«Крук і Лисиця» — один із найвідоміших творів давньогрецького байкаря Езопа, чиї повчальні сюжети стали основою для світової літературної традиції. Лаконічна розповідь через алегоричні образи птаха та звіра викриває людську марнославність і наївність перед лицем хитрих лестощів. Твір подано в майстерному українському перекладі знаного знавця античності Юрія Мушака.
Крук украв шматок м’яса і сів на якесь дерево. Побачила це Лисиця з захотіла відібрати м’ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилось б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос.
Крук хотів похвалитися, що голос у нього є, закрякав і випустив м’ясо. Лисиця підбігла, схопила м’ясо і сказала: ” О Круче, коли б ти мав також розум, тобі більше не бракувало б нічого, щоб стати царем”.
Ця байка стосується нерозумної людини.