Поезія «Садок вишневий коло хати» створена Тарасом Шевченком під час перебування в ув’язненні в казематі в Санкт-Петербурзі у 1847 році. Цей твір є шедевром пейзажної та інтимно-психологічної лірики, де поет через спогади про Україну відтворив ідеальну картину вечірнього селянського побуту, сповнену глибокого спокою, любові та родинної гармонії.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дaє.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.