Культура й віра давніх українців
Побудуйте часову шкалу етносів, які здавна заселяли терени сучасної України.
- Кіммерійці (IX-VII ст. до н.е.)
- Скіфи (VII-III ст. до н.е.)
- Античні греки (заснування міст-колоній на Північному Причорномор’ї - VII ст. до н.е. - IV ст. н.е.)Сармати (III ст. до н.е. - III ст. н.е.)
- Готи, гуни, алани (IV-VI ст. н.е.)
- Слов’яни (формування - І ст. до н.е. - І ст. н.е.; активне заселення - IV-VII ст. н.е.)
- Східнослов’янські племена (поляни, сіверяни, древляни, дуліби, уличі, тиверці, білі хорвати - VI-IX ст. н.е.)
Гра «Так — ні»
- Найдавнішим етносом, який заселяв терени сучасної України, були скіфи. Ні. Найдавнішим етносом були кіммерійці (IX-VII ст. до н.е.), які передували скіфам.
- Зарубинецька культура - це спадок діяльності скіфів. Ні. Зарубинецька культура (І ст. до н.е. - І ст. н.е.) пов’язана з формуванням слов’янського етносу, а не зі скіфами.
- Слов’яни в дохристиянський період поклонялися лише одному богу. Ні. Слов’яни в дохристиянський період були язичниками і вірили в багатьох богів, таких як Перун, Дажбог, Велес та інші.
- Лада - богиня гармонії в природі, любові в шлюбі. Так. Лада вважалася богинею гармонії в природі та любові в шлюбі у слов’янській міфології.
- У давніх слов’ян ковальство вважали священним заняттям. Ні. Ковальство було важливим ремеслом, але священним вважалося землеробство, а не ковальство.
- Перші музичні твори слов’ян пов’язані з календарними обрядами. Так. Найдавніші музичні твори слов’ян, такі як колядки, щедрівки та веснянки, були пов’язані з календарно-обрядовими традиціями.
- Золота пектораль - одна з найяскравіших пам’яток сарматів. Ні. Золота пектораль є пам’яткою скіфської культури, а не сарматської.
- Зарубинецьку культуру відкрив археолог В. Хвойка. Так. Археолог Вікентій Хвойка відкрив Зарубинецьку культуру в 1899 році поблизу с. Зарубинці на Черкащині.
- Ідоли - пам’ятки слов’янської скульптури. Так. Ідоли є пам’ятками слов’янської скульптури релігійного характеру.
- Суть стародавньої віри полягала в збереженні та примноженні роду, у родючості землі, плодовитості худоби, в охороні способу життя та цінностей роду. Так. Дохристиянська віра слов’ян була спрямована на збереження роду, родючість землі та захист традиційного способу життя.
Історичне оповідання Івана Білика “Дарунки скіфів”
Прочитайте оповідання «Дарунки скіфів» та виконайте завдання.
1. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження
Г Дажбог - бог дощу, річок і родючості
Дажбог у слов’янській міфології вважався богом сонця, а не дощу, річок чи родючості. Натомість богинею дощу, річок і родючості була Мокоша.
2. У цьому фрагменті НЕМАЄ
Г персоніфікації
У наведеному уривку є епітет («широка жива річка»), гіпербола («тисячі тисяч»), порівняння («як зірок на небі в безмісячну ясну ніч»), але немає персоніфікації, тобто надання неживим предметам чи явищам людських рис.
3. Визначте героя за його словами.
1. «- Якщо ви, перси, не шугнете в небо шуліками… або не зникнете в болоті, мов погані жаби, то кожен отримає в горлянку по такій стрілі!»
Б скіфський цар. Ці слова передав гонець від скіфського царя, пояснюючи значення дарунків, які скіфи надіслали Дар’яваушу.
2. «- Якщо відчуваєш у серці мужність - спинися і поміряємося силою. Мене ще ніхто у світі не перемагав».
В цар Дар’явауш. Ці слова належать перському цареві, який викликав скіфів на бій, демонструючи свою впевненість у непереможності.
