Генрік Сенкевич. Вогнем і мечем - Волощук

• Головна сторінка ГДЗ Волощук 7 клас

СТОРІНКА 152

1. Коли, де й у якій сім’ї народився Генрік Сенкевич?

Генрік Сенкевич народився 5 травня 1846 року в селі Воля-Окшейська (Підляшшя, Польське Царство) у збіднілій шляхетській сім’ї. Його батько мав татарське походження (оселилися на території Великого князівства Литовського ще за часів князя Вітовта (ХІV-ХV ст.) і згодом прийняли католицьку віру), а мати походила з білорусько-литовської шляхти.

2. Яку освіту отримав класик польської літератури? Як розпочав свою літературну кар’єру?

Генрік Сенкевич здобув освіту у Варшавському університеті, де спочатку вивчав право та медицину, але згодом перейшов на факультет історії та літератури, які його найбільше цікавили. Через фінансові труднощі він змушений був покинути навчання. Літературну кар’єру Сенкевич розпочав як журналіст, публікуючи статті в польських газетах під псевдонімом Литвос, що нагадував про його родинний зв’язок із Литвою. Його перші твори мали успіх, а «Листи з дороги», написані під час подорожі до США, привернули до нього увагу широкої аудиторії. Незабаром він став одним із найвідоміших журналістів і письменників Польщі.

3. Наведіть приклади активної громадянської позиції письменника.

1. У 1876 році Сенкевич вирушив до США, де намагався заснувати польську громаду для політичних емігрантів, хоч цей задум і не був реалізований.
2. Повернувшись до Польщі, він очолив тижневик, через який прагнув впливати на політичну активність суспільства, попри жорсткі обмеження цензури. Відтак Сенкевич звернувся до історії.
3. Його історичні романи, зокрема «Вогнем і мечем», сприяли пробудженню національної свідомості поляків через звернення до героїчного минулого країни.
4. Під час Першої світової війни Сенкевич організував Комітет допомоги жертвам війни в Польщі, займаючись благодійністю та підтримкою співвітчизників.

4. Назвіть відомі твори Г Сенкевича.

Найвідоміші твори: “Вогнем і мечем”, “Потоп”, “Пан Володийовський”, “Камо грядеши”, “Хрестоносці”.

5. Дайте узагальнену характеристику сюжету роману «Вогнем і мечем». Прокоментуйте його назву. Чому цей твір належить до історичних романів?

Роман Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем» охоплює події польсько-козацької війни 1648–1657 років, відомої в українській історії як Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Сюжет поєднує історичні події з вигаданою лінією кохання польського офіцера Яна Скшетуського до княжни Гелени Курцевич, яку намагається викрасти український полковник Іван Богун. Роман насичений батальними сценами, яскравими портретами історичних постатей (Хмельницький, Тугай-бей, Вишневецький) та драматичними конфліктами.

Назва твору «Вогнем і мечем» символізує жорстокість війни та насильства, адже цей фразеологізм у давнину позначав знищення ворога найрадикальнішими методами. У контексті роману назва передає масштаб руйнівних подій і трагедію людських доль.

Твір належить до історичних романів, оскільки базується на реальних подіях і персонажах, таких як Богдан Хмельницький чи Ярема Вишневецький. Водночас автор художньо осмислює історію, додаючи вигадані сюжетні лінії й акцентуючи на моральних і суспільних питаннях.

6. П’ять речень про Генріка Сенкевича:

1. Генрік Сенкевич народився 5 травня 1846 року на Підляшші (сучасна Польща) у родині з білорусько-литовськими та татарськими коренями.
2. Він здобув освіту у Варшавському університеті, де вивчав історію та літературу, але через брак коштів змушений був залишити навчання.
3. Сенкевич став відомим журналістом і письменником, а його історичні романи, зокрема «Вогнем і мечем» та «Quo vadis?», принесли йому світову славу.
4. У 1905 році він отримав Нобелівську премію за видатні досягнення в літературі.
5. Письменник помер у 1916 році у Швейцарії, але його прах було перепоховано на батьківщині через вісім років.

СТОРІНКА 159

Запитання і завдання до прочитаного

1. Перечитайте поданий на початку роману опис Дикого поля. Схарактеризуйте його настрій. Чому, на вашу думку, письменник розпочинає оповідь саме із цього опису? Як ви гадаєте, чому ця місцевість отримала назву «Дике поле»?

