Сонет «До того, як любов у світ прийшла…» належить перу видатного поета французького Відродження П’єра де Ронсара. У цьому творі митець спирається на філософський мотив творення всесвіту, порівнюючи внутрішній стан людини до приходу почуття з первісним безформним хаосом. Любов постає космічною рятівною силою, здатною внести гармонію, оживити думку й пробудити людський дух до нового буття. В українській перекладацькій традиції мелодійність та образність ренесансного сонета майстерно відтворив Федір Скляр.
До того, як любов у світ прийшла
І теплим сяйвом хаос освітила,
В нім плавала планет незмірна сила
Без ладу, і без форми, й без числа.
Так і душа несміливо жила,
Без ладу й форми у мені бродила,
Поки любов її не озорила,
Коли з очей ти сяйво розлила.
І, скорений любові верховенством,
Дух у мені наповнився блаженством,
В думках моїх вогонь запломенів.
Любов дала життя, і рух, і силу,
І душу відродила осмутнілу –
Її любовний пломінь відігрів.
Автор: П’єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра