1. Поєднай запитання з віршованими відповідями.
1 - В
2 - Б
3 - Г
4 - А
2. На скільки частин можна поділити поему? Придумай заголовок до кожної
- Вступ - “В давніх літописах наших…”
- Основна частина - “Жив у Києві в неволі…”
- Повернення ханської о сина до рідної о краю
- Завершальна частина - “Україно! Мамо люба!..”
3. Стисло перекажи ті частини, у яких переважає розповідь про події
У першій частині ханський син потрапляє до Києва після бою і його бере в полон князь Володимир. Князь вирішує не вбивати його, а взяти собі за сина, оскільки хлопець виявив себе сміливим воїном.
У другій частині хлопець живе при дворі князя, насолоджується розкішшю і забуває свою батьківщину. Одного дня до двору приходить гудаць і розповідає про подвиги половецьких воїнів, але хлопець залишається байдужим до цих історій.
У третій частині гудаць дає хлопцеві понюхати євшан-зілля - магічну рослину, яка повертає пам’ять. Після цього хлопець розуміє, що він повинен повернутися до своєї рідної землі.
4. Яка думка міститься в епіграфі до поеми? Що ти пам’ятаєш про літописи?
Епіграф містить думку, що на чужині, навіть у славі, гірше, ніж на батьківщині.
5. Як думаєш, чому ханський син залишився байдужим до розповіді гудця?
Син залишився байдужим, бо вже забув свою батьківщину і звик до чужого краю. Він став чужим своєму народові.
6. Вислови власні міркування про те, що може допомогти українцям, які забули рідний край, повернутися до рідної домівки?
На мою думку, щоб допомогти українцям повернутися на батьківщину, потрібно:
- Розвивати й підтримувати українську культуру та мистецтво в усьому світі. Це допоможе зберегти зв’язок з Україною.
- Популяризувати українську мову та освіту за кордоном. Це дасть змогу передати любов до України наступним поколінням.
- Створювати можливості для повернення та працевлаштування в Україні. Це стимулюватиме бажання повернутися.
- Розвивати туризм. Подорожі Україною оживлять почуття до рідної землі.
7. Символом чого може бути євшан-зілля? Поміркуйте, які ще українські символи зможуть повернути пам’ять. Чому?
Євшан-зілля може символізувати пам’ять про свої корені, рідну культуру. Так само українські пісні, танці, обереги, вишиванки можуть повертати цю пам’ять. Вони несуть пам’ять поколінь українського народу.
8. Для чого потрібно знати історію рідного народу? Склади 5-6 речень — переконливих доказів цього.
Історію треба знати, щоб:
- пишатися досягненнями предків;
- уникати помилок минулого;
- розуміти зв’язок між минулим і сучасним;
- зберігати традиції та культурну спадщину;
- будувати майбутнє на твердому фундаменті традицій.
9. Чого навчила тебе ця поема? Запиши висновок у зошит
Ця поема навчила мене любити свою батьківщину. Вона показала, що навіть знать і багатство на чужині не замінять рідної домівки. І що кожен має пам’ятати своє коріння.
10. Знайди у філворді всі слова, пов’язані з твором Миколи Вороного «Євшан-зілля». Прокоментуй їхні значення. Зверни увагу, що слова-відповіді можуть згинатися по вертикалі та горизонталі.
Ось слова з філворду, пов’язані з поемою “Євшан-зілля”:
ГУДЕЦЬ - співець, який співав пісні синові хана
ПОЛОВЦІ - кочове плем’я, до якого належав син хана
ПОЕМА - ліро-епічний твір, жанр, до якого належить “Євшан-зілля”
ПАМ’ЯТЬ - те, що повертає євшан-зілля синові хана
ЄВШАН - назва чарівного зілля, яке повертає пам’ять
Отже, всі ці слова безпосередньо пов’язані з подіями, персонажами та жанром твору Миколи Вороного. Вони допомагають краще зрозуміти його зміст та символіку.
11. Поміркуй, які знання необхідні художникові/художниці, щоб створювати картини з історичними сюжетами.
Щоб створювати картини з історичними сюжетами, художнику потрібні:
- Знання того історичного періоду, який він зображує (побуту, архітектури, одягу різних верств населення, ключових подій тощо). Наприклад, для ілюстрування поеми “Євшан-зілля” потрібно знати реалії часів Київської Русі та степових кочовиків-половців.
- Уміння правдиво та переконливо відтворити цей відповідний історичний колорит, щоб глядачі повірили тому, що бачать на картині.
- Глибоке розуміння зображуваних подій, відчуття настрою певної доби, емоцій людей тих часів. Історична точність та емоційна вірогідність.
- Уміння відтворити психологічні портрети героїв минулого, передати їхні переживання, натхнення, трагізм чи героїзм.