Леся Українка "Давня казка" - Заболотний відповіді

• Назад до змісту

Який аргумент наводить поет, відмовляючись устати зі стежини?

Поет наводить аргумент про те, що якщо рими повтікають через переривання його творчої роботи, то лицар не зможе їх повернути: «Не біда, — поет відмовив, — Як ти й сам з дороги звернеш, Бо як рими повтікають, Ти мені їх не завернеш!»

Чому лицар Бертольд назвав поета божевільним?

Лицар назвав поета божевільним, тому що не міг зрозуміти його розуміння багатства і щастя. Поет вважав своїм багатством природу - діброву, поле, небо, синє море, а також свою духовну свободу та творчість. Для лицаря це здавалося неймовірним, адже він цінував матеріальні речі - графства та замки.

Чому лицар Бертольд назвав поета ворожбитом?

Лицар назвав поета ворожбитом після того, як побачив дивну силу його слова під час виступу перед сільською молоддю. Коли поет заграв на мандоліні і промовляв чудові пісні, всі навколо стояли зачаровані та нерухомі, особливо дівчата, в очах яких палала втіха. Ця магічна сила поетичного слова здалася лицареві чаклунством.

Як народ ставився до поета?

Народ ставився до поета з великою повагою та любов’ю. До його хати постійно приходила молодь слухати пісні-слова, які давали їм розвагу та пораду. Сільська молодь приязно вітала поета, коли зустрічала його. Навіть коли поета ув’язнили, його послідовники продовжували поширювати його пісні серед людей, а після смерті поета його нащадки взяли собі у спадок всі його пісні та ідеї.

Про що шкодує поет?

Поет шкодує про те, що колись допоміг лицареві Бертольду, написавши для нього серенаду. Він каже слугам: «Хай він сам те пригадає, Що то ж я йому дав злото, Хоч тепер об тім жалкую, Краще б кинув у болото!» Поет розуміє, що його творчість допомогла Бертольду здобути кохання Ізідори, а згодом той став тираном для свого народу.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Головними персонажами поеми Лесі Українки «Давня казка» є

Правильна відповідь: В поет і лицар Бертольд

Поема побудована на протистоянні між поетом (який уособлює духовну свободу та творчість) і лицарем Бертольдом (який представляє владу та матеріальні цінності). Саме ці два персонажі є центральними фігурами твору і навколо їхніх взаємин розгортається основний конфлікт поеми.

2. Розташуйте подані епізоди відповідно до послідовності розгортання подій у поемі «Давня казка»

Правильна послідовність:

1. Як на те ж, лежав поет наш на самісінькій стежині - перша зустріч поета з лицарем на полюванні
2. Забажалось королеві звоювать чужеє царство… - початок війни, коли король скликав лицарство
3. Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! - момент, коли військові співці надихнули воїнів на бій
4. Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, як у раю - життя в графстві Бертольда після його повернення з війни

3. Назвіть дві ситуації, у яких сила поетичного слова допомогла лицареві Бертольду

Дві ключові ситуації:

Перша ситуація: Написання серенади для Ізідори. Поет створив прекрасну серенаду на прохання Бертольда, яка допомогла лицареві завоювати серце коханої.

Друга ситуація: Надихання воїнів під час війни. Військові співці, які навчилися пісень у поета, змогли підняти дух війська своїми піснями. Коли вояки втратили бойовий дух і хотіли відступити, співці заспівали пісні, які надихнули їх на рішучий бій і допомогли здобути перемогу.

4. Що вас найбільше вразило в поемі «Давня казка»? Яку назву ви дібрали б до цього твору?

Найбільше вражає протистояння між духовною свободою поета та матеріальною владою лицаря. Поет залишається вірним своїм принципам навіть перед обличчям смерті, а його слово продовжує жити через учнів. Альтернативна назва могла б бути “Безсмертне слово” або “Поет і тиран”, оскільки твір показує вічну боротьбу між творчістю та деспотизмом.

