1. Дізнайся більше про життя Микити Годованця.
Ось короткий підсумок про життя і творчість Микити Годованця:
Микита Годованець народився 26 вересня 1893 року в бідній селянській родині. З дитинства полюбив читати, особливо твори Тараса Шевченка. Закінчив учительську школу і працював вчителем.
Писати вірші почав у 1913 році. Перша збірка байок “Незаможний Клим” вийшла в 1927 році. Згодом написав ще кілька збірок байок.
У 1935 році переїхав до Києва. Але незабаром, у 1937 році, був заарештований і засланий на 10 років на Колиму. Після звільнення ще 7 років не міг повернутися в Україну.
Після повернення продовжив писати байки, перекладати твори зарубіжних авторів. Видав кілька збірок, зокрема “Байки” (1957), “Заяча математика” (1961). Але його творчість перебувала під цензурою.
Помер Микита Годованець 27 серпня 1974 року. Його вважають одним з найвидатніших українських байкарів.
Ось таким було життя і творчість видатного українського поета-байкаря Микити Годованця.
Відшукай в інтернеті народні назви голуба та лелеки. Запиши їх. Які з них поширені у твоїй місцевості?
Народні назви голуба: голубок, голубчик, голубонько. Народні назви лелеки: лелека, бусел, бусол, бузько. У моїй місцевості поширені назви голуб і лелека.
Пригадай, що називають епітетом, метафорою. Випиши всі епітети з байки. Для чого вони слугують? Прочитай байку без епітетів. Що змінилося?
Епітети в байці:
- теплі дні
- страшна зима
- вічне літо
- розхвалений рай
Епітети слугують для яскравішого зображення, увиразнення ознак. Без епітетів байка втрачає образність.
Пригадай, що таке вирій, якими властивостями славиться. Чому у творі вирій і зима протиставлені?
У народних уявленнях вирій - це теплий край десь далеко на півдні, де немає холодної зими. Вирій славиться вічним літом, теплом і достатком.
У творі “Голуб і лелека” вирій і зима протиставлені як тепло і холод, рай і пекло, вічне літо і страшна пора року. Лелека розповідає голубу, що у вирії немає зими, там вічне літо. Але водночас лелека покинув цей рай і повернувся в рідний край, де є і теплі дні навесні, і страшні морози взимку.
Отже, у творі вирій і зима протиставляються як ідеальний теплий край і реальна українська зима з її холодами та негодою. Але лелеці миліший рідний край, попри суворість зими.
Доведи, що у виокремлених рядках — мораль байки. Поясни, як ти її розумієш.
Мораль байки в наступних рядках:
Любов до рідного — могутнє диво!
Нехай живеш на чужині щасливо,
А туга гірко в серце б’є:
Зове Вітчизна й путь далека…
Мораль полягає в тому, що як би добре не було на чужині, але любов до Батьківщини сильніша за все. Рідний край миліший за будь-які інші землі.
Поміркуй, яка тема байки. Порівняй свої міркування з поданим матеріалом.
Мої міркування збігаються з тим, про що йдеться у поданому матеріалі. Там теж сказано, що через діалог двох персонажів розкривається алегоричний зміст твору - любов до рідного краю. Останні рядки чітко формулюють головну ідею.
Також у матеріалі згадано про використання автором різних засобів художньої виразності, що допомагають передати тему. Мої міркування цілком узгоджуються з аналізом у поданому уривку.
4. Чи доводилося тобі бувати в далеких краях? Чи хотілося додому? Поміркуй, чому байка «Голуб і Лелека» завжди сучасна
Ні, мені ще не доводилося бувати в далеких краях надовго. Але коли їздив у табір чи на канікули до бабусі, завжди сумував за домом та хотів повернутися.
Думаю, ця байка завжди залишатиметься актуальною, бо вона про вічне - любов людини до рідної землі, до Батьківщини. Це почуття ніколи не згасне. Навіть якщо хтось їде у пошуках кращої долі далеко від дому, у серці завжди тлітиме туга за рідним краєм.
