Марсіани
1. Персонаж твору, від імені якого висвітлено події, родом із
В Донеччини
2. Розгадайте зашифровані слова. Як ці слова пов’язані з оповіданням «Марсіани»?
Терикон - це конусоподібний насип порожньої породи біля шахти. У оповіданні терикони нагадували воїнам марсіанські пейзажі, через що вони жартома говорили про висадку на Марсі.
Фортепіано - музичний інструмент, який був у дитячому садку, де зупинилися військові. Один з бійців грав на ньому, поки інші прибирали приміщення.
3. Поясніть, чому воїнам здалося, ніби вони висадилися на Марсі. Чому один із них, розмовляючи по телефону, назвав цю планету ідеальною для життя?
Воїнам здалося, що вони висадилися на Марсі, бо помаранчево-руді насипи териконів нагадували марсіанські пейзажі. Один із бійців назвав цю планету ідеальною для життя, бо жартома сказав, що там немає росіян.
4. Які місця для ночівлі за обставин, що склалися, могли бути більш безпечними, а які – менш безпечними для героїв оповідання? Де вирішили перепочити воїни?
Більш безпечними були б ліс чи посадка, де можна непомітно для ворожих дронів розбити намет. Менш безпечними - відкриті місця. Воїни вирішили перепочити в населеному пункті, частина розмістилася в амбулаторії, а решта - в дитячому садочку.
5. Чому бійці бригади, зайшовши в дитячий садок, відчули себе прибульцями з іншої планети? Зачитайте відповідний уривок твору
Бійці відчули себе прибульцями через контраст між їхнім виглядом та атмосферою дитячого садка. Відповідний уривок: “Ми з нашим камуфляжним одягом і брудними берцами, з нашою зброєю і неголеними обличчями виглядаємо тут як прибульці з іншої планети. Тепер уже ми почуваємося марсіанами, які прибули на Землю”.
6. Розкажіть, що почали робити воїни перед тим, як лягти спати. Як це їх характеризує? Чому автор називає все це сюрреалістичним дійством?
Перед тим як лягти спати, воїни почали прибирати дитячий садок. Вони зняли взуття, пропилососили, помили підлогу, поскладали килими та поправили штори. Один з бійців навіть грав на фортепіано, поки інші прибирали. Це характеризує їх як відповідальних, турботливих та культурних людей, які поважають чуже майно та дбають про дітей. Автор називає це сюрреалістичним дійством через контраст між військовими з автоматами та їхніми діями в дитячому садку, що створює незвичну, майже нереальну картину.
7. Про що, на вашу думку, мріяли захисники та кого згадували, засинаючи в дитячому садку? Спробуйте усно змалювати їхні сни.
Захисники, ймовірно, мріяли про мир, про повернення додому та про те, щоб діти знову могли безпечно гратися в цьому садочку. Вони могли згадувати своїх рідних, особливо дітей. У снах їм могли ввижатися власні діти, що граються в цьому садочку, або вони самі в дитинстві. Можливо, їм снилося, як вони повертаються додому після перемоги й обіймають своїх близьких.
8. Мікрофон. Поясніть, чому автор назвав своє оповідання «Марсіани». Доберіть власний заголовок до цього твору.
Автор назвав оповідання “Марсіани”, бо спочатку воїнам здалося, що вони висадилися на Марсі через схожість териконів з марсіанськими пейзажами. Потім, у дитячому садку, вони самі відчули себе прибульцями з іншої планети через контраст між їхнім виглядом та мирною атмосферою дитячого закладу. Можливий власний заголовок: “Захисники дитинства”.
9. Перечитайте дві записки, згадані в оповіданні: одну реальну, іншу – уявну. Хто й для чого їх написав чи хотів написати? Яка роль цих записок у творі? Чи допомагають вони розкрити вдачу українців та українок, посилити емоційне сприйняття прочитаного
Першу записку написали працівники дитячого садка для можливих відвідувачів, щоб дозволити їм переночувати та пояснити, як користуватися приміщенням. Другу, уявну записку, хотіли написати військові для дітей, які повернуться до садочка. Ці записки показують доброту, довіру та турботу українців. Вони підкреслюють, що навіть у важкі часи люди зберігають людяність та думають про інших. Записки посилюють емоційне сприйняття, створюючи зв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім, та підкреслюють надію на повернення до мирного життя.
Доньці
1. Які події спонукали автора написати поезію «Доньці» («Тільки не пиши мені про війну…»)? Поділіться своїми враженнями від твору.