5. Яким змальовано поета на початку твору? До чого він мав талант? Чи був самотнім? Де черпав натхення для своїх віршів?

Поет змальований як скромна людина без вродливої зовнішності, але з великим внутрішнім багатством. Він мав власний талант до віршів: “Тільки мав талан до віршів, Не позичений, а власний”. Поет не був самотнім: “І не був поет самотнім: До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні-слова вислухати”. Натхення він черпав у природі: “Як навесні шум зелений Оживляв сумну діброву, То щодня поет приходив До діброви на розмову”.

6. Розкажіть про першу зустріч поета з Бертольдом. Якими постають перед нами обидва персонажі? Як проявилося почуття гідності й гумору поета?

Перша зустріч відбулася під час полювання, коли поет лежав на стежині. Бертольд постає як грубий, зарозумілий лицар, який погрожує поетові. Поет виявляє гідність і гумор у своїх відповідях: коли лицар погрожує, що збавить йому віку, поет відповідає: “Не біда, — поет відмовив, — Як ти й сам з дороги звернеш, Бо як рими повтікають, Ти мені їх не завернеш!“. Він також жартівливо заявляє, що полює на таких, як Бертольд, своїми “римами-соколятами”.

7. Як тут розкрито духовну велич поета і духовну збіднілість Бертольда? Як розуміє людське щастя поет, а як - Бертольд?

Поет розуміє щастя як духовну свободу та єднання з природою: “Бачиш ти - оця діброва, Поле, небо, синє море - То моє багатство-панство І розкішне, і просторе”. Він цінує вільні думки-чарівниці, що не мають меж. Бертольд же розуміє щастя матеріально: “Я б віддав отой химерний Твій таємний світ надхмарний За наземне справжнє графство, За підхмарний замок гарний”. Це протиставлення показує духовну велич поета і духовну обмеженість лицаря.

8. Опишіть військовий похід лицаря Бертольда. Якими зображено його воїнів на початку походу та через кілька місяців боротьби? Хто врятував військо від ганьби й загибелі?

На початку походу воїни були бадьорими та співали пісні про рідний край. Через кілька місяців облоги бусурменського міста вони втратили дух і вимагали відступу. Військо врятували співці, які виконали сатиричну пісню про боягузливого лицаря, а потім надихнули воїнів словами: “Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором!“. Після цього військо кинулося в рішучий напад і здобуло перемогу. Співці навчилися цих пісень у поета, тому саме його творчість врятувала військо від ганьби.

9. Хтось із вас має вибрати зображення, які асоціюються з образом поета, а хтось - зображення, які асоціюються з образом лицаря. Зіставте результати роботи, обґрунтуйте свою думку.

Образи, що асоціюються з поетом:

Портрет Шевченка - символізує інтелігентність та духовність поета, його внутрішній світ, який важливіший за зовнішність.

Клітка з птахом, що вилітає - уособлює свободу творчості та слова поета. Навіть у в’язниці поет залишається духовно вільним: “І мого прудкого слова не затримає темниця, полетить воно по світі, наче тая вільна птиця”.

Блокнот з ручкою - символ творчої діяльності, писання віршів та пісень, які надихають народ на боротьбу за свободу.

Образи, що асоціюються з лицарем:

Обручки - символізують матеріальні цінності та багатство, яке цінує Бертольд. Він розуміє щастя через “наземне справжнє графство” та “підхмарний замок гарний”.

Кредитні картки - уособлюють фінансову владу та збагачення, яке здобув лицар після війни і яке використовує для гноблення народу через “мита, панщину, податки”.

Кінь - традиційний атрибут лицаря, символ його статусу та влади, засіб пересування аристократії.

Митний контроль - відображає систему гноблення, яку запровадив Бертольд у своєму графстві: “граф поставив по дорогах скрізь застави та рогатки”.