Опис створює тривожний і таємничий настрій. Степ зображений як небезпечне місце, де постійно відбуваються сутички та битви. Місцевість отримала назву “Дике поле” через свою неприборканість та небезпечність - там “полював хто хотів”, відбувались постійні сутички між козаками і татарами.

2. За яких обставин зустрілися Ян Скшетуський та Богдан Хмельницький? Які моральні якості виявив Скшетуський, рятуючи Хмельницького?

Вони зустрілися, коли Скшетуський зі своїми людьми врятував Хмельницького з рук нападників у степу. Скшетуський проявив сміливість, шляхетність і готовність допомагати навіть незнайомцю.

3. Чому Хмельницький спершу не назвав свого справжнього імені, а потім все ж таки відкрив правду? Як він віддячив своєму рятівникові?

Хмельницький спочатку не назвав своє справжнє ім’я через обережність, пояснивши це тим, що “часи тепер такі, що брат братові не довіряє”. На знак вдячності він подарував Скшетуському особливу каблучку з часткою праху від Гробу Господнього, яка мала захищати його від небезпек.

4. Що видалося Скшетуському підозрілим у поведінці Хмельницького? Обґрунтуйте відповідь текстом. А що в поведінці обох персонажів натякає на їхню майбутню ворожнечу? Як цьому враженню сприяє пейзаж?

Скшетуському здалося підозрілим, що Хмельницький мав великий авторитет серед козаків, які ставилися до нього з незвичайною повагою, ніби до гетьмана. Також його насторожило, що Хмельницький їхав степом, а не водою, і мав охорону з нерєстрових козаків. У поведінці обох натяком на майбутню ворожнечу є недовіра Скшетуського до Хмельницького та обережність останнього.

Пейзаж сприяє цьому враженню:

• Степ зображений як тихий, але водночас грізний, спокійний і повен засідок.
• Вітер, шелест у будяках та раптовий пронизливий свист створюють атмосферу тривоги й небезпеки.

5. Робота в парах. Знайдіть у тексті опис зовнішності Хмельницького. Визначте в ньому деталі, які підкреслюють протиріччя його особистості. Порівняйте літературний портрет з образом Хмельницького, змальованим художником М. Хмельком (с. 151). Визначте їхні спільні риси.

У тексті описано, що Хмельницький був середнього зросту, широкоплечий, майже велетенської статури, із засмаглою шкірою, чорними очима й тонкими вусами. У його зовнішності поєднувалися гетьманська велич і татарська хитрість, добросердість і дикість.

У портреті М. Хмелька також передана ця суперечливість: сила й рішучість у погляді поєднуються з хитрістю та владністю.

6. Пофантазуймо! Уявіть, що Скшетуський із самого початку знав, що перед ним - Богдан Хмельницький. Як він повівся би з українським гетьманом?

Якби Скшетуський знав, що перед ним Богдан Хмельницький, він поводився б обережніше й насторожено через політичну напругу між поляками та козаками. Можливо, він би не допоміг йому так відкрито або спробував би дізнатися більше про його плани, щоб попередити свого князя про можливу загрозу.

7. Філологічний майстер-клас. Робота в групах.

А. Детально проаналізуйте пейзаж у прочитаному уривку роману, виконавши такі завдання:

Знайдіть деталі, що характеризують простір, рухи; звуки та кольори.

Простір: степ описується як безкрайній, пустельний, але сповнений прихованої небезпеки.

Рухи: постаті з’являються і зникають у темряві, рухаються обережно й повільно, що створює напруження.

Звуки: шелест будяків, кінський тупіт, пронизливий свист, крики «Алла! Алла!».

Кольори: бліде сяйво місяця, червоні спалахи від пострілів.

Як змінюється степ уночі? Які деталі підкреслюють його таємничість?

Уночі степ стає ще більш загадковим і небезпечним. Місяць і хмари створюють гру світла й тіні, постаті ніби тануть у пітьмі. Шелест будяків і раптовий свист додають моторошності.

Які художні засоби використовує перекладач, аби підкреслити велич і безмежність степу?

Використано епітети («тихий і грізний», «спокійний і повен засідок»), метафори («полювали на людей, як на вовків»), порівняння («наче полум’я жаром дихало усе його єство»), а також антитези («тихий і грізний», «спокійний і повен засідок»).

Б. Пригадайте, як зображується степ в українському фольклорі. Що він символізує в народних піснях і казках? Які фольклорні традиції в описі українського степу використовує Г. Сенкевич? Знайдіть відповідні приклади в прочитаному уривку.

