Віршовані загадки Леоніда Глібова — це самобутні поетичні мініатюри, у яких автор майстерно поєднує фольклорну традицію із вишуканим гумором. У творі «Хто сестра і брат?» провідним художнім засобом є уособлення: рослини постають живими співрозмовниками, які щиро діляться радістю буття та змагаються за першість у людській пошані. Завдяки влучним побутовим деталям, пісенній ритміці та колоритній лексиці вірш не лише спонукає до кмітливого відгадування, а й передає тепле ставлення автора до щедрих багатств рідної землі.
Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?
Рано до схід сонечка росою вмивалась,
Є у мене листячко, пахучії квіти,
Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?
Краще в полі нашому над мене немає,
Аж до моря славонька про мене літає,
Із моєї сипанки смачна страва буде,
Поливку і маслечко дадуть добрі люде!
«Рівна, сестро милая, нам доля з тобою, —
Обізвався братичок десь за бороною. —
Скрізь по людях склалася і про мене слава,
Он і в полі, вітрику, кипить моя страва».