моне. «Краєвид», 1880 р.). На відміну від романтичного полотна Д. Каспара (Фрідріха) та класицистичної композиції К. Лоррена, робота Клода Моне побудована на грі світла, рухливих мазках і фіксації миттєвого враження.
4. Розкажіть, які були передумови виникнення модернізму.
- Вичерпність відповідей реалізму, який надмірно прив’язував людину до побуту й соціальних умов.
- Революційні відкриття природничих наук (подільність атома, теорія електромагнітного поля, радіоактивність), що похитнули попередню механістичну картину світу.
- Поява психоаналізу Зигмунда Фрейда, який відкрив приховані глибини підсвідомості.
- Стрімка урбанізація та технічний стрибок (автомобілі, авіація, хмарочоси), що змінили ритм життя.
- Прагнення самої людини до свободи, самореалізації та захисту власної неповторності попри соціальний тиск.
5. Як ви розумієте слова позасвідоме, інтуїтивне, раціональне (за потреби скористайтеся тлумачним словником)?
Позасвідоме — царина психіки, душевні імпульси, сни, приховані бажання та інстинкти, які людина не контролює власним розумом.
Інтуїтивне — внутрішнє передчуття чи безпосереднє осягнення істини серцем і відчуттями, без довгих логічних доказів.
Раціональне — усе те, що базується на строгому розрахунку, логіці, аргументах, доказах і тверезому глузді.
6. Що таке символ? Якими словами-символами можна замінити поняття «радість», «горе» та «спокій»?
Символ — це умовний предметний або словесний знак, образ, який через асоціації розкриває глибинну суть явища чи абстрактне поняття.
- «радість» → сонце, світанок, весна, білий цвіт;
- «горе» → ніч, полин, чорна хмара, попіл;
- «спокій» → тиха гавань, вечірній штиль, зоряне небо, затишок.
7. Кого зі згаданих у цьому параграфі митців / мисткинь ви знаєте? Що про нього / неї відомо?
Добре відома Леся Українка — геніальна поетеса, драматургиня та перекладачка. Попри важку недугу вона все життя плекала культ мужності й незламності («Contra spem spero!»), стала вершиною українського неоромантизму й створила шедевр світового рівня — драму-феєрію «Лісова пісня». Також знайомий Михайло Коцюбинський — неперевершений майстер імпресіоністичного слова, чиї новели та повість «Тіні забутих предків» вражають багатством звукових і зорових образів.
8. Яка зі стильових течій модернізму після загального ознайомлення з нею вас найбільше зацікавила? Чим саме?
Найбільше захоплює неоромантизм. Він приваблює образом сильної, вольової особистості, яка кидає виклик сірій буденності, прагне високої мети й не боїться боротьби за власну мрію.
9. Визначте на часовій шкалі орієнтовний відтинок, що позначає епоху Модернізму.
На історичній шкалі це відтинок від кінця XIX століття (приблизно 1890-ті роки) і впродовж більшої частини XX століття.
10. Прочитайте уривки з творів. У якому фрагменті простежується увага до внутрішнього світу героя як ознака модернізму? Обґрунтуйте свій вибір.
У другому фрагменті (Григорій Косинка).
Обґрунтування: Уривок із новели Косинки цілковито занурює нас у психологічний стан оповідача: сонце персоніфікується й веде з ним діалог, ранок відчувається через нервові мікрообрази («заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений»), а випадковий звук бджоли («дізік») миттєво підіймає з глибин пам’яті внутрішню драму — страх викриття та тавро дезертира. Натомість перший уривок Григорія Квітки-Основ’яненка («Маруся») представляє традиційний сентименталізм: герой охарактеризований суто через зовнішні вчинки (слухає батьків, ходить до церкви, не п’є) та пряму дидактичну похвалу автора.
11. Опишіть картину К. Моне «Краєвид» (с. 17) (усно).
Полотно Клода Моне — це зразок класичного пленерного імпресіонізму. Художник не вимальовує дрібні деталі листя чи кори, а схоплює саме повітря, наповнене сонячним промінням. Завдяки роздільним мазкам теплої зеленої, вохристої та ніжно-блакитної фарб виникає враження вібрації світла. Тіні під кронами дерев здаються прозорими й рухливими, відтворюючи неповторну свіжість літнього полудня.
12. Домашнє завдання. Підготуйте повідомлення або мультимедійну презентацію про творчість одного з українських художників-модерністів.
Повідомлення: «Олександр Мурашко — віртуоз світла й барви українського модерну»
Олександр Мурашко (1875–1919) — фундатор модерного українського живопису, педагог і співзасновник Української академії мистецтв.
Вихованець майстерні Іллі Рєпіна в Петербурзі, він згодом вирушив до Парижа й Мюнхена, де відкрив для себе імпресіонізм і модерн. Замість темних академічних тонів Мурашко наповнив свої полотна сонцем, широкими динамічними мазками та сміливими кольоровими контрастами.
Світову славу йому принесла картина «Карусель» (1906 р.), яка здобула золоту медаль на X Мюнхенській міжнародній виставці. Європейська критика була приголомшена тим, як художник зумів передати вихор ярмаркового руху та радість життя.
Серед найвизначніших творів митця — «Дівчина в червоному капелюсі» (1903 р.), «Селянська родина» (1914 р.), «Праля» (1914 р.) та монументальне «Благовіщення» (1909 р.). У кожній роботі Мурашко зумів гармонійно поєднати психологічну глибину характерів із вишуканою європейською колористикою, вивівши українське малярство на рівень передового світового мистецтва.
Подумайте й розкажіть
Які асоціації у вашій уяві викликає слово модернізм?
Оновлення, внутрішній порив, світлові відблиски, свобода думки, символи й сміливий пошук нових незвичних форм.
Який твір живопису вам найбільше сподобався? Чим саме?
Портрет Олександра Мурашка «Дівчина в червоному капелюсі». Приваблює сміливий контраст яскравого капелюха з ніжною палітрою обличчя та живий, проникливий погляд дівчини, який передає цілу гаму внутрішніх почуттів.
Що в розповіді про модернізм вам було не зрозуміло?
Трохи важко чітко розмежовувати течії на практиці, коли аналізуєш конкретний твір: нерідко в одного письменника чи художника риси імпресіонізму, неоромантизму та символізму тісно переплітаються.