У фольклорі степ символізує волю, простір для подвигів, але також небезпеку й боротьбу. У романі Сенкевич використовує ці традиції через опис безмежності степу та його прихованої загрози («степ був тихий і грізний», «полювали на людей, як на звірів»).

В. Пригадайте прочитаний у шостому класі вірш Альфреда Маргула-Шпербера «Український степ». Порівняйте його з описом степу в романі Г. Сенкевича. Презентуйте свої висновки, створивши інфографіку до питання «Що символізує український степ у романі Генріка Сенкевича?».

У вірші Маргула-Шпербера степ зображено як простір спокою й гармонії природи. У Сенкевича ж степ символізує небезпеку й драматизм історичних подій. Обидва автори підкреслюють велич степу, але один через красу природи, а інший через її грізність і непередбачуваність.

СТОРІНКА 165

Запитання і завдання до прогитаних уривків

1. У чому полягала небезпека становища Яна Скшетуського? Як він поводився на допиті?

Скшетуського звинуватили у шпигунстві, козаки вимагали його страти. На допиті він тримався гордо і сміливо, не боявся смерті, захищав свою честь і гідність, відкрито говорив про свою вірність Речі Посполитій.

2. Чому Хмельницький вирішив викупити полоненого поляка? За яку суму він це зробив? Які риси характеру гетьмана проявилися?

Хмельницький викупив Скшетуського, бо той колись врятував йому життя. Він заплатив Тугай-бею 4000 талярів (це дуже велика сума, якщо кінь коштував 8 талярів). У цьому вчинку проявилася вдячність і благородство Хмельницького.

3. Як поводився Тугай-бей? Які деталі свідчать про його зверхнє ставлення?

Тугай-бей поводився зверхньо: сидів на купі шкур, лущив насіння та випльовував лушпиння на підлогу. Його манера торгуватися за викуп також свідчила про зневагу до козаків і навіть до самого Хмельницького.

4. Що спричинило суперечку між Скшетуським і Хмельницьким?

Суперечка виникла через те, що Скшетуський відмовився дати слово честі не розповідати про підготовку козаків до війни. Хмельницький розгнівався, коли Ян поставив під сумнів його право бути суддею і месником за кривди українського народу. У запалі Хмельницький хотів убити Скшетуського через його зухвалі слова та небажання поступитися. Проте гетьман стримався, згадавши про борг вдячності.

5. Як Ян розуміє поняття честі та гідності? Обґрунтуйте відповідь цитатами. Знайдіть художні деталі у творі, у яких проявляється авторське ставлення до цього персонажа.

Ян вважає честь і гідність найвищими цінностями, навіть важливішими за життя. Він відмовляється давати слово, яке суперечить його принципам: «Такого слова я не дам, тому що, давши його, вчиню як ті, хто до ворога перебігає». Автор підкреслює шляхетність Яна через його горду поставу та мужню поведінку: «Тримався просто і гордо, хоч руки в’язня були скручені ликом». Сміливо говорить правду навіть під загрозою смерті, що видно з цитати: “Не думай, кошовий отамане, що я смерті боюся, або життя рятую”. Автор підкреслює його готовності померти за свої переконання.

6. Перечитайте монолог Хмельницького про Україну та своє призначення. Визначте в ньому ключові слова. Спираючись на них, поясніть політичну й моральну позицію героя. Поясніть зміст його висловлювання: «Гей! Земля родюча, земля-матінка, земля рідна, а хто тут у завтрашньому дні впевнений? Хто тут щасливий?».

Ключові слова в монолозі: “земля родюча”, “земля-матінка”, “віра”, “свобода”, “гнів Божий”, “бич Божий”.

Політична позиція Хмельницького полягає в тому, що він бачить несправедливість до українського народу та Війська Запорозького, які не отримали належної вдячності за свої заслуги. Він говорить про втрачені козацькі привілеї та численні жертви серед українців.

Моральна позиція: Хмельницький бачить себе як Божого посланця, який має виправити кривди. Він приймає на себе тягар відповідальності за майбутню боротьбу, вважаючи це своїм призначенням.

У фразі про “землю родючу” Хмельницький висловлює гіркий парадокс: маючи багату землю, український народ не може бути на ній щасливим і впевненим у майбутньому через постійні утиски та несправедливість.

