§26–27. Жанр балади в літературі романтизму - відповіді

• Назад до змісту відповідей

У тексті НЕМАЄ мікротеми

Б арешт і заслання Т. Шевченка.

4. Завдання

1. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження

Г першу поетичну збірку Т. Шевченка було надруковано в Києві 1840 р.

2. У баладі «Причинна» НЕМАЄ художнього образу, позначеного буквою

Г (лебедя)

3. Визначте художній засіб у фрагменті балади.

4. Гра «Так — ні»

1. Балада «Причинна» належить до ранньої творчості Т. Шевченка — Так

2. Причинна — синонім до слова самотня — Ні. Причинна — та, якій «спричинено» душевну хворобу, зачарована ворожкою

3. Сичі, що перекликались у гаю, символізують кохання — Ні. Сич є народнопоетичним символом смерті, пітьми

4. Головна героїня перетворилася на сновиду під дією чар ворожки — Так

5. Русалки виходять із води й гуляють, доки заспівають треті півні — Так. Спів третіх півнів свідчить про закінчення дії нечистих сил

6. Дівчину й козака поховали в житі при дорозі — Так. Насипали край дороги дві могили в житі

7. Уночі пісню виконують малі нехрещені діти — русалки — Так

8. Сільські дівчата знайшли дівчину й козака під вербою — Ні. Знайшли під дубом зелененьким

5. Доведіть, що твір Т. Шевченка «Причинна» ліро-епічний.

Твір «Причинна» є ліро-епічним, оскільки поєднує в собі риси лірики та епосу. Епічна складова проявляється у наявності сюжету (історія кохання дівчини та козака, їхня трагічна загибель) та персонажів (дівчина, козак, русалки). Лірична складова виражається через передачу почуттів, емоцій та настроїв героїв і самого автора, що знаходить відображення в численних пейзажних замальовках, які підсилюють психологізм твору, та риторичних звертаннях, як-от: «О Боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду?».

6. Згадайте п’ять ознак балади як жанру й проілюструйте кожну з них конкретним прикладом із твору Т. Шевченка «Причинна».

Ознаки балади та їх приклади з твору «Причинна»:

• Невелика кількість персонажів: у центрі уваги перебувають дівчина та козак, а також фантастичні образи — русалки й ворожка.
• Незвичайність і загадковість подій: дівчина стає сновидою («причинною») через чари ворожки: «Так ворожка поробила, Щоб менше скучала».
• Похмурий колорит: твір насичений тривожними пейзажами, що віщують біду, наприклад, опис бурі на Дніпрі: «Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива» або перегукування сичів, що символізують смерть.
• Гострота й трагічність у розв’язанні конфлікту: фінал твору трагічний — русалки залоскотали дівчину на смерть, а козак, знайшовши її мертвою, вчиняє самогубство: «Зареготавсь, розігнався — Та в дуб головою!».
• Використання фольклорних елементів: у баладі присутні образи з народної демонології (русалки) та повір’їв (ворожба, роль третіх півнів).

7. Випишіть із балади по два приклади алітерації та асонансу.

Алітерація (повторення приголосних): «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива»; «Пішов шелест по діброві; шепчуть густі лози».

Асонанс (повторення голосних): «Ух! Ух! Солом’яний дух, дух!»; «Зійшло вже сонце!»

8. Які події і персонажі твору реальні, а які — фантастичні?

Реальні:

• Персонажі: дівчина-сирота, козак, що поїхав на чужину, сільські дівчата, які йдуть у поле жати.
• Події: розлука закоханих, туга дівчини, смерть козака, поховання закоханих громадою.

Фантастичні:

• Персонажі: русалки, ворожка.
• Події: перетворення дівчини на сновиду («причинну») через ворожбу, вихід русалок із Дніпра, їхні ігри та пісні, залоскотання дівчини до смерті.

9. Мініпроєкт.

1-ша група «Літературознавці». Літературний паспорт твору.

Автор: Богдан Гура (український поет, слова поклав на музику Володимир Івасюк).

Назва твору: «Балада про мальви».

Літературний рід: Ліро-епос.

Жанр: Балада (пісенна балада).

Тема: Зображення трагічної долі дітей, які загинули на війні, та невгамовного болю матері, яка вічно чекає на них.

Ідея: Утвердження безсмертя людської душі, що відроджується в природі (у квітці мальви), та засудження війни, яка забирає життя.

