ПРО ЩО ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ?
Що таке зміст і форма мистецького твору?
Зміст — це творчо відображена митцем художня дійсність. Складниками змісту є тема (події, життєві явища, про які йдеться у творі) та ідея (думка автора про зображене, те, що він хотів сказати своїм твором). Форма — це зовнішня оболонка твору, тобто вибір митцем конкретних зображальних засобів, технічних прийомів, жанру та композиції для втілення змісту.
Що є спільного й відмінного в різних видах мистецтва?
Спільним для різних видів мистецтва є предмет зображення — людина та її життя, дійсність, яку митець розкриває через систему художніх образів. Відмінність полягає в засобах втілення: література використовує слово, живопис — фарби й кольори, скульптура — об’ємні форми й тверді матеріали, музика — звуки.
Як робити художній аналіз літературного твору?
Художній аналіз — це детальний розгляд твору, що передбачає виділення його складових: визначення роду й жанру, теми й ідеї (або мотивів для лірики), характеристику персонажів, розбір композиції (сюжетних і позасюжетних елементів) та аналіз мовно-виражальних засобів (тропів, фігур, звукопису).
ЗАВДАННЯ ДО ТАБЛИЦІ (СТОР. 9)
1. Заповніть у зошитах таблицю елементами, які стосуються форми мистецького твору, використавши інформацію з довідки.
| Т. Шевченко «Причинна» | Е. Мунк «Крик» | Мирон «Дискобол» |
|---|---|---|
| римовані рядки; асонанси («Ух! Ух! Солом’яний дух, дух!»); річковий нічний пейзаж | хвилеподібні мазки; контрастні кольори; олійні фарби й темпера | білий мармур; висікання і витісування; статуя з динамічним силуетом |
2. Прочитайте вголос, що таке художній аналіз літературного твору.
Художній аналіз літературного твору — це детальний розгляд твору, що передбачає розчленування його на складові частини (композиція, персонажі, мова тощо) і з’ясування взаємодії між ними для кращого розуміння та інтерпретації твору.
3. Розкажіть про літературні роди, жанри, композицію літературних творів і мовно-виражальні засоби, перетворивши матеріал таблиць на усну розповідь.
Художня література поділяється на три основні роди: лірику, епос та драму. До ліричних жанрів належать ліричний вірш, пісня, сонет і послання. Епічні жанри охоплюють байку, казку, оповідання, новелу, повість та роман. Драматичні жанри включають власне драму, комедію, трагедію та трагікомедію. Також існують ліро-епічні жанри, основними з яких є дума, балада, історична пісня та поема.
Композиція епічного твору складається із сюжетних та позасюжетних елементів. До сюжетних належать експозиція, зав’язка, розвиток подій, кульмінація та розв’язка. До позасюжетних елементів відносять епіграф, присвяту, пейзаж, інтер’єр, екстер’єр, портрет та авторський відступ. У ліричних творах сюжет відсутній, а композиція відображає етапи розгортання почуттів: вихідний момент у розвитку почуття, розвиток почуття, можлива кульмінація та резюме (авторський висновок).
Мовно-виражальні засоби поділяються на лексику, тропи, фігури та звукові засоби. Лексичні засоби охоплюють нейтральні й емоційно забарвлені слова, власне українську та іншомовну лексику, синоніми, антоніми, зменшено-пестливі та згрубілі слова. До тропів належать епітет, метафора, гіпербола, літота, порівняння, персоніфікація, алегорія, іронія та художній паралелізм. Фігури мовлення об’єднують антитезу (протиставлення), тавтологію, рефрен, анафору та риторичні фігури (оклики, звертання, запитання). Звукові засоби включають алітерацію, асонанс, звуконаслідування та римування.
4. Виконайте завдання в тестовій формі. Внутрішній конфлікт спостерігаємо в душі…
Правильна відповідь: Г Івана Сірка («Іван Сірко — великий характерник»).
5. Прочитавши літературні твори, зробіть їхній художній аналіз (Г. Сковорода «Орел і Сорока» та М. Вінграновський «Вологий запах…»).
Художній аналіз байки Григорія Сковороди «Орел і Сорока»:
- Рід і жанр: ліро-епос, байка.
- Тема: розмова Орла та Сороки про спосіб життя та уподобання.
- Ідея: утвердження ідеї «сродної праці» й духовного вибору; кожна істота живе відповідно до своєї природи та внутрішніх потреб.