Протиставлення образів:

Поет уособлює духовні цінності, творчість та свободу, тоді як лицар - матеріальні багатства, владу та обмеження. Ця опозиція показує вічну боротьбу між духом і матерією, між свободою слова та деспотизмом.

10. За яких обставин Бертольд через кілька років усе ж таки згадав про заслуги поета? Як вирішив йому віддячити? Це було щире рішення чи пошук вигоди для себе?

Бертольд згадав про поета, коли в його графстві почалося народне повстання. Граф почув “лихі, тривожні вісті”, що “співці по місту ходять і піснями люд морочать, все про рівність і про волю у піснях своїх торочать”. Він зрозумів, що джерелом цих бунтівних пісень є поет. Бертольд вирішив підкупити поета, запропонувавши йому стати “співцем своїм придворним” і “жити в шані, в славі”, але з умовою “забути різні вигадки лукаві”. Це був не щирий порив віддячити, а розрахований крок для збереження власної влади - граф хотів нейтралізувати небезпечного противника, перетворивши його на слугу режиму.

11. Знайдіть і зачитайте виразно відповідь поета на пропозицію Бертольда стати придворним співцем. Чому поет відмовляється від такої заманливої пропозиції та від золотих лаврів?

Відповідь поета: “Ви скажіте свому пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не одбираю… Ви скажіть, що я не хочу слави з рук його приймати, бо лихую тільки славу тії руки можуть дати. Золотих не хочу лаврів, - з ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, то поетом вже не буду”.

Поет відмовляється, бо розуміє: прийняття пропозиції означатиме зраду своїх принципів і народу. Він не може служити тому, хто гнобить людей. “Золоті лаври” від тирана зроблять його співучасником злочинів проти народу.

12. Розподіліть між собою подані уривки. Поясніть, як ви розумієте висловлене. Які метафори допомагають образно передати думку? Проаналізуйте протиставлення, виражене в кожному уривку.

“Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті”

Метафора “думки літають вільно” означає творчу свободу і незалежність поета. “Золоті тонкі сіті” символізують підкуп і залежність від влади. Протиставлення: вільно (свобода творчості) - заплутались навіки (втрата незалежності через гроші).

“Не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани!”

Метафора “народні рани” означає страждання людей під гнітом влади. “Золоті кайдани” - це парадокс: красиві, але все одно кайдани, що символізують втрату свободи заради багатства. Протиставлення: вільні руки (природна свобода) - золоті кайдани (добровільне рабство заради грошей).

13. Знайдіть у поемі пролог (передмову) та епілог (післямову). Про що йдеться в них? Що вказує на те, що передмова в поемі «Давня казка» подібна до зачину народної казки?

Пролог (передмова) знаходиться на початку поеми:

“Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове… Тож, коли хто з вас цікавий, Сядь і слухай давню казку, А мені коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку”.

У прологі авторка звертається до читачів із запрошенням послухати казку та попереджає, що не все в ній буде новим.

Епілог (післямова) завершує поему:

“І тепер нащадки графські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують. Проти діла соромного Виступає слово праве - Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве!… А коли війна скінчиться Того діла й того слова, То скінчиться давня казка, А настане правда нова”.

В епілозі наголошується на тому, що протистояння між поетами-захисниками народу та можновладцями триває і в сучасності.

Подібність до зачину народної казки виявляється в:

• Прямому зверненні до слухачів: “Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове!”
• Традиційній формулі місця і часу: “Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там буде”
• Жартівливому тоні та проханні винагороди: “А мені коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку”
• Підкресленні умовності оповіді: “Бо у казці, та ще віршах, Все можливо, добрі люде”

14. Складіть і запишіть план поеми (6-8 пунктів)

План поеми “Давня казка”:

