«Чуприна» Степана Руданського — це показовий зразок створеного поетом жанру співомовки, датований лютим 1859 року. Твір побудовано у формі діалогу за принципом фольклорного паралелізму, де однакове запитання ставлять представникам двох різних суспільних станів. Відповідь козака сповнена лицарської самоповаги та поетичного фаталізму, тоді як репліка заклопотаного злиднями селянина повертає до гіркої побутової реальності. Поєднуючи народний гумор із соціальною спостережливістю, автор у кількох рядках передав істотний зріз народного світогляду.
Питалися козака:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова
А зверху чуприна?»
«А причина то така:
Як на війні згину —
Мене ангел понесе
В небо за чуприну».
Питаються мужика:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова
А зверху чуприна?»
«А причина то така:
Нас біда обсіла —
Голимося до крівлі,
Щоб кузка не їла!»
8 февраля [1859]