7. Розвиваймо мовлення. Робота в парах. Підготуйте виразне читання в ролях діалогу Хмельницького та Скшетуського, склавши мовленнєву характеристику обох персонажів:

СТОРІНКА 170

Запитання і завдання до прогитаних уривків

1. Перекажіть зміст уривка, у якому описується битва при Жовтих Водах. Який настрій навіює цей опис?

Уривок описує битву між козацько-татарськими військами та польськими хоругвами. Бій починається в складних погодних умовах: сильний дощ і розмоклий степ заважають руху польської важкої кінноти, що дає перевагу козакам. Хмельницький активно керує боєм, вводячи нові сили, а його запал передається козакам. Битва триває запекло, з великими втратами з обох боків, але зрештою козаки здобувають перемогу. Настрій уривка напружений і драматичний, із відчуттям героїзму та неминучості перемоги козаків.

2. Як змальовано обидва військові табори? Що свідчить про їхню хоробрість і стійкість?

Козацький табір був значно більший - “розтягнувся майже на чверть милі”, а польський виглядав як “невеличкий шанець”. Хоробрість поляків проявилась у стійкій обороні та потужних атаках гусарів. Козаки показали стійкість тим, що навіть поранені поверталися з битви з піснями та вигуками “На погибель!“.

3. Завдяки чому козакам удалося здобути перемогу над польським військом? Як поводиться під час бою Хмельницький?

Козаки перемогли завдяки:

• Сприятливій дощовій погоді, яка знерухомила важку польську кавалерію
• Чисельній перевазі
• Вмілому керівництву Хмельницького

Хмельницький особисто вів козаків у бій: “Він особисто вів в атаку кожен курінь, доскакуючи майже до ворожих шабель”. Він “устигав усюди” та надихав козаків своїм запалом.

4. Чиїми очима дивиться оповідач на бій? Кому він симпатизує?

Бій показано очима пана Скшетуського - польського воїна. Він симпатизує полякам, що видно з його реакцій: спочатку він “усміхався” дивлячись на бій, але коли поляки почали програвати “усмішка на обличчі Скшетуського поволі зникала” і він “спохмурнів”.

5. Чи можна було передбачити результат битви ще до її початку?

Результат битви можна було передбачити ще до її початку, коли Хмельницький радів дощу: «Нехай тільки степ розмокне… вони у своїх важенних обладунках у болоті потонуть». Остаточно зрозуміти переможця можна в момент, коли польські війська почали втрачати сили, а козаки продовжували наступ: «Польські хоругви почали відступати з бойовища до окопів… у їхньому відході було видно гарячковий поспіх».

Запитання і завдання до прочитаного твору

СТОРІНКА 171

1. Перевірте, як ви запам’ятали героїв і події роману «Вогнем і мечем», виконавши онлайн-тести за посиланням.

1. На початку роману Скшетуський опинився в Дикому Полі, тому що:
   • повертався від кримського хана.
2. На знак подяки за порятунок незнайомець подарував Янові:
   • перстень.
3. Незнайомцем, якого врятував загін Скшетуського, був:
   • Богдан Хмельницький.
4. Союзником Війська Запорозького в його боротьбі проти поляків стало/стала:
   • Кримське ханство.
5. Хмельницький урятував полоненого Скшетуського:
   • викупивши його в Тугай-бея.
6. У листі гетьману, після якого козаки вступили у війну, ішлося про:
   • наступ польського війська
7. Першою битвою української армії під проводом Хмельницького стала:
   • битва під Жовтими Водами.
8. Перший бій Хмельницького з поляками описується через бачення:
   • Яна Скшетуського.
9. Тактичну перевагу Запорозьке військо отримало через:
   • затяжні дощі.
10. Сигнал до наступу козаків подав:
    • великий січовий барабан.
11. Кольором хоругв Запорозького війська був:
    • малиновий.
12. Генрік Сенкевич представляє:
    • польську літературу.

2. Які історичні події змальовано в цьому творі? Наведіть приклади історичних і вигаданих персонажів у ньому. Хто з героїв роману вам найбільше сподобався? Чому?

У романі змальовано початок національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти польської шляхти у 1647-1648 роках.

Історичні: Богдан Хмельницький, Тугай-бей

Вигадані: Ян Скшетуський, княжна Гелена Курцевич.

3. Складіть порівняльну характеристику Богдана Хмельницького та Яна Скшетуського. Доберіть відповідні цитати.