3. «- Коли переможеш скіфів, тоді й тобі поставимо такі статуї, як фараонові Сесострісу».
Г жрець бога Птаха. Ці слова сказав жрець у храмі Птаха в Єгипті, пояснюючи Дар’яваушу, чому йому не поставлять статуї, доки він не переможе скіфів.
4. «- Коли людина рятує голову, то перевершує хитрістю навіть саму себе!»
А князь Пугач. Ці слова належать скіфському князю, який пояснював Мільтіаду, як перси зуміли обійти скіфські плани завдяки своїй хитрості.
4. Метод Квінтиліана. Дайте відповіді на запитання за оповіданням «Дарунки скіфів».
Хто автор оповідання «Дарунки скіфів»?»
Іван Білик.
Що подарували скіфи персам?»
Скіфи подарували шуліку в клітці, мишу в маленькій клітці, жабу в череп’яному глечику та кілька гострих, добре оперених стріл.
Навіщо перський цар пішов на Скіфію?»
Дар’явауш пішов на Скіфію через кілька причин: бажання підкорити останню вільну землю, помсту за минуле панування скіфів у Малій Азії та особисту образу, завдану жерцем бога Птаха в Єгипті, який відмовився поставити статуї царя, доки той не переможе скіфів.
Як скіфам удалося перемогти персів?»
Скіфи використовували тактику відступу, спалюючи за собою села, ниви та степи, щоб позбавити персів їжі та корму. Вони заманювали ворога вглиб своїх земель, виснажували його голодом і хворобами, а також піднімали на боротьбу інші племена. У вирішальній битві скіфи здобули перемогу завдяки кращій підготовці та виснаженню перського війська.
Де відбуваються події твору?»
Події відбуваються на території Скіфії, зокрема на берегах річок Дунай, Прут (Пората), Дніпро (Бористен) та Оар.
Чим відзначився скіфський цар?»
Скіфський цар відзначився мудрою тактикою війни, відмовою від прямого бою на початку, виснаженням ворога та надсиланням символічних дарунків, які містили погрозу персам.
Коли відбуваються події твору?»
Події відбуваються у 514–513 роках до н.е., під час походу перського царя Дар’явауша на Скіфію.
5. Назвіть усі причини зацікавлення перського царя Скіфією. Яка з них основна? Як вона характеризує Дар’явауша?
Причини зацікавлення Дар’явауша Скіфією:
- Помста за минуле панування скіфів у Малій Азії та Межиріччі, що тривало 28 років, близько ста років тому.
- Особиста образа, завдана жерцем бога Птаха в Єгипті, який відмовився поставити статуї Дар’явауша, доки той не переможе скіфів, як це зробив фараон Сесостріс.
Основна причина - особиста образа в храмі Птаха. Це характеризує Дар’явауша як гордого та амбітного правителя, для якого власна слава та визнання важливіші за стратегічні чи політичні цілі. Він готовий вести величезне військо через небезпеки заради відновлення своєї честі.
6. Випишіть з оповідання географічні назви, з’ясуйте в інтернеті їхні сучасні відповідники. Знайдіть і покажіть ці географічні об’єкти на карті.
Географічні назви з оповідання та їхні сучасні відповідники:
- Боспор Фракійський - сучасна протока Босфор, що з’єднує Чорне та Мармурове моря, розділяючи Європу й Азію.
- Дунай (Істр) - річка Дунай, що протікає через кілька країн Європи, включаючи Україну.
- Пората (Пюрет, Сильна, Прут) - річка Прут, притока Дунаю, що протікає через Україну, Румунію та Молдову.
- Бористен (Дніпро) - річка Дніпро, найбільша річка України.
- Оар - імовірно, річка Південний Буг.
7. Кого скіф назвав «найкращими у світі рабами»? Чому він їх так назвав?