1. Пролог - запрошення до слухання казки та знайомство з поетом
2. Перша зустріч поета з лицарем Бертольдом - конфлікт на полюванні та протиставлення їхніх життєвих цінностей
3. Допомога поетові лицареві - написання серенади для Ізідори та успішне залицяння
4. Військовий похід Бертольда - участь у війні та роль поетичного слова у перемозі над бусурменським містом
5. Повернення Бертольда та перетворення на тирана - отримання графства та гноблення народу
6. Спроба підкупити поета - пропозиція стати придворним співцем та гордовита відмова поета
7. Ув’язнення та смерть поета - покарання за непокору та продовження боротьби через учнів
8. Епілог - вічне протистояння між словом правди та несправедливою владою

15. Складіть усно порівняльну характеристику поета й Бертольда. За потреби використайте цитати з тексту.

Соціальний стан героїв

Поет - простий чоловік без знатного походження: “Проживав поет нещасний, тільки мав талан до віршів, не позичений, а власний”. Бертольд - лицар, згодом граф: “Окрім того, що набрав він на війні всього без ліку, ще король йому в подяку нагороду дав велику… Вже Бертольдо граф заможний”.

Особливості зовнішності

Поет має скромну зовнішність: “На обличчі у поета не цвіла урода гожа, хоч не був він теж поганий, - от собі - людина Божа!“. Бертольд постає як типовий лицар з відповідним статусом.

Дії, вчинки, наміри персонажів

Поет присвячує життя творчості та служінню народу: “І не був поет самотнім: до його малої хати раз у раз ходила молодь пісні-слова вислухати. Теє слово всім давало то розвагу, то пораду”. Бертольд спочатку був справедливим, але згодом став тираном: “Почалися нескінченні мита, панщина, податки, граф поставив по дорогах скрізь застави та рогатки”.

Ставлення до героїв інших персонажів і самої авторки

До поета народ ставиться з любов’ю та повагою, навіть після його смерті продовжує співати його пісні. До Бертольда - спочатку з повагою, згодом з ненавистю: “Здійнялось повстання в краю, і Бертольда вбили люде”. Авторка симпатизує поетові та засуджує Бертольда.

Розуміння героями смислу життя, честі й гідності, щастя

Поет розуміє щастя як духовну свободу: “Бачиш ти - оця діброва, поле, небо, синє море - то моє багатство-панство і розкішне, і просторе”. Бертольд цінує матеріальні блага: “Я б віддав отой химерний твій таємний світ надхмарний за наземне справжнє графство, за підхмарний замок гарний”.

Почуття власної гідності поета і невдячність лицаря

Поет зберігає гідність навіть перед смертю: “Золотих не хочу лаврів, - з ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, то поетом вже не буду”. Бертольд виявляє невдячність, намагаючись підкупити того, хто йому допомагав.

Протистояння правого слова й безчестя

Поет уособлює правду та справедливість, Бертольд - деспотизм та жорстокість. Їхнє протистояння символізує вічну боротьбу між добром і злом.

16. Порівняльна таблиця: Що матиме/втратить поет, ставши придворним співцем

17. Установіть відповідність між подією твору та елементом сюжету.

1. Військовий похід Бертольда - В розвиток дії
2. Поета ув’язнюють - Д розв’язка
3. У якійсь країні проживав поет нещасний - А експозиція
4. Поет відмовляється стати придворним співцем - Г кульмінація
5. Перша зустріч поета з Бертольдом - Б зав’язка

18. Знайдіть у поданому уривку протиставлення (антитези). Поясніть їхню роль у тексті. Чи допомагає цей уривок зрозуміти причини народного повстання?

У наведеному уривку присутні такі антитези:

• “мучились, як в пеклі” - “втішався, як у раю” - протиставлення страждань народу та насолоди пана
• “Пан гуляв” - “стогнали люде” - контраст між розвагами правителя та стражданнями підданих
• “у себе в замку” - “у ярмі” - протиставлення свободи і комфорту пана та неволі народу

Ці антитези яскраво показують соціальну несправедливість: поки граф Бертольд насолоджується життям у розкоші, його піддані терплять від гніту. Протиставлення “пекло - рай” особливо виразно передає глибину соціального розриву. Цей уривок чітко пояснює причини народного повстання - люди не могли далі терпіти такої кричущої несправедливості, коли їхні страждання були джерелом панських розваг.

