Побудувавши схему, визначте віршовий розмір поезій за наведеними уривками.
Для визначення віршового розміру поезій за наведеними уривками, потрібно визначити, які склади в кожному рядку наголошені, а які ненаголошені. Це допоможе визначити стопу (тип ритмічної одиниці) і, відповідно, віршовий розмір.
“Ми усе здолаємо і вистоїм! Потім ще і рештки приберем…”
В обох рядках повторюється схема, де наголос падає на кожен другий склад. Це характерно для ямба.
“Для дна підходить лиш безодня, Крилатим — небо в вишині.”
В обох рядках наголос падає на перший склад кожної стопи. Це характерно для хорея.
Як ви розумієте формулу «поезія + мелодія = пісня»? За QR-кодами або посиланнями послухайте кілька пісень про війну й висловте свої враження від змісту (тексти віршів) і мелодії (музичне оформлення) цих творів. Найцікавіші думки викладіть у коментарях під кліпами цих пісень на ютубі.
Формула «поезія + мелодія = пісня» означає, що поєднання віршованого тексту з музикою створює пісню. Вірші самі по собі можуть бути дуже емоційними і виразними, але коли до них додається мелодія, вони стають ще більш потужними і здатними впливати на слухачів. Музика підсилює емоційний вплив слів, робить їх більш запам’ятовуваними і доступними для ширшої аудиторії.
- С. Вакарчук: “Ця пісня про війну нагадує нам про силу духу українського народу. Вона надихає і додає віри в перемогу. Дякую за такі сильні слова і музику!”
- Т. Тополя: “Ваші пісні допомагають нам краще зрозуміти, що відбувається на фронті. Вони дуже емоційні і справжні. Дякую за вашу творчість!”
- В. Трач: “Ця пісня дуже лірична і глибока. Вона змушує задуматися про важливі речі і цінність миру. Дякую за такі проникливі слова і музику!”
5. Завдання
1. У вірші О. Ірванця «З міста, що ракетами розтрощене…» НЕМАЄ мотиву
Г невідворотної відповідальності за скоєне лихо.
2. Увідповідніть термін із визначенням.
1 ямб - Д двоскладова стопа з наголошеним другим складом
2 хорей - Г двоскладова стопа з наголошеним першим складом
3 дистих - А дворядкова строфа
4 катрен - Б чотирирядкова строфа
3. Увідповідніть художній засіб із прикладом.
1 епітет - Б все ж стоїть золотоверхий Київ
2 гіпербола - Д до усього світу прокричу
3 алітерація - В гарцює гурт гієн галопом
4 порівняння - А дні плинуть, наче хвилі моря
4. Розкажіть історію написання вірша О. Ірванця «З міста, що ракетами розтрощене…».
Історія написання вірша О. Ірванця “З міста, що ракетами розтрощене…” пов’язана з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як зазначено у довідці, вірш був написаний 5 березня 2022 року, коли автор перебував у розбомбленому Ірпені. Іван Малкович, відомий письменник, залишив допис про те, що Олександр Ірванець залишився в Ірпені під обстрілами і написав цей “блискучий вірш”, але Facebook його заблокував.
5. Як ви розумієте останній рядок вірша О. Ірванця «З міста, що ракетами розтрощене.»?
Останній рядок вірша О. Ірванця “…Чом відводиш очі, Білорусь?” можна розуміти як звернення до Білорусі, яка дозволила використовувати свою територію для нападу Росії на Україну. Автор ніби докоряє Білорусі за її мовчазну згоду на агресію проти України і запитує, чому вона “відводить очі”, тобто не хоче визнати свою роль у цій війні.
6. Що ви знаєте про страшні події в м. Бучі, Ірпені та Гостомелі в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну міста Буча, Ірпінь та Гостомель, розташовані поблизу Києва, зазнали жорстоких атак і окупації російськими військами. Ці міста стали символами страждань мирного населення та воєнних злочинів. Після звільнення цих міст українськими військами світ дізнався про масові вбивства цивільних, тортури та інші жахливі злочини, скоєні окупантами. Ці події викликали міжнародне обурення та призвели до посилення санкцій проти Росії.
7. Що означає вислів збирати каміння в поезії Н. Мельниченко?
Вислів “збирати каміння” в поезії Н. Мельниченко означає відповідальність за скоєні злочини та їх наслідки. У контексті вірша це можна розуміти так: ті, хто чинив зло (кидав “каміння”), будуть змушені відповідати за свої дії. Це символізує неминучість покарання та необхідність виправлення заподіяної шкоди. Рядки “І прийде час його збирати / Каміння в мулі до колін” підкреслюють, що цей процес буде важким і неприємним для тих, хто має нести відповідальність.