Скіфський князь Пугач назвав греків «найкращими у світі рабами». Він зробив це через зраду греків, які, попри обіцянку допомогти скіфам, зберегли міст через Дунай для втечі персів. Пугач вважав, що греки добровільно підкоряються персам, щоб зберегти свою владу в містах, замість того, щоб боротися за свободу.
8. На конкретних прикладах доведіть, що твір «Дарунки скіфів» за жанром - історичне оповідання.
Твір «Дарунки скіфів» є історичним оповіданням, оскільки:
- Зображає реальну історичну подію - похід перського царя Дар’явауша (Дарія І) на Скіфію у 514–513 рр. до н.е.
- Включає історичних персонажів, таких як Дар’явауш, Гістіей (мілетський тиран) та Мільтіад (тиран Херсонеса).
- Описує одну ключову подію - військовий похід і його наслідки, що відповідає жанровій особливості оповідання. Наприклад, центральним моментом є надсилання скіфами символічних дарунків (шуліки, миші, жаби та стріл) як виклику персам.
- Поєднує історичні факти з художнім вимислом, як-от діалоги між персонажами чи деталі тактики скіфів, що підсилює драматичність.
10. Домашнє завдання.
1. Створіть мультимедійну презентацію про побут і життя скіфів.
2. Підготуйтеся до стислого усного переказу оповідання І. Білика «Дарунки скіфів»
Оповідання розповідає про похід перського царя Дарія (Дар’явауша) на Скіфію. Дарій зібрав величезне військо, щоб підкорити останню вільну землю, а також через особисту образу, завдану йому в Єгипті, коли жрець сказав, що він не рівний фараону, бо не переміг скіфів.
Перси переправилися через Дунай, але скіфи не вступали у відкритий бій, а відступали, спалюючи села, ліси й поля, щоб не залишити ворогу їжі та корму. Перське військо виснажувалося, почався голод і хвороби.
Дарій намагався викликати скіфів на бій, але скіфський цар відповів, що битиметься, коли сам захоче. Перси вимагали від скіфів символічних дарів покори - воду і землю. Скіфи прислали мишу, жабу, шуліку і стріли. Перси спочатку подумали, що це знак покори, але гонець пояснив: якщо перси не сховаються під землю, у воду чи не злетять у небо, то всі загинуть від скіфських стріл.
Зрештою, скіфи заманили персів у пастку, підняли на боротьбу всі свої племена і завдали ворогу поразки. Перси втекли, ледве врятувавшись через міст, який греки-іонійці спочатку обіцяли зруйнувати, але потім залишили, бо не хотіли втрачати владу, яку їм давали перси.
В оповіданні показано мужність і хитрість скіфів, а також безславний кінець могутнього війська, яке не змогло підкорити вільний народ.
Подумайте й розкажіть
Чи можна скіфів вважати предками слов’ян?
Ні, скіфів не можна прямо вважати предками слов’ян. Сучасна наука розглядає скіфів як окремий іраномовний народ, який проживав на території сучасної України у VII–III століттях до н.е. Слов’яни з’явилися значно пізніше, і хоча вони заселили частину земель, де колись жили скіфи, між цими народами немає прямої спадковості. Деякі теорії про походження слов’ян від скіфів вважаються помилковими.
Який епізод оповідання І. Білика «Дарунки скіфів» вам видався найцікавішим? Чим саме?
Мені найбільше сподобався епізод із скіфськими дарунками для перського царя: миша, жаба, шуліка і стріли. Цей момент цікавий тим, що скіфи проявили кмітливість і символічно попередили ворога, що якщо перси не сховаються під землю, у воду чи не злетять у небо, то всі загинуть від скіфських стріл. Це показує мудрість і хитрість скіфів, а також їхню непокору чужинцям.
За допомогою чого автору історичного твору вдається перенести читачів у далеке минуле?
Автор використовує яскраві описи природи, побуту, військових дій, а також мову і звичаї того часу. Завдяки деталям (наприклад, опису скіфської кінноти, перського війська, обрядів, діалогів між героями) читач відчуває атмосферу давньої епохи й може уявити себе учасником подій