«Лінивий» — колоритний зразок співомовки, оригінального поетичного жанру, доведеного Степаном Руданським до досконалості. Твір, написаний 17 квітня 1858 року, відтворює анекдотичну побутову сценку взаємин огрядного поміщика та його кмітливого лакея. Автор майстерно поєднує народний гумор, живу розмовну мову та сатиричні штрихи, змальовуючи кумедну перемогу простої селянської хитрості над панською пихою.
Лежить дідич на постелі,
Як барило, грубий…
Його лакей сухощавий
Заснув коло груби…
Заснув лакей коло груби,
Води не напився…
Як захтілось йому пити –
Бідний пробудився…
“Ой питоньки, ой питоньки!” –
Зачав промовляти,
Але, шельма, лінується
Із-під груби встати…
Аж тут дідич із постелі:
“Podaj wody, Janie*!”
Лакей раптом ісхватився:
“Зараз, – каже, – пане!..”
Дає пану води шклянку:
“Proszę wody, panie**!..”
“То ty chciałeś***! – пан говорить, –
Napij się, gałganie!****”
17 апреля [1858].
* — Дай води, Іване! (пол.)
** — Прошу води, пане (пол.)
*** — То ти хотів (пол.)
**** — Напийся, негіднику (пол.)