ПОДАРУНОК ВІД МИКОЛАЯ
Чи доречно, на твою думку, нарікати на подарунок? Чому?
На мою думку, нарікати на подарунок недоречно, адже людина вклала в нього частинку своєї душі, уваги, коштів. Навіть якщо подарунок не до вподоби, треба шанувати старання того, хто його вручив.
Чого міг очікувати хлопчик?
Хлопчик міг очікувати яскравого, цікавого подарунка.
2. Чому хлопчик наприкінці твору зрадів подарункові — чистому зошиту? Чи усвідомив він цінність подарунка?
Згодом він зрозумів цінність простого чистого зошита і зрадів йому. Так, він усвідомив справжню цінність скромного, але корисного подарунка.
3. Яка тема та ідея твору? Добери цитату, яка найкраще, на твій погляд, ілюструє ідею твору
Тема - цінність не речей, а уваги та турботи.
Ідея - в будь-якому подарунку важливі не гроші, а любов того, хто його дарує. Цитата: “Найбільший дарунок — то любов”.
5. Який подарунок, що ти отримав / отримала від святого Миколая, найбільше запам’ятався?
Найбільше мені запам’ятався подарунок від Миколая - лялька Барбі, яку я дуже хотіла. Вона досі стоїть на поличці в моїй кімнаті.
ПЕРША КНИЖКА
Зупинися і поміркуй, яку саме книжку знайшов хлопчик.
Хлопчик, судячи з опису, знайшов стару книгу з українськими народними казками та переказами. Це може бути якийсь старовинний збірник фольклору.
У тексті згадуються опришки - герої українських народних пісень та переказів, звірі - персонажі казок, босоркані - відьми, та русалиці - русалки. Все це - типові образи та істоти української міфології, які часто зустрічаються в фольклорі.
Отже, можна припустити, що це якась старовинна збірка українських народних казок чи оповідань. Її читання переносить хлопчика в чарівний світ фольклору, повний див і містики.
6. Чим вразила тебе ця коротка розповідь?
Ця розповідь вразила мене несподіваним поворотом сюжету - виявилося, що чарівна книга насправді була звичайнісіньким обліковим зошитом.
7. Чому дід удавав, що читає казки, а не розповідає їх?
Напевно, дідусь удавав, що читає з книги, аби зробити оповіді цікавішими та захопливішими для онука. Вигадані ним історії були набагато кольоровіші та фантастичніші за звичайні розповіді.
8. Чи можна назвати діда людиною з багатою уявою та знаннями? Чому?
Так, на мій погляд, діда можна назвати людиною з багатою уявою. Адже він зумів створити для хлопчика чарівний світ казок, вигадавши всі ті дивовижні істоти та пригоди. Це свідчить про розвинуту фантазію.
9. Запиши свою кінцівку твору. Що зміниться?
Я був розчарований, дізнавшись правду. Але потім зрозумів: найбільше чарівне в цій історії - фантазія мого діда. Його оповіді залишилися в моїй пам’яті назавжди. Тепер, коли мені сумно чи нудно, я пригадую дивовижних героїв та пригоди, які він вигадував. І моя уява знову розправляє крила, наче за часів, коли я слухав казки, сидячи біля дідуся…
10. Прочитай уривки з книжки «Напутні дари — для дітвори від карпатського мудреця Андрія Ворона».
11. Поясни, як ти розумієш ради-поради Андрія Ворона? Чи можна вважати їх мотиваційними? Чому?
На мою думку, ці поради можна вважати мотиваційними. Вони спрямовані на те, щоб надихнути та спонукати людину до позитивних дій і думок. Наприклад, порада про те, що наполегливість долає все, мотивує не здаватися перед труднощами. А порада дякувати за кожен день - цінувати життя. Тобто ці настанови підбадьорюють та допомагають рухатися вперед.
12. Яка з порад імпонує тобі найбільше? Чому?
Мені дуже подобається порада “Сій у душі зерна світлих і добрих думок - і вони проростуть бажаним жнивом”. Вона нагадує, що наші думки мають велику творчу силу і формують наше життя. Треба плекати позитив, і він повернеться до нас добром.
13. Чи є в тебе власні «правила життя»? Якщо так, то які саме?
Особисто для себе я виокремлюю такі правила:
- Завжди шукати можливості для розвитку та самовдосконалення.
- Бути уважним до людей і природи навколо.
- Намагатися тримати слово і виконувати обіцяне. Це те, що я вважаю важливим для гармонійного життя.
14. Виконай завдання на вибір.
Ось есе за цією порадою: “Як посієш, так і пожнеш”
Ця народна мудрість у стислій формі виражає важливий життєвий закон - закон посіву та жнив. Усе, що ми віддаємо світові через свої думки, слова та вчинки, повертається до нас обставинами нашого життя.
Якщо ми сіємо насіння добра - допомагаємо іншим, підтримуємо словом, робимо компліменти, - то й до нас приходить добро. Навпаки, злі слова, егоїзм, байдужість породжують подібне ставлення.
Особливо важливо плекати позитивні думки та наміри, адже вони - насіння майбутнього. Коли людина думає про хороше, у неї вибудовується відповідне бачення дійсності. Вона починає помічати можливості, шанси на добрі зміни. І саме це притягує в її життя позитив.
Отже, дбаймо про те, щоб сіяти “зерна світлих і добрих думок”. Нехай вони стануть фундаментом гарного майбутнього, яке обов’язково буде врожаєм наших зусиль. Бо що посіємо сьогодні в душі, те завтра і пожнемо в реальності.