Поезію “Доньці” Павло Вишебаба написав під впливом широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну. Автор, як захисник України, звертається до своєї доньки, яка, ймовірно, була евакуйована за кордон. Вірш викликає сильні емоції, бо показує, як батько-воїн намагається захистити дитину від травматичних спогадів про війну, зосереджуючись на мирних і приємних речах.
2. Про що батько просить свою маленьку донечку? Про що він хоче дізнатися з її листів?
Батько просить доньку не писати про війну. Натомість він хоче дізнатися про мирне життя навколо неї: чи є поблизу сад, чи чути коників і цикад, чи повзають равлики. Він цікавиться, як люди в інших країнах називають своїх котів, чи цвітуть там вишні та абрикоси. Батько хоче чути про позитивні моменти життя доньки за кордоном.
3. Поясніть, як батько-воїн намагається відволікти увагу до́ньки, яка перебуває за межами України, від жахливих спогадів про війну. Для чого, на вашу думку, він це робить
Батько намагається відволікти увагу доньки від війни, спрямовуючи її думки на природу, тварин і повсякденне життя в новому місці. Він просить її розповідати про сад, комах, квіти, а не про те, як вона тікала від ракет. Батько робить це, щоб захистити психіку дитини від травматичних спогадів і допомогти їй адаптуватися до нового середовища. Він хоче, щоб донька зосередилася на позитивних аспектах життя, зберегла добрі спогади про Україну і не втратила надію на повернення до мирного життя у рідній країні.
4. Знайдіть і зачитайте рядки, у яких звучить упевненість у нашій перемозі над агресором. Чи зможе війна, на думку автора, знищити в душах українців та українок добрі й вічні почуття?
У вірші “Доньці” рядки, які свідчать про впевненість у перемозі над агресором:
“Запроси в Україну до нас гостей,
всіх, кого зустрінеш на чужині,
ми покажемо кожному по війні,
як ми вдячні за спокій своїх дітей”
Ці рядки демонструють, що автор вірить у перемогу України та повернення до мирного життя. Він говорить про майбутнє, коли можна буде запросити гостей в Україну і показати їм країну після війни.
На думку автора, війна не зможе знищити добрі й вічні почуття в душах українців. Це видно з того, як батько просить доньку зосередитися на позитивних аспектах життя, природі, квітах, тваринах. Він хоче, щоб вона пам’ятала, “як добре нам тут жилось”, зберігаючи світлі спогади про Україну. Це свідчить про те, що автор вірить у збереження доброти, любові до Батьківщини та надії на краще майбутнє, попри труднощі війни.
5. Чи згодні ви з думкою, що о́браз до́ньки в поезії П. Вишебаби ‒ символ того́, за що бореться наше покоління? Поясніть свою відповідь.
Так, образ доньки в поезії П. Вишебаби можна розглядати як символ того, за що бореться наше покоління. Донька уособлює майбутнє України, мирне життя та безпеку дітей. Батько-воїн бореться саме за те, щоб його донька та інші діти могли жити в мирній країні, без страху та травматичних спогадів про війну. Він хоче, щоб вона могла насолоджуватися простими радощами життя - садом, комахами, квітами. Це символізує прагнення всього покоління захисників забезпечити щасливе майбутнє для своїх дітей в Україні.
6. Поміркуйте, чого у вірші П. Вишебаби більше – віри й надії чи суму й болю.
У вірші П. Вишебаби більше віри й надії, ніж суму й болю. Хоча автор і згадує про війну та евакуацію, він зосереджується на позитивних аспектах: природі, квітах, тваринах. Батько спрямовує увагу доньки на приємні речі, вірячи в майбутнє повернення додому. Останні рядки про запрошення гостей в Україну після війни свідчать про впевненість у перемозі та відновленні країни.
7. Поясніть, як ви розумієте подані нижче слова, які автор сказав про свій вірш «Доньці».
Слова автора про те, що вірш є “діалогом між фронтом і тилом” та “символом розставання рідних, який сповнений надії на зустріч”, можна розуміти так:
- “Діалог між фронтом і тилом” - вірш показує зв’язок між воїнами на передовій та їхніми родинами в безпечних місцях. Це відображає реальність багатьох українських сімей, розділених війною.
- “Символ розставання рідних” - твір зображує болісну ситуацію, коли батьки змушені відправити дітей у безпечне місце, залишаючись захищати Батьківщину.
- “Сповнений надії на зустріч” - попри розлуку, вірш пронизаний вірою в перемогу та возз’єднання сімей. Батько говорить про майбутнє, коли донька зможе запросити гостей в Україну, що свідчить про його впевненість у поверненні до мирного життя.