19. Які епізоди з поеми проілюструвала художниця на с. 54 і с. 56? Як у цих малюнках розкрито характери персонажів твору?

На с. 54 зображено першу зустріч поета з лицарем Бертольдом на лісовій стежині під час полювання. Малюнок показує контраст між персонажами: Бертольд на коні у повному лицарському спорядженні символізує владу та силу, а поет, що лежить на землі, - скромність та духовну свободу.

На с. 56 знаходиться серенада, яку поет написав для лицаря Бертольда, щоб допомогти йому завоювати серце Ізідори.

У малюнках розкрито основний конфлікт твору: протистояння між духовною силою поета (навіть у скромному вигляді він залишається непохитним) та матеріальною владою лицаря (попри всю зовнішню міць, він залежить від поетичного слова).

20. Що таке, на вашу думку, свобода творчості? Аргументуйте, чи мав таку свободу поет. Чи дорожив нею і чи обстоював її?

Свобода творчості - це право людини вільно висловлювати свої думки, ідеї та почуття через мистецтво без втручання влади чи цензури. Поет у поемі мав повну свободу творчості: він писав те, що вважав правильним, не залежав від чужої думки і служив народу. Він дорожив цією свободою понад усе і готовий був віддати за неї життя. Поет обстоював свою творчу незалежність, відмовившись стати придворним співцем: “Золотих не хочу лаврів, - з ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, то поетом вже не буду”. Навіть у в’язниці він залишався духовно вільним: “Та й в темниці буду вільний, - маю думи-чарівниці, що для них нема на світі ні застави, ні границі”.

21. Поміркуйте, коли людина відчуває себе щасливою. Чи був, на вашу думку, щасливим поет? А багатим і вільним? Як ви розумієте його слова?

Людина відчуває себе щасливою, коли живе відповідно до своїх переконань і може вільно реалізовувати свій потенціал. Поет був щасливим, бо мав те, що цінував найбільше - духовну свободу і можливість творити. Він був багатим у духовному сенсі: “Бачиш ти - оця діброва, поле, небо, синє море - то моє багатство-панство і розкішне, і просторе”. Поет був вільним внутрішньо, незалежно від зовнішніх обставин.

Його слова “При всьому сьому багатстві я щасливий завжди й вільний” означають, що справжнє багатство - це не гроші чи маєтки, а духовні цінності: природа, творчість, свобода думки. Поет розуміє щастя як гармонію з собою і світом, а не як накопичення матеріальних благ.

22. Що означає вислів «бути придворним співцем» у прямому й переносному значеннях? Чи правильно вчинив поет, відмовившись від пропозиції Бертольда?

У прямому значенні “бути придворним співцем” означає офіційно служити при дворі правителя, створювати твори на його замовлення і прославляти владу.

У переносному значенні це означає зрадити свої принципи, стати слугою влади, втратити творчу незалежність і перестати говорити правду заради особистої вигоди.

Поет правильно вчинив, відмовившись від пропозиції. Прийняття означало б зраду народу і власного призначення. Він розумів: “Не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани!“. Поет залишився вірним своїм ідеалам і продовжив боротьбу за справедливість, навіть ціною власного життя. Його відмова показала справжню силу духу і незламність характеру.

23. Створіть за допомогою штучного інтелекту ілюстрацію до одного з епізодів поеми. Доберіть до цього зображення цитату з твору.

Цитата до ілюстрації:

«Та я справді маю щастя,

І з мене його доволі.

Так, я вільний, маю бистрі

Вільні думи-чарівниці,

Що для них нема на світі

Ні застави, ні границі.»