4. Подискутуймо! Хмельницький і Скшетуський висловлюють дві точки зору на війну та власне призначення. Порівняйте їх. Чим вони відрізняються? Чи переконують герої один одного? Хто з них, на вашу думку, правий? Аргументуйте свою думку.

Богдан Хмельницький вважає, що війна — це Божа воля і його обов’язок як лідера захистити свій народ від утисків: «Я візьму цей тягар собі на плечі». Він бачить себе як інструмент справедливості та помсти за кривди українського народу. Ян Скшетуський, навпаки, вважає війну проявом жорстокості й пихи, яка не повинна вирішуватися людськими руками: «Чому ти Богові суду і кари не залишаєш?».

Відмінності:

• Хмельницький виправдовує насильство як засіб досягнення свободи.
• Скшетуський виступає за збереження законності та порядку, навіть якщо система несправедлива.

Герої не переконують один одного через протилежність поглядів і обставин. На мою думку, правота залежить від контексту: Хмельницький має рацію у прагненні звільнити народ, але методи насильства викликають сумнів.

5. Знайдіть у тексті деталі, які надають опису битви при Жовтих Водах героїчного характеру. Випишіть їх у зошит. Розгляньте репродукції картин і кадри з кінофільмів (с. 153-169), оберіть з них ілюстрації до цього опису й порівняйте їх з літературним твором. Які художні деталі на ілюстраціях засвідчують велику напругу боротьби?

У тексті битва при Жовтих Водах описана через масштабність подій, рішучість козаків і згуртованість війська: «Козаки почали готуватися до вирішальної битви». Героїзм підкреслюється переходом полковника Кричевського на бік Хмельницького.

На репродукціях і кадрах із фільму напруга передається через динамічні сцени бою, яскраві кольори та виразні обличчя воїнів. Наприклад, зображення гарматного вогню та натовпів козаків символізує силу та єдність боротьби. У літературному творі ці деталі посилюються описами звуків битви й емоцій учасників: «Гуркіт гармат струснув стіни кімнати».

6. Пофантазуймо! Визначте основні етапи битви при Жовтих Водах. Спираючись на них, розкажіть про хід битви від імені: а) Хмельницького; б) Тугай-бея; в) Скшетуського.

Від імені Хмельницького: “Битва почалася з підготовки мого війська. Я зібрав козаків, і ми вирушили до Жовтих Вод, сповнені рішучості. Коли ворог з’явився на горизонті, я відчув, що момент настав. Я віддав наказ атакувати, і наші загони ринули вперед. Звуки битви — крики та гуркіт гармат — заполонили повітря. Я бачив, як мої воїни борються за свободу, і це надихало мене вести їх далі.”

Від імені Тугай-бея: “Мої вершники билися відважно! Ми разом із козаками розгромили польське військо, захопивши здобич і полонених. Хмельницький наш союзник, а наша сила тепер відома всім.”

Від імені Скшетуського: “Я опинився на полі бою не за власним бажанням. Як польський офіцер, я мав виконати свій обов’язок і захистити свою країну. Коли почалася атака козаків, я відчув страх і тривогу. Я намагався організувати своїх людей, але козаки були настільки рішучими! Я бачив їхню відвагу й усвідомлював, що перемога може бути не на нашому боці”

7. Поміркуймо! Як ви гадаєте, на чому ґрунтується військовий авторитет Хмельницького в романі: на його полководчому таланті, яскравій особистості, силі, розумі або інших якостях?

Військовий авторитет Хмельницького в романі ґрунтується на його полководчому таланті, адже він вміло організовує війська та використовує тактичні переваги (наприклад, союз із татарами). Також важливу роль відіграє його харизма та здатність надихати людей: “Я візьму цей тягар собі на плечі”. Його розум проявляється у стратегіях ведення переговорів і хитрощах (наприклад, викуп Скшетуського). Усі ці риси роблять його видатним лідером.

8. Творча лабораторія. Чим, на вашу думку, роман «Вогнем і мечем» цікавий сьогоднішнім читачам? Напишіть про це стисле повідомлення для інтернет-форуму книголюбів.

Роман «Вогнем і мечем» цікавий сучасним читачам тим, що поєднує історичну правду та захопливий сюжет про боротьбу за свободу. Він показує складність людських характерів і конфліктів, які актуальні й сьогодні: боротьба за справедливість, любов у часи війни та вибір між честю й обов’язком. Це не лише історія про минуле, а й уроки для сучасності.