8. Якому катрену вірша «Каміння» найбільше відповідає картина О. Шупляка «Велика битва України з Мордором (с. 78)? Прокоментуйте свій вибір.
“Гарцює гурт гієн галопом,
Майбутнє топчучи в кістках,
Розбившись гулко об Європу,
Прискорюючи власний крах.”
Цей вибір можна прокоментувати так:
- Картина зображує битву між Україною (символізованою козаком) та злими силами (Мордором, що уособлює Росію).
- Це відповідає образу “гурту гієн”, що символізує агресора в вірші.
- На картині видно, як козак протистоїть темним силам, що нагадує рядок “Розбившись гулко об Європу” - Україна стає щитом Європи проти агресії.
- Останній рядок “Прискорюючи власний крах” також відображений у картині, де козак успішно бореться з ворогом, натякаючи на майбутню поразку агресора.
Отже, і вірш, і картина передають ідею боротьби України проти зла та впевненість у перемозі добра.
9. Напишіть вільне есе на тему «Життя — найвища цінність» (5-7 речень). Використайте у своїй роботі цитату з вірша О. Ірванця.
Життя — це найдорожчий дар, який ми отримуємо від народження. Кожен день приносить нові можливості, радості та виклики. Навіть у найтяжчі часи, коли здається, що все навколо руйнується, життя продовжується і дає надію. Як писав О. Ірванець: “Все ж стоїть золотоверхий Київ, Буча, і Гостомель, і Ірпінь”. Ці слова нагадують нам про незламність людського духу та цінність кожного життя. Навіть після страшних випробувань міста відроджуються, а люди знаходять у собі сили жити далі. Саме тому ми маємо цінувати кожну мить, піклуватися про себе та інших, і пам’ятати, що життя — це найвища цінність, яку треба берегти понад усе.
10. Домашнє завдання.
2. Опишіть картину Б. Куркуль «Світанок» (с. 77) (5-7 речень; усно). Використайте в описі цитату з вивчених віршів про війну.
Картина Б. Куркуль “Світанок” зображує групу українських військових на тлі яскравого ранкового неба. На передньому плані ми бачимо чотирьох солдатів, озброєних та екіпірованих для бою. Їхні силуети чітко вимальовуються на фоні золотисто-блакитного неба, що символізує прапор України та надію на новий день.
Композиція картини створює відчуття сили та рішучості захисників. Вони стоять пліч-о-пліч, готові до будь-яких викликів. Їхні постаті випромінюють впевненість та незламність духу, що нагадує рядки з вірша О. Ірванця: “Ми усе здолаємо і вистоїм!”
Світанкове небо на картині контрастує з темними силуетами солдатів, створюючи потужний візуальний ефект. Це нагадує про слова з того ж вірша: “Все ж стоїть золотоверхий Київ, Буча, і Гостомель, і Ірпінь.” Ця цитата підкреслює незламність українських міст та їхніх захисників, що відображено в картині.
Загальна атмосфера твору викликає почуття гордості за українських воїнів та віру в перемогу, всупереч всі труднощі війни.
Подумайте й розкажіть
Яке поняття — строфа, дистих, катрен, ямб, хорей — було для вас найскладнішим?
Найскладнішим поняттям для мене був ямб. Спочатку було важко запам’ятати, що це двоскладова стопа з наголосом на другому складі. Також не завжди легко визначити ямб у віршах, особливо коли ритм складний.
Чи пробували ви писати вірші? Чи добре у вас це виходить?
Так, я пробував писати вірші. Мені подобається гратися зі словами та римами, але поки що мої вірші досить прості. Думаю, що з практикою я зможу писати краще. Мені здається, що у мене непогано виходить знаходити рими, але складніше створювати глибокий зміст та образи.
Про яку рису нашого народу свідчить той факт, що навіть в умовах жорстокої війни українці складають і співають пісні?
Той факт, що українці складають і співають пісні навіть під час жорстокої війни, свідчить про незламність духу нашого народу. Це показує, що українці здатні зберігати оптимізм, надію та творчу енергію навіть у найважчі часи. Пісні допомагають людям об’єднуватися, висловлювати свої почуття та підтримувати бойовий дух. Це демонструє силу українського народу, його здатність протистояти труднощам та віру в перемогу. Така риса характеру допомагає нам вистояти у боротьбі та зберегти нашу культурну ідентичність.