5. Сформулюй тему байки
Тема байки - любов до Батьківщини, туга за рідним краєм. Ця байка підкреслює, що незалежно від того, наскільки привабливими можуть здатися інші місця, ніщо не може замінити почуття приналежності до рідної землі.
6. Поясни, як ти розумієш алегоричні образи Лелеки та Голуба. Які людські риси заховані в словах Лелеки? Чи є серед твоїх знайомих подібні до Лелеки?
Лелека в байці символізує людину, яка пішла у далекі краї в пошуках кращого життя, але врешті-решт повертається додому, оскільки туга за рідним краєм переважає всі інші почуття. Лелека представляє тих, хто цінує свої коріння і розуміє важливість приналежності до своєї Батьківщини.
Голуб символізує тих, хто ніколи не залишав свій дім і може не розуміти, чому хтось вирішив піти. Він представляє стабільність, домашній затишок і безпеку.
Слова Лелеки відображають людські риси, такі як ностальгія, любов до рідного краю і розуміння того, що справжнє щастя не завжди залежить від зовнішніх обставин, але від внутрішнього відчуття приналежності та зв’язку з рідною землею.
Серед моїх знайомих, безумовно, є люди, подібні до Лелеки. Це ті, хто виїхав за кордон або в інше місто за кращим життям, але завжди з теплотою згадують свій дім і, якщо можливо, повертаються назад.
7. Визнач ідею байки. Випиши з тексту байки слова, мораль
Ідея байки полягає в тому, що любов до Батьківщини є найсильнішим почуттям, яке перемагає навіть райські умови на чужині.
Це видно зі слів Лелеки на запитання Голуба, чому він повернувся з вирію:
“Бо це — мій рідний край! Любов до рідного — могутнє диво!”
Отже, ідея байки - любов до Батьківщини перемагає все.
Мораль байки міститься в останніх рядках:
“Нехай живеш на чужині щасливо, А туга гірко в серце б’є:
Зове Вітчизна й путь далека…”
Тобто, навіть якщо людина живе добре на чужині, туга за Батьківщиною все одно не полишає її серце.
9. Прочитай прислів’я та приказки, поясни їхнє значення та вивчи кілька напам’ять
Ось значення деяких із цих прислів’їв та приказок:
“Грудка рідної землі дорожча за золото” - рідна земля безцінна, вартісніша за будь-які скарби.
“З рідної землі і ворона мила” - навіть непривабливі речі здаються милі на батьківщині.
“Рідна земля — мати, а чужа — мачуха” - на чужині складно прижитися.
“У чужій сторонці не так світить і сонце” - на чужині все здається похмурішим.
“У чужім краю і солов’ї не цвірінькають” - навіть природа на чужині не така гарна, як на батьківщині.
“За рідний край життя віддай” - батьківщина варта найвищої жертви.
Я вивчу напам’ять: “Грудка рідної землі дорожча за золото” та “За рідний край життя віддай”.
10. Напиши власну байку про справжню дружбу так, щоб мораль можна було сформулювати прислів’ям «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже». Героями байки можуть бути птахи чи тварини, а також неживі предмети, люди.
Одного разу в лісі жили два друга: Лисиця та Заєць. Лисиця завжди хвалила Зайця за його швидкість та кмітливість, але ніколи не говорила йому про його недоліки. Заєць, своєю чергою, завжди відчував, що їй можна довіряти, адже вона завжди говорила приємні речі.
Одного дня в лісі з’явився Їжак, який став дружити з Зайцем. Їжак був відвертим і чесним, і коли Заєць робив помилки, Їжак не соромився говорити йому про це. Спочатку Заєць був ображений, але з часом зрозумів, що Їжак допомагає йому ставати кращим.
Коли настав час великого спортивного змагання у лісі, Лисиця сказала Зайцю, що він обов’язково переможе, але Їжак попередив його про складні перешкоди на трасі. Заєць послухав Їжака, підготувався до викликів і в результаті виграв змагання.
Після цього Заєць зрозумів, що справжній друг – це не той, хто лише хвалить, а той, хто допомагає тобі бачити та виправляти твої помилки. І так він зрозумів, що мораль цієї історії можна сформулювати прислів’ям: “Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже”.