Основна думка: Материнська любов сильніша за смерть; герої не вмирають, а продовжують жити у пам’яті та символах рідної землі.

Головні образи:

• Мати — символ вічного чекання, любові та скорботи.
• Ліричний герой (син) — загиблий воїн, чия душа промовляє до матері через квітку.
• Мальви — символ пам’яті, любові до рідної землі та душ загиблих.

Художні засоби:

• Епітети: «рідна мати», «самотні квіти», «буйні луки», «тихі зорі».
• Метафори: «мальва проросла з серця», «кров’ю зацвіла», «мальви насіяла війна», «місяць вийшов колихати».
• Порівняння: «Життя — як пісня, що не віддзвенить».
• Звертання: «О мамо рідна», «кохана».
• Рефрен (повтори): «Засни, засни…», «Прости, прости…».

2-га група «Піарники». Реклама балади.

Ця балада торкне серце кожного, хто цінує материнську любов і пам’ятає про героїв. “Балада про мальви” розповідає про вічний зв’язок між матір’ю та сином, який не перерветься навіть після смерті. Мальви під вікном стають живим спогадом про тих, хто загинув за Україну. Слухайте цей твір, щоб зрозуміти справжню ціну миру !

3-тя група «Декламатори». Виконання твору.

Під час виконання треба передати сумний, ліричний настрій твору. Перші рядки читати тихо, плавно, створюючи атмосферу спокійної ночі. Приспів варто виконувати з більшою емоційністю, підкреслюючи трагізм ситуації. Рядки “Прости, прости, прости, прости” потрібно читати з глибоким почуттям вини та смутку. Паузи між строфами допоможуть слухачам відчути глибину материнського болю.

4-та група «Публіцисти». Історія написання балади й символіка мальви.

Вірш, що ліг в основу пісні, написав поет Богдан Гура. Широко відомою “Балада про мальви” стала завдяки музиці композитора Володимира Івасюка та виконанню співачки Софії Ротару в 1975 році. Твір розповідає про долю дівчини, яка гине на війні, а її душа перевтілюється у квітку мальви, що росте біля материнської хати.

Мальва в українській культурі є одним із найдавніших символів. Це уособлення любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Вважалося, що мальви оберігають оселю. У баладі ця квітка набуває нового значення: вона стає символом душі загиблої дитини та вічної пам’яті. Червоний колір мальви (“кров’ю зацвіла”) прямо вказує на трагедію війни та пролиту кров.

10. Домашнє завдання.

1. Поділіть баладу Т. Шевченка «Причинна» на частини за змістом і доберіть до кожної заголовок.

• Частина 1: Пейзажний вступ. (Від “Реве та стогне Дніпр широкий…” до ”…Ще треті півні не співали”). Опис бурхливої ночі на Дніпрі, що створює тривожну, романтичну атмосферу.
• Частина 2: Дівчина-причинна біля гаю. (Від “В таку добу під горою…” до ”…Що такеє робить”). З’являється головна героїня, яка через тугу за коханим стала “причинною” — збожеволіла під дією чар ворожки.
• Частина 3: Танок русалок. (Від “Раз-у-раз дівчину… ” до ”…А дівчата, знайшовши, розійшлись…”). Поява фантастичних істот — русалок, які залоскотали дівчину до смерті.
• Частина 4: Трагічне повернення козака. (Від “Вранці-рано, в неділеньку…” до ”…Та й убився з туги”). Повернення козака, який, побачивши мертву кохану, гине від горя.
• Частина 5: Спільна могила. (Від “Поховали громадою…” до кінця твору). Поховання закоханих, що символізує їхнє вічне єднання після смерті.

2. Створіть постер до балади Т. Шевченка «Причинна».

Завдання з додатка

1. Балада «Причинна» починається словами

Г. Реве та стогне Дніпр широкий…

2. Смерть і пітьму в баладі «Причинна» символізує образ

Б. сичів.

3. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження, що балада «Причинна»

Г. належить до пізньої творчості Шевченка.

4. Ілюстрацію до балади «Причинна» позначено буквою

Б

5. Визначте художні засоби.

1. Прийшли попи з корогвами, задзвонили дзвони… — Б. тавтологія
2. Посадили над козаком явір та ялину… — В. символ
3. Реве та стогне Дніпр широкий… — Г. епітет (також персоніфікація).

6. Розподіліть ознаки за жанрами.

7. Художні образи в трейлері до анімаційного фільму «Тополя»