Вірш «Блискавка» Ігоря Калинця — це яскравий зразок метафоричної дитячої поезії, побудованої на одухотворенні природних явищ. Автор постає тонким спостерігачем, перетворюючи нічний спалах грози на примхливу та марнославну «королеву темряви», яка прагне помилуватися собою. Поетичний текст сповнений грайливої іронії та казкових алюзій до чарівного дзеркала. Завдяки верлібровій формі поет майстерно відтворює раптовість, миттєвість і динаміку світла серед нічного мороку.
Живе собі королева —
королева темряви.
Кортить їй зазирнути
у дзеркало —
а темно.
Зблисне
на мить світлом —
зазирне:
Хто на світі найгарніший
— Ви, Ваша темність,—
відкаже дзеркало
похапцем.
Заспокоїться королева
на часину.
Сказано, писана красуня.