Гумористичний твір «Розумний панич» Степана Руданського — яскравий зразок створеного поетом жанру співомовки, датований березнем 1859 року. В основі лаконічного сюжету лежить народний анекдот про пихатого поміщика, який без упину вихваляє перед робітником нібито неперевершений розум власного сина. Тонка народна іронія розкривається у дотепній репліці наймита, яка влучно знезброює панську пиху простою логікою. Вірш вирізняється природною пісенною ритмікою, живим діалогом та іскрометним народним оптимізмом.
Привіз дідич раз на свята
І зі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
“Ото,— каже,— мій синочок
Як у школі вчиться!..
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?”
“А мені, то щось не так-то
Здається, мій пане!
Бо якби наш панич мали
Розуму доволі,
То нічого їм би було
Вчитися у школі!”
1 мар [та 1859]