- Персонажі:
- Орел — уособлення високої душі, прагнення до волі, вічності та високих цілей.
- Сорока — уособлення суєтності, приземленості й прив’язаності до побутових вигод.
- Композиція: фабульна частина (діалог персонажів) і мораль («сила»).
- Мовно-виражальні засоби: алегорія, антитеза (високе й приземлене, небо й місто), епітети («безкраї небесні простори», «гвинтові сходи»).
Художній аналіз поезії Миколи Вінграновського «Вологий запах, запах паші…»:
- Рід і жанр: лірика, філософська.
- Мотиви: краса й таємничість нічного українського степу, зв’язок людини з природою та історичною пам’яттю.
- Образ ліричного героя: чутливий і спостережливий споглядач вечірньої природи, який відчуває єдність зі степовими просторами та історією.
- Композиція:
- Зав’язка/вихідний момент: сприйняття вечірніх пахощів і догасаючого багаття;
- Розвиток почуття: спостереження за темрявою, конями, козацькими могилами;
- Кульмінація: зображення нічного моря та зоряного неба;
- Резюме: занурення степу в тихий сон.
- Мовно-виражальні засоби: епітети («вологий запах», «сухе сяйво», «козацькі могили», «червоноокий тихий пар»), метафори («дрімати жар», «море грає»), персоніфікація («куняти жар», «сон лягає»), метафоричні зорові та нюхові образи.
6. Прокоментуйте зміст і форму мистецьких творів (усно).
Скульптура Богдана Мазура «Кіт Пантелеймон» (1997 р.):
- Зміст: зображення тварини як символу вірності, затишку й пам’яті про улюбленця, що загинув під час пожежі в ресторані.
- Форма: станкова скульптура анімалістичного жанру з бронзи. Пластичність ліній, натуралістичне відтворення фігури та пози кота передають природну грацію й м’якість форми.
Картина Федора Кричевського «Наречена» (1910 р.):
- Зміст: відображення українського народно-побутового обряду вбрання нареченої до шлюбу, висвітлення глибоких народних традицій та внутрішнього стану дівчини.
- Форма: станковий живопис (олійні фарби), побутовий жанр. Композиція монументальна, вирізняється насиченим колоритом із переважанням червоних, білих та золотавих відтінків традиційного вбрання.
7. Зробіть художній аналіз притчі про Комара, Муху та Бджолу (письмово).
- Рід і жанр: епос, притча.
- Тема: розповідь про те, як Комар шукав квіти, а Муха та Бджола спрямовували його кожна згідно зі своїм баченням світу.
- Ідея: світ такий, яким ми його бачимо; важливо оточувати себе людьми з позитивним світоглядом, які бачать красу, а не бруд.
- Персонажі: Комар (шукач істини), Муха (бачить лише сміття), Бджола (бачить лише квіти).
- Висновок: наше сприйняття дійсності залежить від нашої внутрішньої природи та оточення.
ПОДУМАЙТЕ Й РОЗКАЖІТЬ
Який твір мистецтва вам найбільше сподобався? Чим саме?
Мені найбільше сподобалася скульптура «Дискобол», тому що вона ідеально передає гармонію людського тіла, силу та миттєву застиглу енергію руху.
У який вид мистецтва вам було б цікаво більше заглибитися?
Мені було б цікаво більше заглибитися в живопис, щоб навчитися розрізняти різні техніки виконання та розуміти, як поєднання кольорів впливає на емоційний стан глядача.
Що розвиває в людині вміння робити художній аналіз літературного твору?
Це вміння розвиває естетичний смак, критичне мислення, здатність бачити приховані змісти та краще розуміти психологію людей. Також аналіз допомагає усвідомити авторську позицію та формувати власний погляд на світ.
Послухавши п’єсу Сен-Санса «Лебідь» (із сюїти «Карнавал тварин), напишіть вільне есе «Мої враження від змісту й форми твору»
Слухаючи п’єсу «Лебідь» у поєднанні з відеорядом, виникає відчуття цілісного гармонійного синтезу музичного та візуального мистецтва.
Зміст твору розкриває тему краси, вірності та пластики через ніжне поєднання кадрів із парою білих лебедів та граційною балериною.
Форма п’єси відзначається витонченістю: співуча мелодія віолончелі у супроводі двох фортепіано передає плавний рух птахів по воді, а танцювальні рухи балерини підкреслюють найменші інтонаційні відтінки музичної теми.