«Дощ (“Благодатний, довгожданий…”)» — яскравий зразок пейзажної лірики видатного українського поета Максима Рильського. У цьому творі автор майстерно змальовує перетворення природи під впливом рясної весняної чи літньої зливи, яка приносить жадану свіжість змученій спекою землі. Вірш наповнений світлим, оптимістичним настроєм, гармонією та глибокою любов’ю до рідної землі.
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,-
І пшеницею й ячменем
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.,
1925 p.